Рішення № 97454526, 03.06.2021, Харківський районний суд Харківської області

03.06.2021

Справа № 635/7302/19

Провадження № 2/635/765/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2021 року Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді - Шинкарчука Я. А.,

при секретарі судового засідання - Желізовій О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Покотилівка Харківського району Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кешью" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - , -

в с т а н о в и в:

У вересні 2019 року до Харківського районного суду Харківської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кешью" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №EL-44896 від 22.09.2018 у розмірі 22 609,00 гривень, з яких: 1500,00 гривень тіло кредиту, 810,00 гривень відсотки за користування кредитом, 17388,00 гривень пеня за прострочення зобов`язання, 1921, 00 гривень судовий збір та 1000,00 гривень витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що згідно зі Свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи серія ФК №916 від 06.07.2017 року, виданого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг ТОВ «Кешью» зареєстровано як фінансову установу та на підставі отриманої ліцензії ТОВ «Кешью» здійснює надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

22 вересня 2018 року між позивачем ТОВ «Кешью» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір кредиту № EL-44896, згідно умов якого відповідач отримав від позивача кредит у сумі 1 500, 00 грн, строком на 30 (тридцять) днів, тобто до 22 жовтня 2018 року. Пунктом 1.3 визначено фіксовану відсоткову ставку на рівні 1,8 % в день або 657% річних. Позика надана відповідачу виключно за допомогою Веб-сайту Кредитодавця -https://cashyou.ua/, за умови ідентифікації позичальника та використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором. Надання кредиту здійснено шляхом перерахування позивачем коштів, зазначених у п.1.1. даного договору, на банківський рахунок (банківську платіжну карту) відповідача, зазначену ним при заповненні заявки на сайті позивача. Моментом (днем) надання кредиту вважається день перерахування коштів позивачем на банківський рахунок (банківську платіжну карту) відповідача зазначену ним при заповненні заявки на сайті позивача (кредитодавця). Відповідно до умов договору кредиту сторони домовилися, що повернення позики та сплата процентів за користування позикою здійснюватиметься згідно графіка розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору. Вказаний договір позики укладений у формі електронного документу із відповідним електронним підписом позичальника, що не суперечить вимогам ЦК України та іншого законодавства. Позивач зазначив, що платіжним дорученням від 22.09.2018 року грошові кошти в розмірі 1 500,00 грн. було перераховано на зазначений у заявці відповідача банківський рахунок. Таким чином, позивач вказує, що ним виконані умови договору позики, однак, відповідачем отримані грошові кошти в передбачені строки не повернуті, внаслідок чого утворилась заборгованість за договором № EL-44896 від 2 вересня 2018 року станом на 23 вересня 2019 року у розмірі 22 609, 00 грн., з яких: сума позики у розмірі 1 500, 00 грн., проценти за користування позикою у розмірі 810, 00грн., пеня у розмірі 17 388, 00 грн.

У зв`язку з викладеним, позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Харківського районного суду Харківської області від 11 жовтня 2019 року ОСОБА_2 відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

За наслідками повторного автоматичного розподілу справ автоматизованої системи документообігу, який було здійснено згідно розпорядження керівника апарату Харківського районного суду Харківської області №01-02/128 від 21 листопада 2019 року у зв`язку з розглядом Вищою радою правосуддя 24.10.2019 заяви про звільнення судді Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_2 та відповідно до наказу голови Харківського районного суду Харківської області від 28.10.2019 №05-05/137 «Про відрахування судді Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_2», зазначена справа була передана в провадження судді Харківського районного суду Харківської області Шинкарчука Я.А.

Ухвалою судді Харківського районного суду Харківської області Шинкарчука Я.А. від 25 листопада 2019 року цивільна справа прийнята до свого провадження, вирішено перейти від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 23 січня 2020 року частково задоволено клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Кешью" - адвокат Коротун Володимира Ілліча про витребування доказів. Витребувати у відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) інформацію щодо банку емітента (назва банка), який випустив банківську картку з реквізитами НОМЕР_2 . В іншій частині в задоволені клопотання про витребування доказів відмовлено.

Представник позивача ТОВ «Кешью» у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за відсутності представника, в якій підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити та у разі неявки відповідача в судове засідання не заперечував проти заочного розгляду справи.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог статті 128 ЦПК України, у судове засідання повторно не з`явився, в порушення частини 3 статті 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив не подавав, ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 23 січня 2020 року не виконав, будь - яких заяв та клопотань не надав.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою представника позивача, наданою ним у письмовій заяві про розгляд справи без його участі, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, який належно повідомлявся про судове засідання, у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень частини 2 статті 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 22 вересня 2018 року між позивачем ТОВ «Кешью» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір кредиту № EL-44896, згідно умов якого відповідач отримав від позивача кредит у сумі 1500, 00 грн, строком на 30 (тридцять) днів, тобто до 22 жовтня 2018 року.

