Ухвала суду № 97455446, 01.06.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 червня 2021 року Справа №160/11053/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву представника відповідача про виправлення описки в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2256 про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2256, в якій позивач просив зобов`язати військову частину А2256:

- нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 30.09.2017 року;

- нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , грошову компенсацію за невикористані календарні дні соціальної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2015, 2016, 2017 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 30.09.2017 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

28.05.2021 року від представника Військової частини А2256 на адресу суду надійшла заява, в якій відповідач просить виправити описку допущену в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 року, посилаючись на те, що в описовій частині, в 4 абзаці на 2 сторінці рішення зазначено, що: “Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 01.01.2016 року по 30.09.2017 року проходив військову службу в Збройних Силах України; в період з 25.04.2016 року по 30.09.2017 року - у в/ч А2256”, однак у вирішальній частині судового рішення, в 2 абзаці на 6 сторінці, вказано, що: “Зобов`язати військову частину А2256 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 30.09.2017 року.”. У зв`язку з вище викладеним слід дійти висновку, що судом було допущено описку в даному рішенні, яка унеможливлює військову частину А2256 в добровільному порядку виконати вказане рішення суду (без подання апеляційної скарги) у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 до 25.04.2016 військову службу у військовій частині А2256 не проходив та не отримував в ній будь-якого грошового забезпечення, а позовні вимоги пред`явлені ОСОБА_1 до військової частини А2256 за час проходження ним військової служби у військовій частині А2256. Також, просив суд зазначити у вказаному вище абзаці судового рішення, що квітень 2016 рокує базовим місяцем індексації грошового забезпечення.

Відповідно до частини 1 статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Згідно з частиною 2 статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, суд зазначає, що в мотивувальній частині рішенні від 30.12.2020 року (абзаци 9-11 сторінки 6) зазначено наступне:

"Відповідно до статті 47 Кодексу законів про працю України власник або повноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення провести з працівником розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу.

Позивача звільнено з лав Збройних Сил України 30.09.2017 року. Таким чином, саме на в/ч А2256 покладено обов`язок провести з ОСОБА_1 повний розрахунок, в тому числі нарахувати та виплатити протиправно не нараховану та не виплачену суму індексації грошових доходів.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про протиправність ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 року по 30.09.2017 року та необхідність задоволення вимог позивача в цій частині".

Отже, судом обгрунтовано, що обов`язок провести з ОСОБА_1 повний розрахунок, в тому числі нарахувати та виплатити протиправно не нараховану та не виплачену суму індексації грошових доходів покладено на військову частину А2256, оскільки позивача звільнено з лав Збройних Сил України 30.09.2017 року саме військовою частиною А2256.

Таким чином, в резолютивній частині рішення суду щодо зобов`язання військову частину А2256 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 30.09.2017 року описок не допущено.

В частині вимог відповідача про зазначення у вказаному вище абзаці судового рішення, що квітень 2016 рокує базовим місяцем індексації грошового забезпечення суд звертає увагу, що на підставі частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Позовна заява ОСОБА_1 не містила вимог щодо визнання квітня 2016 рокує базовим місяцем індексації грошового забезпечення.

Таким чином, підстави для задоволення заяви представника Військової частини А2256 та виправлення описки в судовому рішенні відсутні.

Керуючись статтями 253, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Військової частини А2256 про виправлення описки в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 року відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар