Рішення № 97455832, 04.06.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2021 р. Справа№200/3516/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Росія» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, що викладене в листі № 7215/6/05-99-18-16-42 від 09 березня 2021 року, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Росія" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС України у Донецькій області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Донецькій області, викладене в листі № 7215/6/05-99-18-16-42 від 09 березня 2021 року щодо відмови у реєстрації платником єдиного податку четвертої групи на 2021 рік Товариства з обмеженою відповідальністю «Росія» та визнання недійсними податкових декларацій платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік № 9042092137 від 04 березня 2021 року, № 9028858474 від 18 лютого 2021 року та № 9027817477 від 17 лютого 2021 року;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області відновити товариству з обмеженою відповідальністю «Росія» статус платника єдиного податку 4 групи з 1 січня 2021 року та вважати податковими деклараціями платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік за № 9042092137 від 04 березня 2021 року, № 9028858474 від 18 лютого 2021 року та № 9027817477 від 17 лютого 2021 року.

Позов обґрунтований тим, що податковий орган за відсутності законних підстав виключив позивача з реєстру платників єдиного податку четвертої групи з 01.01.2021, про що повідомив у листі від 09 березня 2021 року. Позивач стверджує, що документальна перевірка щодо нього не проводилась, рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку не приймалось. Відтак, на думку позивача, такі дії відповідача суперечать нормам діючого законодавства.

Зі змісту наданого Головним управлінням ДПС у Донецькій області відзиву на адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Росія» вбачається, що підставою для прийняття вищевказаного рішення було неподання у передбачений п.п.295.9.1. п.295.9. ст. 295 Кодексу строк до 20 лютого поточного року загальної податкової декларації з єдиного податку щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок.

Відповідно до статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд враховує, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи вищезазначене, та зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду справи по суті, заяв від учасників справи про поновлення/продовження процесуальних строків, для вчинення процесуальних дій, у відповідності до положень п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, до суду не надходило, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу, суд проводить розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року, позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою від 12 квітня 2021 року суд відмовив відповідачу у задоволенні його клопотання щодо розгляду даної справи за правилами загального провадження.

З`ясовуючи те чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Позивач, Товариство з обмежено відповідальністю «Росія», є належним чином зареєстрованою юридичною особою, відомості щодо якої містяться в єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 21-25).

Згідно довідки від 11.06.2020 року № 48563/10/05-99-56-41, позивач з 01.01.2020 року набув статусу платника єдиного податку IV групи (а.с. 20).

Як встановлено на підставі наявних матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Росія» 17.02.2021 року подано до Головного управління ДПС у Донецькій області звітний розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2020 рік (том № 2 а.с. 61-62).

Вказане підтверджується квитанцією № 2 від 17.02.2021 року № 9027817477 про прийняття пакету документів (том № 2зв. бік а.с. 62).

18.02.2021 року Товариством з обмежено відповідальністю «Росія» подано до Головного управління ДПС у Донецькій області звітну податкову декларацію єдиного податку 4 групи за 2021 рік (том № 2 а.с. 20).

Також 18.02.2021 року Товариством з обмежено відповідальністю «Росія» складено додаток № 1 до податкової декларації платника єдиного податку 4 групи за 2021 рік «Відомості про наявність земельних ділянок) (том № 2 а.с. 20, 94-132).

04 березня 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Росія» подано до Головного управління ДПС у Донецькій області загальну звітну податкову декларацію платника єдиного податку 4 групи (том № 12 а.с. 21-зв. бік а.с. 40, 133-174).

Зазначене підтверджується квитанціями № 1 від 04.03.2021 року (том № 2 а.с. 90, 91, а також квитанціями № 2 від 04.03.2021 про прийняття пакету документів (том № 2 а.с. 41, 92, 93).

Листом № 7215/6/05-99-18-16-42 від 09.03.2021 відповідач повідомив, що у зв`язку з недотриманням норм п.п. 298.8.1 п. 298.8 статті 298 та п.п. 295.9.1 п.295.9 статті 295 Податкового Кодексу України щодо обрання спрощеної системи позивачу відмовлено в реєстрації його як платника єдиного податку четвертої групи та визнано недійсними податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік № 9042092137 від 04.03.2021 року, № 9028858474 від 18.02.2021 року та № 9027817477 від 17 лютого 2021 року (том № 1 а.с. 9-зв. бік а.с. 9, том № 2 а.с. 87-88).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює «Податковий кодекс України» (далі – ПК України).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою І "Спрощена система оподаткування, обліку та звітності" розділу XIV "Спеціальні податкові режими" ПК України.

