Ухвала суду № 97453428, 07.06.2021, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 340/146/17

Провадження № 1-кп/347/47/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2021 м.Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі:

Головуючої судді – Крилюк М.І.,

секретаря – Лазорик Л.В.,

з участю прокурора – Попович П.В.

Адвоката : Рашковської Л.О.

Представник потерпілого – адвоката : Парфан Т.Д,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Косів кримінальне провадження №12017090130000016 від 26.01.2017 року про обвинувачення: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, не працюючого, одруженого, раніше не судимого в силу вимог ст. 89 КК України , -

-за ч.1 ст.122 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 умисно спричинив потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження середньої тяжкості, яке не є небезпечним для життя в момент їх спричинення, що спричинило тривалий розлад здоров`я .

Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин :

ОСОБА_1 маючи неприязне ставлення до ОСОБА_2 із за боргових зобов`язань останнього перед тим, та зустрівши ОСОБА_2 07.03.2016 року біля 10:30 год. на присілковій дорозі біля господарства останнього в АДРЕСА_2 вступив з ним в сварку з вказаного приводу.

В ході даної сварки ОСОБА_1 діючи умисно й усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи настання таких наслідків, завдав кулаками удари ОСОБА_2 в область обличчя та в різні ділянки тіла, в результаті чого спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому 10 ребра зліва із синцем і ділянці грудної клітки, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи за № 82/40 від 18.05.2016 року відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що спричинили розлад здоров`я але не є небезпечними для життя в момент їх спричинення.

Під час розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні заявив клопотання, в якому просив звільнити його від кримінальної відповідальності в зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження відносно нього закрити.

Адвокат, що представляє інтереси обвинуваченого – ОСОБА_3 підтримала клопотання обвинуваченого, яке просить задоволити. Що стосується заявленого в судовому засіданні клопотання представника потерпілого- адвоката Парфан Т.Д. в частині відшкодування процесуальних витрат , то в цій частині просить залишити без розгляду, так як розмір таких витрат судом не досліджувався та не перевірявся.

Прокурор не заперечував відносно задоволення клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження і звільнення його від кримінальної відповідальності в зв`язку із закінченням строків давності. З приводу заявленого представником потерпілого - адвокатом Парфан Т.Д, клопотання про відшкодування процесуальних витрат вважає за доцільне залишити без розгляду, та рекомендувати звернутися до суду в порядку цивільного судочинства.

Представник потерпілого – адвокат Парфан Т.Д. не заперечив в частині задоволення заявленого обвинуваченим клопотання. Просив долучити до матеріалів справи письмове клопотання про відшкодування обвинуваченим процесуальних витрат, яке підтримує та просить задоволити в повному обсязі.

Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Крім того, ст.44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст.49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

Таким чином, згідно приписів вказаної статті особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули встановлені законом строки, обчислення яких призупиняється в разі ухилення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від досудового розслідування або суду та переривається у випадку скоєння зазначеною особою нового кримінального правопорушення.

Ухвалою Верховного Суду від 22.05.2018 року № 665/2387/14-к встановлено, якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальна справа щодо цієї особи.

Відповідно до класифікації злочинів, передбаченої ст. 12 КК України (в редакції, яка діяла на час вчинення інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення) дії, що кваліфікуються за ч. 1 ст. 122 КК України , віднесені до злочину середньої тяжкості. У зв`язку із прийняттям змін до КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України , на даний час відноситься до нетяжкого злочину.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції, яка діяла на час вчинення інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення) особа, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України зазначено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

За правилами ч. 8 ст. 284 КПК України , закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 286 КПК України , якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України , суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно обвинувального акту, днем вчинення інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України є 07.03.2016 року . Тобто на момент судового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_1 закінчилися строки давності, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України .

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 підтримав подане ним письмове клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та надав на це свою згоду. Крім того, судом було роз`яснено обвинуваченому наслідки такого закриття, а також те, що підстава з якої обвинувачений звільняється від кримінальної відповідальності не є реабілітуючою. При цьому обвинувачений ствердно відповів, що розуміє наслідки такого звільнення.

Відповідно до матеріалів справи, із врахуванням положень ст. 49 КК України , суд дійшов висновку, що перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності не зупинявся та не переривався, обвинувачений не ухилявся від досудового розслідування та суду та не вчинив нового злочину, в реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні відомості про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні, а також відсутні будь-які дані про вчинення ОСОБА_1 іншого кримінального правопорушення чи його ухиляння від явки на виклик слідчого, прокурора чи суду.

Враховуючи вище наведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченого, суд вважає клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 обгрунтованим та таким, що підлягає до задоволення і приходить до висновку про можливість закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 122 КК України та звільнення його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КК України , у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Стосовно заявленого потерпілим ОСОБА_2 цивільного позову суд зазначає наступне: порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України.

Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст.129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.

Вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.

Враховуючи системний аналіз зазначених норм КПК України, суд прийшов до висновку, що цивільний позов не підлягає розгляду у випадках закриття кримінального провадження як на досудовому розслідуванні, так і в суді.

В той же час, у випадку закриття кримінального провадження на встановлених КПК України підставах, суд зобов`язаний роз`яснити цивільному позивачеві його право пред`явити аналогічний позов у порядку цивільного судочинства.

Тому, в зв`язку із звільненням обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку із спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, заявлений потерпілим ОСОБА_2 цивільний позов підлягає залишенню без розгляду, що за змістом ч.7 ст.128 КПК України не перешкоджає пред`явленню позову в порядку цивільного судочинства.

Також залишенню без розгляду підлягає і клопотання представника потерпілого адвоката Парфан Т.Д. про відшкодування процесуальних витрат, оскільки розмір таких витрат не досліджувався та не перевірявся в ході розгляду справи по суті та не перешкоджає окремому розгляду в порядку цивільного судочинства.

Судові витрати та речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

На підставі ст.49 КК України, керуючись ст.ст.284, 285-286, 288, 370, 371, 372, 381, 382, 395 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 - задоволити.

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КК України на підставі ст.49 КК України - у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження №12017090130000016 від 26.01.2017 року відносно ОСОБА_1 про обвинувачення у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України - закрити.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 - не обирався.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 та клопотання представника потерпілого - адвоката Парфан Тараса Дмитровича про відшкодування процесуальних витрат - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Косівський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя М.І.Крилюк