Ухвала суду № 97453964, 07.06.2021, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1376/21

Номер провадження 1-кп/623/265/2021

У Х В А Л А

іменем України

07 червня 2021 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Герцова О.М.,

за участю: секретаря судового засідання Бобриш М.С.,

прокурора Молодовського І.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 185, частиною 3 статті 297 КК України, -

в с т а н о в и в:

19 квітня 2021 року до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 січня 2021 року №12021220320000064 по обвинуваченню ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 185, частиною 3 статті 297 КК України.

24 червня 2021 року спливає строк тримання під вартою ОСОБА_1 , продовжений ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 26 квітня 2021 року.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 , адвокат Міщенко І.І., надала заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку із зайнятістю захисника в Харківському апеляційному суді.

В судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 .

Обвинувачений ОСОБА_1 , не заперечував проти розгляду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою за відсутності захисника Міщенко І.І., при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою покладався на розсуд суду.

Прокурор просив клопотання задовольнити.

Потерпіла ОСОБА_2 надала заяву про розгляд кримінального провадження за її відсутності.

Заслухавши клопотання прокурора та думку учасників судового провадження, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 185, частиною 3 статті 297 КК України, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі терміном від 3 до 8 років, існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України.

Суд враховує тяжкість покарання у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , його вік, стан здоров`я, обвинувачуваний не має сталих соціальних зв`язків та постійного доходу, з урахуванням чого суд вважає, що обвинувачений може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, тому клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

На час розгляду в суді питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою суд дійшов висновків, що ризики, вказані при обранні запобіжного заходу, не зменшились. Обставин, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування інших запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, та які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала не встановлено та захисником в судовому засіданні не надано.

Відповідно до статті 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

При вирішенні клопотання прокурора суд враховує рішення Європейського суду з прав людини (Неймейстер против Австрії (Neumeister v. Austria) (1968), Стегмюллер против Австрії (Stogmuller v. Austria) и Мацнеттер против Австрии (Matznetter v. Austria) (1969), констатує відсутність суттєвих змін при вирішенні цього клопотання, враховує тяжкість покарання у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 . Обвинувачений не має легального постійного джерела доходів, а тому є всі підстави вважати, що існує загроза, що обвинувачений, розуміючи можливість отримання реальної міри покарання у вигляді позбавлення волі, може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема здобувати собі, як ніде не працююча особа, матеріальні засоби для існування, крім того, може незаконно вплинути на свідків та потерпілих, продовжити свою злочинну діяльність, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, а тому вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 , необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Одночасно ці обставини підтверджують недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам.

При продовженні запобіжного заходу суд також враховує ту обставину, що за час перебування ОСОБА_1 , в умовах слідчого ізолятора будь-яких відомостей щодо протипоказань перебування в умовах ізоляції не надходило, що свідчить про можливість тримання обвинуваченого у місцях несвободи.

У справі «Геращенко проти України» (рішення від 07.11.2013 року, пар.99) Європейський суд зазначив, що тривале існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов`язковою і неодмінною умовою (sine qua non) законності її продовжуваного тримання під вартою.

Згідно статті 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Таким чином, на підставі викладеного, суд обґрунтовано вважає, що є об`єктивно наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК України, та з метою запобігання спробам переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення, підстав для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні судом не встановлено та стороною захисту не надано, оцінюючи суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_1 , та ймовірну можливість продовження обвинуваченим протиправної поведінки у подальшому, суд вважає, що обвинуваченому слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Керуючись статтями 28, 177, 178, 314, 315, 369-372 КПК України, статтею 6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», суд -

у х в а л и в:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів по 05 серпня 2021 року включно з продовженням дії раніше визначеної суми застави в розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідає сумі 45400 гривень (2270 х 40 = 45400 гривень) та продовженням в разі сплати застави покладених обов`язків:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та\або місця роботи.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 05 серпня 2021 року.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинувачуваному наслідки невиконання покладених зобов`язань.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд, вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини 7 статті 194 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 7 днів з дня проголошення ухвали.

Головуючий суддя О.М. Герцов