Рішення № 97455850, 07.06.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2021 р. Справа№200/4653/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про зобов`язання до вчинення певних дій,

встановив:

20.04.2021 ОСОБА_1 , позивач, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі – Відповідач-1), Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі – Відповідач-2) з вимогами про:

- визнання неправомірними дій Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру і Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру стосовно анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 №012003, виданого 10.06.2015;

- визнання протиправним рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, викладеного у формі подання від 19.11.2020 №20/449 стосовно анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 №012003, виданого 10.06.2015;

- визнання протиправним та скасування наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 26.11.2020 № 508 «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів» в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 №012003, виданого 10.06.2015;

- зобов`язання Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру поновити дію кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 №012003, виданого 10.06.2015 шляхом внесення відомостей до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21.04.2021 відкрито провадження у вказаній адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено строк для подання заяв по суті, витребувано докази.

14.05.2021 надійшов від відповідача-1 відзив на позовну заяву.

14.05.2021 відповідачем-1 надано витребувані документи.

За правилами частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Інші заяви по суті та клопотання від сторін у справі до суду не надходили.

Відповідно до частини першої статті 258 КАС України, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини п`ятої статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Отже, відсутні перешкоди для розгляду справи по суті.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 15.12.2020 отримав повідомлення Держгеокадастру про анулювання присвоєного кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника від 10.06.2015 №012003 на підставі подання Кваліфікаційної комісії від 19.11.2020 №20/449 відповідно до частини дев`ятнадцятої статті 66 та частини третьої статті 68 Закону України «Про землеустрій». Вказує, що зміст подання як і підстави його винесення до відома позивача не доводились. Вважає дії відповідача щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката неправомірними та такими, що не ґрунтуються на законі та порушують його права. Зазначає, що законодавством не визначено поняття «грубе порушення суб`єктом господарювання або інженером-землевпорядником вимог нормативно-правових актів». Посилається на те, що Держгеокадастром при ухваленні оскаржуваного наказу не зазначено, в чому саме полягає грубість порушення, не проведено аналіз наслідків вчинення такого порушення, не наведено критеріїв, за якими вказане порушення визначається грубим. Зазначає, що під час розгляду питання стосовно позбавлення позивача кваліфікаційного сертифіката не витребувано від останнього жодних пояснень, чим порушено право на участь у прийнятті рішення, відносно нього, не забезпечено право особи на захист.

Позивач вказує, що на даний час йому достеменно не відомо, за яке саме порушення позбавлено кваліфікаційного сертифіката, оскільки перевірка його діяльності інженера-землевпорядника відповідачами не проводилась. Отже, вважає, що у відповідачів не існувало законних підстав для анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, що свідчить про незаконність прийнятих відповідачами рішень.

Відповідачем-1 до суду подано відзив на позовну заяву, на обґрунтування якого останнім вказано про безпідставність позовних вимог. Відповідач-1 зазначає, що виключно Кваліфікаційна комісія наділена дискреційними повноваженнями та має право самостійно на власний розсуд приймати одне із передбачених Порядком № 392 рішень, зокрема, і щодо того, чи є порушення грубим. Вказує, що відповідно до правової позиції викладеної Верховним Судом у постанові від 19.12.2019 у справі №806/290/16 поняття «грубе порушення суб`єктом господарювання або ж інженером-землевпорядником вимог нормативно-правових актів», яке застосоване законодавцем у статті 68 Закону України «Про землеустрій», має оціночний характер, а тому для з`ясування характеру порушення слід досліджувати допущене порушення у сукупності з урахуванням усіх обставин та попередніх проступків. У кожному конкретному випадку воно повинно встановлюватися, виходячи з об`єктивних та суб`єктивних ознак вчиненого діяння. Зазначає, що визнання порушення нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою грубим залежить від оцінки таких критеріїв кожний з яких має самостійне значення: характеру порушення; категорії виконавця; об`єктивних ознак здійснюваного порушення; суб`єктивних ознак здійснюваного порушення. Враховуючи викладе, вважає, що законодавцем чітко визначені обставини та підстави, які обумовлюють анулювання сертифіката. Зокрема, обставиною є порушення інженером землевпорядником законодавства у сфері землеустрою, а підставою - подання Кваліфікаційної комісії. За наявності цих складових, які були наявні Держгеокадастр був зобов`язаний анулювати сертифікат.

