Рішення № 97451140, 02.06.2021, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

02 червня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/325/21

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, розгляд якої здійснено у порядку спрощеного позовного провадження

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрікор Холдінг",

вул. Шейгусівська, 1-А, с. Сергіївка, Прилуцький р-н., Чернігівська обл., 17592

електронна пошта: mail@agrikor-holding.com

до відповідача: Приватне підприємство «Гео Граф»,

вул. Г. Полуботка, 74-А, офіс 1, м. Чернігів, 14027

про стягнення 30000,00 грн збитків.

За участю представників:

від позивача: Ярошевич І.О. - адвокат;

від відповідача: не прибув

У судовому засіданні була проголошена вступна та резолютивна частини рішення, на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрікор Холдінг" подано позов до Приватного підприємства "Гео Граф" про стягнення 30000,00 грн збитків.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем умов договору №001р-/1208/19 НТП на проведення робіт із землеустрою від 12.08.2019 в частині виконання робіт, що оплачені позивачем у повному обсязі на умовах попередньої оплати.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 12.05.2021.

Сторони були належним чином повідомленні про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується електронним листом позивача від 19.04.2021 про отримання ухвали суду від 16.04.2021 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу №1400051424796 від 16.04.2021, але своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористалися, уповноважених представників у судове засідання 12.05.2021 не направили.

11.05.2021 від позивача на електронну адресу суду надійшла клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Суд залишив без розгляду дане клопотання в зв`язку з недодержанням позивачем вимог ст.4 Закону України "Про електронний цифровий підпис" та ст.91 ГПК України.

У судовому засіданні 12.05.2021 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 02.06.2021, про що повідомив сторін на ухвалою суду від 12.05.2021.

Відповідач у судове засідання не з`явився.

Зважаючи на те, що згідно зі ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані користуватися визначеними законом процесуальними правами; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, а тому неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч.1,8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до ст.169 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Заяв та клопотань від сторін до суду не надходило.

Ухвалою суду від 16.04.2021 відповідач був попереджений, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки, відповідач відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, своїм процесуальним правом участі у судових засіданнях не скористався, заяв та клопотань від нього не надходило, рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив:

12.08.2019 між Приватним підприємством «ГЕО ГРАФ» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрікор Холдінг» (замовник) укладено договір № 001р-/1208/10 НТП на проведення робіт із землеустрою.

Згідно з п.1.1. Договору Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання по виконанню наступних робіт з землеустрою: виготовлення обмінних файлів, що розташовані на території Борзнянського району Чернігівської області, а Замовник бере на себе зобов`язання прийняти виконані роботи та сплатити вартість робіт Виконавця в порядку та на умовах визначених цим Договором.

Термін виконання робіт по даному Договору становить 1 місяць (в) (термін погодження технічної документації та державна реєстрація земельної ділянки не входить до терміну виконання робіт).

Вартість робіт становить: 30000,00 грн (без ПДВ) і визнана сторонами договірною ціною (п.2.1. Договору).

Розрахунок проводиться протягом трьох банківських днів після підписання Замовником цього Договору (п.2.2. Договору).

Відповідно до п. 3.1.1. Виконавець зобов`язаний виконати роботи, зазначені в п. 1.1. цього Договору.

Згідно з п.3.2.3. Замовник зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі у відповідності до умов Договору здійснювати оплату послуг Виконавця.

На виконання умов Договору позивач перерахував на поточний рахунок відповідача грошові кошти у сумі 30000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 21421 від 19.08.2019.

Відповідач свої зобов`язання щодо робіт із землеустрою по виготовленню обмінних файлів, що розташовані на території Борзнянського району Чернігівської області, не виконав.

Позивач у позові посилається на те, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Відповідно у позивача виникло право вимоги до відповідача відшкодування збитків за укладеним договором №001р-/1208/19 НТП на проведення робіт з землеустрою від 12.08.2019 у сумі 30000,00 грн.

Надаючи правову оцінку вимогам позивача з урахуванням встановлених судом обставин, суд виходить з наступного:

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Аналогічні положення містяться у ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, відповідно до якої кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Права та обов`язки сторін у даній справі виникли на підставі договору № 001р-/1208/10 НТП на проведення робіт із землеустрою.

Договір укладений належним чином, на час розгляду справи не визнаний недійсним, отже є обов`язковим для сторін.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

У позовній заяві позивачем зазначено, що він поніс матеріальні збитки в розмірі 30000,00 грн внаслідок неналежного виконання та порушення договірних зобов`язань з боку відповідача.

Таким чином суд приходить до висновку, що предметом розгляду даної справи є матеріально-правова вимога про стягнення збитків, завданих неналежним виконанням умов договору.

В силу ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). При цьому, згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України правовим наслідком порушення зобов`язання є відшкодування збитків.

Згідно з ч.1 ст.623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Тобто, обов`язок відшкодувати збитки є правовим наслідком протиправної поведінки сторони зобов`язання, яка виражається у неналежному виконанні чи невиконанні зобов`язань, зокрема, відповідно до договору.

Відповідно до ч.1 ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків частина 1 ст.225 Господарського кодексу України відносить:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

матеріальну компенсацію моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Юридичною підставою цивільно-правової відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння збитків (шкоди), є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: а) протиправна поведінка особи, б) заподіяння збитків / настання шкоди, в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками / шкодою, г) вина заподіювача збитків / шкоди. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданих збитків.

За відсутності хоча б одного із зазначених елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення звільняє боржника від відповідальності за завдані збитки, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

З огляду на наведене, предметом доказування у справі про стягнення збитків є наявність усіх складових елементів правопорушення.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно частини 3 статті 13, частини 1 статті 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

З урахуванням наведеного, з огляду на вимоги статей 13, 74 ГПК України саме на позивача покладений обов`язок доведення обставин щодо наявності правових підстав для застосування до відповідача заходів цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків, у тому числі доведення неправомірної поведінки з боку відповідача.

Судом встановлено, що позивач на виконання умов договору № 001р-/1208/10 НТП на проведення робіт із землеустрою від 12.08.2019 перерахував на поточний рахунок відповідача грошові кошти у сумі 30000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 21421 від 19.08.2019.

Зі змісту договору № 001р-/1208/10 НТП на проведення робіт із землеустрою від 12.08.2019 вбачається, що обов`язок відповідача полягає у виконанні робіт з землеустрою, а саме виготовлення обмінних файлів, що розташовані на території Борзнянського району Чернігівської області, у термін 1 місяць.

Відповідач свої зобов`язання щодо робіт із землеустрою по виготовленню обмінних файлів, що розташовані на території Борзнянського району Чернігівської області, своєчасно і в повному обсязі не виконав. Доказів належного виконання умов договору № 001р-/1208/10 НТП на проведення робіт із землеустрою від 12.08.2019 суду не надав.

З урахуванням зазначеного, суд погоджується з позицією позивача щодо невиконання відповідачем обов`язків за договором, а саме не виготовлення обмінних файлів, що розташовані на території Борзнянського району Чернігівської області.

У той же час, з огляду на відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів, суд вважає, що позивачем не доведено заявлені у даній справі вимоги про стягнення збитків, а також не доведено протиправну поведінку відповідача й причинного зв`язку між поведінкою відповідача та здійсненою позивачем оплатою.

Відповідно до ст. 7, 13 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст. 79 ГПК України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно зі ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши в сукупності матеріали справи та здійснивши перевірку їх доказами, суд дійшов висновку про те, що позивачем не обґрунтовано та не доведено належними та допустимими доказами наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для застосування до відповідача такої міри відповідальності, як відшкодування майнової шкоди.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 30000,00 грн збитків задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 233, 238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрікор Холдінг" до Приватного підприємства «Гео Граф» про стягнення 30000,00 грн збитків відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 07.06.2021.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Моцьор