Рішення № 97455782, 07.06.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2021 р. Справа№200/3562/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Крилової М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Мар`їнської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

31 березня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Мар`їнської районної державної адміністрації про:

- визнання протиправними дії щодо відмови, яка оформлена листом №2187/02-09 від 19 березня 2021 року, в наданні пільг відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту»;

- зобов`язання повторно розглянути заяву від 16 березня 2021 року про надання пільг з оплати житлово-комунальних послуг з урахуванням його статусу учасника війни та права на отримання пільг з оплати житлово-комунальних послуг.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників війни, що підтверджується посвідченням учасника війни серії НОМЕР_1 , у зв`язку з чим звернулася до відповідача із заявою про надання пільги з оплати житлово-комунальних послуг. Листом від 19.03.2021 № 2187/02-09 відповідач зазначив про неможливість надання відповідних пільг з огляду на необхідність надання відомостей про доходи за попередні шість місяців або про відсутність доходів за цей період, оскільки відповідна пільга надається за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величину доходу, який дає право на податкову пільгу. Вважає вказані дії відповідача протиправними і такими, що порушують його конституційні права.

Відповідач позов не визнав, 05 травня 2021 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов. В обгрнутування своє позиції відповідач зазначив, що позивач отримував пільги на житлово-комунальні послуги продовж 2019-2020 років, заяви та декларації про продовження права на пільги на житлово-комунальні послуги з початку 2021 року по теперішній час не надходили, доходи за попередні шість місяців для визначення права на пільги не надавались. У відповідь на заяву позивача управлінням було направлено роз`яснення стосовно нарахування пільг на житлово-комунальні послуги з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї відповідно до діючого законодавство. Оскільки права позивача порушені не були, просить позовні вимоги залишити без задоволення.

Ухвалою суду від 05 квітня 2021 року відкрито провадження по справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано копії та докази.

Ухвалою суду від 07 червня 2021 року замінено відповідача - Управління соціального захисту населення Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області на його правонаступника - Управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Донецької області (ідентифікаційний код 25967772, 85302, Донецька область, м.Покровськ, вул Торгівельна, 11)

Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 виданий Курахівським МВ Мар`їнського РВ УМВС України в Донецькій області, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 . (а.с. 9,11)

17 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про роз`яснення, щодо надання пільг на житлово-комунальні послуги, виходячи з середньомісячного сукупного доходу сім`ї.

Листом від 19.03.2021 № 2187/02-09 відповідач повідомив, що постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 389 «Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї», затверджено Порядок надання таких пільг. Згідно з порядком розмір розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не повинен перевищувати величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Таким чином, спірним питанням даної справи є правомірність дій, щодо відмови у наданні пільг на житлово-комунальні послуги з урахуванням статусу учасника бойових дій.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вбачається, що закон спрямований на захист ветеранів війни, шляхом: створення належних умов для підтримання здоров`я й активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров`я.

Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам війни надаються такі пільги: 50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю); 50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.

Законом України від 28.12.2014 № 76-УІП "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" статтю 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" було доповнено частиною 6 згідно якої пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 18 частини першої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї затверджений постановою КМУ від 04.06.2015 року № 389 (далі - Порядок) у зв`язку з прийняттям Закону України від 28.12.2014 року № 76-УІП "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України".

Відповідно до п. 1 Порядку вбачається, що цей порядок визначає механізм реалізації права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, послуг із встановлення квартирних телефонів (далі - пільги) залежно від середньомісячного сукупного доходу сім`ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами, а також підтвердження права на інші види пільг, які надаються з урахуванням доходу (безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, зубопротезування тощо) відповідно до законодавства.

Згідно з п. 3 Порядку пільги, зазначені у п. 1 цього Порядку, надаються за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

З вищенаведеного вбачається, що єдиною підставою надання учасникам війни пільг, передбачених пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 18 частини першої статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", є умова, що розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не повинен перевищувати величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Згідно з підпунктом 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України право на податкову соціальну пільгу мають особи, місячний дохід яких не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Отже, якщо середньомісячний сукупний дохід сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, низка пільг учасникам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, не надається. Тобто наслідком запровадження умови для надання окремих пільг стало їх скасування для певного кола осіб.

