Рішення № 97466320, 07.06.2021, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/532/21

Провадження № 2/282/141/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2021 року

смт. Любар

Любарський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді - Носача В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Поварчук Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Любарської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач) звернулася до суду з позовом до Любарської селищної ради (надалі по тексту також - відповідач), в якому просить ухвалити рішення про визнання за нею в порядку спадкування за законом по смерті чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , в селі Старий Любар, Любарського району, Житомирської області, у віці 64 роки, права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці загальним розміром 0,25 га.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що будучи дружиною покійного, згідно з чинним цивільним законодавством, вона відноситься до спадкоємців першої черги за законом. Спадщину прийняла, вступивши у фактичне володіння спадковим майном, що стверджується випискою з погосподарської книги за 2006-2020 роки, виданою 22 лютого 2021 року №58 Стрижівським старостинським округом Любарської селищної ради.

Діти померлого: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які були зареєстровані на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, відмовилися від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1 . Син, ОСОБА_5 , не проживав на час відкриття спадщини із спадкодавцем та не заявляв про свої спадкові права.

Серед спадкового майна є будинок з господарськими будівлями за АДРЕСА_1 , який ОСОБА_6 заповіла своєму сину

(чоловіку позивачки) - ОСОБА_2 , що стверджується заповітом від 27.05.1987, зареєстрованого в реєстрі за №446 державним нотаріусом Любарської державної нотаріальної контори.

Позивач вказує, що приватним нотаріусом відмовлено їй у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями за АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що нотаріусу не подані документи, що підтверджують право власності померлого ОСОБА_5 на нерухоме майно.

Саме тому вона звернулася до суду з даним позовом.

Позивач у судове засідання на розгляд справи не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному об`ємі.

Представник Любарської селищної ради у судове засідання на розгляд справи не з`явився, відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином. У поданому відзиві відповідач вказує, що Любарська селищна рада визнає позовні вимоги та вважає, що вони підлягають до задоволення, справу просить розглядати за відсутності її представника.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Старий Любар, Любарського району, Житомирської області, у віці 64 роки помер чоловік позивачки - ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис №14 від 05 травня 2020 року.

Згідно з записом в погосподарській книзі Стрижівської сільської ради в господарстві АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 належав житловий будинок 1955 року забудови, який до самочинного будівництва не відноситься.

Згідно з довідкою КП «Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради на житловий будинок по АДРЕСА_1 , станом на 31 грудня 2012 року право власності не зареєстровано.

За рішенням Стрижівської сільської ради Любарського району від 31 грудня 1993 року для будівництва і обслуговування житлового будинку та для ведення особистого підсобного господарства ОСОБА_2 передана у приватну власність земельна ділянка розміром 0.25 га.

Постановою приватного нотаріуса від 24 лютого 2021 року №59/02-31, відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями за АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що нотаріусу не подані документи, що підтверджують право власності померлого ОСОБА_2 на нерухоме майно. Згідно вказаної постанови приватного нотаріуса вбачається, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_5 , спадщину прийняла у відповідності до вимог ст. 1268 Цивільного кодексу України, оскільки проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Діти померлого: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які проживали на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, відмовилися від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1 , про що подали відповідні заяви у визначений законом строк. Відомості про наявність інших спадкоємців ОСОБА_5 в спадковій справі відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як визначено ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК УКраїни).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ч. 1 ст. 1223 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як визначено ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч.1 ст. 317 ЦК УКраїни).

Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2009 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст.5,47,49 Закону України «Про нотаріат», п.22.31 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

На підставі ст. 392 ЦК України - власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на нерухоме майно, то спадкоємець також не набуває права власності в порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.

Вбачається, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав, зокрема, в нотаріальному порядку.

Отже, з урахуванням вищевикладеного та того, що позивач фактично прийняла спадщину за законом за спадкодавцем ОСОБА_2 , однак у позивачки існують певні перешкоди щодо оформлення спадкових прав із-за відсутності у спадкодавця всіх правовстановлюючих документів на спадкове майно, суд, використовуючи винятковий спосіб захисту визнання права власності на спадкове майно, дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.200, 206, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК У ст.ст. 25, 30, 321, 328, 346, 376, 381, 1268 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за спадкоємицею ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за законом по смерті чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Старий Любар, Любарського району, Житомирської області, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці загальним розміром 0,25 га.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Любарський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя В.М. Носач