Рішення № 97468220, 04.06.2021, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/3383/21

Справа №754/2570/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

04 червня 2021 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Деснянського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 31.08.2018 року АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 уклали нотаріально посвідчений договір фінансового лізингу №CSHGA!00000623, відповідно до умов якого лізингодавець зобов`язується набути у власність вказаний Лізингоодержувачем транспортний засіб (предмет лізингу) і надати Лізингоодержувачу це майно за плату в тимчасове користування. Лізингодавець відповідно до умов фінансового лізингу передав ОСОБА_1 у платне володіння та користування предмет лізингу, автомобіль «Mercedes-Benz Е 240», 2000 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , вартістю 166 500 грн., на строк 60 місяців, однак Лізингоодержувач ОСОБА_1 на даний час умови договору належним чином не виконує в частині своєчасної сплати лізингових платежів, внаслідок чого у відповідача станом на 05.02.2021 утворилась заборгованість у розмірі 184 904, 74 грн.

Ухвалою Деснянського районного суд м. Києва від 19.02.2021 року у вказаній вище справі вирішено питання про доцільність її розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасникам процесу роз`яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного ЦПК України.

Відповідач по справі належним чином повідомлявся судом про розгляд судом даного провадження, шляхом направлення поштової кореспонденції суду, однак поштове відправлення повернулось на адресу суду з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання». Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.

Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи вимоги ст.ст.279, 280 ЦПК України, суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, дійшов до наступних висновків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом (ч. 3 ст. 806 ЦК України).

Частиною 2 статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно із ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов`язаний: 1) прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору; 2) відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов`язання щодо утримання предмета лізингу, підтримувати його у справному стані; 3) своєчасно сплачувати лізингові платежі; 4) надавати лізингодавцеві доступ до предмета лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання; 5) письмово повідомляти лізингодавця, а в гарантійний строк і продавця предмета, про всі випадки виявлення несправностей предмета лізингу, його поломок або збоїв у роботі; 6) письмово повідомляти про порушення строків проведення або непроведения поточного чи сезонного технічного обслуговування та про будь-які інші обставини, що можуть негативно позначитися на стані предмета лізингу, - негайно, але у будь-якому разі не пізніше другого робочого дня після дня настання вищезазначених подій чи фактів, якщо інше не встановлено договором; 7) у разі закінчення строку лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

31.08.2018 року АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 уклали нотаріально посвідчений договір фінансового лізингу №CSHGA!00000623, відповідно до п. 2.1. якого лізингодавець зобов`язується набути у власність вказаний Лізингоодержувачем транспортний засіб (предмет лізингу) і надати Лізингоодержувачу це майно за плату в тимчасове користування.

Предметом фінансового лізингу є автомобіль «Mercedes-Benz Е 240», 2000 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , вартістю 166 500 грн., що викладено в Додатку № 1 до Договору.

Строком фінансового лізингу визначено 60 місяців (п. 14.2. Договору)

У відповідності до п. 14.7. статті 14 Договору після прийняття Лізингодавцем позитивного рішення про надання фінансового лізингу, але не пізніше дати укладення Договору, Лізингоодержувач вносить авансовий лізинговий платіж у розмірі 49840,00 грн.

Предмет лізингу є власністю Лізингодавця протягом усього строку дії даного договору. В разі переходу права власності на предмет лізингу від Лізингодавця до Лізингоодержувача згідно з умовами Договору, предмет лізингу по закінченню строку лізингу Лізингоодержувачем Лізингодавцю не повертається (п. 2.4. Договору).

У пункті 4.1. Договору сторони узгодили, що сплата Лізингоодержувачем за користування предметом лізингу здійснюється відповідно до п. 14.3. у складі лізингових платежів, при цьому відсотки розраховуються на залишок невідшкодованої частини вартості предмета лізингу, виходячи з 360 днів у році. Дата погашення в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків за користування предметом лізингу здійснюється щодня з дати передачі транспортного засобу відповідно до суми невідшкодованої частини вартості предмета лізингу на кінець операційного дня до поточної дати, в яку Лізингоодержувач здійснює сплату винагороди за користування предметом лізингу в складі лізингового платежу або окремо. Розрахунок відсотків проводиться до повного повернення вартості предмету лізингу на суму непогашеної частини вартості предмету лізингу, або до моменту повернення предмету лізингу Лізингодавцю з дати підписання акту приймання-передачі транспортного засобу.

Відповідно до п. 4.2. Договору усі платежі за Договором Лізингоодержувач зобов`язаний здійснювати в національній валюті України (гривнях) відповідно до графіку та умов цього Договору шляхом перерахування грошових коштів на транзитний рахунок відповідно до п. 14.5. Договору. Лізингові платежі включають: платежі з відшкодування частини вартості предмета лізингу; винагороду Лізингодавця за користування предметом лізингу (винагорода); платежі з відшкодування витрат Лізингодавця, пов`язаних з порушеннями Лізингоодержувача; платежі з відшкодування витрат Лізингодавця, пов`язаних зі страхуванням предмету лізингу; платежі з відшкодування витрат адміністративних штрафів, пов`язаних з порушеннями Лізингоодержувача; платежі з відшкодування інших витрат Лізингодавця, пов`язаних з виконанням цього Договору (в т.ч. не зазначені в Договорі, але що можуть виникнути у Лізингодавця при виконанні Договору).

Погашення заборгованості здійснюється шляхом сплати щомісяця Лізингоодержувачем в період сплати визначених «Графіком сплати лізингових платежів» лізингових платежів в розмірі 3530, 0 грн. (п. 14.10. Договору). Якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то Лізингоодержувач зобов`язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує такому вихідному (святковому та ін.) дню (п. 4.4. Договору).

Згідно п. 14.3. Договору між сторонами фінансового лізингу було узгоджено , що лізингові платежі включають в себе платіж з відшкодування частини вартості Предмету лізингу у розмірі згідно з «Графіком лізингових платежів» та включають в себе платіж з відшкодування частини вартості Предмету лізингу; винагорода за користування Предметом лізингу в розмірі 23.9 % річних від суми залишку невідшкодованої частини вартості Предмета лізингу; платежі з відшкодування витрат Лізингодавця, пов`язаних зі страхуванням Предмету лізингу.

Як встановлено судом відповідач належним чином не виконує на себе зобов`язання, передбачені договором лизингу в частині своєчасної сплати лізингових платежів, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Судом також встановлено, що відповідач належним чином ознайомлений зі змістом договору лізингу, що засвідчується його особистим підписом; його умови ним не спростовуються.

Таким чином, станом на 05.02.2021 року загальна заборгованість відповідача перед банком за договором фінансового лізингу становить 184 904, 74 грн., яка складається з наступного 115 319, 40 грн. -заборгованість залишку вартості предмету лізингу; 40 303, 46 грн. - заборгованість за винагородою користування предмета лізингу; 29 281, 88 грн. - заборгованість з пені.

У відповідності до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність і достатність кожного доказу окремо, а також взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В силу ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 81, 141, 265, 273, 280-284, 289 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 525, 526, 530, 626, 627, 806, 807 ЦК України,

ВИРІШИВ :

Позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (вул. Грушевського,1-Д, м. Київ, код ЄДРПОУ: 14360570) суму заборгованості за договором фінансового лізингу в загальному розмірі 184 904, 74 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 773, 57 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Суддя: