Рішення № 97452037, 03.06.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/7603/21

Провадження № 2/127/1342/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

03 червня 2021 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Волошина С.В.,

за участі секретаря судового засідання Волхової М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці в порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 20 333,40 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 17 760,16 гривень, заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 2573,24 гривень. Позов мотивований тим, що, відповідно до умов кредитного договору №б/н від 20.10.2011 року, ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, у зв`язку з чим підписав відповідну заяву. Відповідач підтвердив своїм підписом у заяві згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами банку», складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг. У зв`язку із неналежним виконанням умов кредитного договору відповідачем станом на 25.02.2021 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 20 333,40 гривень, яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Позивачем АТ КБ «ПриватБанк» разом з поданням позовної заяви подано клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.04.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

Відповідач ОСОБА_1 у визначений ухвалою суду строк відзив на позов до суду не подав.

Враховуючи вищевикладене та положення ст.178 ЦПК України суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Участь свого представника в судовому засіданні позивач не забезпечив, разом з позовною заявою надав суду клопотання, в якому просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача (а.с.69).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом завчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав, а тому суд ухвалив (без винесення окремого процесуального документа) провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, оскільки позивач не заперечував проти такого порядку розгляду справи. (а.с. 82)

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ст. 526, 527, 530, 536, 546, 549, 550, 610-611, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.

Відповідно до ст.1054,1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно положень ч.1 ст. 546 ЦК України та ст. 549 ЦК України, виконання зобов`язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою чи іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов`язання (п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України).

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитного договору, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов`язань відповідно до умов кредитного договору та вимог ЦК України.

Судом встановлено, що 20.10.2011 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с.17).

Згідно інформації, викладеної в цій заяві, відповідач підтвердив, що він погоджується із тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Крім того, 20.10.2011 року ОСОБА_1 підписав Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», за змістом якої встановлена базова ставка за користування кредитом 2,5% в місяць; розмір щомісячних платежів у розмірі 7 % від заборгованості, але не менше 50 грн., і не більше залишку заборгованості; термін внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним (а.с.18).

Отже, сторони погодили умови, порядок виконання зобов`язання, визначили розмір процентів за користування коштами та досягли згоди з усіх істотних умов договору від 20.10.2011 року.

На підставі анкети-заяви відповідачу було відкрито картковий рахунок з наданням платіжної картки, яка є ключем до рахунку, на який зараховано суму кредитного ліміту.

Відповідач користувався кредитними коштами, за період користування кредитними коштами здійснював його часткове погашення, що підтверджується випискою про рух коштів за картковим рахунком відповідача.

Банк, звертаючись до суду з позовом, надав анкету-заяву від 20.10.2011 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», які підписані відповідачем, розрахунки заборгованості за договором № б/н від 20.10.2011 року, паспорт споживчого кредиту, виписку по особовому рахунку, довідки про видані картки та зміну кредитного ліміту, а також витяги з Тарифів та Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

Згідно наданого банком розрахунку заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 25.02.2021 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 20 333,40 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 17 760,16 гривень, заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 2573,24 гривень (а.с.13-14).

Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, сплати нарахованих процентів.

Визначаючись щодо заявлених вимог, суд звертає увагу, що позивач просить стягнути як тіло кредиту, так і проценти.

Як слідує з розрахунку тіло кредиту становить 17 760,16 грн, вказаний розмір підтверджується матеріалами справи, порушене право позивача підлягає поновленню, а тому заборгованість за тілом кредиту підлягає стягненню.

Що стосується процентів та проведеного позивачем розрахунку їх розміру, то суд враховує, що ст.1048 ЦК України закріплено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики.

Позивач просить стягнути з відповідача 2 573,24 грн процентів за користування кредитом.

Як уже зазначалося вище, згідно довідки про умови кредитування від 20.10.2011 року, сторони обумовили розмір процентів, яких становить 2,5 % на місяць, 30 % річних.

Однак, як вбачається з наданого банком розрахунку, банк в односторонньому порядку змінював процентну ставку в сторону збільшення (з 01.09.2014 року - 34,80%, з 01.04.2015 - 43,20%, з 01.06.2015 року - 34,80 %, з 07.08.2015 року - 43,20%, з 0404.01.2018 року - 42%, з 01.08.2020 року - 40,8%) (а.с.5-14). При цьому матеріали цивільної справи не містять доказів, що сторони узгоджували право банку в односторонньому порядку змінювати проценту ставку.

