Рішення № 97449427, 02.06.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2021м. ДніпроСправа № 904/6488/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Єпік А.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗІМЕРТАЛ", смт. Теофіполь, Теофіпольський район, Хмельницька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроагроальянс", смт. Роздори, Синельниківський район, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 668 627,69 грн. за договором № К-175-ДАА оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 18.05.2020 року

Представники:

від позивача: Перепелиця О.С., ордер АЕ № 1056229 від 15.02.2021 року, адвокат;

від відповідача: не з`явився.

ПРОЦЕДУРА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗІМЕРТАЛ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроагроальянс" заборгованість у розмірі 668 627,69 грн. за договором № К-175-ДАА оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 18.05.2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № К-175-ДАА оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 18.05.2020 року, а саме в частині оплати вартості орендної плати.

Дослідивши подані матеріали, суд зазначає наступне.

Згідно приписів частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до частин 3 - 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом приписів частин 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно положень ч.1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Виходячи із вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України та беручи до уваги ціну позову (668 627,69 грн.), яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто поданий позов відноситься до малозначних справ, а також незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, що не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, та запропоновано учасникам справи подати до суду: позивачу у строк до 05.01.2021 року: відповідь на відзив на позовну заяву за правилами, встановленими частинами третьою - шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відповіді на відзив направити на адресу відповідача, докази надсилання надати до суду); відповідачу у строк до 25.12.2020 року: відзив на позовну заяву за правилами статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відзиву направити на адресу позивача, докази надсилання надати до суду); заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження (за наявності); заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень за правилами, встановленими частинами третьою - шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію заперечень направити на адресу позивача, докази надсилання надати до суду).

Позивач та відповідач в зазначений судом строк не надали витребуваних документів.

Відповідно до ч. 6 ст. 250 ГПК України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/6488/20 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання, у зв`язку зі складністю цього спору, необхідністю визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та встановлення відповідних доказів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2021 року здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/6488/20 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25.02.2021 року о 11:00 год.

08.02.2021 року від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № б/н від 02.02.2021 року про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, проведення якої доручити Господарському суду Хмельницької області.

Відповідно до відомостей з електронного майданчика відеоконференцій, зали відеоконференцій у Господарському суді Дніпропетровської області 25.02.2021 року о 11:00 год. зайняті, тому суд вбачає підстави для відмови в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗІМЕРТАЛ" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2021 року у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗІМЕРТАЛ" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.

19.02.2021 року електронною поштою від представника позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № 1502/21-3 від 15.02.2021 року про відкладення судового засідання.

У підготовче судове засідання 25.02.2021 року представники позивача та відповідача не з`явились.

Відповідно до статті 197 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в обов`язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п`ять днів до відповідного судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2021 року підготовче судове засідання відкладено на 22.03.2021 року о 14:30 год. у режимі відеоконференції, проведення якої доручено Господарському суду Хмельницької області.

У підготовче судове засідання 22.03.2021 року представник відповідача не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2021 року продовжено строк розгляду підготовчого провадження до 03.05.2021 року включно та підготовче судове засідання відкладено на 20.04.2021 року о 10:40 год.

20.04.2021 року від представника позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшли: клопотання вих. № 1603/21-1 від 16.03.2021 року про долучення письмових доказів до матеріалів справи; клопотання вих. № 2004/21-1 від 20.04.2021 року про стягнення судових витрат та клопотання вих. № 2004/21-2 про долучення до матеріалів справи акту приймання - передачі наданої правової допомоги.

У зв`язку з перебуванням судді Бєлік В.Г. з 19.04.2021 року у відпустці, яка пов`язана з підозрою на SARS-CoV-2 до отримання результатів ПЛР-досліджень, та з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, підготовче судове засідання 20.04.2021 року не відбулось.

У відповідності до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Разом з тим згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013 року, Папазова та інші проти України від 15.03.2012 року).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2021 року продовжено строк розгляду підготовчого провадження в межах розумного строку та підготовче судове засідання відкладено на 06.05.2021 року о 12:20 год.

20.04.2021 року від представника позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № 2004/21-2 від 20.04.2021 року про долучення до матеріалів справи додаткових документів та клопотання вих. № 2004/21-1 від 20.04.2021 року про стягнення судових витрат.

У підготовче судове засідання 06.05.2021 року представник відповідача не з`явився.

06.05.2021 року у підготовчому судовому засіданні представником позивача зазначено, що ним було надано всі можливі та допустимі докази по справі.

Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду справи по суті на 02.06.2021 року на 12:00 год.

У призначене судове засідання з розгляду справи по суті 02.06.2021 відповідач не з`явився.

В зазначений строк відповідач відзив на позов не надав.

Відповідач не скористалися наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

На адресу Господарського суду Дніпропетровської області повернулися конверти з ухвалами суду, які належним чином направлялися на юридичну адресу відповідача зазначеної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з відміткою поштового відділення "закінченням терміну зберігання".

Таким чином, жодної з ухвал господарського суду по справі № 904/6488/20 відповідачем за юридичною адресою не отримано, а будь-якої іншої адреси для листування з відповідачем у справі господарському суду не відомо.

Вказані ухвали надсилалися рекомендованими листами з поміткою "судова повістка".

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 5 березня 2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п. 116 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" постанови КМУ від 5 березня 2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

З поштових повідомлень, у яких відповідачу направлялися копії ухвал, судом вбачається, що останні було повернуто поштою суду у зв`язку відсутністю адресата за вказаною адресою та закінченням терміну зберігання.

Згідно з ч. 7 ст.120, п. 5 ч. 6 ст.242 ГПК України судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, господарським судом вчинено всі можливі заходи для повідомлення відповідача про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі. Отже, неотримання судової повістки (листа з ухвалою суду) відповідачем є наслідками діяння (бездіяльності) останнього щодо її належного отримання.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалами у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Станом на час винесення рішення по справі відзив на позовну заяву, клопотання щодо необхідності надання додаткового строку на підготовку своєї правової позиції у справі від відповідача до канцелярії суду не надходило.

Виходячи з викладеного, а також враховуючи достатність наявних у справі доказів, згідно із ст.165 ГПК України, суд вбачає за можливе розглянути справу по суті заявлених вимог за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст. 178 вказаного нормативно-правового акту.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 02.06.2021 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача викладена у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № К-175-ДАА оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 18.05.2020 року, а саме в частині оплати вартості орендної плати.

Позивач ґрунтує свої вимоги на статтях 525, 530, 629 Цивільного кодексу України.

На підтвердження своїх вимог надає такі докази:

- копія договору № К-175-ДАА оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 18.05.2020 року;

- копія акту приймання-передачі техніки від 15.06.2020;

- копія акту приймання-передачі (повернення) техніки від 20.07.2020;

- копія Акту наданих послуг № 109 від 16.07.2020;

- копія Акту наданих послуг № 111 від 20.07.2020;

- копія Акту звірки станом на 27.07.2020;

- копія Вимоги № 70 від 25.08.2020;

- копія листа № 85 від 21.10.2020;

- копія листа-відповіді № 1853-Т-2020100710173-В від 29.10.2020.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов та ознайомлення з матеріалами справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗІМЕРТАЛ" (далі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроагроальянс" (далі - відповідач, орендар) було укладено договір № К-175-ДАА оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 18.05.2020 року.

Відповідно до п. 1.1. Договору у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов`язується передати Орендарю в тимчасове платне користування сільськогосподарську техніку разом з екіпажем (два спеціаліста Орендодавця, які забезпечують безперебійну роботу Техніки, керування нею та виконання технічних завдань Орендаря) (далі іменуються - «Техніка»), а Орендар зобов`язується прийняти в тимчасове платне користування Техніку з екіпажем, і зобов`язується сплачувати Орендодавцю орендну плату.

Доставка Техніки з екіпажем до Орендаря та повернення Техніки з екіпажем після закінчення строку оренди здійснюється силами та за рахунок Орендодавця (п. 3.1. Договору).

Згідно п. 3.2. Договору передача Техніки в оренду здійснюється за актом приймання-передачі, який є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 6.1.6. Договору Орендодавець зобов`язаний нести витрати з оплати праці членів екіпажу, а також витрат, пов`язаних з укладанням договору про надання послуг з управління Технікою. Екіпаж підпорядковується розпорядженням Орендодавця щодо керування та технічної експлуатації і розпорядженням Орендаря щодо комерційної експлуатації Техніки.

На виконання умов договору позивач власними силами та за власний рахунок доставив техніку для ТОВ «ДНІПРОАГРОАЛЬЯНС», що підтверджується Актом приймання-передачі техніки від 15.06.2020 року до Договору.

Орендна плата за Договором становить загальну вартість наданих послуг з оренди, сплачених Орендарем Орендодавцеві протягом дії Договору на підставі актів приймання-передачі наданих послуг (п. 5.1. Договору).

Згідно п. 5.1.1. Договору попередній розрахунок орендної плати складає 900,00 грн., з ПДВ, за один гектар обробленої площі озимої пшениці однією одиницею Техніки та 1 000,00 грн., з ПДВ, за один гектар обробленої площі озимого ріпаку однією одиницею Техніки.

Орендна плата визначається в Акті приймання - передачі наданих послуг, що підписується Сторонами протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його від Виконавця або в цей же строк направити Виконавцю обґрунтовану мотивовану відмову від підписання Акту (п. 5.2 Договору).

Сторонами на виконання умов Договору підписанні наступні Акти наданих послуг:

- акт наданих послуг № 109 від 16.07.2020 року на загальну суму 444 310,00 грн., площа на якій зібраний урожай складає 444,31га;

- акт наданих послуг № 111 від 20.07.2020 року на загальну суму 57 367,00 грн. площа на якій зібраний урожай складає 57 375,00 грн.

Отже, згідно підписаних Актів наданих послуг ТОВ «ДНІПРОАГРОАЛЬЯНС» прийняв зобов`язання сплатити на користь ТОВ «ЗІМЕРТАЛ» орендну плату на зальну суму 501 685,00 грн.

20.07.2020 року Техніка була передана для ТОВ «ЗІМЕРТАЛ» згідно Акту приймання-передача (повернення) з оренди техніки (додається).

Виплата орендної плати проводиться протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання Сторонами акту приймання - передачі наданих послуг. Орендар має право здійснити попередню оплату, яка здійснюється на підставі виставленого Орендодавцем рахунку (п. 5.4. Договору).

Згідно Акту наданих послуг № 109 від 16.07.2020 року ТОВ відповідач мав сплати орендну плату до 30.07.2020 року та згідно Акту наданих послуг № 111 від 20.07.2020 року до 03.08.2020 року.

Однак, відповідач порушив умови договору та не здійснив оплату орендної плати у вказаний строк.

Позивач 25.08.2020 направив на адресу відповідача вимогу вих. № 70 від 25.08.2020 про погашення заборгованості.

Вимога отримана відповідачем 01.09.2020 року. Однак направлена Вимога залишились без відповіді та задоволення.

Станом на дату подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем складає 501 685,00 грн.

Викладене стало підставою для звернення позивача з позовом до суду для захисту свого порушеного права.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець (позивач у справі) передає або зобов`язується передати наймачеві (відповідач у справі) майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, та обставини справи між позивачем та відповідачем виникли правовідносини оренди.

Щодо суми основного боргу

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідачем докази сплати суми заборгованості за спірним договором не надано.

Отже, сума основного боргу підлягає стягненню в розмірі, заявленому позивачем, а саме 501 685,00 грн.

Щодо суми пені та штрафу

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

За змістом ст.ст. 549, 551 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

У разі прострочення здійснення остаточного розрахунку з Орендодавцем щодо сплати орендної плати за оренду Техніки з екіпажем, встановленого в пункті 5.4 цього Договору, Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі 0,01% від суми заборгованості за кожний день прострочення (п. 8.3. Договору).

За розрахунком позивача, сума пені, заявлена до стягнення за період з 31.07.2020 по 23.11.2020 складає у розмірі 5 153,99 грн.

Згідно п. 8.3.1 Договору у разі прострочення виконання грошових зобов`язань понад 10 календарних днів, Орендар сплачує на користь Орендодавця штраф в розмірі 30% від суми невиконаного грошового зобов`язання.

Сума, штрафу, яку позивач просить стягнути складає 150 505,50 грн.

Отже, позивач просить одночасно стягнути з відповідача за порушення умов договору як штраф, так і пеню.

Суд, вважає за можливе задовольнити ці вимоги позивача, виходячи з наступного.

Відповідач несвоєчасно розрахувався за орендні платежі, чим порушив умови укладеного договору.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Договором передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу.

Враховуючи положення закону, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача щодо одночасного стягнення пені та штрафу у розмірах визначених позивачем.

За розрахунком позивача, сума пені, заявлена до стягнення за період з 31.07.2020 по 23.11.2020 складає у розмірі 5 153,99 грн. та сума штрафу складає у розмірі 150 505,50 грн.

Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що пеня за період з 04.08.2020 по 23.11.2020 року розрахована не вірно, оскільки в даний період сума заборгованості становила 501 685,00 грн., а позивачем розраховано на суму 444 310,00 грн., однак суд не має права виходити за межі позовних вимог.

Таким чином, вимога про стягнення пені підлягає задоволенню, яка заявлена та розрахована позивачем у розмір 5 153,99 грн. (за період з 31.07.2020 по 03.08.2020 у сумі 177,72 та з 04.08.2020 по 23.11.2020 у сумі 4 976,7 у розмірі 197,00 грн.).

Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що розрахунок штрафу відповідає вимогам договору та чинного законодавства, та підлягає до стягнення.

Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних за загальний період з 31.07.2020 по 23.11.2020 у розмірі 4 751,31 грн. та інфляційні втрати за період з серпня 2020 по жовтень 2020 у розмірі 6 531,89 грн.

Перевіривши здійснене позивачем нарахування, суд встановив, що розрахунок 3% річних та інфляційних втрат є вірним.

На підставі викладеного, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 4 751,31 грн. та інфляційні втрати у розмірі 6 531,89 грн. підлягають задоволенню.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин справи, які підтверджені належними доказами, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Вирішуючи питання про судові витрати, господарський суд виходить з наступного.

Щодо судового збору

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору в розмірі 10 029,43 грн. покладаються на відповідача.

Щодо витрат на правничу допомогу

Положеннями статті 123 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до п. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) Такі докази подаються до закінчення судових дебатів справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.02.2021 між позивачем (клієнт) та Адвокатським бюро «Талоконова Кирила» (бюро) укладений договір про надання правничої (правової) допомоги № 15/02-21, за умовами якого бюро прийняло на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу (а.с. 74), відповідно до умов якого Бюро приймає доручення Клієнта та бере па себе зобов`язання падати Клієнту правову допомогу щодо:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань;

- складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру;

- складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства);

- представництва та захисту інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань;

- будь-яких інших питань правового характеру.

Згідно з п. 2.2 даного договору безпосереднє представництво інтересів клієнта за цим договором здійснює адвокат Толоканов Кирил Валерійович.

Відповідно до п. 3.1 даного договору розмір гонорару. який клієнт сплачує бюро за надану в межах цього договору правничу (правову) допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 4.1. Договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з момнту його підписання Сторонами та діє до 31.12.2021 року.

Статус адвоката Перепелиці Олексія Сергійовича підтверджується копією свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю ДП№4055 від 19.12.2018 та ордером на надання правової допомоги серія АЕ №1056229 від 15.02.2021 (арк.с. 72-75).

На підтвердження факту та обсягів наданих послуг, представник Позивача подав копію акту приймання-передачі наданої правничої (правової) допомоги від 20.04.2021 по договору про надання правничої (правової) допомоги №15/02-21 від 15.02.2021.

Враховуючи зазначене, надані докази на підтвердження здійснених фактичних витрат на оплату послуг адвоката та обґрунтованість їх розміру, предмет позову, підготовлені адвокатом документи, їх розмір не заперечується, господарський суд вважає наявними підстави для стягнення з відповідача на користь позивача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладені положення процесуального законодавства, враховуючи те, що позов задоволено частково, суд покладає судові витрати ТОВ "СТАЛЬ ГРУПП УКРАЇНА", пов`язані з наданням правничої допомоги на відповідача - ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з Відповідача належить до стягнення на користь Позивача 10 000,00 витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 126, 129, 185, 191, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОАГРОАЛЬЯНС" (52532, Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт. Роздори, вул. Робоча, буд. 10-Б, код ЄДРПОУ 34590337) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗІМЕРТАЛ" (30600, Хмельницька область, Теофіпольський район, смт. Теофіполь, вул. Заводська, 15, код ЄДРПОУ 37896337) основний борг у розмірі 501 685,00 грн., пеню у розмірі 5 153,99 грн., штраф у розмірі 150 505,50 грн., 3% річних у розмірі 4 751,31 грн., інфляційних втрат у розмірі 6 531,89 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 10 029,43 грн. та на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано - 07.06.2021 року.

Суддя В.Г. Бєлік