Рішення № 97449417, 07.06.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2021м. ДніпроСправа № 904/3884/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Колісника І.І.

розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Трейд Україна", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "Металургтрансремонт", м. Дніпро

про стягнення 677 626,51 грн

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МС Трейд Україна" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Металургтрансремонт" 677 626,51 грн, з яких: 649 280,00 грн - основний борг, 22 819,49 грн - пеня, 5 527,02 грн - 3% річних.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань з оплати товару за видатковими накладними на загальну суму 649 280,00 грн у межах договору поставки № 6 від 26.12.2018.

Ухвалою суду від 09.04.2021 прийнято справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У відзиві на позов, який надійшов до суду 12.05.2021, відповідач зазначає, що заборгованість за договором поставки № 6 від 26.12.2018 у нього виникла у зв`язку із складним фінансовим становищем підприємства. При цьому зобов`язується найближчим часом сплатити основний борг та не стягувати пеню й 3% річних, оскільки для відповідача ця сума є значною та у разі стягнення ще сильніше погіршить його фінансове становище.

У відповіді на відзив, яка надійшла до суду 19.05.2021, позивач зазначає про відсутність правових підстав для звільнення відповідача від сплати неустойки й 3% річних, які позивач нарахував правомірно.

27.05.2021 позивач подав до суду докази про розмір судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 25000,00 грн, які просить покласти на відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "МС Трейд Україна" (далі - позивач, постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Металургтрансремонт" (далі - відповідач, покупець) укладено договір поставки № 6 від 26.12.2018 (далі - договір) (а.с. 19-20).

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити, а покупець придбати продукцію (далі - товар), перерахований у специфікаціях, що є його невід`ємною частиною, на умовах, викладених у цьому договорі.

Постачальник поставляє товар покупцеві поетапно, узгодженими сторонами партіями. Разом із товаром постачальник передає покупцеві: накладну, рахунок-фактуру, сертифікат якості або паспорт, товарно-транспортну накладну. (п.п. 2.1, 2.2 договору).

За умовами пункту 2.3 договору поставка товару обумовлюється в специфікаціях до цього договору, відповідно до міжнародних правил «Інкотермс-2010».

Право власності на товар від постачальника до покупця переходить у момент передачі товару. Моментом передачі товару вважається дата отримання товару згідно з товарною накладною, якщо інше не визначено в специфікації (пункт 2.4 договору).

Пунктами 3.2, 3.3 договору сторони погодили, що ціна на товар указується в специфікації, що додається до договору. Загальна сума договору становить 2 100 000,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 350 000,00 грн.

Оплата за цим договором здійснюється шляхом перерахування покупцем безготівкових грошових коштів на рахунок постачальника в національній валюті України. Умови оплати узгодженої партії товару вказуються в специфікаціях (п.п. 4.1, 4.2 договору).

Відповідно до пункту 8.3 договору за прострочення оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Строк дії договору - з моменту підписання і до 31.12.2020. Якщо жодна зі сторін не заявить про розірвання цього договору, він вважається пролонгованим на наступний рік (пункт 11.1 договору).

Специфікацією № 25 від 30.11.2020 сторони погодили поставку товару (бандажі чорнові для локомотивів в асортименті) на загальну суму 938 880,00 грн, у тому числі податок на додану вартість 20% - 156 480,00 грн. Умови оплати - протягом 30 календарних днів від дати постачання (а.с. 22).

Специфікацією № 26 від 24.12.2020 сторони погодили поставку товару (бандажі чорнові для локомотивів) на загальну суму 230 400,00 грн, у тому числі податок на додану вартість 20% - 38 400,00 грн. Умови оплати - протягом 30 календарних днів від дати постачання (а.с. 29).

Додатковою угодою № 5 від 30.12.2020 до договору сторони встановили термін поставки товару: грудень 2020 року - січень 2021 року (а.с. 21).

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв у межах специфікацій товар на загальну суму 1 169 280,00 грн, що підтверджується товарно-транспортними накладними, довіреностями, а також видатковими накладними (далі - спірні видаткові накладні):

- № 326 від 08.12.2020 на суму 691 200,00 грн, № 7 від 18.01.2021 на суму 247 680,00 грн. Усього - 938880,00 грн - у межах специфікації № 25 від 30.11.2020 на суму 938 880,00 грн;

- № 6 від 18.01.2021 на суму 230400,00 грн - у межах специфікації № 26 від 24.12.2020 на суму 230400,00 грн (а.с. 23 - 28, 30 - 32).

