Ухвала суду № 97466505, 31.05.2021, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/7985/18

Провадження №2/359/97/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2021 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Чирки С.С.,

при секретарі судового засідання Рожковій Ж.Р.,

за участю

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

представника третьої особи ОСОБА_4

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Дідок Сергій Іванович про встановлення факту , визнання права та виділення майна та за позовом третьої особи ,яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 третя особа приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Дідок Сергій Іванович про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області знаходиться цивільна справа №359/7985/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Дідок С.І. про встановлення факту, визнання права та виділення майна та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 третя особа приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Дідок С.І. про визнання права власності.

Адвокат Сівовни Ю.В., в інтересах позивача ОСОБА_1 , подав заяву про забезпечення позову, згідно якої просить суд: накласти арешт на (садибний) житловий будинок, загальною площею 431,6 м2, житловою 152,7 м2, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_7 , згідно зі Свідоцтвом про право приватної власності на житловий будинок від 06.12.2002 р. № 90, що видане Виконавчим комітетом Щасливської сільської Ради на підставі рішення № 107.1, зареєстрований Бориспільським районним бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі № 3 стор. 173 за реєстровим номером 834 та господарських споруд: огорожа, ворота, хвіртка, басейн, № 1-5,1 згідно з Технічним паспортом; Накласти арешт на земельну ділянку, загальною площею 0,16 га, кадастровий номер 3220888001:01:002:0102, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 .

Заяву обґрунтовано тим, що в період з 1999 року по 05.04.2018 року ОСОБА_1 разом з ОСОБА_7 проживала однією сім`єю, мала з ним спільне господарство, спільний бюджет та спільною працею здійснювала вклад у надбання майна. Як до смерті ОСОБА_7 , так і після, Позивач проживала у житловому Будинку, що є Предметом позову.

28 квітня 2021 група осіб у кількості приблизно 10 осіб, скориставшись відсутністю ОСОБА_1 на території Будинку, проникли у вказаний будинок. Серед зазначених осіб були присутні особисто: Відповідач - ОСОБА_5 разом зі своїм чоловіком, третя особа з самостійними вимогами - ОСОБА_6 . Інших присутніх осіб встановити не вдалося. Зазначені особи без належного рішення суду у протиправний спосіб здійснили проникнення в особисте житло ОСОБА_1 шляхом злому замків вхідних дверей та подальшої їх заміни. Зазначені особи не давали ОСОБА_1 повернутися в Будинок та обмежили доступ до її особистих речей, штовхали її та застосовували до неї фізичну силу. Позивачем була написана низка заяв про вчинення кримінальних правопорушень. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15.05.2021 року зобов`язано службових осіб Бориспільського РУП ГУ НП у Київській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування.

Станом на дату подання цієї заяви, доступ Позивача до її місця проживання відновлено. Тим не менш, існує ризик повторних злочинних дій з боку третіх осіб щодо заволодіння будинка, а також існує ризик, що Відповідачі у незаконний спосіб здійснять перереєстрацію Будинку з метою незаконного позбавлення ОСОБА_1 її житла та обмеження її конституційних прав. З огляду на зазначене вище, Позивач вважає за необхідне просити в судовому порядку вжиття відповідних заходів з метою збереження майна та захисту прав Позивача.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали подану заяву про забезпечення позову та просили суд її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 та представник третьої особи ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечували проти заявленого клопотання та просили суд відмовити в його задоволенні.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи дійшов наступного висновку.

Частиною 1 ст.149 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову.

За правилами п.1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України після відкриття провадження у справі заява про забезпечення позову подається до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Частиною 1 Статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Суд, згідно ч. 2, 3 ст. 150 ЦПК України, може застосувати кілька видів забезпечення позову. При цьому заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову застосовуються, якщо існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; вжиття заходів забезпечення повинно бути доцільним. Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільно процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб або учасників процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

За змістом правового висновку Верховного суду, викладеного у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц, заява про забезпечення позову повинна бути обґрунтованою, а доводи, викладені в ній свідчити про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.

Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб або учасників процесу.

З викладених у заяві про забезпечення позову обставин вбачається, що позивач посилається на ризик повторних злочинних дій з боку третіх осіб щодо заволодіння будинка, а також на ризик, що відповідачі у незаконний спосіб здійснять перереєстрацію Будинку з метою незаконного позбавлення ОСОБА_1 її житла та обмеження її конституційних прав.

Разом з цим, заявником до заяви про забезпечення позову не надано жодних доказів щодо реальної загрози перереєстрації житлового будинку загальною площею 431,6 м2, житловою 152,7 м2, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_7 , чи земельної ділянки, загальною площею 0,16 га, кадастровий номер 3220888001:01:002:0102, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 .

Відтак, доводи заявника про те, що вказане нерухоме може бути перереєстроване, всупереч вимог ст. 76-81 ЦПК України, не доведено належними і допустимими доказами.

Таким чином, суд вважає, що доводи представника заявника наразі є лише припущенням.

За таких обставин, враховуючи наведене вище та те, що заявником не доведено факту унеможливлення чи утруднення виконання рішення суду, у разі невжиття заходів забезпечення позову, суд приходить висновку про відмову у забезпеченні позову.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 149 153, 258-261, 353 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Дідок Сергій Іванович про встановлення факту , визнання права та виділення майна та за позовом третьої особи ,яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 третя особа приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Дідок Сергій Іванович про визнання права власності залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 07 червня 2021 року.

Суддя: Чирка С.С.