Рішення № 97449928, 24.05.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/4/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2021 Справа № 908/3377/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

За участю секретаря судового засідання Соловйової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/3377/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіта ЛТД" (юридична адреса: 47302, Тернопільська область, м. Збараж, вул. Тімірязєва, буд. 5, адреса для листування: 46010, м. Тернопіль, вул. Поліська, буд. 2)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІ 2021" (04210, м. Київ, вул. Прирічна, буд. 11)

про стягнення 64 331,78 грн.

за участю представників:

від позивача - Гонта М.С., ордер ВО № 1005019 від 15.12.2020, адвокат

від відповідача - не з`явився

Згідно із ст. 222 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях 21.04.2021, 12.05.2021 та 24.05.2021 здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу - комплексу «Акорд».

Судові засідання 21.04.2021, 12.05.2021 та 24.05.2021 проводились в режимі відеоконференції.

СУТЬ СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агровіта ЛТД" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 15.12.2020 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джи Еф Ес Фреш Фекторі" про стягнення 64331,78 грн., з яких: 57164,02 грн. - основна заборгованість, 4045,76 грн. - пеня, 1216,21 грн. - три проценти річних та 1905,79 грн. - інфляційні нарахування за договором постачання № 231219/1 від 23.12.2019.

Разом з тим в тексті поданої позовної заяви позивач зазначив, що планує понести витрати на правову допомогу, пов`язану із розглядом даної справи, в розмірі 10000,00 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2020 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3377/20, присвоєно справі номер провадження 12/4/21, визначено здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами без проведення судового засідання.

На адресу суду від відповідача у справі з адреси: 69076, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, буд. 9 надійшло повідомлення пошти з позначкою "за закінченням терміну зберігання".

Так, місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" № 755-IV від 15.05.2003).

Відповідно до наявної у відкритому доступі інформації на сайті Міністерства юстиції України Безкоштовний запит https://usr.minjust.gov.ua/ з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 40730159 в реєстрі зареєстрована юридична особа з найменуванням Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІ 2021", місцезнаходженням якого є: 04210, м. Київ, вул. Прирічна, буд. 11.

Враховуючи не отримання відповідачем копії ухвали про відкриття провадження у справі, необхідність повідомлення відповідача про розгляд даної справи за адресою місцезнаходження, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, надання можливості сторонам подати документи в обґрунтування своїх позицій, ухвалою суду від 04.03.2021 ухвалено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання призначено 31.03.2021 о 14:15.

25.03.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява, в якій останній просить долучити до матеріалів справи документ, що підтверджує надсилання позовної заяви з додатками відповідачу на нову адресу та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який підтверджує зміни найменування та місцезнаходження відповідача, які відбулися без відома позивача та вже після укладення договору постачання № 2319/1 від 23.12.2019.

Ухвалою суду від 31.03.2021 відкладено підготовче засідання на 21.04.2021 о 15:45.

12.04.2021 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява в порядку приписів ст. 197 ГПК України з електронним цифровим підписом, в якій останній зазначає, що зважаючи на місцезнаходження сторони позивача в м. Тернополі, значні витрати на необхідність прибути на засідання в іншу область, запроваджені карантинні обмеження на території Запорізької області, просить суд забезпечити проведення судових засідань у справі №908/3377/20 у режимі відеоконференції. Вказує, що найближчий суд, до якого може прибути заявник та/або його представник для участі у судових засіданнях та суд, в якому є можливості для проведення засідань у режимі відеоконференції це - Господарський суд Тернопільської області, який знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Князя Острозького, 14 а.

Ухвалою суду від 13.04.2021 задоволено заяву позивача про участь у судовому засіданні у справі №908/3377/20 в режимі відеоконференції із Господарським судом Тернопільської області.

Ухвалою суду від 21.04.2021 виправлено описки, допущені в ухвалах суду від 04.03.2021, 31.03.2021 та 13.04.2021 у справі № 908/3377/20 в зазначенні найменування відповідача, а саме: замість "Товариство з обмеженою відповідальністю "Джи Еф Ес Фреш Фекторі", зазначено вірне найменування відповідача - "Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІ 2021", далі за текстом.

