Ухвала суду № 97463049, 07.06.2021, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/6669/21

Провадження № 2/263/1914/2021

У Х В А Л А

07 червня 2021 року місто Маріуполь

Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Музика О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тараса Володимировича, приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області 28 травня 2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд визнати виконавчий напис за реєстраційним № 7473, вчинений 12 квітня 2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В., таким, що не підлягає виконанню.

Ознайомившись із матеріалами позову, суддя дійшов наступного висновку.

Позовна заява відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, підсудна Жовтневому районному суду м. Маріуполя, підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення, відмови у відкритті провадження відсутні, у зв`язку із чим позовну заяву слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, враховуючи те, що відповідно до положень ч. 6 ст. 19 ЦПК України дана справа є малозначима, необхідно дійти висновку, що така підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження із викликом учасників, що забезпечить учасникам засади цивільного судочинства, зокрема пріоритет швидкого вирішення справи та можливість встановлення усіх обставин у справі.

Одночасно до суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 7473, вчиненого 12 квітня 2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В., яке проводиться приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Григорчуком П.В.

Вирішуючи питання щодо указаної заяви, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 136 ЦПК України у разі подання позовної заяви після подання заяви про забезпечення доказів або позову розмір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за відповідну заяву про забезпечення доказів або позову.

Відповідно до ч. 1, ч.2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі, або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Крім того, ч. 3 ст. 150 ЦПК України імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше 2-х днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Вимогами статті 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав конкретної особи. Про необхідність досягнення такого балансу йдеться в ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Баланс не буде забезпечений якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Інакше кажучи, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Як роз`яснено у п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза не виконання та утруднення можливого рішення про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась із такою заявою, позовним вимогам.

Зі змісту позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що позивач звернулася до суду із позовом з метою визнання виконавчого напису за № 7473, вчинений 12 квітня 2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 98 570,42 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Зважаючи на предмет позовних вимог, та на той факт, що стягнення відбувається на користь відповідача у даній справі, а в разі задоволення судом позову може відбутись безпідставне стягнення коштів, що може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, тому заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 3, 13, 19, 149-154, 175-177, 187, 259, 260, 274 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Відкрити провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тараса Володимировича, приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

Судові засідання для розгляду справи по суті провести 15 липня 2021 року о 11:00 год., 27 липня 2021 року о 11:00 год. у приміщенні Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області, розташованому за адресою: пр. Металургів, 31, м. Маріуполь, Донецька область, із повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач має право протягом 15 календарних днів з дня отримання даної ухвали надіслати суду відзив на позовну заяву і всі письмові докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідач має право у цей же строк надіслати позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.

Роз`яснити відповідачу, що в разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Роз`яснити сторонам, що відповідно до ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 263/3400/21, - задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису на підставі виконавчого напису № 7473, вчиненого 12 квітня 2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Тарасом Володимировичем щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 98 570,42 грн., яке проводиться приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Григорчуком Павлом Васильовичем.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена в частині забезпечення позову до Донецького апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання повного тексту ухвали суду, шляхом подачі її до суду апеляційної інстанції через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя О.М. Музика