Підпунктом 4 пункту 291.4. статті 291 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що сільськогосподарських товаровиробників, юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, віднесено до четвертої групи суб`єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Підпунктом 295.9.1. пункту 295.9. статті 295 ПК України встановлено, що платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування встановлюється статтею 298 ПК України, пунктом 298.8 якої передбачено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 цієї статті.

Відповідно до підпункту 298.8.1. пункту 298.8. статті 298 ПК України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Відповідно до пункту 299.1., пункту 299.2. статті 299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Суд зазначає, що Податковий кодекс України передбачає підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку (пункту 299.10. статті 299 Податкового кодексу) або підстави, з яких платник не може бути платником єдиного податку 4 групи (пункту 291.5. статті 291 ПК України), але не містить норму, відповідно до якої платник, який до 20 лютого не подав звітність, зазначену у підпункту 298.8.1. пункту 298.8. статті 298 ПК України, не може бути, або втрачає статус платника єдиного податку 4 групи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі №814/1394/15.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 ПК України, відповідно до пункту 299.1. якої реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб`єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу;

2) наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4. пункту 298.1. статті 298 цього Кодексу.

Пунктом 299.10. статті 299 ПК України встановлено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1. пункту 295.9. статті 295 цього Кодексу.

Повноваження податкового органу не визнавати податкову звітність податковою декларацією передбачені пунктом 48.7. статті 48 ПК України, а саме: податкова звітність не визнається податковою декларацією у разі порушення будь-якої норми статті 48 ПК України. Зокрема, це відсутність обов`язкових реквізитів: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; місцезнаходження (місце проживання) платника податків тощо.

Як встановлено судом, Товариство з обмежено відповідальністю «Росія» з метою щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2021 році, а саме:

- 17.02.2021 подало до Волноваської ДПІ ГУ ДПС у Донецькій області звітний розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2020 рік;

- 18.02.2021 року подало звітну податкову декларацію єдиного податку 4 групи за 2021 рік, додаток № 1 до податкової декларації платника єдиного податку 4 групи за 2021 рік «Відомість про наявність земельних ділянок»;

- 04.03.2021 року позивачем подано загальну звітну податкову декларацію єдиного податку 4 групи за 2021 рік, що підтверджується наявними у справі квитанціями.

Зі змісту наведених у позові доводів позивача встановлено, що загальна звітна податкова декларація єдиного податку 4 групи за 2021 рік була подана лише 04.03.2021 року у зв`язку із технічними проблемами в мережі «Інтернет».

Позивач звертає увагу суду, що з метою недопущення пропуску терміну подання зазначеної вище декларації він намагався подати зазначену декларацію на паперових носіях, але співробітники податкового органу відмовили у їх прийомі.

Проте, суд зазначає, що доказів на підтвердження зазначеного наявні матеріали справи не містять.

Аналіз встановлених обставин справи дозволяють зробити висновок, що платником податку не були вчинені дії з метою відправлення контролюючому органу пакету документів, передбаченого підпунктом 298.1.1. пункту 298.1. статті 298 ПК України в межах строку, встановленого цією нормою, у зв`язку з наявністю технічних проблем, що виникли у провайдера мережі «Інтернет».

Проте, суд звертає увагу на наступне.

За змістом внесених з 01 січня 2015 року у ПК України змін, окрему четверту групу єдиного податку створено замість фіксованого сільськогосподарського податку і основною умовою для набуття сільськогосподарським підприємством статусу платника єдиного податку є наявність частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) період, що дорівнює або перевищує 75 %, а не необхідність встигнути до 20 лютого подати пакет документів.

Суд звертає увагу, що наслідки неподання або несвоєчасного подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності, що визначені статтею 120 ПК України тягнуть за собою накладення штрафу у визначених Законом розмірах, а не позбавлення такої особи статусу платника єдиного податку 4 групи.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 ПК України, відповідно до пункту 299.1. якої реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Повноваження контролюючого органу не визнавати податкову звітність податковою декларацією передбачені пунктом 48.7. статті 48 ПК України, а саме: податкова звітність не визнається податковою декларацією у разі порушення будь-якої норми статті 48 Податкового кодексу України.

Відповідно до пунктів 49.8.-49.11. статті 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3. та 48.4. статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється.

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3. та 48.4. статті 48, а також недотримання вимог абзаців 1-3 пункту 49.4 статті 49 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Крім того, слід зосередити увагу, п.299.10. ст.299 ПК України визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках.

