Рішення № 97456632, 31.05.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31 травня 2021 року (10 год. 42 хв.) Справа № 280/1172/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Конишевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Ніколенко К.В.,

представників сторін:

позивача - Озюменко Р.Ю.,

відповідача -Боярська В.Л.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО -ЮНІ» (71160, Запорізька область, Бердянський район, с. Осипенко, вул. Маріупольське шосе, буд. 74, код ЄДРПОУ 30611819)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663)

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення рішення,

ВСТАНОВИВ:

10.02.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО -ЮНІ» (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №00057310718 від 10.12.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на безпідставність застосування до платника податків штрафних (фінансових) санкцій за зберігання пального без наявності на те відповідної ліцензії. Стверджує, що штрафні санкції застосовані неправомірно, оскільки позивач придбав пальне для власного споживання - і на день проведення перевірки воно повністю було використане в господарській діяльності для заправки сільгосптехніки. Фактично, відповідачем залишок пального за результатом перевірки не встановлено. Просить позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність . Свою позицію мотивував посиланням на правомірність та обґрунтованість спірних рішень, зазначивши, що вчинення платником податків порушення вимог податкового законодавства підтверджено матеріалами фактичної перевірки.

Ухвалою суду від 15.02.2021 позовну заяву було залишено без руху.

15.03.2021 ухвалою суду відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 13.04.2021.

Протокольною ухвалою суду від 13.04.2021 замінено Головне управління ДПС у Запорізькій області на Головне управління ДПС у Запорізькій області (ЄДРПОУ ВП 44118663), відкладено підготовче засідання на 11.05.2021

11.05.2021 ухвалою суду відкладено підготовче засідання на 31.05.2021, цією датою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на той же день.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийнятті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 30 вересня 2020 № 324-п та направлень на проведення фактичної перевірки від 02 листопада 2020 № 486,487, на підставі пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20. пп.75.1.3 п. 75.1 ст.75, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) фахівцями ГУ ДПС у Запорізькій області було зроблено вихід на фактичну перевірку TOB «Агро-Юні» (місце зберігання ПМП (ємкості)), за адресою: 71160, Запорізька область, Бердянський район, с. Осипенко, вул. Маріупольське шосе, буд. 74.

Перевіркою встановлено, що в період з 01.04.2020 до 11.11.2020 (включно) позивачем отримувалось та зберігалось пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального та не подано до податкових органів відомості про об`єкти оподаткування.

В ході перевірки встановлено порушення:

-ч.1, ч.8, ч. 16 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995р. №481/95-ВР зі змінами та доповненнями (далі - ЗУ № 481);

-п.85.2 ст.85 ПК України;

-пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п. 63.3 ст. 63 ПК України.

Після проведення перевірки позивачу було вручено запрошення позивачу до приміщення податкового органу на 05.11.2020 з метою підписання матеріалів перевірки та проханням надати первинні документи, за переліком вказаним у запрошенні, за період з 01.04.2020 по 01.10.2020 (а.с. 196). На цьому запрошенні директором TOB «Агро-Юні» зроблено запис «зобов`язуючи надати документи до 11.11.2020».

02.11.2020 та 05.11.2020 позивачем надані пояснення, що ємності для зберігання (паливозаправник МАЗ 5337) знаходиться за адресою с. Осипенко, вул. Чапаєва 144 та є несправним та являється стаціонарною точкою заправки (а.с.197-198).

За результатами фактичної перевірки складено акт від 11.11.2020 року №596/08-01-07- 18/30611819 ( а.с.183-195). Вручити Акт фактичної перевірки посадовим особам позивача було неможливо, про що складено відповідний акт від 11.11.2020 № 138/08-01-07-18/30611819 (а.с.199), тому він був направлений платнику податків засобами поштового зв`язку з повідомлення про вручення, за юридичною адресою та отриманий позивачем 19.11.2020 (а.с.200). Заперечення на акт фактичної перевірки до ГУ ДПС у Запорізькій області не надходили.

За результатами перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення:

-від 10.12.2020 року №00057310718 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 500 000,00 грн., за зберігання пального без наявності відповідної ліцензії;

-від 20.01.2021 року №00057320718 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 2040,00 грн., за не подано до податкових органів відомості про об`єкти оподаткування, а саме використання ємностей для зберігання пального.

Слід зазначити, що позивачем оскаржується лише податкове повідомлення-рішення від 10.12.2020 року №00057310718 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 500 000,00 грн., за зберігання пального без наявності відповідної ліцензії.

Не погоджуючись з правомірністю прийнятого податкового повідомлення-рішення позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано ст. 73 Податкового кодексу України та Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 N 1245, якими визначено перелік підстав для направлення суб`єкту господарювання запиту про подання інформації, а також вимоги до його оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За визначенням підпункту 75.1.3 пункту 75.1 цієї статті, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів га цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обіг\ спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Як зазначено у абз.3 п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Відповідно до абз.51 ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - Закон №481). місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Згідно абз.55 ст. 1 Закону №481 зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Відповідно до підпункту 14.1.6 пунтку 14.1 ст.14 ПК України акцизний склад - це: а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів; б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб`єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Статтею 15 Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» визначено, що суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються: підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету; підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву; суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Відповідно до ч.1 ст. 17 Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Згідно з ч.2 ст. 17 Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.

Згідно з частиною 22 статті 18 Закону № 481/95-ВР до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) не застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу, передбачена статтею 17 цього Закону, у разі зберігання пального до 31 березня 2020 року без наявності відповідної ліцензії.

Щодо підстав та порядку проведення фактичної перевірки.

Судом встановлено, що позивач відповідно до баз даних ДПС зареєстрований в Запорізькій області, Бердянський район, с. Осипенко, вул. Маріупольське шосе, буд. 74 та не має ліцензії на право зберігання, виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

За результатами проведеного відповідачем аналізу отриманої від платника та наявної у податкового органу податкової інформацій, встановлено, що позивач протягом 2020 року отримував пальне за адресою: саме Запорізька область, Бердянський район, с. Осипенко, вул. Маріупольське шосе, буд. 74 (де і була здійснення фактична перевірка).

Тому на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.3 п.75.1 ст.75, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України наказом Головного управління ДПС у Запорізькій області від 30 вересня 2020 за № 324-п призначено провести фактичну перевірку TOB «Агро-Юні» за адресою: Запорізькій області, Бердянський район, с. Осипенко, вул. Маріупольське шосе, буд. 74, за період з 01.04.2020 по день закінчення фактичної перевірки.

02.11.2020 ГУ ДПС у Запорізькій області видано направлення на проведення фактичної перевірки №486 та №487.

Перед початком перевірки 02.11.2020 року о 17 год. 00хв. керівнику TOB «Агро-Юні» - Погорілому Ю.М. під особистий підпис вручено копію наказу на перевірку, а також оригінал наказу, направлення і службові посвідчення для огляду, що підтверджує його особистий підпис в розписках до направлень (а.с.170-172).

02.11.2020 року позивачем було допущено до перевірки співробітників податкового органу, а за наслідками перевірки податковим органом складено Акт №596/08-01-07-18/30611819 про результати фактичної перевірки.

Стосовно аргумента позивача, що запрошення на підписання акту перевірки (а.с.196) було оформлено із порушенням приписів Податкового кодексу України, оскільки останній не містив печатки контролюючого органу, а також не містив інформації, яка би підтверджувала підстави для надіслання запиту в порядку п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Запрошення на підписання акту перевірки не є запитом, який надсилається відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України.

В запрошенні відповідачем зазначено, що відповідно до п. 86.5 ст.86 Податкового кодексу України директора підприємства запрошено до податкового органу для підписання акту перевірки, такі дії відповідача узгоджуються з вище наведеною нормою Податкового кодексу України.

Також згідно до п.85.2. ст.85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. Тому в запрошенні відповідачем зазначено про надання оригіналів та копій первинних документів (перелік наведений в запрошенні) відповідно до п.85.2. ст.85 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, суд вважає посилання позивача на п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України не обгунтованим.

Щодо відсутності підстав проведення перевірки, суд зазначає наступне.

З огляду на зміст викладених норм, а саме пп. 80.2.5. п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України у якості підстави для проведення фактичної перевірки позивача необхідною умовою було отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення позивачем вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Однак, жодних доказів, які би свідчили про наявність у податкового органу інформації про порушення позивачем вимог законодавства, а також про отримання її в установленому порядку, що створювало би достатні умови для проведення фактичної перевірки ТОВ "АГРО-ЮНІ", відповідачем суду надано не було.