Відповідно до пункту 1.3 договору відсотки за користування кредитом встановлюється в розмірі 1,8% в день від суми виданого кредиту; відповідно, річна відсоткова ставка складає 657%. Тип процентної ставки фіксована.

Згідно з пунктом 1.5 договору позика надається позичальнику виключно за допомогою веб-сайту кредитодавця https://cashyou.ua/ за умови ідентифікації позичальника та використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до пункту 2.3 договору надання кредиту здійснюється шляхом перерахування кредитодавцем коштів, зазначених у пункті 1.1 даного договору, на банківський рахунок (банківську платіжну картку) позичальника зазначену ним при заповненні заявки на сайті кредитодавця.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що моментом (днем) надання кредиту вважається день перерахування коштів кредитодавцем на банківський рахунок (банківську платіжну картку) позичальника, зазначену ним при заповненні заявки на сайті кредитодавця.

Згідно пунктів 2.6, 2.6.1 договору сторони встановлюють, що нарахування відсотків за договором здійснюються за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з дня надання по день повного погашення кредиту. У разі порушення позичальником виконання зобов`язання щодо погашення суми кредиту та/або процентів за цим договором, він зобов`язується сплатити на користь кредитодавця пеню у розмірі 3,6% від залишку суми кредиту за кожний день прострочення повернення кредиту, починаючи з першого дня порушення позичальником умов договору до моменту повного погашення заборгованості за кредитом.

Пунктом 5.2 вказаного договору передбачена аналогічна санкція.

Відповідно до пунктів 2.8-2.9.3 договору у разі своєчасної сплати заборгованості за договором платежі позичальника, отримані за договором зараховуються в рахунок погашення грошових зобов`язань в такій черговості: в першу чергу погашаються проценти за користування кредитом; в другу чергу - сума кредиту. У разі прострочення сплати заборгованості за договором, платежі позичальника, отримані за договором, зараховуються в рахунок погашення грошових зобов`язань у такій черговості: у першу чергу позичальник сплачує пеню за користування позикою згідно підпункту 2.6.1 за умови їх нарахування; у другу чергу нараховані проценти за користування кредитом; у третю чергу сума позики, надана позичальнику.

Згідно пункту 3.10 договору при виконанні сторонами умов договору датою погашення грошового зобов`язання вважається дата зарахування суми грошового зобов`язання на банківський рахунок кредитодавця.

Відповідно до пункту 8.1 договору невід`ємною частиною цього договору є «Правила надання грошових коштів у кредит». Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: https://cashyou.ua/.

Згідно пункту 8.7 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання шляхом накладення електронного цифрового підпису кредитодавця, і накладення електронного цифрового підпису позичальника, що відтворені шляхом використання позичальником свого логіна та пароля і діє до повного виконання грошових зобов`язань за договором, крім випадків припинення його дії за згодою сторін, відповідно договору чи закону.

В пункті 10 договору міститься місцезнаходження (адреси), реквізити, підписи сторін» та електронні підписи сторін.

Відповідно до графіку розрахунків, який є додатком до договору кредиту № EL-44896 від 22 вересня 2018 року, цей графік містить розрахунок заборгованості (в тому числі, суми кредиту і процентів за користування кредитом) із зазначенням терміну платежу, а саме термін платежу 22 жовтня 2018 року , сума кредиту 1500,00 грн, нарахований процент 810,00 грн, до сплати 2 310, 00 грн. Сукупна вартість кредиту складає 154 % від суми кредиту або 2 310, 00 грн та включає в себе: проценти за користування кредитом 54% від суми кредиту або 810,00 грн; суму кредиту 1500,00 грн.

З повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» вих. № 4439-ВП від 16 вересня 2019 року, яке адресоване Товариству з обмеженою відповідальністю «Кешью» вбачається, що відповідно до договору ВП-290817-1 від 29 серпня 2017 року здійснено за дорученням Товариства з обмеженою відповідальністю «Кешью» наступні успішні перекази коштів на картки клієнтів: 22 вересня 2019 року на суму 1500,00 грн, власник картки ОСОБА_1 .

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема, вимоги до його підписання сторонами, врегульовано законами України «Про електронну комерцію» та «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Згідно статті 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із частиною 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Згідно з частиною четвертою статті 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Частиною першою статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з частиною першою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статями 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що 22 вересня 2018 року між позивачем ТОВ «Кешью» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір кредиту № EL-44896, згідно умов якого відповідач отримав від позивача кредит у сумі 1500, 00 грн, строком на 30 (тридцять) днів, тобто до 22 жовтня 2018 року, з процентною ставкою в розмірі 1,8% в день від суми кредиту, відповідно, річна відсоткова ставка складає 657 %. Даний договір скріплено електронними підписами сторін.