Платіжними дорученнями за період з 03.02.2021 по 01.04.2021 відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару на загальну суму 520 000,00 грн за наступними платіжними дорученнями:

№ АБ-158 від 09.02.2021 на суму 50000,00 грн; № АБ-175 від 12.02.2021 на суму 50000,00 грн, № АБ-207 від 16.02.2021 на суму 50000,00 грн, № 745 від 18.02.2021 на суму 50000,00 грн, №АБ-345 від 15.03.2021 на суму 50000,00 грн, № АБ-365 від 16.03.2021 на суму 50000,00 грн, №АБ-417 від 23.03.2021 на суму 50000,00 грн, № АБ-451 від 01.04.2021 на суму 120000,00 грн. Усього - 470 000,00 грн у рахунок видаткових накладних № 326 від 08.12.2020 на суму 691 200,00 грн, № 7 від 18.01.2021 на суму 247680,00 грн (а.с. 34 - 41);

№ АБ-107 від 03.02.2021 на суму 50000,00 грн у рахунок видаткової накладної № 6 від 18.01.2021 на суму 230400,00 грн (а.с. 33).

Залишок не сплаченої суми становить 649280,00 грн (1169280,00-520000,00= 649280,00), з яких:

468 880 грн - за видатковими накладними № 326 від 08.12.2020 на суму 691 200,00 грн, № 7 від 18.01.2021 на суму 247680,00 грн (938880,00 - 470000,00 = 468880)

180 400,00 грн - за видатковою накладною № 6 від 18.01.2021 на суму 230400,00 грн (230400,00 - 50000,00 = 180400,00).

Несплата відповідачем залишку суми - 649 280,00 грн за отриманий товар і стала причиною виникнення спору.

Предметом доказування є обставини, пов`язані з поставкою товару й виконанням/невиконанням відповідачем обов`язку щодо повної його оплати.

Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 Цивільного кодексу України).

За змістом частин першої та другої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до пункту 4.2 договору, пункту 3 специфікацій №№ 25, 26 та з урахуванням вимог статей 253, 254 Цивільного кодексу України щодо початку перебігу й закінчення строку відповідач зобов`язаний оплатити отриманий товар у такі строки:

за видатковою накладною № 326 від 08.12.2020 на суму 691 200,00 грн - не пізніше 11.01.2021;

за видатковою накладною № 6 від 18.01.2021 на суму 230 400,00 грн - не пізніше 17.02.2021;

за видатковою накладною № 7 від 18.01.2021 на суму 247 680,00 грн - не пізніше 17.02.2021.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Доказів повної оплати товару відповідач суду не надав. Строк оплати є таким, що настав.

Тому, позовні вимоги про стягнення основного боргу у сумі 649280,00 грн є законними й обґрунтованими.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення пеня у сумі 22 819,49 грн та 3% у сумі 5 527,02 грн розраховані за загальний період з 08.01.2021 по 05.04.2021 із заборгованості за спірними видатковими накладними (з урахуванням часткових оплат).

Вирішуючи питання про початок перебігу прострочення відповідачем строку виконання договірного зобов`язання, слід враховувати таке.

Частиною п`ятою статті 254 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

08.01.2021 був вихідним днем, тому днем закінчення строку виконання зобов`язань з оплати товару за видатковою накладною № 326 від 08.12.2020 на суму 691 200,00 грн є перший робочий день - 11.01.2021.

Відтак, початком прострочки оплати товару за цією видатковою накладною є 12.01.2021.

За результатом здійсненого судом перерахунку та в межах позовних вимог визначена позивачем пеня підлягає зменшенню та буде фактично становити 21910,52 грн за рахунок зменшення розрахованої позивачем пені у сумі 7271,80 грн до 6362,83 грн із заборгованості у сумі 691200,00 грн за видатковою накладною № 326 від 08.12.2020, яку слід розраховувати за період з 12.01.2021 по 08.02.2021, а не з 08.01.2021 по 08.02.2021. В іншій частині розрахунок пені позивачем виконаний правильно (7271,80 - 6362,83 = 908,97; 22819,49 - 908,97 = 21910,52).

