Ухвала суду № 97464402, 03.06.2021, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 2-447/11

УХВАЛА

03 червня 2021 року м.Львів

Залізничний районний суд м. Львова у складі:

судді Постигач О.Б.

секретаря Тимощук І.І.

з участю скаржника ОСОБА_1

представника виконавчої служби Комлик Н.В.

представника третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу щодо невиконання рішення суду, -

в с т а н о в и в:

25.05.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою щодо невиконання рішення суду в якій просить визнати неправомірними дії начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) та його підлеглих Залізничного відділу Державної виконавчої служби міста Львів щодо багаторічного невиконання рішення від 26.12.2011 р. Апеляційного суду Львівської області - справа № 22-ц-4046/11 та закінчення виконавчого провадження ВП № 31176769 без виконання рішення суду; скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 31176769; зобов`язати начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) та його підлеглих Залізничного відділу Державної виконавчої служби міста Львів щодо невиконання рішення від 26.12.2011 р. Апеляційного суду Львівської області - справа № 22-ц-4046/11 усунути порушення (поновити порушене право скаржника) та вжити всі заходи для виконання рішення суду, яке набрало законної сили; здійснити судовий контроль за виконанням рішення від 26.12.2011 р. Апеляційного суду Львівської області - справа № 22-ц-4046/11, винести окрему ухвалу за фактом виявлення умисного невиконання судового рішення, що набрало законної сили, або перешкоджання його виконанню посадовими особами суб`єктів оскарження, яка надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи до порушників занодавства. Скарга мотивована тим, що 26.12.2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області по справі № 22-ц-4046/11 вирішила: рішення Залізничного районного суду м. Львова від 11 квітня 2011 р. по справі №2-447/11 в частині відмови у стягненні середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки та моральної шкоди скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення. Стягнути з Державного авіапідприємства „Львівські авіалінії" в користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку видачі трудової книжки в сумі 22119 грн. 44 коп. та моральну шкоду в сумі 2000 грн. 27.01.2012 року по вказаній справі видано виконавчий лист, який 09.02.2012 року був пред`явлений до виконання у Залізничний ВДВС ЛМУЮ. 20.02.2012 року головним державним виконавцем Залізничним ВДВС ЛМУЮ винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (ВП №31176769), на тій підставі, що 03.11.2011 року Міністерством інфраструктури України прийнято рішення про припинення шляхом ліквідації державного підприємства "Львівські авіалінії" (наказ №496 від 03 листопада 2011 року). Ліквідатором ДАП "Львівські авіалінії" призначено ОСОБА_3 . У відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії (або ліквідатору) у разі ліквідації боржника - юридичної особи. З огляду вищенаведеного, виконавчий документ слід скерувати ліквідатору ДАП "Львівські Авіалінії" ЄДРПОУ 01130644 ОСОБА_3 за адресою: м. Львів Аеропорт ЦА». Заявник зазначає, що посадові особи державної виконавчої служби не виконали рішення суду, посилаючись на «факсограму» з вигадками так званого «ліквідатора» ОСОБА_3 , нібито держане підприємство - боржник ліквідоване і є ліквідатор. 23.07.2012 р. була подана скарга в Залізничний районний суд м.Львова щодо тривалого невиконання рішення суду в порядку розділу VII ЦПК України - судовий контроль за виконанням судових рішень, ухвалою від 26.09.2012 р. по справі №1309/6234/12 у задоволенні скарги - відмовлено. 01.10.2012 р. була подана апеляційна скарга. 28.02.2013 р. апеляційний суд ухвалою від 28.02.2013 р. - провадження №22- ц/783/998/13 справу направив на новий розгляд в суд 1-ї інстанції. 16.05.2013 р. Залізничний районний суду м. Львова виніс ухвалу, що скарга є безпідставною та до задоволення не підлягає». Була подана апеляційна скарга, а 24.07.2013 р. апеляційну скаргу задоволено частково, визнано неправомірними дії державного виконавця Залізничного відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції щодо закінчення виконавчого провадження по виконанню рішення апеляційного суду Львівської області від 26 грудня 2011 року (справа №22-ц- 4046/11, виконавчий лист №2-447/2011, виданий 27 січня 2012 року). Скасовано постанову Залізничного відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від 20 лютого 2012 року про закінчення виконавчого провадження, серії ВП № 31176769 та зобов`язано державного виконавця усунути порушення і здійснити виконання зазначеного рішення відповідно до вимог чинного законодавства. 22.01.2014р. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалив ухвалу апеляційного суду Львівської області від 24 липня 2013 року скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції на новий розгляд. Також скаржник покликається на постанову від 27.03.2019 р., у якій Верховний Суд зробив висновки про хибне тлумачення чинного законодавства попередніми судами: «Тлумачення пункту 7 частини першої статті 49 Закону № 606-XIV свідчить, що виконавче провадження підлягає закінченню при визнанні боржника банкрутом, а не здійснення процедури ліквідації юридичної особи. 29.05.2019 р. Львівський апеляційний суд виконав вказівки касаційного суду та зазначив в ухвалі: «У цій справі боржником є державне підприємство, яке перебуває в процесі ліквідації.