Ухвалою суду від 21.04.2021 закрито підготовче провадження у справі № 908/3377/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.05.2021 о 10:00.

Ухвалою суду від 12.05.2021 відкладений розгляд справи на 24.05.2021 о 09:30.

В судове засідання 24.05.2021 з`явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання 24.05.2021 не з`явився.

На адресу суду від відповідача у справі з адреси: 04210, м. Київ, вул. Прирічна, буд. 11

надійшло повідомлення пошти з позначкою "за закінченням терміну зберігання".

Так, місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" № 755-IV від 15.05.2003).

Відповідно до наявної у відкритому доступі інформації на сайті Міністерства юстиції України Безкоштовний запит https://usr.minjust.gov.ua/ з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідача відповідає адресі, на яку направлялась ухвали суду у даній справі, а саме: 04210, м. Київ, вул. Прирічна, буд. 11.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 242 ГПК України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.

Частиною 6 (пунктами 4, 5) ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є, зокрема:

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідача було належним чином повідомлено про дату та час розгляду справи № 908/3377/20, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 7, 8, 13 ГПК України.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом, не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Неявка в судове засідання 24.05.2021 представника відповідача, належним чином повідомленого про дату та час розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті без його участі.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, враховуючи позицію представника позивача, суд встановив.

Позов мотивовано тим, що 23.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агровіта ЛТД", далі Постачальник, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Джи Еф Ес Фреш Фекторі" (новим найменуванням якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІ 2021"), далі Покупець, був укладений договір постачання № 231219/1, далі Договір.

Відповідно до п. 1.1. - 1.3. Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцю Товар в асортименті та кількості, визначених у відповідних видаткових накладних, що є його невід`ємною частиною, а Покупець зобов`язується прийняти такий Товар та сплатити Постачальнику його вартість в порядку і на умовах, передбачених цим Договором. Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту його поставки, тобто з моменту підписання сторонами відповідної видаткової накладної. Найменування та кількість товару зазначаються у видатковій накладній.

Згідно із п. 2.1. - 2.4. Договору Покупець зобов`язаний надавати Постачальнику письмове або усне замовлення на поставку Товару із обов`язковим зазначенням асортименту, кількості Товару, місць доставки Товару та бажаних строків їх поставки. Постачальник впродовж одного дня з моменту отримання від Покупця письмового замовлення на поставку Товару узгоджує його з Покупцем. У випадку, якщо в процесі узгодження Постачальником письмового замовлення Покупця будуть внесені зміни, які не влаштовують останнього, сторони повинні їх додатково узгодити в якомога найкоротший термін, в протилежному випадку Постачальник постачає Товар Покупцю згідно своїх можливостей. Доставка Товару здійснюється силами і за рахунок Постачальника. У випадку, якщо доставка Товару здійснюється силами і за рахунок Постачальника, його розвантаження в місті доставки здійснюється силами і за рахунок Покупця. У випадку якщо доставка Товару здійснюється силами і за рахунок Покупця, його завантаження в місті його відправлення здійснюється силами і за рахунок Постачальника. Разом з товаром Постачальник надає Покупцю наступний перелік документів:

- оригінал видаткової накладної - 1 прим.;

- декларація виробника на замовлену продукцію - 1 прим.;

- специфікація. Після прийняття Товару Покупець зобов`язаний негайно підписати видаткові накладні та один їх примірник надати Постачальнику разом із оригіналом довіреності на отримання ТМЦ, оформленої належним чином. Постачальник повинен щомісяця надавати Покупцю зведену податкову накладну, не пізніше 14 числа наступного місяця. Податкова накладна повинна бути оформлена згідно вимог чинного законодавства.