За змістом ст.627 ЦК сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч.1 ст.653 ЦК в разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

Відповідно до ст.629 ЦК договір є обов`язковим для виконання сторонами. Отже, якщо сторонами кредитного договору досягнуто домовленості з усіх його умов, у тому числі щодо зміни банком в односторонньому порядку процентної ставки за кредитним договором з дотриманням певної процедури, то такі умови повинні виконуватись сторонами з моменту досягнення домовленості, тобто з моменту підписання договору.

Виходячи з аналізу ст.5, 627, 629, 653 ЦК слід дійти висновку про те, що якщо умовами кредитного договору, щодо яких сторони дійшли згоди під час його укладення, передбачено право банку в односторонньому порядку змінювати розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання певних умов із додержанням установленої кредитним договором процедури повідомлення позичальника, то така зміна процентної ставки за цим кредитним договором в односторонньому порядку є правомірним за умови, що рішення банку про таку зміну розміру процентної ставки було прийнято до набрання чинності законом №661-VІ.

Однак, матеріали справи не містять доказів, що сторони погоджували таку зміну.

Банк, обґрунтовуючи своє право вимоги в цій частині, а також розмір і порядок нарахування, посилається на Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, які розміщені на банківському сайті https://privatbank.ua/terms/, а також Тарифи, як невід`ємну частину договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг Приватбанку.

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), в якій предметом розгляду були подібні правовідносини, зауважила, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного шляхом підписання анкети заяви, оскільки за умови що вони не містять підпису позичальника, немає підстав вважати, що вони є частиною Договору. Таким чином сторони не обумовили у письмовому вигляді можливість зміни в односторонньому порядку позивачем розміру відсоткової ставки по процентам за договором в сторону збільшення. Виключно встановлений у Довідці про умови кредитування розмір відсоткової ставки є погоджений сторонами та позивач мав право нараховувати відсотки лише за погодженим розміром відсоткової ставки.

За таких обставин, відсутність в анкеті-заяві та довідці про умови кредитування домовленості сторін про зміну відсотків, подані банком Витяг з Умов та Тарифи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Крім викладеного, варто зазначити, що Паспорт споживчого кредиту, наданий банком як доказ, містить зауваження, що інформація, яка зазначена в паспорті зберігає чинність та є актуальною лише до 19.01.2018 року. Більш того, зі змісту цього Паспорту слідує, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.

У третьому розділі Паспорту визначено максимальну суму ліміту на кредитній картці Універсальна до 50000 грн., однак відсутні дані щодо фактичного ліміту, встановленого на конкретній кредитній картці.

У розділі 4 вказаного Паспорту зазначено застереження, що реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, є репрезентативною (для прикладу), що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.

Отже, зазначений Паспорт споживчого кредиту, як це передбачено ст. 7 Закону України «Про споживче кредитування» є лише рекламою споживчого кредиту і передує укладенню самого договору, та як правило містить узагальнену інформацію про умови кредитування, орієнтовану загальну вартість кредиту та максимальний строк, на який надається кредит.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що саме по собі підписання відповідачем Паспорту споживчого кредиту без підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг за умов, викладених вище, не може свідчити про погодження сторонами основних умов кредитування (зокрема щодо процентної ставки).

Такого ж висновку дійшов Вінницький апеляційний суд в постанові від 21.04.2021 року у справі № 148/850/20.

Отже сторонами не було узгоджено право банку в односторонньому порядку, на свій розсуд, змінювати процентну ставку, а тому такі зміни є незаконним.

З розрахунку заборгованості судом встановлено, що станом на 24.11.2018 року заборгованість за кредитом у відповідача була відсутня (0,00 в колонці розрахунку №22 )(а.с.10).

Разом з тим, позивач, з цієї дати здійснював нарахування відповідачу процентів за користування кредитом за відсотковою ставкою (збільшеною), що непогоджена сторонами у встановленому законом порядку, тому суд дійшов висновку, що визначений позивачем розмір заборгованості по процентам є перед судом недоведеним.

Отже позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача слід стягнути на користь банку заборгованість за кредитним договором № б/н від 20.10.2011 року в розмірі 17 760,16 гривень, з яких: 17 760,16 гривень - заборгованість за тілом кредиту.

Розподіл судових витрат суд здійснює відповідно до положень ст.141 ЦПК України. Зважаючи на часткове задоволення позову (87,34%) з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1982,62 грн судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 526-527, 530, 536, 546, 549-551, 610-611,625-629,633, 638,653,1048-1050, 1054-1055 ЦК України, ст. 76- 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 20.10.2011 року в розмірі 17 760,16 гривень, з яких: 17 760,16 гривень - заборгованість за тілом кредиту.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі 1982,62 гривень.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо позивачу повне рішення не було вручено у день його складення, він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570),

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: