Рішення № 97456737, 07.06.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2021 р. справа № 300/432/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.09.2019 №238434-5213-0907, №238435-5213-0907, №238436-5213-0907, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.09.2019 №238434-5213-0907, №238435-5213-0907, №238436-5213-0907.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими визначено позивачу податкові зобов`язання за платежами орендної плати за 2016, 2017, 2018 роки, оскільки з моменту державної реєстрації за ТОВ "Агрофірма "Червоний промінь" права власності на нежитлові будівлі 15.02.2016 (номер запису 13321062) та 25.03.2016 (номер запису 13952594), договір оренди земельної ділянки від 20.07.2015 припинив свою дію щодо земельних ділянок площею 1,8774 га (кадастровий номер 2623281201:01:004:0057) та площею 0,4 га (кадастровий номер 2623281201:01:004:0063).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (письмовому провадженні).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на адміністративний позов, який надійшов на адресу суду 22.03.2021 (а.с.32, 33). Згідно відзиву відповідач щодо задоволення позову заперечив. Зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення від 23.09.2019 прийняті правомірно, оскільки на підставі деталізованої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 16.10.2020, а саме земельної ділянки площею 1,8774 га, кадастровий номер 26232812016:01:004:0057 за ТОВ "Агрофірма "Червоний промінь" не зареєстровано оренди землі або іншого права власності.

30.03.2021 до суду надійшла відповідь позивача на відзив, відповідно до якої позивач заперечує доводи відповідача, з обґрунтувань, що, контролюючий орган не мав правових підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки з моменту державної реєстрації за ТОВ "Агрофірма "Червоний промінь" права власності на нежитлові будівлі, які розташовані на земельній ділянці, договір оренди землі припинив свою дію. Просить позов задовольнити.

Відповідач правом на подання заперечення не скористався.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи, дослідивши письмові докази, зазначає наступне.

23.09.2019 Головне управління ДПС в Івано-Франківській області прийняло податкові повідомлення-рішення №238434-5213-0907, №238435-5213-0907, №238436-5213-0907 про стягнення з ОСОБА_1 орендної плати за земельну ділянку, площею 1,8774 га (кадастровий номер 2623281201:01:004:0057), за 2016, 2017, 2018 роки в загальному розмірі 65858,99 грн. (а.с.21-23).

07.10.2020 Івано-Франківським окружним адміністративним судом прийнято рішення у справі №300/1709/20, що набрало законної сили за результатом перегляду судом апеляційної інстанції, яким відмовлено в задоволенні позову Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 65858,99 грн. (а.с.55, 56).

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням суду від 07.10.2020 у справі №300/1709/20 встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 11.01.2012 та договору купівлі-продажу від 09.08.2008 належали на праві власності нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 .

20.07.2015, між позивачем та Годи-Добровідською сільською радою Коломийського району, укладено договір оренди за яким передано в користування земельну ділянку площею 1,8774 га (кадастровий номер 2623281201:01:004:0057) та земельну ділянку площею 0,4 га (кадастровий номер 2623281201:01:004:0063) для обслуговування вказаних будівель.

Згідно актів прийому передачі та грошової оцінки майна від 15.12.2015 та 16.03.2016, нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 передані позивачем в статутний капітал ТОВ "Агрофірма "Червоний промінь". Право власності на вказані будівлі зареєстровано за ТОВ "Агрофірма "Червоний промінь" Реєстраційною службою Коломийського міськрайонного управління юстиції 15.02.2016 (номер запису 13321062) та 25.03.2016 (номер запису 13952594) відповідно.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно підпункту 265.1.3 пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з плати за землю.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з статтею 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Стаття 288 Податкового кодексу України визначає орендну плату, відповідно до якої, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1). Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (пункт 288.2).

Відповідно до частини 1 статті 346 Цивільного кодексу України право власності припиняється у разі відчуження власником свого майна.

Згідно частини 1 статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення (частина 1). Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина 2). Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти, крім об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації (частина 6).

Згідно пункту "е" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Частиною 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" визначено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

У статті 31 Закону України "Про оренду землі", однією з підстав для припинення договору оренди зазначено - набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Припинення договору оренди встановлено законом та не залежить від волі сторін. Перехід права користування земельною ділянкою, на якій розміщені придбані будівлі, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача, прямо передбачено Земельним кодексом України.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 29.05.2020 у справі №802/4133/15-а.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи наведене, з моменту державної реєстрації, 15.02.2016, за ТОВ "Агрофірма "Червоний промінь" права власності на вказані вище нежитлові будівлі, у позивача припинено право оренди земельної ділянки, площею 1,8774 га (кадастровий номер 2623281201:01:004:0057).

Отже, відсутні підстави для нарахування відповідачем позивачу орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності, площею 1,8774 га (кадастровий номер 2623281201:01:004:0057) за 2016, 2017, 2018 роки.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, слід визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.09.2019 №238434-5213-0907, №238435-5213-0907, №238436-5213-0907.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 гривень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 23.09.2019 №238434-5213-0907, №238435-5213-0907, №238436-5213-0907.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний № НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) сплачений судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Григорук О.Б.