Кредит надавався ОСОБА_1 в безготівковій формі на реквізити платіжної банківської карти, вказаних ним. При цьому, датою укладення цього договору є дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта.

Договір укладено між сторонами відповідно до статей 10, 11 Закону України «Про електронну комерцію», тобто шляхом пропозиції на його укладення однієї сторони та її прийняття іншою стороною.

Оферта (пропозиція) укласти договір розміщена на сторінці відповідача в мережі Інтернет на сайті https://cashyou.ua/.

На вказаній сторінці розміщена інформація про товариство, зокрема, скановані копії правовстановлюючих документів, пропозиції щодо видачі кредитів, тощо. Прийняття пропозиції відбувається, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття пропозиції в електронній формі, з зазначенням в ній бажаної суми кредиту, та її підписання в порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», тобто за допомогою аналога власноручного підпису.

Отже, виходячи з наведених норм закону, суд вважає, що між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кешью» правовідносини виникли внаслідок приєднання однієї сторони до умов іншої. Із запропонованими умовами ОСОБА_1 ознайомився та погодився.

Відповідно до змісту частини першої статті 1050 ЦК України з урахуванням статей 526,527,530 ЦК України, банк має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 11 Постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості за кредитним договором), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Зазначений правовий висновок викладено у постановах Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 23 січня 2018 року, справа № 755/7704/15-ц, провадження № 61-283св18, Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року, справа № 759/19101/15-ц, провадження № 61-17061св18.

Відповідно до частини 1, 5 та 7 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

За правилами статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 6 статті 81 ЦПК) .

При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також, враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму.

Допустимість доказів означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Згідно з частиною 2 статті 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 2 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

Належними доказами на підтвердження наявності у відповідача заборгованості може бути складений у відповідності до норм чинного законодавства розрахунок заборгованості за кредитним договором, в якому мають бути відображені відомості про дату погашення відповідачем заборгованості в певному розмірі, нарахування неустойки та процентів на частину заборгованості із зазначенням розміру такої заборгованості та розміру нарахування, відображення відповідних розрахунків із зазначенням дат та кінцевої суми тощо.

Між тим, обґрунтовуючи свої вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кешью» в позовній заяві посилається на невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором кредиту, однак, позивачем не надано належних доказів на підтвердження наявності у відповідача заборгованості саме в такому розмірі, вказаному в позовній заяві.

Матеріали справи не містять відповідного розрахунку заборгованості за кредитним договором або інших доказів на підтвердження розрахунків заборгованості відповідача перед позивачем за договором.

Як вбачається з повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 16 вересня 2019 року 03 вересня 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Кешью» 22 вересня 2019 року здійснено переказ коштів на картку відповідача в розмірі 1 500,00 грн.

Відсутність розрахунку заборгованості не дає підстав вважати, що відповідач має заборгованість, в зазначеному в позові розмірі, перевірити нарахування пені та з`ясувати чи здійснювалось погашення заборгованості за кредитним договором.

В позовній заяві товариство зазначило, що відповідач, будучи ознайомлений з договором про надання позики, з правилами їх отримання і повернення, надав згоду на укладення цього договору, заповнивши заяву на сайті товариства та вказав номер банківської картки, на яку йому надано кошти, але на день закінчення платежу за договором, тобто 22 жовтня 2018 року його умови не виконав і позику не повернув, у зв`язку з чим станом на 23 вересня 2019 року має заборгованість у розмірі 22 609, 00 грн., з яких: сума позики - 1 500, 00 грн., проценти за користування позикою - 810, 00грн., пеня - 17 388, 00 грн.

Однак, з наданих доказів неможливо встановити дійсний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Кешью», оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо цього (вданому випадку-розрахунок заборгованості за кредитним договором), а лише посилання на наявність такої заборгованості не може бути підставою для задоволення позовних вимог.

Крім того, відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача щодо заявлених позовних вимог, не є підставою для звільнення від доказування у відповідності до вимог статті 82 ЦПК України саме позивача.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що позивачем в порушення вимог статті 81 ЦПК України не надано доказів наявності заборгованості ОСОБА_1 саме в розмірі, який заявлений в позовній заяві, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 95, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України , суд, -

ухвалив:

В задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Кешью" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кешью", код ЄДРПОУ - 40885016, юридична адреса: м.Харків, вул. Чичибабіна, 7 "а"/32,.

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 07 червня 2021 року.

Суддя - Я.А. Шинкарчук