Рішення № 97465227, 03.06.2021, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/1085/21

2/683/753/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2021 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Лугового О.М.

з участю: секретаря Градомської Д.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові цивільну справу №683/1085/21 (№2/683/753/2021) за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до ОСОБА_1 про стягнення зайво нарахованої та виплаченої заробітної плати,

встановив:

20 квітня 2021 року АТ «Українська залізниця» в особі філії «Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал» АТ «Українська залізниця» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення зайво нарахованої та виплаченої заробітної плати.

В обґрунтуванні своїх позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 з 11 листопада 2003 року працював на посаді головного інженера ДП «Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал», яке було реорганізоване шляхом злиття у ПАТ «Українська залізниця». ОСОБА_1 як головний інженер філії, відповідно до наказу ПАТ «Укрзалізниця» від 30.11.2016 № 733 «Про деякі питання тендерного комітету філії «Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал» ПАТ «Укрзалізниця», був членом тендерного комітету філії. Згідно наказу в.о. начальника філії від 02.01.2018 року № 12, ОСОБА_1 встановлено з 02.01.2018 р. по 31.12.2018 р. надбавку за виконання особливо важливої роботи працівниками філії в розмірі 40 % посадового окладу. Згідно наказу № 80 від 11.06.2018 року в.о. голови правління ПАТ «Укрзалізниця» ОСОБА_1 оголошено догану. 23.08.2018 року наказом в.о. начальника філії «Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал» № 25 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 за неналежне виконання службових обов`язків було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану. Наказом в.о. начальника філії від 26.10.2018 року № 251-ОС «Про припинення трудового договору (контракту)» ОСОБА_1 08.11.2018 року звільнено з посади головного інженера філії. Увесь час, а саме з 01.01.2018 року по 08.11.2018 року ОСОБА_1 виплачувалась надбавка за виконання особливо важливих робіт у розмірі 40% до посадового окладу за фактично відпрацьований час.

За таких обставин, всупереч пунктам 7.9 та 7.13 Положення про оплату праці працівників ПАТ «Укрзалізниця» зазначена надбавка ОСОБА_1 скасована не була, нараховувалась і виплачувалась впродовж дії дисциплінарного стягнення (червень та серпень 2018 року), що призвело до зайвого нарахування та виплати заробітної плати на суму 11 766 грн. та єдиного соціального внеску в сумі 2588 грн. 71 коп.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 05 травня 2021 року прийнято справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

Представник АТ «Українська залізниця» в особі філії «Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал» АТ «Українська залізниця» в судове засідання не з`явився, проте подав до суду заяву про слухання справи у його відсутність. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином у порядку, передбаченому ч.7 ст.128 ЦПК України, будь-яких заяв, клопотань на адресу суду не подавав, а тому суд вирішив розгляд справи проводити за його відсутності.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 03 червня 2021 року постановлено провести по справі заочний розгляд.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволені позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 11 листопада 2003 року працював на посаді головного інженера ДП «Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал», яке було реорганізоване шляхом злиття у ПАТ «Українська залізниця».

ОСОБА_1 як головний інженер філії, відповідно до наказу ПАТ «Укрзалізниця» №733 «Про деякі питання тендерного комітету філії «Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал» ПАТ «Українська залізниця» був членом тендерного комітету філії.

Згідно наказу в.о. начальника філії № 12 від 02.01.2018 року «Про встановлення надбавки за виконання особливо важливої роботи», ОСОБА_1 встановлено з 02.01.2018 р. по 31.12.2018 р. надбавку за виконання особливо важливої роботи працівниками філії в розмірі 40 % посадового окладу.

Відповідно до наказу № 80 від 11.06.2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в.о. голови правління ПАТ «Укрзалізниця» за неналежне виконання посадових обов`язків, передбачених розділом 2, посадової інструкції головному інженеру філії «Старокостянтинівський завод ЗБШ» ОСОБА_1 оголошено догану.

Згідно наказу в.о. начальника філії «Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал» № 25 від 23.08.2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 за неналежне виконання службових обов`язків було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану.

Наказом (розпорядженням) № 251-ОС від 26.10.2018 в.о. начальника філії «Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал» ПАТ «Українська залізниця» про припинення трудового договору (контракту), ОСОБА_1 на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України звільнений з посади головного інженера філії.

Отже, звертаючись до суду з даною позовною заявою позивач просить стягнути з відповідача виплачені кошти в сумі 14 355 грн. 57 коп., як безпідставно набуте майно, оскільки всупереч пунктам 7.9 та 7.13 Положення про оплату праці працівників ПАТ «Укрзалізниця» надбавка в розмірі 40 % посадового окладу за виконання особливо важливої роботи працівниками філії ОСОБА_1 скасована не була, і нараховувалась та виплачувалась впродовж дії дисциплінарного стягнення (червень та серпень 2018 року), що призвело до зайвого нарахування та виплати заробітної плати.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Тобто, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Слід зазначити, що помилки при нарахуванні та виплаті заробітної плати можуть виникати з різних причин: похибки в математичних розрахунках (арифметичні); неправильне застосування чинного законодавства (методологічні); неуважність (емоціональні); помилки при перерахуванні заробітної плати на рахунки працівників в банках (технічні) тощо.

Отже помилка - це ненавмисне перекручення даних щодо нарахованої та виплаченої працівникам заробітної плати в результаті арифметичних або логічних похибок.

Помилки при нарахуванні та виплаті заробітної плати слід відрізняти від шахрайства.

Під шахрайством розуміється, зокрема, умисне порушення однією чи кількома особами з керівництва чи службовців підприємства трудового законодавства, маніпуляцію з посадовими окладами і тарифними розцінками працівників, фальсифікацію первинних документів, регістрів звітності, умисну зміну записів в обліку, спотворення сенсу господарських операцій тощо.

Наслідки помилок при нарахуванні заробітної плати працівникам можуть наступними: заробітну плату нараховано у більшому розмірі, ніж передбачено трудовим договором і чинним законодавством; заробітну плату нараховано у меншому розмірі, ніж передбачено трудовим договором і чинним законодавством.

Аналогічно при виплаті заробітної плати також можуть бути помилки, що призведуть до наступних наслідків: працівникові виплатили заробітну плату, яка перевищує нараховану суму; працівникові виплатили заробітну плату, яка менше нарахованої суми.

Виправлення помилок, пов`язаних з нарахуванням заробітної плати, залежить від характеру помилки і виправляється шляхом донарахування або сторнування помилкових сум.

Водночас, помилки, внаслідок якої працівник отримав зарплату у більшому розмірі, умовно поділяють на дві групи: лічильні та не лічильні.

Статтею 127 Кодексу законів про працю України встановлені обмеження відрахувань із заробітної плати.

Так, відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України. Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу:

1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не повернутого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості, або з дня виплати неправильно обчисленої суми;

2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5 і 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 цього Кодексу, а також при направленні на навчання та в зв`язку з переходом на пенсію;

3) при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації (стаття 136).

Відтак, для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок, керівник зобов`язаний видати наказ (розпорядження), але при одночасному дотриманні двох умов: не сплинув один місяць із дня виплати неправильно обчисленої суми; працівник не оспорює підстави та розміри відрахувань, тобто він згоден на таке відрахування або повернення коштів. Такий працівник ставить підпис на самому наказі (розпорядженні) або він пише заяву, в якій підтверджує свій намір повернути надміру виплачені кошти.

Суд вважає за доцільне звернути увагу позивача, що чинне законодавство не містить визначення поняття «лічильна помилка». Водночас згідно з п.п. 1 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 № 13 до лічильних помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо.

Крім того, помилки через збої у бухгалтерській програмі також відносять до рахункових. Тоді як помилки, не пов`язані з обчисленнями (тобто помилки, обумовлені неправильним застосуванням нормативно-правових актів, а також колективного договору), не вважаються лічильними.

При цьому суду не надано жодних належних та допустимих доказів, що свідчать про недобросовісність відповідача як і його обов`язку повідомляти про наявність чи відсутність у нього права на отримання тих чи інших виплат.

При цьому суд зазначає, що посадові особи, які відповідальні за правильність нарахування та оформлення фінансових документів, враховуючи їх посадові інструкції і матеріальну відповідальність, зобов`язані були бути обізнаними та повідомити посадових осіб фінансово - господарської діяльності філії «Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал» АТ «Українська залізниця» про наявність певних обмежень чи заборон.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Тобто, обов`язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.

На виконання цих вимог позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог.

Також при прийнятті рішення суд враховує правову позицію, що викладена Верховним Судом України в постановах від 02.07.2014 у справі 6-91цс14, від 22.01.2014 у справі 6-151цс13 та Верховним Судом у постанові від 03.10.2019 у справі № 487/3380/16-а та від 03 березня 2020 року у справі №804/979/17, відповідно до якої правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

В задоволені позову Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до ОСОБА_1 про стягнення зайво нарахованої та виплаченої заробітної плати, відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал» Акціонерного товариства «Українська залізниця», місце знаходження: 31103, вул.Гончара, 22, м.Старокостянтинів, Хмельницька обл., ЄДРПОУ: 40081331.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Володарським РВ ГУ МВС України в Київській області від 12.03.1997 року.

Суддя: