Рішення № 97453942, 26.05.2021, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/1124/21

Провадження №2/639/1053/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2021 року Жовтневий районний суд м. Харкова

в складі: головуючого - судді Баркової Н.В.,

за участю секретаря - Волкової С.І.,

представника позивача - Бєляєвої О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , третьою особою зазначивши Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради і просить суд позбавити батьківських прав відповідача відносно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати, в тому числі витрати на правову допомогу, покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 26.02.2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб. Від спільного подружнього життя ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилась донька - ОСОБА_3 , про що 13.09.2013 року Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції зроблено відповідний актовий запис №750 та видано свідоцтво про народження дитини серія НОМЕР_1 . Як зазначає позивач, спільне життя з відповідачем не склалося, шлюбні стосунки та спільне господарство вони перестали вести з початку 2015 року, рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 19.06.2015 року по справі №642/4826/15 шлюб між позивачем та відповідачем розірвано. У зв`язку з тим, що після розірвання шлюбу відповідач в добровільному порядку не надав достатньої матеріальної допомоги на утримання доньки, позивач була змушена звернутися до суду з позовом про стягненням з відповідача аліментів на утримання доньки. Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 11.07.2016 року позовні вимоги були задоволені частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня в подання заяви до суду, тобто з 24.03.2016 року і до досягнення дитиною повноліття та аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 200 грн. щомісячно, починаючи з дня подачі до суду позову, тобто з 24.03.2016 року і до досягнення дитиною три річного віку. Не зважаючи на те, що в судовому засіданні представник відповідача заперечував щодо розміру заявлених аліментів, зазначивши, що заявлений розмір аліментів є непомірним для ОСОБА_2 оскільки його цивільна дружина вагітна, вказав на згоду відповідача сплачувати аліменти в розмірі, передбаченому законом. Однак відповідач рішення суду про стягнення аліментів не виконує, з моменту винесення рішення не сплатив жодної копійки, станом на 02.01.2021 року розмір заборгованості зі сплати аліментів складає 110 691,86 грн. Позивач зазначає, що вона жодним чином не перешкоджала відповідачу у спілкуванні з донькою, деякий час після розлучення відповідач продовжував цікавився життям доньки, її станом здоров`я, відвідував, брав її на прогулянку, дарував подарунки, надавав матеріальну допомогу, однак з часом його інтерес до доньки почав згасати, розпочинаючи з 2016 року відповідач повністю самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до дитини, за 5 років жодного разу не зателефонував, не прийшов та не бачився з донькою, не поцікавився її життям, здоров`ям, успіхами та негараздами, не привітав доньку з днем народженням та іншими важливими для дитини святами. Спочатку кожного вихідного дня дитина чекала та запитувала коли прийде до неї її татко, однак з часом донька почала забувати батька і на теперішній час донька втратила будь-який інтерес до батька. З моменту народження дитини та станом на сьогоднішній день, позивач разом з донькою проживають за адресою: АДРЕСА_1 у 3-х кімнатній квартирі, яка належить на праві власності матері позивача - ОСОБА_4 . Позивач місце проживання не змінювала, від відповідача доньку не ховала та не здійснювала інших дій, які б перешкоджали йому, а тим паче позбавляли його можливості спілкуватися з донькою та виконувати батьківські обов`язки, однак ОСОБА_2 , знаючи про фактичне місце проживання дитини, не відвідує її, не організовує зустрічей з нею. Всі питання щодо виховання доньки, її духовний та фізичний розвиток, матеріальне забезпечення вирішуються позивачем самостійно без участі та підтримки з боку відповідача. ОСОБА_2 життям дитини не цікавиться, її вихованням та розвитком не займається, не спілкується з дитиною, батьківські обов`язки не виконує. Крім того, підтвердженням того, що відповідач не бере участі у вихованні, розвитку та утриманні дитини є листи: КЗОЗ «Харківська міська дитяча клінічна лікарня №19» №01-07/31 від 14.08.2017, КНП «Харківська міська дитяча клінічна лікарня №19» №378/0/523-20 від 02.10.2020 р., КП «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №142 ХМР» № 01-47/71 від 26.07.2017 р., КП «Центр дитячої та юнацької творчості №5 ХМР» № 01-31/53 від 26.07.2017 р., КП «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №142 ХМР» № 01-47/85 від 04.09.2017 р. Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №126 ХМР» №22-01/337 від 05.10.2020 р.

У зв`язку з викладеним, позивач вимушена звернутися до суду с даним позовом.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 03.03.2021 року прийнято позов до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав. Призначено підготовче засідання.

06.04.2021 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав - закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті. Заяву позивача ОСОБА_1 про виклик свідків - задоволено. Викликати в судове засідання свідків: ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні 26.05.2021 року позивач ОСОБА_1 та її представник Бєляєва О.В. надали вступне слово, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на викладені у позові обставини та не заперечували проти заочного розгляду справи.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач ОСОБА_2 згідно вимог ст. 128 ЦПК України, у підготовчі та судове засідання повторно не з`явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив не надав, у зв`язку з чим на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 26.05.2021 року, яка занесена до протоколу судового засідання без видалення до нарадчої кімнати, проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, надав висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача та при винесенні рішення просив врахувати інтереси малолітньої дитини.

Суд, заслухавши думку учасників справи, допитавши свідків та дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблений відповідний актовий запис №750 та підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 13.09.2013 року. Батьками дитини зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 16).

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 19.06.2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволено. Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 26 лютого 2013 року у Ленінському відділі реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис №52, які мають неповнолітню дитину - розірвано. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 243,60 грн. Шлюб вважається припиненим у день набрання чинності рішення суду, про розірвання шлюбу. Після набрання рішенням про розірвання шлюбу законної сили, позивачці ОСОБА_1 залишено прізвище - ОСОБА_1 (а.с.18-19).

Разом з тим, рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 11.07.2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі до суду позову, тобто з 24.03.2016 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 200 грн. щомісячно, починаючи з дня подачі до суду позову, тобто з 24.03.2016 року і до досягнення дитиною три річного віку. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , витрати на правову допомогу у розмірі 900 (дев`ятсот) грн. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 275 грн. (а.с.20-21).

Відповідач ОСОБА_2 рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 11.07.2016 року про стягнення аліментів не виконує, розмір заборгованості і зі сплати аліментів складає 110 691,86 грн., що підтверджується розрахунком державного виконавця (а.с.28-43).

Всі питання щодо виховання доньки, її духовного та фізичного розвитку, матеріального забезпечення вирішуються позивачем самостійно без участі та підтримки з боку відповідача ОСОБА_2 , який життям дитини не цікавиться, її вихованням та розвитком не займається, не спілкується з дитиною, батьківські обов`язки не виконує, що підтверджено листами КЗОЗ «Харківська міська дитяча клінічна лікарня №19» №01-07/31 від 14.08.2017 року, КНП «Харківська міська дитяча клінічна лікарня №19» №378/0/523-20 від 02.10.2020 року, КП «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №142 ХМР» № 01-47/71 від 26.07.2017 року, КП «Центр дитячої та юнацької творчості №5 ХМР» № 01-31/53 від 26.07.2017 року, КП «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №142 ХМР» № 01-47/85 від 04.09.2017 року, Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №126 ХМР» №22-01/337 від 05.10.2020 року (а.с. ++).

Так, відповідно до листа-відповіді КНП «Харківська міська дитяча клінічна лікарня №19» №378/0/523-20 від 02.10.2020 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться під наглядом фахівців з народження. Обов`язки щодо лікування та утримання дитини виконує мати, ОСОБА_9 . Дитина часто хворіє застудними хворобами. Останнє звернення було у березні 2020 року. У разі хвороби дитини до лікаря звертається мати, всі рекомендації лікаря виконує. Дитина має доглянутий вигляд, одягнена згідно сезону. Соціально-побутові умови вдома задовільні: має дитячий куточок, окреме ліжко (а.с.22-27).

У листі-відповіді Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №126 ХМР» №22-01/337 від 05.10.2020 р. зазначено, що ОСОБА_1 , мати малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , займається навчанням та вихованням дитини, відвідує батьківські збори, приводить дитину до школи та забирає її після навчань, постійно спілкується з класним керівником з приводу успішності доньки у навчанні. Відомостей про інших членів родини та про їхню участь у вихованні дитини не відомі (а.с.27).

Згідно з письмовим висновком Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради від 28.04.2021 року за №278 щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Департаментом служб у справах дітей Харківської міської ради розглянуто питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дочки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час розгляду та вивчення наданих документів встановлено. Батько дитини - ОСОБА_2 . Мати дитини - ОСОБА_1 . Батьки малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебували у шлюбі з 26.02.2013 року по 19.06.2015 року. ОСОБА_2 був запрошений до спеціаліста Департаменту служб для з`ясування його ставлення до зазначеного питання, але не з`явився та ніяких доказів щодо виконання ним батьківських обов`язків не надав. ОСОБА_1 повідомила, що фактично шлюбно-сімейні відносини між нею та батьком дитини припинилися на початку 2015 року. З тих пір ОСОБА_2 не приймає участі у вихованні ОСОБА_3 , не цікавиться її розвитком, не проявляє ніякого бажання спілкуватися з дитиною, не піклується про здоров`я, фізичний та духовний розвиток, матеріально не утримує. Спору між батьками щодо визначення місця проживання дочки не було. Після розірвання відносин ОСОБА_3 залишилася проживати разом з матір`ю та зареєстрована разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 . Вихованням, забезпеченням належного догляду за здоров`ям дитини, її утриманням займається матір, ОСОБА_1 ОСОБА_3 батька не пам`ятає та не має до нього ніяких почуттів, тому позбавлення його батьківських прав не вплине негативно на розвиток дитини. ОСОБА_1 займає посаду менеджера зі збуту в ТОВ «Украналітика», має самостійний дохід, за місцем проживання характеризується позитивно. Згідно з довідкою, наданою адміністрацією КЗ «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 142 ХМР», який відвідувала ОСОБА_3 , дитина мешкає разом з матір`ю, ОСОБА_1 , яка опікується дочкою, Згідно з довідкою, наданою адміністрацією КЗ «Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 126» ХМР, де навчається ОСОБА_3 , її матір займається навчанням та вихованням дитини, відвідує батьківські збори, приводить та забирає дочку зі школи, спілкується з вчителями з приводу її успішності у навчанні. Відомості про інших членів родини та про їхню участь у вихованні ОСОБА_3 в закладі відсутні. Згідно з довідкою, наданою адміністрацією КНП «Міська дитяча клінічна лікарня № 19» ХМР, де ОСОБА_3 перебуває на обліку з народження, обов`язки щодо лікування та утримання дитини виконує мати, ОСОБА_1 , яка опікуєтья дитиною на належному рівні. Згідно з розрахунком заборгованості по виплаті аліментів на утримання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 02.01.2021 заборгованість складає 110 691,86 грн. ОСОБА_2 з приводу встановлення йому порядку участі у вихованні малолітньої дочки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та щодо усунення перешкод у спілкуванні з нею з боку матері дитини до Департаменту служб у справах дітей не звертався. Питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дочки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатково було розглянуто на Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Харківської міської ради. Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 19, 164 Сімейного кодексу України та рекомендацією Комісії, в інтересах дитини, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, як представник органу опіки та піклування, вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дочки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду повідомила, що позивач є подругою та сусідкою позивача, оскільки у них діти одного віку. При цьому свідок підтвердила, що не бачила відповідача 5 років, зазначила, що відповідач не допомагає в утриманні дитини позивача та взагалі не цікавиться долею дитини, не поздоровляє на свята та день народження.

Свідок ОСОБА_4 , матір позивача, в судовому засіданні надала показання про те, що востаннє її колишній зять приходив до доньки в 2015 році. В подальшому вона двічі бачила його на прогулянці в парку, де він навіть змінив напрямок руху, щоб уникнути зустрічі з донькою. Свідок підтвердила, що батько дитиною не цікавиться, не надає матеріального утримання, на приходить, , хоча й знає адресу проживання доньки, яка весь цей час не змінювалась, навіть не телефонує. Дитина батька забула.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, зокрема, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Згідно з ч.6 ст. 164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Згідно зі ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Статтею 165 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Пунктом 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року №3 встановлено, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК.

Також у п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав» № 3 від 30 березня 2007 року роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно зі ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. В ст. 166 СК України, яка передбачає правові наслідки позбавлення батьківських прав, в частині другій закріплено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, та згідно з ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 82 ЦПК України передбачені підстави звільнення від доказування, зокрема, відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006р.).

Судом на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, показів свідків, встановлено, що відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не бере участі у її житті, не приділяє увагу розвитку та утриманню дитини, що в сукупності є підставою для позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому відповідач в судове засідання не з`явився, не надав відзиву та відповідних доказів на спростування зазначених в позові і встановлених судом обставин, які свідчать про ухилення відповідача від здійснення обов`язків по вихованню дитини.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Разом з тим, згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

05.01.2021 року між адвокатом Бєляєвою О.В. та ОСОБА_1 був укладений договір №05-01/21 про надання правової допомоги. Позивачем сплачено за надання правової допомоги суму у розмірі 2 000,00 грн., яка відповідає детальному розрахунку вартості правової допомоги за Додатковою угодою №1 до Договору про правової допомоги №05-01/21 від 05.01.2021 року та акту виконаних робіт, підписаному клієнтом та адвокатом і наданим суду.

З огляду на викладене, беручи до уваги положення ст.ст. 133, 137 ЦПК України, суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав, в межах задоволених позовних вимог, для стягнення з позивача, за відсутності заперечень останнього, витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката на користь позивача у розмірі 2 000,00 гривень, які вважає співмірними з обсягом наданих адвокатом послуг.

Окрім того, задовольняючи позов, суд вважає за необхідне відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України стягнути на користь позивача з відповідача судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 908,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 56, 76-81, 128, 133, 141, 142, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 164, 165 СК України, п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав» № 3 від 30 березня 2007 року, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно його доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Жовтневий районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Ленінським РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області 24.03.2013 року, РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_6 , виданий Жовтневим РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 28.11.2003 року, РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ;

Третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, місцезнаходження: м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 55.

Повне рішення складено 07.06.2021 року.

Суддя Н.В.Баркова