Ухвала суду № 97463198, 26.05.2021, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер справи 235/346/20

Номер провадження 4-с/235/5/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2021 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді: Клікунової А.С.,

за участю секретаря судового засідання: Нагорної К. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову головного державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Клещевникова М. І., -

В С Т А Н О В И В :

13.04.2021 року на розгляд суду пред`явлено вказану скаргу, в якій ОСОБА_1 просить скасувати постанову головного державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Клещевникова М. І. від 04.01.2021 року про арешт коштів боржника, винесену в рамках виконавчого провадження №63964478, в частині накладання арешту на грошові кошти, які містяться на рахунку № НОМЕР_1 IBAN НОМЕР_2 АТ КБ «Приватбанк» як незаконну.

Скарга вмотивована тим, що постановою головного державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Клещевникова М. І. від 23.12.2020 року відкрито виконавче провадження №63964478 на підставі виконавчого листа №235/346/20 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики 175143,83 гривень та судових витрат у розмірі 1751,45 гривень.

В рамках вказаного виконавчого провадження 04.01.2021 року головним державним виконавцем Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Клещевниковим М. І. винесено постанову про арешт коштів боржника.

Відповідно вказаної постанови накладено арешт на грошові кошти боржника, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладання арешту або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 176895,28 гривень. Відповідна копія вказаної постанови спрямована до банківських установ для виконання.

Внаслідок реалізації відповідної постанови від 04.01.2021 року накладено арешт на кошти заявника, що зберігаються на його банківському рахунку, відкритому в АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 IBAN НОМЕР_2 для отримання пенсії. На вказаний рахунок заявник отримує виключно пенсійні виплати, які є єдиним джерелом його існування, а тому він обмежений в можливостях сплачувати за комунальні послуги та борг ОСОБА_2 , який має намір відшкодувати в повному обсязі.

16.03.2021 року заявник ОСОБА_1 звернувся до головного державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Клещевникова М. І. із заявою про скасування постанови про накладання арешту, з наданням довідки з виписки банківського рахунку, але в задоволенні його заяви йому було відмовлено та надана відповідна відповідь.

Вважаючи неправомірними дії головного державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Клещевникова М. І., щодо накладання арешту на його грошові кошти, заявник звернувся до суду із скаргою. (а.с. 1-4).

Скарга призначена до розгляду в порядку ст. 450 ЦПК України (а.с. 20).

26.05.2021 року в. о. начальника Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Хамідуліною Р. Р. подано відзив, з висловленням доводів щодо безпідставності вимог заявника (стягувача).

Так, в провадженні Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) перебуває виконавче провадження №63964478 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики 175143,83 гривень та судових витрат у розмірі 1751,45 гривень.

23.12.2020 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження та надіслана сторонам.

З метою виявлення місця отримання доходів боржника зроблено запити до Пенсійного фонду та Державної фіскальної служби, а з метою виявлення рухомого майна боржника до МВС України.

В порядку виконання виконавчого провадження державним виконавцем, з метою забезпечення повного та фактичного виконання рішення суду, керуючись ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про накладання арешту на рахунки боржника у банках та інших фінансових установах.

Згідно статті 52 Закону, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 48 Закону дані рахунки не є рахунками зі спеціальним режимом використання. АТ КБ «Приватбанк» не визнав цей рахунок боржника та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладання арешту та звернення стягнення. Зазначений рахунок не відноситься до рахунків спеціальним чи обмеженим режимом використання, кошти після зарахування на рахунок є власністю боржника, втратили свій статус (пенсії, соціальних виплат, тощо) та набули статусу вкладу.

За таких обставин, державний виконавець не має можливості зняття арешту з рахунків боржника.

Згідно ч. 1 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржується.

Заявник ОСОБА_1 в судове засіданняне з`явився, але надав заяву в якій підтримав доводи скарги та просив провести її розгляд без його участі.

В. о. начальника Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Хамідуліна Р. Р. в судове засіданняне з`явилася, але надала заяву про проведення судового розгляду скарги боржника без участі представника відділу, посилаючись на письмово викладені заперечення (відзив).

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги не перешкоджають її розгляду.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, - приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи встановлено наступні факти та відповідні правовідносини.