За результатом здійсненого судом перерахунку та в межах позовних вимог визначені позивачем 3% річних підлягають зменшенню та будуть фактично становити 5299,76 грн за рахунок:

- виправлення арифметичної помилки, допущеної позивачем під час визначення підсумкової суми 3% річних у сумі 3873,34 грн із заборгованості за видатковою накладною № 326 від 08.12.2020 за період з 08.01.2021 по 08.02.2021, яка фактично за розрахунком позивача становить на 0,02 грн менше, а саме 3873,32 грн (3873,34 - 3873,32 = 0,02);

- зменшення розрахованих позивачем 3% річних у сумі 1817,95 грн до 1590,71 грн із заборгованості у сумі 691200,00 грн за видатковою накладною № 326 від 08.12.2020, яку слід розраховувати за період з 12.01.2021 по 08.02.2021, а не з 08.01.2021 по 08.02.2021 (1817,95 - 1590,71 = 227,24).

В іншій частині розрахунок 3% річних позивачем виконаний правильно.

За таких обставин 3% річних фактично будуть становити 5299,76 грн (5527,02 - 0,02 - 227,24 = 5299,76).

Щодо посилань відповідача на його тяжке фінансове становище для звільнення його від сплати пені та 3% річних, суд зазначає про таке.

Згідно зі статтею 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до положень статті 217 зазначеного Кодексу господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій, як відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські та адміністративно-господарські санкції.

Надаючи оцінку характеру допущенного відповідачем порушення, судом враховується, що відповідач є господарюючим суб`єктом, який несе відповідальність відповідно до закону під час свого підприємництва, яке згідно зі статтею 42 Господарського кодексу України є самостійною, ініціативною, систематичною та на власний ризик здійснюваною діяльністю.

За таких обставин посилання відповідача на його тяжке фінансове становище не є само по собі винятковою обставиною та не звільняє його від обов`язку виконати повністю свої зобов`язання за договором.

Згідно з частиною першою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 617 цього Кодексу передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відтак, правові підстави для звільнення відповідача від сплати пені та 3% річних за порушення виконання грошового зобов`язання з оплати товару за спірними видатковими накладними відсутні.

Отже, законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у загальній сумі 676 490,28 грн, з яких: 649 280,00 грн - основний борг, 21910,52 грн - пеня, 5299,76 грн - 3% річних.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи ( ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивач у справі попередньо визначив витрати на професійну правничу допомогу у сумі 25000,00 грн.

Відповідно до частин першої - третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Відповідач клопотання про зменшення заявлених позивачем витрат на оплату правничої допомоги адвоката не заявляв.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України відсутність клопотання учасника справи про зменшення витрат на професійну правничу допомогу не звільняє суд від необхідності при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховувати:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Вирішуючи питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

На підтвердження витрат на послуги адвоката позивачем надані: договір про надання правової допомоги від 01.03.2021; додаткова угода від 01.03.2021 до договору про надання правової допомоги від 01.03.2021; ордер на надання правничої допомоги серії ДП № 2717, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 271 від 22.01.1998; акт наданих послуг від 19.05.2021 на суму 25000,00 грн; Додаток № 1 до акта наданих послуг (детальний опис робіт (наданих послуг) із визначеною та заявленою у підсумку сумою до стягнення 25 000,00 грн; платіжне доручення № 6412 від 21.05.2021 на суму 25 000,00 грн (а.с.11 - 12, 75 - 80).

При цьому за змістом пунктів 1, 3 додаткової угоди від 03.03.2021 до договору про надання правової допомоги сторони погодили, що Товариство з обмеженою відповідальністю "МС Трейд Україна" (далі - замовник) та адвокатське об`єднання "Комплекс Груп" (далі - адвокатське об`єднання, виконавець) домовились про комплекс юридичного супроводження виконавцем спору замовника за позовною заявою про стягнення коштів за договором поставки № 6 від 26.12.2018. Вартість послуг виконавця не може перевищувати 30 000,00 грн за супроводження спору в окремій судовій інстанції.

