Ухвала суду № 97468895, 07.06.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/14755/21

Провадження № 1-кс/760/5146/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2021 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва Аксьонова Н.М., розглянувши клопотання старшого слідчого з ОВС ВРКП СУ ФР ОВПП ДФС капітана податкової міліції Міхіна Анатолія Анатолійовича про проведення обшуку в рамках кримінального провадження №32021101110000007 від 30.04.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України,

ВСТАНОВИВ:

07 червня 2021 року до Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого з ОВС ВРКП СУ ФР ОВПП ДФС капітана податкової міліції Міхіна А.А. про проведення обшуку у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві власності належить ТОВ «Комодор» (код 32069917) в рамках кримінального провадження №32021101110000007 від 30.04.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

Згідно протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 07 червня 2021 року для розгляду зазначеного клопотання визначено слідчого суддю Аксьонову Н.М.

Однак, вказане клопотання підлягає поверненню слідчому з наступних підстав.

Як вбачається із поданого клопотання про обшук, досудове розслідування у кримінальному провадженні №32021101110000007 від 30.04.2021 за ознаками ч.3 ст.212 КК України здійснюється Четвертим відділом розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС.

Відповідно до ч.1 ст.234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Згідно з ч.2 ст.234 КПК України обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

У витязі з ЄРДР №32021101110000007 від 30.04.2021 за ознаками ч.3 ст.212 КК України органом досудового розслідування вказано Четвертий відділ розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Смілянська, 6. (арк. 6-7).

Разом з тим, Четвертий відділ розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України не є окремим органом досудового розслідування, а є структурним підрозділом і входить до складу Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України.

З матеріалів клопотання вбачається, що Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України розташований за адресою: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г, що територіально відноситься до Шевченківського району міста Києва.

Державна фіскальна служба України розташована за адресою: 04053, м. Київ, Львівська пл., 8, що також відноситься до Шевченківського району міста Києва.

Четвертий відділ розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань, розташований по вул. Смілянській, 6 у м. Києві, не є окремим органом досудового розслідування, а є структурним підрозділом і входить до складу Офісу великих платників податків ДФС України.

Враховуючи, що орган досудового розслідування не знаходиться на території Солом`янського району міста Києва, подане клопотання не підсудне Солом`янському районному суду міста Києва.

При цьому слідчий суддя бере до уваги, згідно з п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Таким чином, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб`єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.

Разом з тим слідчий суддя зауважує, що встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч.1 ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права .

Згідно з пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України та ст. 10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб`єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.

Згідно положень ст. 38 КПК України органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділи детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.

Тобто, чинний кримінальний процесуальний закон визначає органами досудового розслідування не службових осіб - слідчих цих органів досудового розслідування, - а відповідні державні установи - слідчі підрозділи та підрозділи детективів.

Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.

Частиною 6 ст. 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.

Таким чином, територіальна підсудність визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ.

Отже, фактичне місцезнаходження структурного підрозділу органу досудового розслідування не є визначальним фактором для вирішення питання щодо місця розгляду слідчим суддею клопотань слідчого чи прокурора, оскільки територіальна підсудність повинна визначатись не за фактичним місцем розташування слідчого у конкретній справі, а за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ.

Саме такий висновок викладено, зокрема, в ухвалах Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 607/16332/20 (провадження № 51-4916впс20), 15.09.2020 у справі № 554/5111/20 (провадження № 51-4296впс20), 03.09.2020 у справі № 554/4830/20 (провадження № 51-4116впс20), 20.07.2020 у справі № 607/10975/20 (провадження № 51-3334впс19), 22.05.2020 у справі № 643/7609/20 (провадження № 51-2437впс20), 13.05.2020 у справі № 643/7208/20 (провадження № 51-2272впс20), 22.04.2020 року у справі № 487/7605/19 (пр. № 51-1901впс20).

Таким чином, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб`єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.

Керуючись статтями 3, 26, 34, 38, 234 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого з ОВС ВРКП СУ ФР ОВПП ДФС капітана податкової міліції Мухіна Анатолія Анатолійовича повернути старшого слідчого з ОВС ВРКП СУ ФР ОВПП ДФС капітана податкової міліції Мухіну Анатолію Анатолійовичу.

Роз`яснити старшому слідчому з ОВС ВРКП СУ ФР ОВПП ДФС капітану податкової міліції Мухіну Анатолію Анатолійовичу, що подане ним клопотання про проведення обшуку підсудне Шевченківському районному суду міста Києва.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя: