Ухвала суду № 97463590, 07.06.2021, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/3490/19

Провадження № 1-кп/307/415/20

У Х В А Л А

07 червня 2021 рокум. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бобрушко В.І. при секретарі Юсип В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заставодавця ОСОБА_1 про повернення застави в кримінальному провадженню про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Тячівського районного суду перебуває кримінальне провадження, про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

Заставодавець ОСОБА_1 подала клопотання про повернення застави, в якому зазначила, що в провадженні Тячівського районного суду перебуває кримінальне провадження, внесеного до ЄРДР 30.10.2019 року за №12019070000000308 щодо ОСОБА_2 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України. 8 жовтня 2019 року ухвалою Закарпатського апеляційного суду ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 16 год. 12 хв. - 15.11.2019 року, та визначив розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, що становить 153 680 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень. Заставодавець ОСОБА_1 на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області згідно квитанцій № 4142030117 та №4141020052 внесла вище вказану суму, а саме 153680 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень. Термін дії ухвали щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_2 складав два місяці та закінчився 15 листопада 2019 року. З огляду на те, що після закінчення строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою запобіжний захід не продовжувався, а також термін дії покладених на ОСОБА_2 обов`язків, виконання яких забезпечувала застава, минув, тому застава жодних обов`язків не забезпечує. Протягом строку дії покладених на ОСОБА_2 обов`язків, останній сумлінно їх виконував, а ризики, передбачені ст.177 КПК України відсутні. За час дії відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або застави як альтернативного запобіжного заходу, питання про звернення застави в дохід держави не вирішувалося, а також будь-яких клопотань відносно запобіжного заходу від прокурора до слідчого судді не надходило, суд за власного ініціативою також не розглядав даного питання, а тому на підставі ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Необхідності залишення застави за для забезпечення цивільного позову або відшкодування шкоди немає, оскільки таких вимог заявлено не було, матеріальної шкоди від інкримінованого ОСОБА_2 кримінального правопорушення не встановлено. Враховуючи, що на даний час закінчився термін дії ухвали Закарпатського апеляційного суду від 08.10.2019 року в рамках кримінального провадження № 42019070000000082 від 29.03.2019, запобіжний захід щодо обвинуваченого продовжений не був, а строк дії покладених на ОСОБА_3 обов`язків сплив ще 15.11.2019 року, застава щодо ОСОБА_3 була застосована як забезпечення виконання покладених на нього обов`язків, які визначені в зазначеній вище ухвалі, тому заставу слід повернути заставодавцю ОСОБА_1 .

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із безпідставністю подальшого знаходження грошових коштів заставодавця ОСОБА_1 на депозитному рахунку територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області, керуючись ч. 11 ст.182, ст. 203 КПК України, просить повернути заставодавцю ОСОБА_1 заставу в розмірі 153680 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, згідно квитанцій №4142030117 - сума 96050.00 гривень, №4141020052 - сума 57680.00 гривень, встановлену на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду, у зв`язку із закінченням дії строку застави.

Заслухавши думку учасників провадження з цього приводу, суд дійшов наступного висновку.

Застава забезпечує виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків (частина 1 статті 182 КПК).

Обов`язки підозрюваного, обвинуваченого визначені в частині 7 статті 42 КПК, зокрема, це прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду. Ці обов`язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, виходячи з його процесуального статусу - статусу обвинуваченого. Строк дії цих обов`язків співпадає з часом перебування особи у статусі підозрюваного та їх виконання не залежить від застосування до підозрюваного запобіжного заходу (крім обов`язків, передбачених пунктом 2 частини 7 статті 42 КПК). Разом з тим саме з метою забезпечення виконання у тому числі і цих обов`язків для забезпечення дієвості кримінального провадження за наявності, зокрема, відповідних ризиків до підозрюваного, обвинуваченого можуть застосовуватися запобіжні заходи, зокрема, застава.

Пунктом 2 частини 7 статті 42 КПК окремо визначено обов`язок підозрюваного, обвинуваченого виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Ці обов`язки визначені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК та покладаються на підозрюваного, обвинуваченого слідчим суддею при застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, за умови доведення прокурором наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, з метою необхідності запобігання цим ризикам (частина 5 статті 194 КПК). Такі обов`язки покладаються на строк не більше двох місяців, який може бути продовжений (частина 7 статті 194 КПК).

На думку заставодавця ОСОБА_1 припинення дії обов`язків, покладених на підозрюваного, обвинуваченого слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, є припиненням запобіжного заходу у вигляді застави.

Суд вважає такий висновок помилковим з таких підстав.

Правові наслідки припинення дії обов`язків, покладених на підозрюваного, обвинуваченого слідчим суддею при застосування запобіжного заходу у вигляді застави, визначені частиною 7 статті 194 КПК.

Так, після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Тобто в такому разі скасовуються лише обов`язки підозрюваного, передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК, а не запобіжний захід у вигляду застави в цілому.

Припинення строку дії цих обов`язків не визначена як підстава для припинення застави.

Застава, яка не була звернена в дохід держави, повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу (частина 11 статті 182 КПК).

Як зазначалось вище, процесуальний закон не обумовлює строк дії запобіжного заходу припиненням строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного слідчим суддею, припинення дії ухвали.

З цього слідує, що обов`язки, покладені слідчим суддею, є строковими, а застава, яка забезпечує виконання процесуальних обов`язків, не є обмеженою конкретним строком. Такий висновок підтверджується, зокрема, змістом частини 6 статті 181, частини 7 статті 194, частини 4 статті 196, статтями 197 та 211 КПК. Цими нормами визначається строковість затримання, запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою та домашнього арешту, а також обов`язків, покладених слідчим суддею відповідно до статті 194 КПК.

Застава припиняється у разі її скасування, зміни на інший запобіжний захід, постановлення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження (статті 203 КПК).

У цьому провадженні представником заставодавця не надані докази припинення застави, зазначені в статті 203 КПК України, а отже, відсутні підстави для її повернення заставодавцю.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що застава не повертається у разі припинення строку дії обов`язків, покладених слідчим суддею на підозрюваного при застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

Виходячи із наведеного, суд вважає, що у задоволені клопотання заставодавця ОСОБА_1 про повернення застави слід відмовити.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 314-316, 369, 374, 392 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання заставодавця ОСОБА_1 про повернення застави в кримінальному провадженню про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та оголошено 7 червня 2021 року.

Головуючий: В.І. Бобрушко