Відповідачем-2 відзив на позов не надано, ставлення до вимог не висловлено.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач з 15.09.2008 працює у колективному підприємстві «Азимут» інженером-землевпорядником, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією трудової книжки.

10.06.2015 Кваліфікаційною комісією ОСОБА_1 видано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника №012003.

ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» звернулось до Кваліфікаційної комісії Держгеокадастру із зверненням від 05.10.2020 №1154 про порушення сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_2 вимог положень нормативно-правових актів. В обґрунтування вказаного звернення заявником зазначено, що ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» користувалось земельною ділянкою з кадастровим номером 1422483900:26:000:0020 загальною площею 5,48 га, на підставі договору оренди між ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» та ОСОБА_3 , який зареєстрований 25.05.2012 за №142240004002097 зі строком дії договору 20 років. В подальшому, ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» виявлено, що в Публічній кадастровій карті земельна ділянка з кадастровим номером 1422483900:26:000:0020 загальною площею 5,48 га відсутня у вказаному реєстрі. Натомість, замість такої земельної ділянки наявні дві інші земельні ділянки з кадастровими номерами 1422483900:26:000:0039 та 1422483900:26:000:0040 з площею 1.1 га та 4.38 га відповідно. Заявником вказано, що поділ земельної ділянки з кадастровим номером 1422483900:26:000:0020 відбувся з грубним порушенням норм Закону України «Про землеустрій», а саме технічна документація, яку розробляла ОСОБА_1 для поділу вказаної ділянки робилась без згоди ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ», що собою порушує вимоги статті 56 вищевказаного закону.

Вказане звернення зареєстровано адресатом 30.10.2020 за № 28/149/60-20-КФК.

12.11.2020 Кваліфікаційна комісія розглянула вказане звернення ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» та прийняла рішення про звернення з поданням до Держгеокадастру щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією витягу з протоколу засідання №9 від 12.11.2020. «За» прийняття такого рішення проголосувало 11 членів Кваліфікаційної комісії, 2 – «утримались», 0 – «проти».

18.11.2020 Кваліфікаційною комісією до Держгеокадастру внесено подання про анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженерів-землевпорядників № НОМЕР_1 , зокрема ОСОБА_1 (від 10.06.2015 №012003). Вказане подання зареєстровано відповідачем-1 26.11.2020 за № 0-52418/0/1-20.

Наказом Держгеокадастру №508 від 26.11.2020 «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів» відповідно до частини дев`ятнадцятої статті 66, частини третьої статті 66-1 та частини третьої статті 68 Закону України «Про землеустрій», пункту 20 розділу ІІІ Порядку роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 28.07.2017 № 392 «Про питання сертифікації інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22.08.2017 за № 1044/30912, Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, на підставі подання Кваліфікаційної комісії від 19.11.2020 №20/449, вирішено анулювати кваліфікаційні сертифікати інженерів-землевпорядників згідно з додатком; департаменту державної експертизи, сертифікації та нагляду у сфері землеустрою внести відомості про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників не пізніше ніж через три робочі дні після підписання цього наказу.

Згідно Додатку до вказаного наказу до переліку інженерів-землевпорядників, кваліфікаційні сертифікати яких анулюються на підставі подання Кваліфікаційної комісії від 19.11.2020 № 20/449, включено позивача – ОСОБА_1 (п. 2).

Листом Держгеокадастру від 30.11.2020 №31-28-0.233-12575/2-20 позивача повідомлено про анулювання виданого їй кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника №012003 від 10.06.2015 наказом Держгеокадастру №508 від 26.11.2020 внаслідок порушення законодавства у сфері землеустрою на підставі подання Кваліфікаційної комісії від 19.11.2020 №20/449 відповідно до частини дев`ятнадцятої статті 66 та частини третьої статті 68 Закону України «Про землеустрій».

Не погодившись з рішенням у формі подання відповідача-2 від 19.11.2020 №20/449 та наказом відповідача-1 №508 від 26.11.2020 «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів» позивач звернувся до суду про їх оскарження.

За результатом дослідження доказів, суд встановив, що наказ Держгеокадастру №508 від 26.11.2020 «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів» прийнято за результатом розгляду подання Кваліфікаційної комісії від 18.11.2020 №20/449, яке зареєстровано Держгеокадастром 26.11.2020 за № 0-52418/0/1-20. Тобто в оскаржуваному наказі допущено описку при зазначенні дати подання. Суд враховує, що позивач при формуванні позовних вимог використовував відомості оскаржуваного наказу.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою та регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування визначено Законом України «Про землеустрій» від 22.05.2003 № 858-IV (далі – Закон № 858-IV).