Умовами п. 3.1. - 3.5. Договору сторони узгодили, що ціна Товару визначається відповідно до Специфікації, яка надається Постачальником Покупцю в момент узгодження його письмового замовлення на поставку Товару, та зазначається у відповідних видаткових накладних. Підписанням цього Договору Покупець погоджується з тим, що Постачальник може змінити ціну на Товар, попередивши про це Покупця не пізніше ніж за 3 дні до моменту відповідної зміни. Ціна Товару включає вартість упаковки та маркування Товару, а також у випадку доставки Товару силами та за рахунок Покупця - вартість завантаження на транспортний засіб, а у випадку доставки Товару силами та за рахунок Постачальника - вартість такої доставки до відповідного місця. Сплата Покупцем Постачальнику вартості Товару здійснюється в національній валюті України шляхом здійснення безготівкових платежів на поточний рахунок Постачальника. Сплата Покупцем Постачальнику вартості Товару здійснюється не пізніше 14 календарних днів з моменту поставки Товару. Моментом сплати вартості Товару є дата надходження грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. У випадку відпуску наступної партії продукції до розрахунку Покупця за попередню партію кожна наступна оплата для визначення розмірів відповідальності зараховується у погашення самого раннього боргу незалежно від того, посилання на яку накладну вказане у платіжному дорученні.

Згідно із п. 7.6. Договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення їх печатками та діє до ____ ___ 20___ року. Якщо на момент закінчення терміну дії даного Договору у сторін залишились не виконані обов`язки, умови цього Договору у відповідній частині автоматично подовжуються до закінчення виконання сторонами своїх обов`язків у повному обсязі.

Так, на виконання умов укладеного Договору позивач поставив відповідачу в період з 24.12.2019 по 20.03.2020, а відповідач прийняв товар на загальну суму 487485,33 грн., що підтверджується підписаними сторонами у справі видатковими накладними (а.с. 12 - 28, 30-32, 34-36).

Докази у справі свідчать, що відповідач здійснив часткові оплати за поставлений товар на загальну суму 433321,31 грн., що підтверджується належним чином засвідченими копіями платіжних доручень (а.с. 37-47).

Позивач в позові вказує, що в порушення умов п. 3.4. Договору відповідачем не виконано свої зобов`язання щодо оплати поставленого товару, станом на 23.11.2020 заборгованість за поставлені товари складає 57164,02 грн.

Оскільки відбулося несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за Договором, позивач намагається стягнути з відповідача пеню за загальний період з 28.03.2020 по 05.10.2020 в сумі 4045,76 грн. на підставі п. 4.2. Договору. Так вказаним пунктом договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання Покупцем п. 3.4. цього Договору, він сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний календарний день прострочки.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України, позивач вказує на прострочення грошового зобов`язання з боку відповідача за Договором, в зв`язку з чим намагається стягнути з нього три проценти річних за період з 28.03.2020 по 15.12.2020 в сумі 1216,21 грн. та інфляційні витрати за період з квітня 2020 по листопад 2020 в сумі 1905,79 грн.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір поставки. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх істотних умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, умови передачі товару, порядок та терміни проведення розрахунків, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 1 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Предмет поставки за Договором відповідає вказаним вимогам.

Відповідач товар прийняв (про що свідчать наявні в матеріалах справи підписані з боку відповідача видаткові накладні за період з 24.12.2019 по 20.03.2020), його не повернув, а тому зобов`язаний здійснити оплату його вартості в строк, встановлений договором.

Порядок здійснення оплати за товар між сторонами узгоджено в розділі 3 Договору, а саме в пункті 3.4. Договору, яким передбачено, що сплата Покупцем Постачальнику вартості Товару здійснюється не пізніше 14 календарних днів з моменту поставки Товару.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту його поставки, тобто з моменту підписання сторонами відповідної видаткової накладної.

Таким чином, сплата Покупцем Постачальнику вартості Товару здійснюється не пізніше 14 календарних днів з моменту підписання сторонами відповідної видаткової накладної.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що позивач виконав належним чином свої зобов`язання, а саме поставив в період з 24.12.2019 по 20.03.2020 товар відповідачу на загальну суму 487485,33 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними.

Докази у справі свідчать, що відповідач здійснив часткові оплати за поставлений товар на загальну суму 433321,31 грн., що підтверджується належним чином засвідченими копіями платіжних доручень (а.с. 37-47).

Зі змісту призначення платежів у вказаних платіжних дорученнях вбачається, що відповідач здійснив в повному обсязі оплату вартості поставленого товару за видатковими накладними, складеними за період з 24.12.2019 по 10.03.2020 (а.с. 37-46).

З аналізу змісту позовної заяви та наявних у справі доказів вбачається, що основний борг в сумі 57164,02 грн., який є предметом спору в даній справі, виник саме за видатковими накладними № АВ000000960 від 13.03.2020, № АВ000001001 від 17.03.2020 та № АВ000001046 від 20.03.2020.

Разом з тим, в матеріалах справи містяться докази часткових оплат відповідачем боргу на загальну суму 3000,00 грн., а саме: копія платіжного доручення № 879 від 04.06.2020 на суму 2000,00 грн. та копія платіжного доручення № 909 від 30.06.2020 на суму 1000,00 грн., в призначенні платежу яких зазначено: «оплата за філе, шинку згідно дог. № 231219/1 від 23.12.2019» (а.с. 47).

Умовами п. 3.5. Договору сторони дійшли згоди, що у випадку відпуску наступної партії продукції до розрахунку Покупця за попередню партію кожна наступна оплата для визначення розмірів відповідальності зараховується у погашення самого раннього боргу незалежно від того, посилання на яку накладну вказане у платіжному дорученні.

Враховуючи те, що в призначенні платежу платіжного доручення № 879 від 04.06.2020 та платіжного доручення № 909 від 30.06.2020 не зазначено за якими саме видатковими накладними здійснені оплати, в силу умов п. 3.5. Договору суд дійшов висновку, що оплати за вказаними платіжними дорученнями слід зарахувати в погашення самого раннього боргу - за видатковою накладною № АВ000000960 від 13.03.2020.

Таким чином, з врахуванням вказаних часткових оплат заборгованість відповідача за поставлений товар складає 54164,02 грн.

З урахуванням п. 3.4. Договору строк оплати товару за видатковою накладною № АВ000000960 від 13.03.2020 настав 27.03.2020, прострочка виникла з 28.03.2020, строк оплати товару за видатковою накладною № АВ000001001 від 17.03.2020 настав 31.03.2020, прострочка виникла з 01.04.2020, строк оплати товару за видатковою накладною № АВ000001046 від 20.03.2020 настав 03.04.2020, прострочка виникла з 04.04.2020.

Втім, відповідач не виконав обов`язок з оплати поставленого товару в повному обсязі у встановлений Договором строк, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 54164,02 грн.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань за Договором щодо не здійснення в повному обсязі оплати за поставлений товар, а також доведено порушення відповідачем строку оплати товару, встановленого умовами Договору, а наявність заборгованості в розмірі 54164,02 грн. підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними, наявними у справі, з урахуванням часткових оплат боргу відповідачем. Відповідач доказів сплати боргу в повному обсязі станом на день розгляду справи суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіта ЛТД" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІ 2021" основного боргу підлягають задоволенню частково в сумі 54164,02 грн.

Фактичні обставини справи свідчать, що зобов`язання з оплати поставленого товару з боку відповідача залишились невиконаними належним чином.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Матеріали справи свідчать, що позивач за несвоєчасне виконання зобов`язань за Договором нарахував відповідачу пеню за порушення строків оплати товару на підставі п. 4.2. Договору за загальний період з 28.03.2020 по 05.10.2020 в сумі 4045,76 грн.

Так, пунктом 4.2. Договору визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання Покупцем п. 3.4. цього Договору, він сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний календарний день прострочки.

Дослідивши розрахунок пені, виконаний позивачем, суд дійшов висновку про її перерахунок у зв`язку з тим, що в розрахунку пені позивачем не враховані часткові оплати боргу, здійснені позивачем 04.06.2020 на суму 2000,00 грн. та 30.06.2020 на суму 1000,00 грн., які слід врахувати в оплату боргу за видатковою накладною № АВ000000960 від 13.03.2020. Разом з тим пеня на заборгованість за видатковою накладною № АВ000001046 від 20.03.2020 нарахована позивачем за межами 6-місячного строку її нарахування.

Відповідно до п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Відтак, судом з власної ініціативи здійснено перерахунок пені за допомогою програми "Законодавство".

Пеня розрахована судом наступним чином:

1) на заборгованість за видатковою накладною № АВ000000960 від 13.03.2020, строк оплати якої настав 27.03.2020, прострочка виникла з 28.03.2020, враховуючи оплати товару 04.06.2020 на суму 2000,00 грн. та 30.06.2020 на суму 1000,00 грн.

- за період з 28.03.2020 по 03.06.2020 (68 днів прострочення) від суми боргу 17891,98 грн. пеня складає 584,67 грн.;

- за період з 04.06.2020 по 29.06.2020 (26 днів прострочення) від суми боргу 15891,98 грн. пеня складає 149,37 грн.;

- за період з 30.06.2020 по 28.09.2020 (91 день прострочення) від суми боргу 14891,98 грн. пеня складає 444,32 грн.;

2) на заборгованість за видатковою накладною № АВ000001001 від 17.03.2020, строк оплати якої настав 31.03.2020, прострочка виникла з 01.04.2020

- за період з 01.04.2020 по 01.10.2020 (184 дні прострочення) від суми боргу 18923,96 грн. пеня складає 1338,12 грн., а за розрахунком позивача пеня за вказаний період складає 1338,07 грн.

Оскільки згідно із ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, відтак сума пені за розрахунком позивача - 1338,07 грн. вважається вірною.

3) на заборгованість за видатковою накладною №АВ000001046 від 20.03.2020, строк оплати якої настав 03.04.2020, прострочка виникла з 04.04.2020, шестимісячний термін нарахування пені спливає 04.10.2020

- за період з 05.04.2020 по 04.10.2020 (183 дні прострочення) від суми боргу 20348,08 грн. пеня складає 1414,36 грн.

Так, з врахуванням викладеного за розрахунком суду загальний розмір пені складає 3930,79 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіта ЛТД" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІ 2021" пені підлягають задоволенню частково в сумі 3930,79 грн.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що за прострочення виконання відповідачем зобов`язань з оплати поставленого товару, позивач з посиланням на приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача три проценти річних за загальний період з 28.03.2020 по 15.12.2020 в сумі 1216,21 грн. та інфляційні витрати за період з квітня 2020 по листопад 2020 в сумі 1905,79 грн.

Дослідивши розрахунок трьох процентів річних суд дійшов висновку про їх перерахунок у зв`язку з тим, що в розрахунку трьох процентів річних позивачем не враховані часткові оплати боргу, здійснені позивачем 04.06.2020 на суму 2000,00 грн. та 30.06.2020 на суму 1000,00 грн., які слід врахувати в оплату боргу за видатковою накладною № АВ000000960 від 13.03.2020. Разом з тим, позивачем нараховані три проценти річних виходячи з кількості днів у 2020 році - 365, а не 366 днів.

Відтак, судом з власної ініціативи здійснено перерахунок трьох процентів річних за допомогою програми "Законодавство".

Три проценти річних розраховані судом наступним чином:

1) на заборгованість за видатковою накладною № АВ000000960 від 13.03.2020, строк оплати якої настав 27.03.2020, прострочка виникла з 28.03.2020, враховуючи оплати товару 04.06.2020 на суму 2000,00 грн. та 30.06.2020 на суму 1000,00 грн.

- за період з 28.03.2020 по 03.06.2020 (68 днів прострочення) від суми боргу 17891,98 грн. три проценти річних складають 99,73 грн.;

- за період з 04.06.2020 по 29.06.2020 (26 днів прострочення) від суми боргу 15891,98 грн. три проценти річних складають 33,87 грн.;

- за період з 30.06.2020 по 15.12.2020 (169 днів прострочення) від суми боргу 14891,98 грн. три проценти річних складають 206,29 грн.

2) на заборгованість за видатковою накладною № АВ000001001 від 17.03.2020, строк оплати якої настав 31.03.2020, прострочка виникла з 01.04.2020

- за період з 01.04.2020 по 15.12.2020 (259 днів прострочення) від суми боргу 18923,96 грн. три проценти річних складають 401,75 грн.;

3) на заборгованість за видатковою накладною № АВ000001046 від 20.03.2020, строк оплати якої настав 03.04.2020, прострочка виникла з 04.04.2020

- за період з 05.04.2020 по 15.12.2020 (255 днів прострочення) від суми боргу 20348,08 грн. три проценти річних складають 425,31 грн.

Так, з врахуванням викладеного за розрахунком суду загальний розмір трьох процентів річних складає 1166,95 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіта ЛТД" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІ 2021" трьох процентів річних підлягають задоволенню частково в сумі 1166,95 грн.

Дослідивши розрахунок інфляційних витрат, наданий позивачем, суд дійшов висновку про їх перерахунок, а саме на заборгованість за видатковою накладною № АВ000000960 від 13.03.2020, оскільки позивачем в розрахунку не враховані часткові оплати боргу, здійснені позивачем 04.06.2020 на суму 2000,00 грн. та 30.06.2020 на суму 1000,00 грн.

Судом з власної ініціативи здійснено перерахунок інфляційних витрат на заборгованість за видатковою накладною № АВ000000960 від 13.03.2020 за допомогою програми "Законодавство" .

Інфляційні витрати розраховані судом наступним чином:

1) на заборгованість за видатковою накладною № АВ000000960 від 13.03.2020, строк оплати якої настав 27.03.2020, прострочка виникла з 28.03.2020, враховуючи оплати товару 04.06.2020 на суму 2000,00 грн. та 30.06.2020 на суму 1000,00 грн.

- за період з квітня 2020 по травень 2020 від суми боргу 17891,98 грн. інфляційні витрати складають 197,24 грн.;

- за період з червня 2020 по листопад 2020 від суми боргу 14891,98 грн. інфляційні витрати складають 328,70 грн.

Розрахунки інфляційних витрат на заборгованість за видатковими накладними № АВ000001001 від 17.03.2020 та № АВ000001046 від 20.03.2020 здійснений позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Так, з врахуванням викладеного за розрахунком суду загальний розмір інфляційних витрат складає 1835,22 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіта ЛТД" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІ 2021" інфляційних витрат підлягають задоволенню частково в сумі 1835,22 грн.

Витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

В тексті поданої в даній справі позовної заяви позивач зазначив, що планує понести витрати на правову допомогу, пов`язану із розглядом даної справи, в розмірі 10000,00 грн.

Безпосередньо в судовому засіданні 24.05.2021 представник позивача повідомив суду, що планує подавати докази на підтвердження надання правової допомоги після прийняття рішення у справі, що зазначено в протоколі судового засідання.

Згідно із ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 3, 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому судом враховано, що поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI від 05.07.2012 року, де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною 4 статті 129 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом статті 126 та частини 4 ст. 129 ГПК України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013.

Приписами ч. 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Втім, позивачем не надано до матеріалів справи докази, які підтверджують понесення ним витрат на оплату правової допомоги, зокрема: договір про надання правової допомоги, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, платіжне доручення або інший документ, який підтверджує сплату відповідних послуг адвокату, докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Враховуючи викладене у господарського суду відсутні підстави для покладення на відповідача зазначених сум, тому клопотання позивача про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні, яке відбулося 24.05.2021, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 126, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіта ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІ 2021" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІ 2021" (04210, м. Київ, вул. Прирічна, буд. 11, ідентифікаційний код 40730159) на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіта ЛТД" (юридична адреса: 47302, Тернопільська область, м. Збараж, вул. Тімірязєва, буд. 5, адреса для листування: 46010, м. Тернопіль, вул. Поліська, буд. 2, ідентифікаційний код 30356828) основний борг в сумі 54164 (п`ятдесят чотири тисячі сто шістдесят чотири) грн. 02 коп., пеню в сумі 3930 (три тисячі дев`ятсот тридцять) грн. 79 коп., три проценти річних в сумі 1166 (одна тисяча сто шістдесят шість) грн. 95 коп., інфляційні витрати в сумі 1835 (одна тисяча вісімсот тридцять п`ять) грн. 22 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1996 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто шість) грн. 31 коп., видавши наказ.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіта ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІ 2021" відмовити.

Повне рішення складено - 07.06.2021 року

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.