
Справа № 522/23222/20
Провадження № 1-кп/522/129/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Деруса А.В.,
при секретарі Брус Н.П.,
за участю прокурора Атаманенко І.В.,
захисника Малевича О.В.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Одесі обвинувальний акт у кримінальному проваджені № 12020161500001682 від 17 листопада 2020 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізмаїл, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 04.11.2015 р. Київським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 185, ст. 75, 76 КК України на строк до 2-х років позбавлення волі, звільнився 22.12.2016 р.; 16.03.2018 р. Київським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 186, ст. 72 ч. 5 КК України на строк до 4 років позбавлення волі. Звільнився 04.12.2018 р., обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, та клопотання адвоката Малевича Олега Вікентійовича в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 про призначення автотоварознавчої експертизи, за експертною спеціальністю 12.1 «Визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів», ВСТАНОВИВ:
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_1 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.
Розглядаючи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 331 КПК України, питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого до спливу продовженого строку, суд встановив наступне.
Під час судового засідання прокурор просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 терміном на два місяці.
Обвинувачений та його захисник заперечували щодо продовження строку тримання під вартою.
Суд, заслухавши думки учасників судового розгляду, приходить до висновку, що строк тримання обвинуваченого під вартою необхідно продовжити, виходячи з наступного.
Підставою продовження строку запобіжного заходу ОСОБА_1 є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України.
У зазначеному випадку метою продовження строку запобіжного заходу ОСОБА_1 , є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні; вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування продовження строку запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 є те, що він будучи раніше судимим, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, тому існує необхідність запобігання спробам переховуватися від суду, а також враховуючи те, що будучи раніше судимим, а також не працевлаштований, неодружений, тобто не має міцних соціальних зв`язків.
Також враховуючи те, що ОСОБА_1 , ніде не працевлаштований, тобто не має постійного джерела доходу, обвинувачується у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, з корисливих мотивів у зв`язку з відсутністю засобів для існування, не виключаються спроби вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки також є можливість усвідомлення своєї безкарності за скоєні кримінальні правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Враховуючи положення ст.ст. 7, 9 КПК України, суд вважає за необхідне, при розгляді питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, керуватись Конституцією України та загальними нормами кримінального процесуального закону, які регламентують питання щодо застосування запобіжних заходів на стадії судового провадження, зокрема ст. 29 Конституції України, а також ст.ст. 7, 8, 9, 12, 176-178, 181, 183, 199, 331 КПК України.
Суд приймає до уваги положення ст. 29 Конституції України, згідно з якими ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за мотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 199 КПК України, суд зобов`язаний з`ясувати обставини, які свідчать про те, що: заявлений ризик не зменшився або з явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою: наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
За змістом ст.ст. 176-178 КПК України, запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігання забезпечення виконання цією особою покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню ризиків, передбачених цими нормами.
Крім того, ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, є реальними, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який, а альтернативні запобіжні заходи не забезпечать достатній рівень гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що не відпав і не зменшився ризик переховування обвинуваченого від суду, зважаючи на покарання, яке загрожує обвинуваченому, в разі визнання його винуватим.
Ризик впливу на свідків підтверджується тим, що обвинувачений перед загрозою суворого покарання можуть вчинити дії, спрямовані на залякування свідків, з метою спотворення їх показань в суді.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення зумовлений наявністю попередніх ризиків та може мати місце у разі зміни запобіжного заходу на більш м`який, оскільки обвинувачений ніде не працевлаштований, тобто не має постійного джерела доходу, та на переконання суду останній може вдатися до спроб вчинення інших злочинів, в тому числі, аналогічно у зв`язку з відсутністю засобів для існування.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає необхідним продовжити строк тримання під вартою, оскільки застосування менш суворих запобіжних заходів може виявитися недостатнім для запобігання існуючим ризикам, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.
Разом з тим, на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд не вбачає можливості застосування застави відносно обвинуваченого оскільки злочини вчинені із застосуванням насильства.
Матеріали справи не містять відомостей або обставин, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою.
