Рішення № 97449501, 07.06.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2021м. ДніпроСправа № 904/2457/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Колісника І.І.

розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро

до ОСОБА_1 , м. Дніпро

про стягнення 51 732,37 грн

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулося 12.03.2021 до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 51 732,37 грн.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом виявлення явних ознак втручання в параметри розрахункового приладу обліку з метою зміни його показань шляхом впливу на лічильник електричної енергії НІК 2303АП3 1100МС № 0212549 пристроєм з радіочастотним випромінюванням, що зафіксовано позивачем в акті про порушення № 118806 від 03.04.2018.

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, судом встановлено, що господарські взаємовідносини сторін виникли на підставі укладеного між ними договору № 12658-00 від 28.11.2017 про постачання електричної енергії. Підприємницька діяльність відповідачки була припинена за її власним рішенням 28.12.2017, про що свідчить реєстраційний запис №22240060004108099 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 60, 67).

У разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою як її права, так і обов`язки за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою, оскільки остання не перестає існувати.

Зазначений висновок відповідає висновку Верховного Суду України у його постанові від 04.12.2013 у справі № 6-125цс13, з яким погодилася Велика Палата Верховного Суду у її постанові від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144 цс 18) (п. 38).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

З 15 грудня 2017 року господарський суд згідно з пунктом 6 частини першої статті 231 ГПК України у редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року не може закрити провадження у справі, якщо до подання позову припинено діяльність фізичної особи-підприємця, яка є однією зі сторін у справі.

Відтак, з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України у вказаній редакції спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Такі висновки відповідають висновкам Великої Палати Верховного Суду у її постанові від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144 цс 18) (п.п. 72, 38).

З огляду на викладене ухвалою суду від 25.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачці запропоновано протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відповідно до вимог статей 165, 178 ГПК України відзив на позовну заяву, а його копію з додатками надіслати усім учасникам справи. З урахуванням статті 252 ГПК України граничний строк вчинення сторонами процесуальних дій визначено судом до 26.04.2021 включно.

22.04.2021 відповідачкою подано до суду заяву про продовження встановленого судом строку для подання відзиву на позовну заяву.

В обґрунтування заяви відповідачка посилається на те, що ухвалу суду від 25.03.2021 про відкриття провадження у справі вона отримала лише 19.04.2021. Також відповідачка зазначає, що позовна заява та додані до неї документи нею не отримані, у зв`язку з чим у неї відсутня можливість підготувати відзив на позов без ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою суду від 23.04.2021 заяву відповідачки задоволено та продовжено строк для подання відзиву на позов до 05.05.2021.

Відповідно до рекомендованого поштового повідомлення судова ухвала від 25.03.2021 отримана відповідачкою 16.04.2021. З матеріалами справи відповідачка ознайомлювалася двічі 22.04.2021 й 28.05.2021.

Будучи обізнаною про наявність судового провадження у справі, предметом спору й доказами в обґрунтування позову, відповідачка відзиву на позов не надала ані в межах продовженого строку, ані після того.

За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Дніпрообленерго», правонаступником якого відповідно статуту в новій редакції (затв. протоколом річних загальних зборів акціонерів ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» № 1/2018 від 19.04.2018) є Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі», та ОСОБА_1 укладено договір № 12658-00 від 28.11.2017 про постачання електричної енергії (далі - договір).

За змістом розділу 1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу у точці (точках) продажу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 20,0 кВт, величини якої за об`єктами споживача визначені додатком «Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії», а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатками «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» та/або «Загальна схема електропостачання», які є невід`ємними частинами даного договору.

Підпунктами 2.3.14, 2.3.15 пункту 2.3 договору передбачено, що споживач зобов`язаний:

- оперативно (протягом доби) повідомляти постачальника про порушення схеми розрахункового обліку електричної енергії, несправності в роботі локального устаткування збору і обробки даних або автоматизованих систем комерційного обліку електричної енергії і розрахункових засобів обліку, що належать споживачу;

- забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.

Відповідно до пункту 4.2.3 договору споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану згідно з Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006, зі змінами та доповненнями (далі - Методика), за тарифами, що діяли протягом споживання електричною енергією з порушенням у разі таких дій споживача:

- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;

- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу або зняття пломб із засобів обліку;

- інших умов, визначених Методикою.

Згідно з підпунктом 4.2.5 договору споживач несе відповідальність за збереження і цілісність встановлених на його території (у приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.

Цей договір набуває чинності з 15.01.2018 і укладається на строк до 23.12.2019 (пункт 9.8 договору).

Додатком № 2 до договору «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» сторони установили за об`єктом споживача нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: проспект Слобожанський, 3, а також погодили балансову належність електромереж постачальника та споживача електроенергії; межу балансової належності електромереж; межу експлуатаційної відповідальності сторін за стан та обслуговування електромереж; відповідальність сторін.

Зокрема,сторони передбачили, що споживач несе відповідальність за технічний стан та безпечну експлуатацію електромережі, яка знаходиться в зоні його відповідальності - КЛ-0,4кВ від РБ-4 ТП-1804 РП-0,4кВ до нежитлового приміщення по проспекту Слобожанський, 3, внутрішніх електричних мереж приміщення та електрообладнання, що знаходиться на балансі споживача, за збереження приладу обліку електричної енергії, пломб та електроустановки.

03.04.2018 представниками позивача у складі: провідний інженер-інспектор СТА Дубовиченко В.П., інженер-інспектор Власов В.І., інженер-інспектор Філіпов І.В., інженер ГТА 2-РЕС Березняк А.А. проведено перевірку користування споживачем електричною енергією за адресою: проспект Слобожанський, 3, нежитлове приміщення, та складено акт № 118806 про порушення п. 6.40 Правил користування електричною енергією, а саме виявлено явні ознаки втручання у параметри розрахункового засобу обліку електричної енергії з метою зміни його показників, вплив на лічильник електричної енергії НІК 2303 АПЗ 1100 МС № 0212549 радіочастотним пристроєм, що призводить до недоврахування електричної енергії. Споживач відмовився видати радіочастотний пристрій. Для фіксації порушення третьою стороною було залучено державну лабораторію Центральної філії «Український державний центр радіочастот».

Акт про порушення складений та підписаний представниками перевіряючих за участю представника Центральної філії «Український державний центр радіочастот» Крюкова С.В.

Представник споживача, який допустив перевіряючих до приміщення, підписувати зазначений акт, назвати свою посаду та прізвище відмовився, про що в акті наявне відповідне застереження. Також в акті зазначено, що представник споживача не допустив представників постачальника електричної енергії на свою територію; паспортні дані струмоприймачів, установлених на об`єкті, не надав; відмовився від вимірювання струмового навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на максимальну потужність.

За фактом виявленого в акті порушення, з метою його усунення, споживачу було запропоновано допустити представників ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» для виконання робіт відповідних робіт (п. 8 акта).

За результатом перевірки й складання акта представнику споживача було повідомлено про дату та місце розгляду акта про порушення, а саме 26.04.2018 за адресою вул. Старокозацька, 34 та запрошено споживача чи його представника для участі у цьому засіданні. Представника споживача попереджено, що у разі його неявки цей акт буде розглянуто без його участі (а.с. 34-35).

Зазначений акт надіслано на адресу споживача листом № 8664/1009 від 27.02.2019, в якому повідомлено про нову дату та місце розгляду акта про порушення: 12.03.2019 о 13.00 год; вул. Князя Ярослава Мудрого, 40 (будівля Району електричних мереж, 5-й поверх, каб. 52), що підтверджується реєстром відправлення листів з описом вкладення та фіскальним чеком від 27.02.2019 (а.с. 45-46).

05.04.2018 представниками позивача за участю представника споживача - Черенко М.І. було проведено технічну перевірку засобу обліку електроенергії за адресою: проспект Слобожанський, 3. При цьому засіб обліку НІК 2303 АПЗ 1100 МС № 0212549 демонтовано, запаковано в сейф-пакет UA 00073164. Того ж дня виявлене за наслідками перевірки порушення було усунено шляхом установлення на об`єкті нового засобу обліку електроенергії, про що за участю представника споживача складено акт про пломбування засобів обліку та акт про усунення порушення "Правил користування електричною енергією" від 05.04.2018 (а.с. 37-38, 40).

Крім того, 05.04.2018 Центральною філією «Український державний центр радіочастот» складено протокол № 05042018/5761 інструментальної оцінки характеристик виявленого незаконно діючого радіоелектронного засобу (РЕЗ), випромінювального пристрою (ВП) (НДП), тобто незаконно діючого пристрою за адресою його розміщення: м. Дніпро, проспект Слобожанський, 3.

Указаним протоколом відображені результати інструментальної оцінки, а також зазначено, що максимальний рівень випромінювання незаконно діючого пристрою фіксувався в безпосередній близькості від лічильника НІК2303АПЗ (зав. номер 0212549) До протоколу долучена спектрограма випромінювання РЕЗ, параметри якого оцінювалися (а.с. 41-42).

Засідання комісії позивача з розгляду акта про порушення від 03.04.2018 № 118806 відбулося 12.03.2019, результати якого оформлені протоколом № 3-8 від 12.03.2019. Представник відповідача на засідання комісії не з`явився (а.с. 47).

За допущене споживачем порушення комісією прийнято рішення провести нарахування за недовраховану активну електроенергію у сумі 51732,37 грн згідно з пунктом 2.5 за формулою 2.4 Методики за період з 15.01.2018 - дати попередньої технічної перевірки по 05.04.2018 - дату усунення порушення. При цьому також запропоновано відповідачу нараховану суму сплатити протягом 30 календарних днів з дня отримання протоколу, розрахунку та рахунку. Відповідачу роз`яснено його право оскаржити рішення комісії в суді протягом 10 робочих днів від дати отримання протоколу (а.с. 47).

На підставі сформованого розрахунку позивач надіслав на адресу відповідача рахунок №111/12658-00/3 № 118806 для сплати вартості недоврахованої електроенергії на суму 51732,37 грн (а.с. 49). На підтвердження надсилання споживачу протоколу, рахунку, розрахунку позивачем надано копію листа № 12939/1009 від 25.03.2019, реєстр відправлень з фіскальним чеком від 28.03.2019 (а.с. 50-51).

Споживач вартість недоврахованої електричної енергії у сумі 51732,37 грн за отриманим рахунком не сплатив, що й стало причиною виникнення спору.

Предметом доказування є обставини, пов`язані з достовірністю встановленого за актом №118806 від 03.04.2018 порушення з боку відповідача, правомірністю цього акта та прийнятого на його підставі комісійного рішення про нарахування вартості недоврахованої електроенергії на суму 51 732,37 грн.

Відповідно до чинних у спірний період Закону України від 16.10.1997 № 575/97-ВР (із змін. і доп.) "Про електроенергетику" та Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ, Правила), затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996 № 28 (із змін. і доп.) та зареєстрованих у МЮ України 02.08.1996 за 417/1442, позивач здійснює постачання електроенергії її споживачам.

Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов`язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач.

Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 27 цього Закону правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є:

порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб`єктів електроенергетики та споживачів енергії, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах;

крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку;

порушення правил користування енергією.

Правилами користування електричною енергією врегульовано взаємовідносини, які виникають у процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), і дія цих Правил поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 1.3 ПКЕЕ передбачено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Приписами абзаців першого та другого пункту 5.1 цих Правил встановлено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов`язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Згідно з розділом 10 ПКЕЕ споживач, серед іншого, зобов`язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів), забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів законодавства України; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача; оперативно повідомляти щодо виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Частинами першою - третьою статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (стаття 216 Господарського кодексу України).

Приписами частини другої статті 217 Господарського кодексу України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Частиною першою статті 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

За змістом пункту 6.40 ПКЕЕ у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656 (далі - Методика).

Відповідно до абзаців першого, третього, четвертого пункту 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

Акт складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

Відповідно до пункту 4.5 чинної у спірний період Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією (далі - Методика), акт про порушення складається у двох примірниках у присутності споживача або уповноваженого представника споживача в разі виявлення порушень ПКЕЕ.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6.41 ПКЕЕ у разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Приписами абзацу другого пункту 6.41 ПКЕЕ передбачено, що в акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків.

За змістом пункту 1.2 ПКЕЕ недоврахована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно.

Згідно з пунктом 4.2 Методики акт про порушення оформляється згідно з формою, наведеною в Додатку 3 до Методики, відповідно до якого в акті про порушення має бути докладно вказано вид, обставини і суть порушення.

Складений позивачем акт про порушення відповідає за своїм змістом та порядком його складання вказаним нормативним приписам.

Так, відповідно до цих Правил та Методики акт складений за встановленою формою із зазначенням виду, обставин і суті порушень, у присутності представника відповідача. Відмова останнього від підпису зафіксована в акті відповідним застереженням, підписаним представниками позивача у кількості трьох осіб, які cкладали акт про порушення.

Визначений і зафіксований в акті вид порушення відповідає виду порушень, передбаченим підпунктом 3 пункту 2.1 Методики.

Згідно з пунктом 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Рішення комісії оформлюється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

Із комісійного акта порушень вбачається, що представник відповідача безпосередньо повідомлявся про дату та місце розгляду питання щодо виявленого порушення, однак правом на участь у засіданні комісії з його розгляду не скористався. Повідомлявся засобом поштового зв`язку й сам споживач про дату, час та місце розгляду акта про порушення.

За результатами засідання комісії з розгляду акта про порушення № 118806 від 03.04.2018 позивачем здійснено розрахунок загального обсягу неправомірно спожитої електричної енергії відповідно до пункту 2.5 за формулою 2.4 Методики за період з 15.01.2018 по 05.04.2018.

За змістом пункту 2.5 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2.1 цієї Методики, крім виявлення випадків фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W доб , кВт год) визначається за формулою 2.4:

Wдоб = P * tдоб *Kв, де

P - потужність (кВт), визначена як:

а) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в Договорі);

б) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних всіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення ПКЕЕ та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в Договорі);

в) дозволена потужність для даної точки обліку, зазначена в Договорі (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів "а" або "б" цього пункту, перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність);

tдоб - тривалість роботи обладнання протягом доби (год.), що становить:

при однозмінній роботі споживача - t = 8;

при двозмінній роботі споживача - t = 16;

при тризмінній роботі споживача - t = 24;

при інших режимах роботи визначається на підставі Договору.

Kв (Кв.і) - коефіцієнт використання струмоприймачів.

За умови згоди сторін коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним K = 0,5. У разі недосягнення такої згоди та за умови недопуску споживачем представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для складення переліку струмоприймачів, про що має бути зазначено в акті про порушення, коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним K = 0,75.

Кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок (Дпер., день), визначається за формулою 2.6:

Дпер = Дпор + Дусун, де:

Дпор - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення. Якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, Дпор визначається виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об`єкт до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки;

Дусун - кількість робочих днів споживача від дня виявлення порушення до дня його усунення або від дня виявлення порушення до дня припинення електропостачання через невиконання споживачем припису чи вимоги щодо усунення порушення. Дусун має бути зазначено в акті про порушення. У разі коли під час оформлення акта порушень неможливо точно визначити термін, протягом якого будуть усунені порушення, Дусун визначається у двосторонньому акті, складеному сторонами після усунення порушення. При цьому нарахування, передбачені цією Методикою, здійснюються після складення зазначеного двостороннього акта.

Перевіривши розрахунок, наведений позивачем, судом вставлено, що його виконано за формулою 2.4 Методики, підстави для зменшення нарахування відсутні.

Згідно з висновком експертного електротехнічного дослідження № 7429 від 22.06.2020, здійсненого Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз Ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса на підставі копії протоколу інструментальної оцінки характеристик виявленого незаконно діючого РЕЗ, ВП (НДП) та приладу обліку № 0198638 НІК 2303 АРК1:

- Пристрій (радіочастотний генератор) з характеристиками, що зазначені в протоколі №05032020/6483 від 05.03.2020 відноситься до пристроїв, які здатні генерувати радіочастотне випромінювання. Діапазон радіочастотного випромінювання відносяться до ультрависокої частоти (УВЧ). Радіочастотне випромінювання, характеристики якого занесені в протокол № 05032020/6483 від 05.03.2020, будуть впливати на достовірність обліку електричної енергії лічильником НІК 2303 АРК1 зав. № 0198638. Встановити, в якому процентному співвідношенні лічильник недораховує спожиту електроенергію можливо лише при інструментальному дослідженні при наявності радіочастотного генератору.

- Радіочастотне випромінювання, характеристики якого занесені в протокол №05032020/6483 від 05.03.2020, може призвести до викривлення показань або ж до повного блокування штатної роботи приладу обліку НІК 2303 АРК1, зав. № 0198638.

Після припинення дії зовнішнього радіочастотного випромінювання на електронні компоненти, лічильник, як правило, відновлює свою штатну роботу у повному обсязі та обліковує спожиту електроенергію.

- Радіочастотне випромінювання, не викликає ніяких фізичних та хімічних незворотних змін матеріалів, з яких виготовлений прилад обліку, або їх властивостей, не залишає ознак такого впливу.

- Прилад обліку НІК 2303 АРК1, зав. № 0198638, відповідає міждержавному ГОСТ 30207-94 (МЭК 1036-90), цей ГОСТ чітко обумовлює поріг несприйнятливість до радіочастотного випромінювання 500Мгц. Радіочастотне випромінювання, характеристики якого занесені в протокол № 05032020/6483 від 05.03.2020, значно перевищують гранично допустимі параметри, які встановлені ГОСТ 30207-94 (МЭК 1036-90).

Відповідачем не надано доказів оскарження рішення про донарахування розміру вартості та обсягу недооблікованої електричної енергії, яке оформлене протоколом № 3-8 від 12.03.2018, а також оплати виставленого позивачем рахунку на оплату вартості недоврахованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ у сумі 51732,37 грн. Строк оплати є таким, що настав.

З огляду на викладене вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідача вартості недоврахованої електроенергії у сумі 51732,37 грн є законними й обґрунтованими.

Розподіл судового збору у сумі 2 270,00 грн здійснюється судом відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України та повністю покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" до ОСОБА_1 про стягнення 51 732,37 грн задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (ідентифікаційний код 23359034; місцезнаходження: 49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, буд. 22) недовраховану електроенергію у сумі 51 732,37 грн, судовий збір у сумі 2 270,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України, з урахуванням підпункту 17.5 підпункту 17 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 07.06.2021.

Суддя І.І. Колісник