Рішення № 97452454, 02.06.2021, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/4138/20

Провадження № 2/484/440/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2021р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі : головуючого судді - Медведєвої Н.А.

секретар судового засідання -Бикова О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області, товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївгаз Збут", акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди

за участю позивача - ОСОБА_1

представника відповідача Управління соціального захисту

населення Первомайської міської ради Миколаївської області - Магденко О. В.

представника АТ "Оператор газорозподільної

системи "Миколаївгаз" - Руденко Н.В.

ВСТАНОВИВ:

До суду 24.11.2020р. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Первомайської міськради Миколаївської області (далі - УСЗН), товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» (далі - ТОВ "Миколаївгаз Збут") про визнання дій із заволодіння з рахунку АТ «Ощабданк» належних йому компенсаційних коштів на оплату житлово-комунальних послуг неправомірними, стягнення з відповідачі на його користь неправомірно отримані кошти в сумі 3548,84грн. та моральну шкоду в сумі по 109850грн. з кожного відповідача.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що він має право на отримання компенсаційних виплат на оплату наданих йому житлово-комунальних послуг, які за нього сплачувало до 2019р. УСЗН та створило заборгованість в сумі 3584,84грн. в подальшому, посилаючись на підзаконну постанову КМУ №373 від 17.04.2019р. через АТ «Ощадбанк» відповідачі заволоділи його компенсаційними коштами за період з квітня по жовтень 2020р. на вказану суму. З 2013р. у нього з`явилась заборгованість за спожитий газ. На його звернення щодо з`ясування та погашення вказаної заборгованості відповідь жодного разу він не отримав. Крім того з 2019р. йому не правильно здійснюють нарахування плати за транспортування газу, здійснюється довільне нарахування кількості спожитого газу, чим порушується договір на поставку газу споживачу в частині ведення обліку та інше.

Поведінка відповідачів, що порушують його права, призвела до душевних страждань, приниження гідності, постійних стресів, тривожності, стурбованості і тривоги, до головних болів, запаморочень, підвищення артеріального тиску, порушення сну, дратівливості, погіршення пам`яті, загальної слабкості та загострення і більш тяжкого перебігу інших захворювань, отриманих під час виконання обов`язків військової служби, що в свою чергу стало підставою частого і довшого лікування у стаціонарних умовах, постійного прийому ліків. Вказане завдало та завдає фізичних страждань, відбилось на психологічному стані, що має негативний вплив на членів сім`ї, створює напругу у взаємовідносинах. Моральні і фізичні страждання призвели до порушення звичного способу життя, обмеження у спілкуванні з близькими людьми та колегами, обмежили участь у житті громади міста, у зайнятті улюбленими справами: водіння автомобілем, мотоциклом, подорожування, роботи на присадибній ділянці та інше. Моральну шкоду позивач оцінив у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів, встановлених для працездатних осіб на день подачі позову, в сумі 109850грн. та вважає, що таку суму необхідно стягнути з кожного з відповідачів.

Для розгляду справи автоматизованою системою документообігу суду згідно протоколу від 24.11.2020р. визначена суддя Максютенко О.А.

10.02.2021р. до суду УСЗН надало суду відзив на позову, в якому представник управління вказав, що позовні вимоги не визнає через необґрунтованість та просив відмовити в задоволенні позову.

Після задоволення відводу судді Максютенко О.А. ухвалою від 25.02.2021р. для розгляду справи автоматизованою системою документообігу суду згідно протоколу від 25.02.2021р. визначений суддя Закревський В.І.

Після задоволення відводу судді Закревського В.І. ухвалою від 16.03.2021р. для розгляду справи автоматизованою системою документообігу суду згідно протоколу від 17.03.2021р. визначена суддя Медведєва Н.А.

Ухвалою від 19.03.2021р. позов прийнятий до розгляду, постановлено проводити розгляд справи у загальному позовному провадження, визначені строки для подачі заяв по суті, призначене підготовче засідання на 19.04.2021р.

01.04.2021р. до суду надійшов від ТОВ "Миколаївгаз Збут" відзив на позов, згідно якого представник відповідача вказує, що заборгованості перед товариством у позивача відсутня, отже товариство є неналежним відповідачем у справі. Також представник відповідача зазначив, що заборгованість позивача за спожитий газ виникла до 2015р., отже належним відповідачем у справі є саме АТ "Миколаївгаз".

19.04.2021р. за клопотанням позивача до участі у справі в якості співвідповідача залучене акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" (далі - АТ "Миколаївгаз").

06.05.2021р. до суду від АТ ""Миколаївгаз" надійшов відзив, в якому представник товариства просила відмовити в задоволення позову через необґрунтованість, вказуючи, що нарахування заборгованості за спожитий газ є компетенцією саме ТОВ "Миколаївгаз Збут".

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників процесу суд дійшов наступного.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За приписами частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частина перша статті 77 ЦПК України визначає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Предметом позову є неправомірність дій відповідача щодо списання коштів, які нараховані позивачу як пільга, в рахунок погашення заборгованості за спожити газ.

Судом встановлено, що позивач є особою з інвалідністю ІІ групи безстроково має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни, та пільги та компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», отже перебуває на обліку у УСЗН та отримує пільги на житлово-комунальні послуги на підставі п.п.5 п.1 ст. 13 закону України «Про статус ветеранів війни, гарантування їх соціального захисту».

Відповідно до Порядку надання пільг на оплату житлового-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019р. №373 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі» (далі - Постанова КМУ №373), позивач отримував такі пільги у грошовій готівковій формі до 01.05.2020р.

Згідно пункту 7 Постанови КМУ №373, у редакції станом на 01.01.2020р., який визначає механізм виплати пільги, виплата розрахованої суми пільги здійснюється у грошовій безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок Мінсоцполітики в АТ "Ощадбанк" на підставі укладеного між Мінсоцполітики та АТ "Ощадбанк" договору (далі - рахунок для виплати пільг).

За заявою пільговика, поданою структурному підрозділу з питань соціального захисту населення до 15 жовтня (15 травня), у якій зазначаються виплатні реквізити, виплата пільги здійснюється у грошовій готівковій формі з початку опалювального (неопалювального) сезону. У разі подання заяви після 15 жовтня (15 травня) протягом опалювального (неопалювального) сезону пільга надається у грошовій готівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок пільговика в уповноваженому банку з місяця, що настає за місяцем подання заяви.

Пільговики, яким надається пільга у грошовій формі, зобов`язані сплачувати щомісяця вартість фактично спожитої послуги з урахуванням суми пільги, перерахованої управителям, об`єднанням, виконавцям комунальних послуг або виплаченої таким пільговикам готівкою.

Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення надають щомісяця до 27 числа управителям, об`єднанням, виконавцям комунальних послуг списки пільговиків, яким нараховано пільгу на оплату житлово-комунальних послуг у поточному місяці, у яких зазначається форма отримання пільги, та дані про облікові записи пільговиків, що ведуться АТ "Ощадбанк" відповідно до пункту 9 цього Порядку.

Управителі, об`єднання, виконавці комунальних послуг надають до 1 жовтня та 1 травня структурним підрозділам з питань соціального захисту населення інформацію про суму простроченої понад два місяці (на дату надання такої інформації) заборгованості з оплати послуг (внесків/платежів), строк позовної давності якої не минув, сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, щодо пільговиків, які отримують пільгу у готівковій формі.

У разі отримання від управителів, об`єднань, виконавців комунальних послуг інформації про наявність простроченої понад два місяці (на дату надання такої інформації) заборгованості з оплати послуг (внесків/платежів), строк позовної давності якої не минув, сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у пільговиків, які отримують пільгу у готівковій формі, виплата пільги з наступного опалювального (неопалювального) сезону здійснюється у грошовій безготівковій формі.

Постановою КМУ №329 від 22.04.2020р., що набрала чинності 05.05.2020р. до абзацу шостого вказаного пункту внесені зміни, отже, станом на 05.05.2020р. зазначеним абзацом передбачено, що у разі отримання від управителів, об`єднань, виконавців комунальних послуг інформації про наявність простроченої понад три місяці (на дату надання такої інформації) заборгованості з оплати послуг (внесків/платежів), строк позовної давності якої не минув, сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у пільговиків, які отримують пільгу у готівковій формі, виплата пільги з наступного опалювального (неопалювального) сезону здійснюється у грошовій безготівковій формі.

Листом від 29.04.2020р. ТОВ "Миколаївгаз Збут" надав УСЗН список пільговиків, які отримують пільгу у готівковій формі, які мають заборгованість понад два місяця з оплати комунальних послуг, сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, серед яких вказаний ОСОБА_1 із заборгованості в сумі 678,65грн.

Листом від 20.05.2020р. ТОВ "Миколаївгаз Збут" надав УСЗН список пільговиків, які отримують пільгу у готівковій формі, які мають заборгованість понад три місяця з оплати комунальних послуг, сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, серед яких вказаний ОСОБА_1 із заборгованості в сумі 3229,07грн.

На підставі вказаних листів УСЗН перевело позивача на отримання пільги у безготівковій формі з 01.05.2020р. по 01.10.2020р.

Позивач в судовому засіданні вказав, що він щомісяця сплачує за використаний газ та у нього відсутня заборгованість за такі послуги, вважає, що переведення його на отримання пільги у безготівковій формі порушує його права, оскільки відповідачем ТОВ "Миколаївгаз Збут" за рахунок такої пільги була фактично стягнута з нього заборгованість в сумі 3548,84грн., яка відсутня, шляхом зняття з рахунку в АТ «Ощадбанк», тобто відповідач ТОВ "Миколаївгаз Збут" неправомірно заволодів зазначеними коштами.

Представник УСЗН позов не визнала та суду пояснила, що позивач був переведений на отримання пільги у безготівковій формі саме на підставі листів ТОВ "Миколаївгаз Збут", яке повідомило, що позивач має заборгованість, сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Управління не наділене повноваженнями перевіряти наявність та розмір такої заборгованості, отже вважає, що діями УПСН права позивача не порушені.

Представник АТ "Миколаївгаз" позов не визнала, вказуючи, що позивач має заборгованість за постачання газу саме перед ТОВ "Миколаївгаз Збут", яка виникла через некоректне повідомлення позивачем показів приладу обліку газу, так у січні 2017р. від показав, що використав 191м3., а фактично було використано 226м3, у січні 2019р. позивач двічі надав інформацію щодо показників лічильника: на 191м3 та 191м3, тобто всього на 383м3.

Дослідивши виписки з особового рахунку позивача, наданими ТОВ "Миколаївгаз Збут" та АТ "Миколаївгаз", квитанції, надані позивачем суд дійшов наступного.

Згідно виписок з особового рахунку позивача (а.с. 143-144, 145-146) станом на 01.05.2020р. останній має заборгованість за використаний газ в сумі 3542,61грн.

Відповідно до виписки з особового рахунку (а.с. 172-173) позивач має заборгованість станом на 01.05.2020р. за використаний газ 3379,28грн.

При цьому до зазначених сум заборгованості також включена заборгованість за період з 2015р. по 01.01.2017р.

Крім того покази лічильника газу, зафіксовані у зазначених виписках, та які вказані споживачем у квитанція, мають розбіжності.

Так, у квитанціях споживача значаться наступні покази:

за грудень 2018р. у квитанції від 02.01.2019р. - 26971м3-27162м3= 191м3;

за січень 2019р. у квитанції від 01.02.2019р. - 27162м3 - 27354 м3=192 м3;

за лютий 2019р. - 27354м3 - 27545 м3=191 м3;

за березень 2019р. у квитанції від 01.04.2019р. - 27545м3 - 27736 м3=191 м3;

Згідно інформації з оплати та повідомлення показів, що надана ТОВ "Миколаївгаз збут" (а.с.146) за вказаний період надана наступна інформація:

у квитанції від 02.01.2019р. - 26971м3-27162м3;

у квитанції від 02.01.2019р. - 27162м3-27354м3;

у квитанції від 01.02.2019р. дублюються зазначені покази: 27162м3 - 27354 м3;

у квитанції від 01.03.2019р. - 27354м3 - 27545 м3;

у квитанції від 01.04.2019р. - 27545м3 - 27736 м3.

У виписці з особового рахунку позивача (а.с.143)

- за грудень 2018р. останні покази значаться як 27354м3;

- за січень 2019р. останні покази значаться як 27579м3;

- за лютий 2019р. останні покази значаться як 27803м3;

- за березень 2019р. останні покази значаться як 27736м3;

У виписці з особового рахунку позивача (а.с. 172)

- за грудень 2018р. останні покази значаться як 27354м3;

- за січень 2019р. останні покази значаться як 27481м3;

- за лютий 2019р. останні покази значаться як 27608м3;

- за березень 2019р. останні покази значаться як 27736м3.

Отже існують розбіжності у показах лічильника газу наданими сторонами за грудень 2018р., січень та лютий 2019р.

Крім того, у квитанціях споживача значаться наступні покази:

за січень 2020р. у квитанції від 01.02.2020р. - 28286м3 - 28370 м3=84м3;

за лютий 2020р. - 28370м3 - 28420 м3=50м3;

за березень 2020р. у квитанції від 01.04.2019р. - 28420м3 - 28450м3=30м3;

Згідно інформації з оплати та повідомлення показів, що надана ТОВ "Миколаївгаз збут" (а.с.146) за вказаний період надана наступна інформація:

у квитанції від 01.02.2020р. не зафіксовані покази;

у квитанції від 01.03.2020р. - 28370м3 - 28420 м3;

у квитанції від 01.04.2019р. - 28420м3 - 28450м3.

У виписці з особового рахунку позивача (а.с.145)

- за січень 2020р. останні покази значаться як 28437м3;

- за лютий 2020р. останні покази значаться як 28420м3;

- за березень 2020р. останні покази значаться як 28450м3;

У виписці з особового рахунку позивача (а.с. 173)

- за січень 2019р. останні покази значаться як 28420м3;

- за лютий 2019р. останні покази значаться як 28434м3;

- за березень 2019р. останні покази значаться як 28450м3.

Отже існують розбіжності у показах лічильника газу наданими сторонами за січень та лютий 2020р.

Відповідно до пункту 4 глави 4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2494, який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, побутовий споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов`язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п`яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу.

У разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об`єм розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об`єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог цього Кодексу. Якщо за підсумками наступного місяця споживач своєчасно надасть покази лічильника газу, формування об`єму розподілу та споживання природного газу за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показань. Група споживання по кожному об`єкту побутового споживача, який розраховується за лічильником газу, визначається Оператором ГРМ згідно з цим Кодексом. Номер групи споживання зазначається Оператором ГРМ в персоніфікованих даних заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу та в рахунках Оператора ГРМ про сплату послуг за договором розподілу природного газу.

Оператор ГРМ має право здійснювати контрольні зняття показів лічильника природного газу споживача та зобов`язаний не рідше одного разу на шість місяців здійснювати контрольне зняття показань лічильника газу (з урахуванням встановленого строку для контрольного огляду вузла обліку) та формувати об`єм розподілу і споживання природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий місяць, в якому було здійснено контрольне зняття показань лічильника газу, з урахуванням його фактичних показань.

Докази того, що у позивача відбувались контрольні зняття показів лічильника, суду не надані. Отже, враховуючи зазначені вище розбіжності у показах, наданих позивачем, та вказаними відповідачем у виписках з особових рахунку, суд позбавлений можливості з`ясувати, чи існувала у позивача заборгованість перед ТОВ "Миколаївгаз

Збут" станом на 01.05.2020р. у розмірі, сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відтак, у суду відсутні підстави вважати доведеним виставлений ТОВ "Миколаївгаз Збут" позивачеві борг у розмірі 3229,07 грн.

Однак, з листів ТОВ "Миколаївгаз Збут", що надані УСЗН, а також з виписок з особових рахунків позивача вбачається, що до суми заборгованості, яка була в подальшому погашена за рахунок пільги у безготівковій формі, увійшла заборгованість за період з 2015р. по 01.0-5.2017р., тобто сума такої заборгованості вказана за період, що перевищує строк позовної давності.

Вказане свідчить, що ТОВ "Миколаївгаз Збут" діяв з порушенням пункту 7 Постанови КМУ №373.

Згідно листа УСЗН (а.с. 24) вбачається, що в період з травня по вересень 2020р. після зміни форми отримання пільги з готівкової на безготівкову, позивачу були нараховані пільги в сумі; за травень - 664,07грн., червень - 660,62грн., липень 743,86грн., серпень - 775,89грн., вересень 796,89грн.

Згідно виписки з особового рахунку позивача (а.с. 173) вбачається, що у період з 01.05.2020р. по 01.10.2020р. в рахунок погашення заборгованості в сумі 3379,28грн., яка виникла починаючи з 2015р., перераховані з рахунку АТ «Ощадбанк» кошти в сумі 3263,96грн., незважаючи на те, що позивачем також сплачувались кошти за спожитий газ готівкою.

Згідно пункту 13-2 Постанови КМУ №373 у разі надання АТ "Ощадбанк" управителем, об`єднанням, виконавцем комунальної послуги помилкової інформації про суми нарахованих платежів та отримання з рахунка для виплати пільг, відкритого Мінсоцполітики в АТ "Ощадбанк", відповідних коштів такі кошти мають бути повернуті пільговикам управителем, об`єднанням, виконавцем комунальної послуги.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про те, що права позивача порушені відповідачем ТОВ «Миколаївгаз Збут».

Щодо вимоги про стягнення завданої моральної шкоди у розмірі слід вказати наступне.

Відповідно до частин першої-третьої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно п.3, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» Споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Відповідно до частин першої-третьої статті 2 Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту продукції» цей Закон регулює відносини щодо відповідальності за шкоду, завдану потерпілому внаслідок дефекту в продукції, яка введена в обіг в Україні. До відносин, не врегульованих цим Законом, застосовуються положення цивільного, процесуального законодавства та законодавства про захист прав споживачів. Цей Закон не обмежує будь-яких прав потерпілого згідно з договірними чи недоговірними зобов`язаннями, що встановлюють іншу, ніж передбачена цим Законом, відповідальність, зокрема права на відшкодування моральної шкоди або права на відшкодування шкоди в окремих сферах цивільних відносин відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди. Спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

Відносини щодо відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди (частини перша, друга статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 360/723/16-ц (провадження № 61-22702сво18) та Постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 275/1052/17.

Отже, протиправні дії відповідача ТОВ «Миколаївгаз Збут», які виразилися в порушенні прав споживача, призвели до необхідності застосування додаткових зусиль для організації позивачем побуту, необхідності звертатись до суду для відновлення порушеного права, тобто позивачу була завдана моральна шкода у виді душевних страждань у зв`язку з протиправною поведінкою відповідача щодо нього, що дає йому право на відшкодування такої шкоди. Враховуючи обставини справи, вимоги розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення моральної шкоди належить частковому задоволенню в сумі 1 000грн.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог до ТОВ «Миколаївгаз Збут».

Враховуючи, що УСЗН не наділене повноваженнями на перевірку достовірності інформації, зазначеної ТОВ «Миколаївгаз Збут» у листі щодо наявності заборгованості осіб, що отримуються пільгу, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог до УСЗН слід відмовити.

Також суд вважає на підставі викладеного вище за необхідне відмовити у задоволенні позову до АТ "Миколаївгаз".

Крім того, на підставі ст.. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ТОВ «Миколаївгаз Збут» на користь держави судовий збір за дві позовні вимоги у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020р. за кожну в сумі 1681 грн.. 60коп..

Керуючись ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов до товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» задовольнити частково.

Визнати дії товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» з отримання з рахунку для виплати пільг АТ «Ощадбанк» заборгованості ОСОБА_1 в сумі 3263грн. 96коп. неправомірними.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» на користь ОСОБА_1 3263 (три тисячі двісті шістдесят три)грн.. 96коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 1000 (одну тисячу)грн..

У задоволенні позову до товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» у іншій частині відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» на користь держави судовий збір в сумі 1681 (одну тисячу шістсот вісімдесят одну) грн.. 60коп.

У задоволенні позову до Управління соціального захисту населення Первомайської міськради Миколаївської області та акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суддя Н.А.Медведєва

Повне судове рішення складене 07.06.2021р.