Захисник обвинуваченого заявив клопотання про призначення експертизи, посилаючись на наступне. Так, 17.11.2020 у ОСОБА_1 , який в денний час перебував у дворі будинку АДРЕСА_2 , з корисливих мотивів, виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадання чужого майна шляхом проникнення у приміщення Одеської місцевої прокуратури № 3. Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, 17.11.2020 року приблизно о 16 годині 45 хвилин, ОСОБА_2 підійшов до запасного входу вхідної двері Одеської місцевої прокуратури № 3, побачив, що двері відкриті та після чого проник до приміщення вказаної прокуратури. Далі, перебуваючи у коридорі четвертого поверху Одеської місцевої прокуратури № 3, таємно, умисно, з корисливих мотивів, викрав вогнегасник порошковий ВП-5/9 ТУ29.2.-31975926- 001-2010, який є власністю Одеської обласної прокуратури, представником якої є керівник Одеської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_3 , чим намагався спричинити матеріальний збиток на суму в розмірі 297 гривень 15 копійок. Таємно викравши чуже вищевказане майно, ОСОБА_2 намагався покинути місце скоєння ним злочину, але був помічений та затриманий працівником Національної гвардії України, який ніс службу в приміщенні Одеської місцевої прокуратури № 3, а також співробітником Одеської місцевої прокуратури № 3.
Відповідно до Видатккової накладної № 1190008143 від 05.12.2019 встановлена вартість вогнегасника ВП-5(з) в сумі 297 гривень 15 копійок, але згідно технічного паспорту вищезазначеного вогнегасника технічне обслуговування слід проводити один раз на рік. В такому разі відсутні будь-які відомості, що до проведеного технічного обслуговування та дати виготовлення вищезазначеного ВП-5(з), тому на даний час для встановлення суми матеріальних збитків, які спричинені злочинними діями потерпілому по зазначеному кримінальному провадженню необхідно провести товарознавчу експертизу за експертною спеціальністю 12.1 «Визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів», до проведення якої необхідно залучити експертів Одеського НДЕКЦ МВС України.
Відповідно до вимог ст. 332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження за наявності підстав, передбаченних ст. 242 КПК України має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
У відповідності до ч. 1 ст. 242 КПК України, експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження необхідні спеціальні знання.
Сторона обвинувачення, на підставі ст. 243 КПК України, залучає експерта за наявності підстав для проведення експертизи, у тому числі за клопотанням сторони захисту чи потерпілого, право на звернення з яким встановлено також положенням п. 4 ч. 1 ст. 56 КПК України.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого, оскільки всі поставлені питання у клопотанні не мають значення для судового розгляду, підтверджується застосуванням методики розрахунків завданих збитків, які знаходяться у справі і досліджені судом.
Обвинувачений підтримав клопотання захисника.
Заслухавши думки учасників судового розгляду з приводу призначення у кримінальному провадженні автотоварознавчої експертизи у всіх учасників судового розгляду, вивчивши матеріали кримінальної справи, суд вважає, що необхідно провести автотоварознавчу експертизу.
Відповідно до вимог ч. 1 п. 3 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди завданної кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.
Згідно вимогам ч. 6 ст. 22 КПК України, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх прав та виконання процесуальних обов`язків.
Згідно ст. 242 КПК України, для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Керуючись ст.ст. 91, 176, 177, 178, 183, 242, 243, 332 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на два місяці, тобто до 06 серпня 2021 року включно, з визначенням розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в розмірі 181600 гривень.
Клопотання адвоката Малевича Олега Вікентійовича в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 про призначення автотоварознавчої експертизи, за експертною спеціальністю 12.1 «Визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів» – задовольнити.
Призначити автотоварознавчу експертизу на вирішення якої надати наступне питання:
-Яка ринкова вартість вогнегасника порошкового ВП-5/9 ТУ29.2.-31975926- 001-2010, станом на 17.11.2020 р.?
Копію даної ухвали направити для виконання експертам Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз, попередивши їх про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України.
Оплату за проведення експертизи покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 .
Зобов`язати прокурора надати експертам речовий доказ.
Висновок експертизи, відразу ж після її проведення, необхідно направити до Приморського районного суду м. Одеси.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя:
07.06.2021
Судове рішення № 97469779, Приморський районний суд м. Одеси було прийнято 07.06.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 522/23222/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: