Рішення № 97450869, 07.06.2021, Господарський суд Харківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Господарський суд Харківської області 07 червня 2021 року м. Харків справа № 922/1219/21 склад суду:суддя Бринцев О.В. секретар судового засідання:Гула Д.В. позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "КТЛ УКРАЇНА" відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ 12" вимоги позивача:стягнення 113.858,60 грн без виклику учасників справи

ОПИСОВА ЧАСТИНА

1. СУТЬ СПОРУ.

1.1. Позивач ТОВ "КТЛ УКРАЇНА" сплатив відповідачеві 113.858,60 грн згідно з рахунком-фактурою, що був виставлений відповідачем не йому, а іншій особі - ТОВ "КТЛ ГРУПП". Вважає, що ці грошові кошти сплачені ним безпідставно, адже між ним та відповідачем зазначених в рахунку господарських зобов`язань не існувало. Тому згідно з статтями 1212-1214 ЦК України між сторонами виникли кондикційні правовідносини, в силу яких відповідач зобов`язаний повернути названі кошти позивачеві, як набуті без достатніх правових підстав.

2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

2.1. Між ТОВ "КТЛ УКРАЇНА" (замовник) та ТОВ "ГЛОБАЛ 12" (виконавець) був укладений Договір про транспортно-експедиційні послуги від 17.01.2020 №17/01-20-I (далі - Договір) (т.I, а.с. 5-7). Згідно з ним замовник зобов`язався надавати для перевезення вантажі, а виконавець - організовувати перевезення їх автомобільним транспортом у міжміському та/або місцевому сполученні, а при необхідності у міжнародному сполученні, за узгодженими маршрутами у визначені місця призначення та в строки, і передавати одержувачам.

2.2. Відповідачем з посиланням на Договір був виставлений рахунок-фактура від 18.11.2020 №18/11/2020 на суму 109.629,00 грн з ПДВ (далі - Рахунок) (т.I, а.с. 8) за транспортні послуги з перевезення вантажу за маршрутом Ахтирка (Україна) - Ташкент (Узбекистан).

2.3. Платіжним дорученням від 20.11.2020 №10090 (т.I, а.с.9) позивач перерахував відповідачеві грошові кошти в сумі 113.858,60 грн. з призначенням платежу: "Сплата за автопослуги, згідно рахунку №18/11/2020 від 18.11.20 Без ПДВ".

2.4. В подальшому позивач звернувся до відповідача з претензією від 15.02.2021 №15/02-21 про повернення грошових коштів (т.I, а.с. 13-14). Зазначив, що вказані грошові кошти в розмірі 113.858,60 грн були сплачені помилково, оскільки Рахунок виставлений не йому.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.

3.1. Предметом даного позову є стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 113.858,60 грн.

3.2. Юридичними підставами позову є статті 1212-1214 ЦК України.

3.3. Фактичними підставами позову є отримання відповідачем належних позивачеві грошових коштів за відсутності правових підстав у вигляді господарських зобов`язань.

4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.

4.1. Відповідач проти позов заперечує. Стверджує, що належною підставою одержання ним коштів є Договір, а визначення платником у Рахунку іншої особи відбулося згідно з усною вказівкою самого позивача.

5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

5.1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.04.2021 з урахуванням малозначності справи №922/1219/21 в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення сторін.

5.2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.04.2021 відмовлено ТОВ "КТЛ УКРАЇНА" в задоволенні клопотання про забезпечення позову.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

6. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

6.1. Згідно з предметом позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, а також з урахуванням заперечень відповідача проти цих вимог, перелік обставин, які є предметом доказування у справі, складають обставини, які дають відповіді на такі ключові питання:

1) Чи виникли між сторонами кондикційні правовідносини?

2) чи є підстави для повернення грошових коштів?

6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на ключові питання, а відповідач негативну.

7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ВИНИКНЕННЯ МІЖ СТОРОНАМИ КОНДИКЦІЙНИХ ПРАВОВІДНОСИН.

7.1. В якості правових підстав позову позивач посилається на статті 1212-1214 ЦК України. Згідно з ними особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

7.2. З аналізу статті 1212 ЦК України вбачається, що цей вид позадоговірних зобов`язань виникає за умови одночасної наявності у відносинах сторін трьох елементів: набуття особою майна або його збереження; здійснення цього за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав.

7.3. Наразі сторонами визнається і тому не потребують доказування два з трьох необхідних елементів виникнення кондикційних правовідносин - факт набуття відповідачем майна (грошових коштів в розмірі 113.858,60 грн) та факт набуття відповідачем цього майна саме за рахунок позивача (в результаті переказу з рахунку позивача на рахунок відповідача платіжним дорученням від 20.11.2020 №10090).

7.4. Стосовно третього елементу - відсутності достатньої правової підстави для набуття відповідачем за рахунок позивача названих 113.858,60 грн., позиції сторін розбіжні.

7.5. В результаті дослідження матеріалів справи та письмових пояснень сторін суд прийшов до висновку про те, що в даному разі дійсно відсутні достатні правові підстави для набуття відповідачем за рахунок позивача 113.858,60 грн. Підставою такого висновку є викладене нижче.

7.6. Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені статтею 11 ЦК України. Відповідно, згідно з положеннями цієї статті під відсутністю підстав набуття майна (виникнення права) слід розуміти відсутність передбачених нею підстав виникнення цивільних прав. А саме, відсутність договорів чи інших правочинів про передачу майна; відсутність факту створення майна, як результату творчої діяльності; відсутність актів цивільного законодавства та/або рішення суду, котрими передбачено передачу майна тощо.

7.7. При цьому системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої та другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 ЦК України свідчить, що договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна виключно у разі, якщо така передача прямо передбачена його умовами.

7.8. У разі ж, якщо набувач одержав майно, котре не передбачене умовами договору, підстави вважати, що передача зроблена на підставі цього договору відсутні.

7.9. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 грудня 2018 року у справі №920/169/18. В пункті 43 цієї постанови вказано, що сплата однією стороною грошових коштів другій стороні поза межами платежів, передбачених договором чи договорами, зокрема переплата понад визначену в договорі (договорах) суму, не може бути визнана такою, що здійснена на підставі відповідного договору. Тому відповідні кошти вважаються такими, що набуті без достатньої правової підстави.

7.10. В даному разі, хоча Рахунок формально і містить посилання на Договір, сам Договір не передбачає обов`язку позивача зі сплати відповідачеві коштів в сумі 113.858,60 грн. Підставами такого висновку є наступне:

- відсутність у Договорі прямих застережень про обов`язок позивача зі сплати цих коштів;

- відсутність доказів існування письмової заявки позивача, передбаченої пунктом 2.1. Договору;

- відсутність доказів існування усної заявки позивача. Зокрема, відсутність рахунку-фактури виставленого саме на ім`я позивача. Лише такий рахунок-фактура оформлений належним чином міг би згідно домовленості сторін (п.2.5. Договору) вважатися належним доказом оформлення заявки в усній формі.

7.11. Не передбачено обов`язку зі плати позивачем відповідачеві коштів в сумі 113.858,60 грн. й іншими правочинами (зокрема самим Рахунком). Про це свідчить:

- відмінність особи платника в Рахунку від особи замовника у Договорі;

- відсутність доказів фактичного надання відповідачем позивачеві послуг з перевезення вантажу за маршрутом Ахтирка (Україна) - Ташкент (Узбекистан), вказаних у Рахунку (товарно-транспортної накладної (ТТН) або CMR з відповідними відмітками про здачу вантажу (підпункт 3.1.3. пункту 3.1. Договору); подорожнього листа; страхового полісу (підпункт 3.2.5. пункту 3.2. Договору) тощо).

7.12. Наявний у матеріалах справи акт наданих послуг від 15.12.2020 №15/12/2020 прямо вказує, що господарські зобов`язання з надання послуг вказаних у Рахунку та їх оплати виникли не між відповідачем та позивачем, а між відповідачем та ТОВ "КТЛ ГРУПП" (т.I, а.с. 10). Це вбачається з того, що в цьому акті співпадають особи платника та замовника (ТОВ "КТЛ ГРУПП"), одержувача коштів та виконавця (ТОВ "ГЛОБАЛ 12"), сума коштів (109.629,00 грн.) та частково найменування послуг, ((перевезення вантажу з України в Узбекистан автомобілями НОМЕР_1 / НОМЕР_2 (відмінність пунктів відправлення (м.Ахтирка та с. Мала Павлівка наразі істотного значення не має, оскільки вказане село знаходиться в Ахтирському районі)).

7.13. На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відсутність між сторонами господарських зобов`язань з надання послуг, вказаних у Рахунку, а отже достатніх правових підстав для набуття відповідачем за рахунок позивача 113.858,60 грн.

7.14. Такі обставини свідчать про наявність усіх трьох елементів необхідних для виникнення кондикційних правовідносин згідно з статтею 1212 ЦК України.

8. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ПОВЕРННЯ КОШТІВ.

8.1. Відповідач усупереч вимог статей 13, 74 ГПК України (кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) доводів позивача не спростував, належними та допустимими доказами не довів факту надання позивачеві послуг за Договором та/або Рахунком.

8.2. Правові наслідки набуття, збереження майна без достатньої правової підстави визначені в т.ч. частиною першою статті 1212 ЦК України. Згідно з нею особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

8.3. За таких умов позовні вимоги є законними та обґрунтованими - з відповідача на користь позивача підлягають стягненню безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 113.858,60 грн.

9. СУДОВІ ВИТРАТИ.

9.1. Частиною четвертою статті 129 ГПК України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Таким чином, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2.270,00 грн покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ 12" (61064, м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 15, код ЄДРПОУ 42615460) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КТЛ УКРАЇНА" (62026, м. Одеса, вул. Приморська, буд. 6В, код ЄДРПОУ 39030671) безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 113.858,60 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2.270,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суду Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07.06.2021.

Суддя О.В. Бринцев