Ухвала суду № 97468371, 07.06.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/9270/21

Провадження №: 2/755/4827/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" червня 2021 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Марфіна Н.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

у с т а н о в и л а:

03.06.2021 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Ознайомившись зі змістом поданої позовної заяви та доданими до неї документами приходжу до висновку про те, що позовна заява не підсудна Дніпровському районному суду м. Києва і має бути передана на розгляд Голосіївського районного суду м. Києва, з огляду на наступне.

Змістом позовних вимог є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. від 24.02.2021 року за реєстраційним №27231 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості у розмірі 17557,21 грн.

Справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів.

Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Тобто, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається на особу, яка зверталася за виконавчим написом.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14.08.2019 року винесеній за результатами розгляду справи № 519/77/18.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Позивачем позов пред`явлено до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», яке являється стягувачем у виконавчому провадженні №65147650 з виконання спірного виконавчого напису та згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

На вказану адресу місцезнаходження відповідача розповсюджується територіальна юрисдикція Франківського районного суду м. Львова.

Поряд із цим, зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивач звернувся з відповідним позовом саме до Дніпровського районного суду м. Києва за своїм власним місцем реєстрації.

Частиною 12 статті 28 ЦПК України передбачено, що позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання.

Згідно положень п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів - виконавчих написів нотаріусів.

За змістом ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», яка має назву «Місце виконання рішення», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Аналіз наведених норм чинного законодавства України свідчить про те, що боржник може звернутись із позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню за своїм місцем проживання, якщо за цим місцем проживання виконавцем реально вчиняються виконавчі дії з примусового виконання виконавчого документу.

У разі якщо б законодавець не пов`язував наявності вчинення виконавчих дій за місцем проживання боржника для надання права такому боржнику звернутись із відповідним позовом за місцем свого проживання, відповідно цивільно-процесуальні норми містили б лише вказівку про те, що позов про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню може бути поданий за місцем проживання позивача/боржника.

Отже, для визначення підсудності спору із застосуванням положень ч. 12 ст. 28 ЦПК України, позивач має бути не лише зареєстрований на юрисдикційній території відповідного місцевого суду, а й на цій території мають вчинятись реальні виконавчі дії з виконання спірного виконавчого напису нотаріуса.

При цьому, будь-яких даних, які б свідчили про те, що саме на території Дніпровського району м. Києва вчиняються виконавчі дії з виконання спірного виконавчого напису нотаріуса (накладення арешту на майно, що належить боржнику та знаходиться на території Дніпровського району м. Києва; звернення стягнення на заробітну плату/пенсію/стипендію боржника, які він отримує від установ, що знаходяться на території Дніпровського району м. Києва; накладення арешту на кошти боржника на його рахунках, що знаходяться у банківських та інших фінансових установах, які мають місце знаходження на території Дніпровського району м. Києва, тощо) матеріали справи не містять, тому відсутні підставі вважати, що на території Дніпровського району м. Києва виконується спірний виконавчий напис нотаріуса і відповідно відсутні правові підстави для визначення підсудності даного позову Дніпровському районному суду м. Києва.

Поряд із цим, зі змісту доданих до позовної заяви документів убачається, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Іванютою І.М. було встановлено наявність відкритих у боржника банківських рахунків в АТ «Альфа-Банк» та відповідно постановою від 21.05.2021 року приватний виконавець наклав арешт на кошти боржника і постановив направити копії постанови на виконання до банківських, інших фінансових установ та сторонам виконавчого провадження.

Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Отже, в даному випадку виконавчі дії з виконання спірного виконавчого напису приватним виконавцем Іванютою І.М. вчиняються за місцем знаходження банківських рахунків боржника у АТ «Альфа-Банк», що відповідно до положень ст.ст. 24, 56 Закону України «Про виконавче провадження» є місцем проведення виконавчих дій, та як наслідок являється місцем виконання виконавчого напису.

Вирішуючи питання про передачу справи за підсудністю суд враховує, що при поданні позовної заяви позивач обрав альтернативну підсудність справи за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса, відповідно положень ч. 12 ст. 28 ЦПК України, та приходить до висновку, що справу слід передати на розгляд Голосіївського районного суду м. Києва, оскільки на території Голосіївського району м. Києва проводяться виконавчі дії з примусового виконання виконавчого напису №27231 виданого 24.02.2021 р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., а саме за місцем знаходження АТ «Альфа-Банк» (м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100), у якому виявлені рахунки боржника та накладений на них арешт.

Згідно з нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини» інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

З урахуванням викладеного позовна заява не підсудна Дніпровському районному суду м. Києва, у зв`язку із чим підлягає передачі за належною підсудністю до Голосіївського районного суду м. Києва як суду на території юрисдикції якого виконується спірний виконавчий напис нотаріуса.

Згідно п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 353-355 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - передати на розгляд Голосіївського районного суду м. Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Текст ухвали складений та підписаний суддею 07.06.2021 року.

Суддя -