Крім того, встановивши у ч. 6 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" умову для отримання окремих пільг, держава переклала обов`язок щодо соціального захисту учасників війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, на членів їхніх сімей, що не відповідає суті конституційних гарантій щодо забезпечення соціального захисту цих осіб. Такий підхід нівелює позитивний обов`язок держави щодо соціального захисту вказаних осіб та членів їхніх сімей у розумінні ч. 5 ст. 17 Конституції України.

Аналогічного висновку дійшов Конституційний Суд України у рішенні від 18.12.2018 у справі № 1-6/2018(2791/15) про соціальний захист ветеранів війни та членів їхніх сімей, наголосивши, що забезпечення державою соціального захисту осіб, які відповідно до обов`язку, покладеного на них частиною першою статті 65 Конституції України, захищали Вітчизну, суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України, та членів їхніх сімей згідно з частиною п`ятою статті 17 Конституції України в поєднанні з частиною першою цієї статті означає, що надання пільг, інших гарантій соціального захисту ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону №3551, не має залежати від матеріального становища їхніх сімей та не повинне обумовлюватися відсутністю фінансових можливостей держави.

Вказаним рішенням Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними):

- абзац другий підпункту 1, абзац другий підпункту 2, абзаци другий, третій, четвертий підпункту 3 пункту 9 розділу I Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII;

- частину шосту статті 14, частину другу статті 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII зі змінами.

Абзац другий підпункту 1, абзац другий підпункту 2, абзаци другий, третій, четвертий підпункту 3 пункту 9 розділу I Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, частина шоста статті 14, частина друга статті 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

У зв`язку з тим, що абзац другий підпункту 1, абзац другий підпункту 2, абзаци другий, третій, четвертий підпункту 3 пункту 9 розділу I Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, згідно з якими виключено окремі положення Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII зі змінами, втрачають чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, застосуванню підлягатимуть пункти 7, 16 частини першої статті 14, пункти 7, 18 частини першої статті 15, пункти 6, 15, 16 частини першої статті 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII.

Отже, норма ч. 6 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо надання пільг за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, втратила свою чинність з підстав визнання її неконституційною.

Частиною 6 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" поточної редакції чітко визначено що: "Частину шосту статті 14 визнано такою, що не відповідає Конституції (є неконституційною) згідно з Рішенням Конституційного Суду № П-р/2018 від 18.12.2018".

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року та керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України приходить до висновку, що з метою ефективного захисту прав позивача слід прийняти рішення про визнання протиправною відмови, викладеної у листі управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Донецької області від 19.03.2021 № 2187/02-09 про відсутність права на отримання пільг у ОСОБА_1 як учасника війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" , оскільки останнє не ґрунтуються на вимогах закону та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву від 16.03.2021 щодо надання ОСОБА_1 пільг з оплати житлово-комунальних послуг з урахуванням статусу учасника війни та права на отримання пільг з оплати житлово-комунальних послуг незалежно від величини доходу пільговика за попередні 6 місяців з урахуванням висновків суду.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивач від сплати судового збору звільнений на підставі пункту 10 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", тому питання щодо розподілу судових витрат у даній справі не вирішується.

Керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 139, 243-246, 263, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Донецької про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Донецької (місцезнаходження: Донецька область, м. Покровськ, вул. Торгівельна, буд. 11; код ЄДРПОУ 25967772), викладену в листі 19.03.2021 № 2187/02-09 про відсутність у ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) права на отримання пільг як учасника війни щодо знижки 50% плати за користування комунальними послугами, які передбачені ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війн, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Донецької (місцезнаходження: Донецька область, м. Покровськ, вул. Торгівельна, буд. 11; код ЄДРПОУ 25967772) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) від 16.03.2021 щодо надання пільг з оплати житлово-комунальних послуг з урахуванням статусу учасника війни та права на отримання пільг з оплати житлово-комунальних послуг незалежно від величини доходу пільговика за попередні 6 місяців з урахуванням висновків суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 3 розділу VІ “Прикінцевих положень” Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя М.М. Крилова