Враховуючи відсутність підстав для проведення перевірки, суд вважає дії відповідача щодо призначення та проведення перевірки протиправними.

Щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 500 000,00 грн. за зберігання пального без наявності відповідної ліцензії.

Як зазначено в акті перевірки, факт зберігання дизельного палива за адресою: Запорізька область, Бердянський район, с. Осипенко, вул. Маріупольське шосе, буд. 74 (основний склад) підтверджено наданими до перевірки документами, а саме: договорами, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, протоколами інвентаризаційної комісії, оборотно-сальдовими відомостями по бухгалтерському рахунку 203 «Пальне» та картками аналізу по цьому рахунку, лімітно-забірними картками, а також податковими накладними зареєстрованими постачальником АФГ «Агро» в ЄРПН, Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.

Згідно попереднього договору оренди землі №92 від 26.02.2010 року, який надано ТОВ «Агро Юні» до контролюючого органу, площа земельної ділянки за адресою с. Осипенко, Маріупольське шосе, 6.74 складає 3,1813 га під господарськими будівлями та дворами. Договір складено з Бердянською районною державною адміністрацією.

За результатами виходу на фактичну перевірку за цією адресою встановлено забетоновано ділянку огороджену бетонним парканом, на якій знаходяться приміщення та споруди. Допуску до резервуару (ємності) де зберігається палене не було. Тому під час здійснення фактичної перевірки місць зберігання ПММ на ТОВ «Агро-Юні» за адресою: 71160, Запорізька область, Бердянський район, с. Осипенко, вул. Маріупольське шосе, буд. 74, залишки пального встановлені згідно даних бухгалтерського обліку (журнал обліку ПММ).

Так в ході перевірки встановлено, що протягом перевіряємого періоду TOB «Агро-Юні» здійснювало придбання дизельного палива у підприємства АФГ «Агро» (код 22136898) згідно договорів поставки нафтопродуктів №ДГ-12/03-01 від 12.03.2020, №ДГ-25/03-02 від 25.03.2020 в результаті придбання були складені податкові накладні та видаткові накладні (а.с.32-33). Транспортування дизельного палива здійснювалось згідно, наданих позивачем товарно- транспортних накладних (а.с.28) .

З аналізу акту перевірки судом встановлено, що ревізори обмежились лише описом факту придбання позивачем дизельного пального, не встановивши факт його зберігання, місце зберігання, наявні на час перевірки залишки та порядок його використання.

Позивач не заперечує факту поставки пального, проте заперечує факт його зберігання на момент проведення перевірки, оскільки пальне було відразу ж використане у господарській діяльності позивача - для заправки сільськогосподарської техніки.

Не приймає суд аргумент відповідача, що доказом наявності залишків пального є пояснення позивача стосовно несправного паливозаправника МАЗ 5337, який знаходиться за адресою с. Осипенко, вул. Чапаєва 144 (а.с.197-198), так як за цією адресою перевірка не проводилася, відповідно вимірювання та факт наявності залишків не встановлювався відповідачем.

А завантаження пального у паливні баки транспортних засобів, виключає необхідність отримання ліцензії так як відповідно до підпункту 14.1.6 пунтку 14.1 ст.14 ПК України так як вони не є акцизними складами.

Не приймає суд посилання відповідача на Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв`язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України 20.05.2008 № 281/171/578/155 (далі - Інструкція), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 02 вересня 2008 року за N 805/15496, так як зазначена Інструкцію стосується саме постачальників нафтопродуктів, ані споживачів.

Відповідач не надав суду жодних доказів факту зберігання позивачем пального або наявності залишків такого пального на час проведення перевірки.

Відтак суд вважає недоведеним факт зберігання позивачем пального без наявності ліцензії.

Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО -ЮНІ» (71160, запорізька область, Бердянський район, с. Осипенко, вул. Маріупольське шосе, буд. 74, код ЄДРПОУ 30611819) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663)- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №00057310718 від 10.12.2020.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО -ЮНІ» (71160, Запорізька область, Бердянський район, с. Осипенко, вул. Маріупольське шосе, буд. 74, код ЄДРПОУ 30611819) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 7500, 00 грн. (сім тисяч п`ятсот гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 07.06.2021.

Суддя О.В. Конишева