Пунктом 299.11 ст. 299 ПК України, зокрема, визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Тобто суд зазначає, що способом реалізації владних управлінських функцій за наявності встановлення обставин, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем не приймалось рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку Товариства з обмеженою відповідальністю «Росія», а також матеріалами справи не підтверджено проведення виїзної документальної перевірки на підставі якої було б прийнято зазначене рішення .

Суд зазначає, що згідно з п.п.5 п.299.10. ст.299 ПК України реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1. пункту 295.9. статті 295 цього Кодексу.

Судом встановлено факт подання позивачем податкової звітності платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік.

Отже, в разі, коли суб`єкт господарювання вже зареєстрований як платник єдиного податку, то законодавство визначає лише один механізм позбавлення суб`єкта господарювання такого статусу - це прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення суб`єкта господарювання з реєстру платників єдиного податку відповідно до приписів п.299.10. ст.299 Податкового кодексу України, зокрема, у разі неподання податкової звітності.

Відповідно до п.п.1, 3 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Рисовський проти України" (CASE OF RYSOVSKYY v. UKRAINE) суд визнав незаконне та непропорційне втручання у права заявника, гарантовані статтею 1 Першого протоколу Конвенції. Суд у цьому рішенні підкреслив особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Принцип належного урядування, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Принцип належного урядування покладає на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку.

Відтак, всі наведені вище обставини дозволяють суду зробити висновок, що рішення відповідача, що викладене в листі відповідача № 7215/6/05-99-18-16-42 від 09.03.2021 є протиправним, оскільки фактично позбавляє позивача права на підтвердження статусу платника єдиного податку 4 групи на 2021 рік без належних на те правових підстав, а тому підлягає скасуванню.

З урахуванням викладеного, з метою належного захисту прав позивача, суд приходить до висновку про необхідність зобов`язання відповідача відновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Росія» статус платника єдиного податку 4 групи з 01.01.2021 та вважати податкові декларації № 9042092137 від 04.03.2021 року, № 9028858474 від 18.02.2021 року та № 9027817477 від 17.02.2021 року податковими деклараціями Товариства з обмеженою відповідальністю «Росія», як платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено відсутність належних доказів, які підтверджують наявність законних підстав для виключення позивача з реєстру платників єдиного податку четвертої групи, у зв`язку з чим, позов слід задовольнити в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить з правил частини першої статті 139 КАС України, відповідно до яких при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання до суду даного позову позивачем був сплачений судовий збір в загальній сумі 2 270,00 грн. (том № 2 а.с. 63).

Таким чином, враховуючи, що позов судом задоволений повністю, суд приходить до висновку, що з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі – 2 270, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132,159-161,164,192-194,224-228,241-247, 255,253-263,293-295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Росія» (місцезнаходження: 85765, Донецька область, Волноваський район, с. Златоустівка, вул. Чернігівська, буд. 54, ЄДРПОУ: 30844921) до Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, ЄДРПОУ: 43142826) про визнання протиправним та скасування рішення, що викладене в листі № 7215/6/05-99-18-16-42 від 09 березня 2021 року, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, ЄДРПОУ: 43142826), що викладене в листі № 7215/6/05-99-18-16-42 від 09.03.2021 року «Про відмову в реєстрації платником єдиного податку четвертої групи на 2021 рік Товариства з обмеженою відповідальністю «Росія» та визнання недійсними податкових декларацій платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік № 9042092137 від 04.03.2021 року, № 9028858474 від 18.02.2021 року, та № 9027817477 від 17.02.2021 року.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, ЄДРПОУ: 43142826) відновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Росія» (місцезнаходження: 85765, Донецька область, Волноваський район, с. Златоустівка, вул. Чернігівська, буд. 54, ЄДРПОУ: 30844921) статус платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2021, шляхом відображення в Реєстрі платників єдиного податку, та вважати податкові декларації № 9042092137 від 04.03.2021 року, № 9028858474 від 18.02.2021 року та № 9027817477 від 17.02.2021 року податковими деклараціями поданими Товариством з обмеженою відповідальністю «Росія», як платником єдиного податку четвертої групи на 2021 рік.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, ЄДРПОУ: 43142826) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росія» (місцезнаходження: 85765, Донецька область, Волноваський район, с. Златоустівка, вул. Чернігівська, буд. 54, ЄДРПОУ: 30844921) судовий збір у сумі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.

Рішення складене у повному обсязі та підписане 04 червня 2021 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.Б. Христофоров