Положеннями статті 26 Закону № 858-IV передбачено, що розробниками документації із землеустрою є юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Згідно зі статтею 28 Закону № 858-IV розробники документації із землеустрою зобов`язанні дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою. Розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією.

За приписами статті 60 Закону № 858-IV визначено, що державний контроль за проведенням землеустрою, виконанням запроектованих заходів із землеустрою і дотриманням вимог, встановлених цим Законом, законами України та іншими нормативно-правовими актами при розробці документації із землеустрою, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, центральними органами виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до повноважень, визначених законом.

Частиною сімнадцятою статті 66 Закону № 858-IV передбачено, що кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин:

а) за зверненням сертифікованого інженера-землевпорядника;

б) у разі набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи (інженера-землевпорядника), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою;

в) за поданням Кваліфікаційної комісії в разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до статті 68 цього Закону;

г) на підставі свідоцтва про смерть.

Стаття 68 Закону № 858-IV визначає відповідальність за порушення законодавства у сфері землеустрою. Зокрема, особи, винні в порушенні законодавства у сфері землеустрою, несуть відповідальність згідно із законом.

Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав, як зокрема грубе порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, норм і правил у сфері землеустрою.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку.

Основні засади роботи Кваліфікаційної комісії визначено Порядком роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 28.07.2017 №392, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.08.2017 за №1044/30912 (далі - Порядок №392).

Відповідно до пунктів 19 та 20 розділу ІІІ Порядку №392 Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання до Держгеокадастру про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав, як, зокрема грубе порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката Держгеокадастр приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку.

З системного аналізу наведених норм вбачається, що законодавець наділив повноваженнями Держгеокадастр здійснювати державний нагляд у сфері землеустрою та приймати рішення про анулювання кваліфікаційного сертифіката на підставі відповідного подання кваліфікаційної комісії. Комісія, в свою чергу, формує таке подання за наслідками розгляду відповідних звернень заінтересованих осіб, а також актів Держгеокадастру, у яких зафіксовані порушення сертифікованими інженерами-землевпорядниками вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

При цьому законодавець розмежував два окремі випадки внесення подання про позбавлення (анулювання) кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, а саме: за наслідком розгляду актів, складених за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) Держземагентством України (стаття 61-1 Закону № 858-IV); за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою (стаття 68 Закону № 858-IV).

Суд зазначає, що жодною вищенаведеною правовою нормою не встановлено заборони для центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері землеустрою, на звернення до Кваліфікаційної комісії саме як до органу державної влади у порядку статті 68 Закону № 858-IV, як і не встановлено статтею 61-1 цього Закону імперативного припису щодо здійснення останнім державного нагляду виключно шляхом проведення планових та позапланових заходів.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від у постановах Верховного Суду від 19.12.2019 у справі №806/290/16, від 23.01.2020 у справах №804/5700/16 та №821/1216/17, від 30.01.2020 у справі №806/3290/17 та від 30.03.2020 у справі №140/2220/18, від 26.05.2020 у справі №820/429/17.

Також суд критично оцінює твердження позивача про те, що під час розгляду питання стосовно позбавлення його кваліфікаційного сертифіката не витребувано від останнього жодних пояснень, чим порушено його право на участь у прийнятті рішення, яке його стосується, не забезпечено право особи на захист.

Вказаного висновку суд дійшов з урахування того, що вищенаведеними правовими нормами не передбачено повноважень Кваліфікаційної комісії здійснювати розгляд питання про анулювання кваліфікаційного сертифіката безпосередньо за участю інженера-землевпорядника або витребовувати від нього пояснення з приводу порушених у зверненнях питань.

Суд вважає обґрунтованими посилання позивача на те, що Закон №858-IV не містить визначення поняття "грубого порушення суб`єктом господарювання або ж інженером-землевпорядником вимог нормативно-правових актів", яке застосоване у статті 68 вказаного Закону.

Відтак, це поняття, носить оціночний характер і для з`ясування характеру певного допущеного порушення слід досліджувати його в сукупності з усіма обставинами його вчинення та з урахуванням попередніх проступків. У кожному конкретному випадку наявність факту допущення особою саме грубого порушення повинна встановлюватися, виходячи з об`єктивних та суб`єктивних ознак вчиненого діяння.

Як вбачається зі звернення ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ», останнім до вказаного звернення було додано, зокрема: копію договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1422483900:26:000:0020 з відміткою про його реєстрацію та додатками; копію витягу з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права з індексним номером 89623134 від 15.06.2017; відомості про земельну ділянку 1422483900:26:000:0039 площею 1,1га із загальнодоступного веб-ресурсу «Публічна кадастрова карта України»; відомості про земельну ділянку 1422483900:26:000:0040 площею 4,38га із загальнодоступного веб-ресурсу «Публічна кадастрова карта України»; інформацію з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна з індексним номером 224640095 від 18.09.2020; інформацію з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна з індексним номером 224639135 від 18.09.2020.

Відповідно до доданих заявником – ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» документів, 15.06.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено відомості про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 1422483900:26:000:0020 площею 5,48га перебуває в оренді у ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» на підставі договору оренди землі від 25.05.2012 №142240004002097.

У відомостях, сформованих через веб-ресурс «Електронні сервіси» стосовно земельних ділянок з кадастровими номерами №1422483900:26:000:0039 площею 1,1га та №1422483900:26:000:0040 площею 4,38га також вбачається наявність відомостей про суб`єкта речового права на земельні ділянки – ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ», зареєстровані у 2017 році.

Крім того, відомості щодо перебування нових сформованих земельних ділянок в оренді за договором оренди землі від 25.05.2012 №142240004002097 були перенесені державним реєстратором відповідно до пункту 20 постанови КМУ №1127 від 25.12.2015 до відомостей про новостворені об`єкти нерухомості при реєстрації права власності на них за гр. ОСОБА_3 .

Зі спірного у справі наказу та подання слідує, що підставою для анулювання позивачу кваліфікаційного сертифіката слугували обставини порушення ним вимог статті 56 Закону України «Про землеустрій» в частині розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок без нотаріально посвідченої згоди на поділ чи об`єднання земельної ділянки користувача земельної ділянки (ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ»).

Відповідно до приписів вказаної статті Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок включає, зокрема, нотаріальну згода на поділ чи об`єднання земельної ділянки заставодержателів, користувачів земельної ділянки (у разі перебування земельної ділянки в заставі, користуванні) (пункт «е» частини першої).

Таким чином, відповідно до вказаної правової норми нотаріально посвідчена згода користувача земельної ділянки – ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» на поділ такої земельної ділянки є обов`язковим документом, який повинен бути наявним в розробленій з цього питання технічній документації із землеустрою.

Відтак, суд вважає, що наявна у відповідачів інформація, надана ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ», в достатній мірі підтверджувала обставини допущення позивачем грубого порушення вимог нормативно-правових актів.

Суд вважає, що спірні у справі рішення прийняті відповідачами з урахуванням належного дослідження суті вчиненого позивачем порушення в сукупності та з урахуванням усіх обставин його вчинення.

Крім того, суд вважає безпідставними посилання позивача на те, що Держгеокадастром не наведено наслідків вчиненого ним порушення. Так, на засіданні Комісії 12.11.2020 при прийнятті рішення стосовно позивача було враховано, що внаслідок допущення інженером-землевпорядником ОСОБА_1 порушення відбулось порушення прав ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» на самостійне господарювання на орендованій земельній ділянці, передбачених статтею 410 ЦК України, статтею 25 Закону України «Про оренду землі».

Водночас, суд констатує те, що підстави, наведені позивачем у позовній заяві, не містять жодного посилання на спростування таких висновків відповідача. Позивач обґрунтовує протиправність прийнятих відповідачами рішень лише формальними (процедурними) підставами, тоді як факт допущення нею порушень вимог діючого законодавства у сфері землеустрою останньою не спростовується.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставним та необґрунтованими, у зв`язку з чим в їх задоволенні слід відмовити.

Відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати не підлягають розподілу.

Керуючись статтями 32, 139, 243 – 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (місце знаходження: вул. Народного Ополчення, буд. 3, м. Київ, 03151, код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 39411771), Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (місце знаходження: вул. Народного Ополчення, буд. 3, м. Київ, 03151) про зобов`язання до вчинення певних дій – відмовити повністю.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 07.06.2021.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.С. Молочна