Відповідно до постанови головного державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Клещевникова М. І. від 23.12.2020 року відкрито виконавче провадження №63964478 на підставі виконавчого листа №235/346/20 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики 175143,83 гривень та судових витрат у розмірі 1751,45 гривень. (а. с. 8)

Відповідно до постанови головного державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Клещевникова М. І. від 04.01.2021 року накладено арешт на кошти боржника. (а. с. 9)

Відповідно до довідки АТ КБ «Приватбанк» за боржником ОСОБА_1 зареєстровано рахунок № НОМЕР_1 IBAN НОМЕР_2 (а. с. 10).

Відповідно до заяви про зняття арешту з коштів боржника від 16.03.2021 року ОСОБА_1 звернувся до головного державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Клещевникова М. І. з клопотанням про зняття арешту. (а. с. 11-12)

Відповідно до довідки АТ КБ «Приватбанк» за боржником ОСОБА_1 зареєстровано картковий рахунок НОМЕР_3 на який надходять виплати пенсійного фонду, пенсія. (а. с. 13).

Відповідно до довідки АТ КБ «Приватбанк» станом на 24.02.2021 року картковий рахунок боржника ОСОБА_1 обмежений згідно постанови про накладання арешту ВП №63964478 від 04.01.2021 року

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду.

Згідно ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Аргументи заявника ОСОБА_1 в розглядуваній скарзі зведено до посилань про безпідставність винесення постанови про накладання арешту на кошти боржника, але судом встановлено, що суб`єкт оскарження діяв відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Дії державного виконавця підтверджені документально наявними матеріалами виконавчого провадження, але заявником надано підтвердження того, що банківський рахунок на який накладено арешт є рахунок, на який УПФ перераховується пенсійні виплати боржника, інших доходів боржник не має, що також підтверджено належними доказами, тому суд погоджується з доводами заявника – боржника ОСОБА_1 і приходить до висновку про необхідність скасування вказаної постанови та зняття арешту з його коштів.

Відповідно до п. 3 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року N 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах роз`яснено, що при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби необхідно враховувати, що Законом України "Про виконавче провадження" передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачені Законом України "Про виконавче провадження" заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 18 вказаного Закону), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (ч. 8 ст. 19 вказаного Закону).

Суд, сумуючи вищевикладене, перевіривши чи діяв державний виконавець відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення відповідних дій; безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямована ця дія, своєчасно, тобто протягом розумного строку, - приходить до переконання, що скарга ОСОБА_1 на постанову головного державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Клещевникова М. І. від 04.01.2021 року накладено арешт на кошти боржника - підлягає задоволенню за викладених вище обставин.

Розглянувши скаргу по суті, суд вважає за потрібне зазначити наступне.

Згідно з положенням статті 1 Закону України № 1404-VIII від 02.06.2016 року виконавче провадження це завершальна стадія судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб). Виконання судового рішення є також сферою регулювання статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції. У справі «Войтенко проти України» (рішення від 29 червня 2004 року) Європейський суд з прав людини нагадує свою практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1.

В скарзі ОСОБА_1 зазначає, що має дохід у вигляді пенсії із якої проводяться утримання боргу в розмірі 20% на користь стягувача і він має намір сплатити борг в повному обсязі, рішення державного виконавця у вигляді винесення постанови про накладання арешту на його кошти перешкоджає його намірам, спрямованим як на ефективне виконання рішення суду так і на забезпечення його життєвих потреб, як то сплата комунальних послуг та інших витрат.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 451 ЦПК України за результати розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 14 постанови Пленуму ВСС «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 № 6, враховуючи, що виконання судових рішень є завершальною і невід`ємною частиною (стадією) судового провадження у конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається, а за подання позовної заяви сплачено відповідний судовий збір, ні ЦПК, ні законом «Про судовий збір» не передбачено необхідності сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.Такий висновок також викладено Верховним судом в постанові № 589/6044/2013 від 14.02.2018 року.

На підставі ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. ст. 18, 74 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись 449, 450, 451 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 на постанову головного державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Клещевникова М. І. – задовольнити.

Скасувати постанову головного державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Клещевникова М. І. від 04.01.2021 року про арешт коштів боржника, винесену в рамках виконавчого провадження №63964478, в частині накладання арешту на грошові кошти, які містяться на рахунку № НОМЕР_1 IBAN НОМЕР_2 АТ КБ «Приватбанк».

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 354, 355 ЦПК України та, відповідно п. п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, - до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України (в редакції Закону № 731-IX від 18.06.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином; суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення; суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Дата складання повного тексту ухвали суду – 26.05.2021 року.

Суддя: