Рішення № 97473490, 03.06.2021, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/885/20

Номер провадження №2/351/98/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2021 року м.Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Собка В.М.

секретар - Нагірняк В.М.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Снятинська міська рада, про визнання права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом про визнання за ним права власності на будинок садибного типу, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який він добросовісно набув у травні 1999 року на підставі усної угоди про купівлю даного будинку у ОСОБА_2 , та яким він добросовісно, відкрито та безперервно володів більше десять років.

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначив, що в травні місяці 1999 року він придбав у відповідача ОСОБА_2 , за 4500,00 (чотири тисячі п`ятсот) доларів США житловий будинок садибного типу, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у якому 07.05.1999 разом із сім`єю був зареєстрований, а ОСОБА_2 був знятий із реєстрації і вибув у Кіровоградську область.

На той час, позивачем було передано розмірі суму вартості житлового будинку 4500 (чотири тисячі п`ятсот) доларів США відповідачу, але жодних підтверджуючих документів договору купівлі-продажу будинку, розписки, квитанції переказу коштів немає, угода була в усній формі укладена між сторонами, при повній довірі і чесності сторін, а після отримання коштів за житловий будинок від позивача відповідач передав позивачу свідоцтво про право на спадщину за заповітом серії АА1 №676255, та нотаріальне доручення на управління і розпорядження майном, а сам вибув в Кіровоградську область.

Оформити належні документи та переписати житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, позивач на протязі дії наданого йому доручення не мав можливості по причині відсутності відповідної суми коштів та необхідних документів для оформлення права на придбане майно. Після закінчення терміну дії нотаріального доручення на управління і розпорядження майном, для оформлення права власності на житловий будинок та належні господарські будівлі по АДРЕСА_1 , необхідна була вже присутність власника, відповідача по справі - ОСОБА_2 , але про його місце перебування ні в кого не має жодних відомостей. За місцем свого колишнього проживання ОСОБА_2 не з`являється і відносини ні з ким не підтримує.

На підставі наведеного позивач вважає, що набув право власності на вказаний будинок на законних підставах, оскільки добросовісно набув у травні 1999 року на підставі усної угоди про купівлю даного будинку у ОСОБА_2 , та яким він добросовісно, відкрито та безперервно володів більше десять років, що можуть підтвердити і свідки.

Таким чином позивач просить суд визнати за ним, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на будинок садибного типу житловою площею 72,4 кв. м., позначений в технічному паспорті від 09 жовтня 2019 року літ. «А», та на господарські будівлі та споруди, позначені в технічному паспорті від 09 жовтня 2019 року: літ. «Б» - літня кухня; літ. «В» - сарай; літ. «Г» - вбиральня; літ. «Д» - стайня; літ. «Ж» - гараж; цифрою «1» - огорожа, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та знаходиться на неприватизованій земельній ділянці площею 0,025 га.

Представник позивача подав до суду заяву, у якій зазначив, що позовні вимоги свого довірителя підтримує повністю, просить їх задоволити, справу просив розглядати без участі позивача і його представника, а також зазначив, що згідний на заочний розгляд справи без участі відповідача.

Представник третьої особи, заступник міського голови Снятинської міської ради В.Анатійчук подав до суду заяву, у якій зазначив, що у вирішенні спору за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на добросовісно набуте майно міська рада покладається на розсуд суду, судове засідання просив провести без участі представника міської ради.

Відповідач ОСОБА_2 , у встановлений судом строк, на адресу суду письмову заяву по суті спору та відзив на позовну заяву не надав, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів, заочно у відсутності відповідача.

Оцінивши зібрані по справі матеріали, зокрема: Довідку №292 від 18.02.2019 про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 ; Довідку №484 від 16.03.2020 про склад сім`ї ОСОБА_1 , у якій зокрема зазначено, що ОСОБА_1 із 1999 року відкрито та добросовісно користується господарством по АДРЕСА_1 і земельною ділянкою, та разом із своєю сім`єю проживає у даному господарстві, щомісячно сплачує комунальні послуги і щорічно сплачує земельний податок; Акт №1 від 02.01.2020 обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , у якому також, у додатковій інформації зазначено, що в травні 1999 року власник господарства по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 разом із матір`ю виїхали у Кіровоградську область, при цьому надав ОСОБА_1 генеральну довіреність на розпорядження господарством по АДРЕСА_1 та, зі слів сусідів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_1 кошти у сумі 4500,00 доларів США у якості оплати за господарство по АДРЕСА_1 ; Довідку №6 від 02.01.2020, згідно якої ОСОБА_2 та його матір ОСОБА_5 знялися із реєстрації у господарстві по АДРЕСА_1 та виїхали на постійне місце проживання у м. Кіровоград; Нотаріально засвідчене Доручення серії АВА №948473 від 06.05.1999, згідно якого ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_1 розпоряджатися належним йому, на праві власності згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом ААІ №676255 від 08.04.1998, господарством по АДРЕСА_1 Свідоцтво про право на спадщину за заповітом серії ААІ №676255 від 08.04.1998; Технічний паспорт на садибний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 Квитанції про сплату комунальних послуг та земельного податку по господарству по АДРЕСА_1 , проведених ОСОБА_1 за період з 1999 по 2019 роки - суд приходить до висновку, що позов обгрунтований та підставний, а тому його слід задовольнити.

Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до положень ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом п`яти років, набуває право власності на це майно, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Набувальна давність визначається, як засіб закріплення майна за суб`єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також, в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим, як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.

Статтею 344 ЦК України передбачено 4 умови, за яких може бути набуте право власності на майно за набувальною давністю, це: а) добросовісне володіння майном; б) відкрите володіння; в) безперервне володіння майном; г) володіння майном протягом встановленого законом строку.

У відповідності до роз`яснень Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» п. 9 зазначено, що п. 10 відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність ), якщо інше не встановлено ЦК. Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння ), а також на безхазяйну річ.

Згідно п. 13 вищевказаної Постанови Пленуму можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

В п. 14 Постанови Пленуму зазначено, що виходячи зі змісту ч. 1 ст. 344 ЦК України відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Таким чином, понад десять років позивач добросовісно та безперервно володіє та відкрито користується даним нерухомим майном та земельною ділянкою як власним, доглядає за будинком та утримує його, постійно робить в ньому поточний та капітальний ремонт, оскільки постійно та безперервно проживає в будинку і вважає, що являється його власником. Ніяких дій для приховування цього факту він не здійснював. Всі його сусіди знають, що він добросовісно заволодів вказаним житловим будинком та володіє ним понад десять років.

Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Керуючись ст.ст. 19, 77, 200, 247, 258, 263, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, ст.ст. 328, 344 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на будинок садибного типу житловою площею 72,4 кв. м., позначений в технічному паспорті від 09 жовтня 2019 року літ. «А», та на господарські будівлі та споруди, позначені в технічному паспорті від 09 жовтня 2019 року: літ. «Б» - літня кухня; літ. «В» - сарай; літ. «Г» - вбиральня; літ. «Д» - стайня; літ. «Ж» - гараж; цифрою «1» - огорожа, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та знаходиться на неприватизованій земельній ділянці площею 0,025 га.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: В.М.Собко