Апеляційний суд дійшов висновку, що дії Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції належить визнати неправомірними та скасувати постанову Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від 30 вересня 2019 року ВП №48331832 про закінчення виконавчого провадження. Крім того, Верховний Суд у постанові зазначив, що апеляційний суд не врахував обставини справи та дійшов передчасного висновку про безпідставність скарги в частині порушення державним виконавцем вимог Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та ухвалив: «Визнати неправомірними дії Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції. Скасувати постанову Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від 30 вересня 2015 року ВП №48331832 про закінчення виконавчого провадження. Зобов`язати Залізничний відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції вжити заходів для виконання рішення Залізничного районного суду м.Львова від 04 червня 2015 року, з урахуванням Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». У відповіді від 24.05.2021 року начальник Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Грень Т.Я. протизаконно продовжує твердити про «ліквідатора», посилається на хибні та протиправні висновки судів щодо «ліквідації боржника», вважає дії державних виконавців по закінченню виконавчого провадження без виконання – правильними, відмовився вживати заходи для примусового виконання судового рішення. За наведеного, просить скаргу задовольнити.

В судовому засіданні ОСОБА_1 дав пояснення аналогічно наведеним у скарзі, просить таку задоволити.

Представник Залізничного ВДВС м. Львів Комлик Н.В. проти задоволення скарги заперечив.

Представник Вільної професійної спілки інженерно-технічних працівників ДАП «Львівські авіалінії» Верес В.М. скаргу підтримав, просив таку задоволити.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали скарги, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

В силу положень ст. 5 ЦПК України, суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У п.9 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Статтею 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до вимог ст. 447 ЦПК сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У відповідності до ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Закон України „Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державне підприємство, установа, організація, юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Судом встановлено, що Залізничним районним судом м. Львова 11.04.2011 року винесено рішення у справі №2-447/11 за позовом ОСОБА_1 до ДАП “Львівські авіалінії” про стягнення середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки в сумі 22119,44 грн. та моральну шкоду 2000 грн.

На підставі виконавчого листа № 2-447/11 виданого 27.01.2011 року Залізничним районним судом м. Львова державним виконавцем Залізничного ВДВС у м. Львів було відкрито виконавче провадження за № 31176769.

Також встановлено, що наказом Міністерства інфраструктури України №496 від 03.11.2011 р. визначено припинити ДП „Львівські авіалінії” шляхом ліквідації, утворити комісію з ліквідації, головою якої призначити ОСОБА_3 ДП „Львівські авіалінії” з 14.11.2011 р. перебуває в стані припинення юридичної особи шляхом ліквідації, що відображено у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Оголошення про початок процедури ліквідації надруковано в газеті «Голос України» №217 від 18.11.2011 р., ліквідатором ДАП «Львівські авіалінії» призначено ОСОБА_3 . Міністерством інфраструктури України згідно наказу №60 від 16.02.2015 року внесено зміни до наказу №496 від 03.11.2011 р. «Про припинення шляхом ліквідації ДАП «Львівські авіалінії» на посаду голови ліквідаційної комісії призначено ОСОБА_4 /а.с. 8/.

20.02.2012 р. державним виконавцем Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ Амбриз Р.А. винесено постанову у ВП №31176769 про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 49, 50 Закону України “Про виконавче провадження”, а виконавчий документ скеровано ліквідатору ДАП «Львівські авіалінії» Калімук Н.Б. за адресою: м. Львів, Аеропорт ЦА /а.с. 3/.

Вказану постанову скаржник ОСОБА_1 просить скасувати.

У пункті 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг, на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» було роз`яснено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 уже звертався до суду зі скаргою, в якій просив визнати дії боржника та державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції неправомірними; скасувати постанову від 20.02.2012 р. про закінчення виконавчого провадження № 31176769 Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, як незаконну. Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 16.05.2013 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії боржника та державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції - відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 24.07.2013 року ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 16.05.2013 року скасовано та постановлено нову ухвалу, якою скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірними дії державного виконавця Залізничного відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції щодо закінчення виконавчого провадження по виконанню рішення Апеляційного суду Львівської області від 26.12.2011 року (справа №22-ц-4046/11, виконавчий лист №2-447/2011, виданий 27 січня 2012 року. Скасувано постанову Залізничного відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від 20 лютого 2012 року про закінчення виконавчого провадження, серії ВП № 31176769. Зобов`язано державного виконавця усунути порушення і здійснити виконання зазначеного рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 22.01.2014 року ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 24.07.2013 року скасовано, а справу передано до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 18.03.2014 року ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 16.05.2013 року залишено без змін.

У відповідності до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У відповідності до п.7 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час винесення спірної постанови), виконавче провадження підлягає закінченню у разі передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії (або ліквідатору) у разі ліквідації боржника юридичної особи.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.67 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час винесення спірної постанови), у разі ліквідації боржника - юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії (або ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку. У разі надходження виконавчого документа до ліквідаційної комісії (ліквідатора) арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. У разі якщо виконавчий документ надіслано ліквідаційній комісії (ліквідатору), виконавче провадження підлягає закінченню в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з вимогами ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За наведеного, суд приходить до висновку, що державний виконавець Залізничного ВДВС Львівського міського управління юстиції Амбриз Р.А. при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження № 31176769 від 20.02.2012 р. та скеруванні виконавчого документа ліквідатору ДАП «Львівські авіалінії» діяв у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», які визначають порядок закінчення виконавчого провадження у разі ліквідації боржника юридичної особи, а тому відсутні підстави для задоволення вимог щодо скасування постанови про закінчення виконавчого провадження вказаного виконавчого провадження.

При цьому суд звертає увагу на те, що боржник зобов`язаний виконати рішення суду в силу конституційних положень і вимог законодавства про обов`язковість рішень суду, тому не має потреби у додатковому вирішення цього питання судом.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що у задоволенні скарги слід відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», суд –

постановив:

в задоволенні скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.

Повний текст ухвали складено 04.06.2021 року.

Суддя Постигач О.Б.