Згідно з актом наданих послуг від 19.05.2021 та Додатку № 1 до акта наданих послуг від 19.05.2021 адвокатом на користь позивача в межах укладеного ними договору були надані наступні послуги:

- вивчення договірних відносин між Товариством з обмеженою відповідальністю "МС Трейд Україна" та Приватним акціонерним товариством "Металургтрансремонт". Ознайомлення з документами та вивчення документів, наданих замовником. Підготовка концепції щодо захисту прав замовника: кількість годин - 3, вартість 1 години роботи - 1000,00 грн, вартість послуг без ПДВ - 3000,00 грн;

- підготовка позовної заяви до Господарського суду Дніпропетровської області: кількість годин - 5; вартість 1 години роботи - 2000,00 грн, вартість послуг без ПДВ - 10000,00 грн;

- вивчення, аналіз документів Приватним акціонерним товариством "Металургтрансремонт", а саме відзиву на позовну заяву: кількість годин - 1; вартість 1 години роботи - 1000,00 грн, вартість послуг без ПДВ - 1000,00 грн;

- підготовка відповіді на відзив на позовну заяву: кількість годин - 4; вартість 1 години роботи - 2000,00 грн, вартість послуг без ПДВ - 8000,00 грн;

- ознайомлення з документа суду: кількість годин - 1; вартість 1 години роботи - 1000,00 грн, вартість послуг без ПДВ - 1000,00 грн;

- відправка документів у справі на адресу відповідача, подання документів через канцелярію суду: кількість годин - 1; вартість 1 години роботи - 1000,00 грн, вартість послуг без ПДВ - 1000,00 грн;

- пошук, вивчення й аналіз інформації, розміщеної на відкритих інтернет-ресурсах: кількість годин - 1; вартість 1 години роботи - 1000,00 грн, вартість послуг без ПДВ - 1000,00 грн.

Загальна сума наданих послуг за комплексне юридичне супроводження спору - 25000,00 грн.

Докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подані позивачем до суду в межах передбаченого законом строку.

Здійснюючи аналіз заявленої відповідачем до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу у контексті зазначених правових критеріїв, суд приймає до уваги також статтю 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;

9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Оцінюючи надані позивачем докази на предмет обґрунтованості заявлених ним витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що ця справа за своєю категорією не є складною, тим більше для адвоката, який за своїм правовим статусом має достатню правову кваліфікацію. Спірні правовідносини між сторонами не потребують вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг складених позивачем процесуальних документів не є значним, стосується лише позовної заяви та відповіді на відзив, щодо яких слід зазначити наступне.

Так, складання позовної заяви, з урахуванням предмета спору й наведених обґрунтувань заявлених вимог, не потребує значних зусиль фахівця у галузі права, а тому визначена вартість послуг щодо цього у сумі 10000,00 грн є надмірною. Не є розумно визначеною також і вартість правничої допомоги у вивченні відзиву на позов у сумі 1000,00 грн протягом 1 години, оскільки текст відзиву на позов займає лише чверть сторінки, не містить правового обґрунтування заперечень проти позову, зводиться до визнання основного боргу й прохання звільнити від сплати пені та 3% річних.

Визначена вартість адвокатських витрат на підготовку відповіді на відзив у сумі 8000,00 грн також є завищеною, оскільки зазначений процесуальний документ із обґрунтуванням правомірності нарахування 3% річних та пені за своїм змістом не є складним та не потребує істотної законодавчої аналітики.

Вартість вивчення документів суду протягом 1 години у сумі 1000,00 грн також не є реальною, так як єдиним судовим рішенням до ухвалення цього рішення є ухвала від 09.04.2021 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, ознайомлення з якою не потребує тривалого часу й значних професійних зусиль адвоката.

Суд не погоджується також і з вартістю адвокатських витрат у сумі 1000,00 грн, пов`язаних із відправкою документів у справі на адресу відповідача, поданням документів через канцелярію суду, оскільки з огляду на нормативні положення статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" виїзд адвоката до суду для подання документів через канцелярію суду не може бути віднесений до жодного з видів правничої допомоги.

Цей висновок відповідає висновку Верховного Суду, викладеному в ухвалі від 04.11.2019 у справі № 9901/264/19.

Відтак очевидно, що визначений розмір витрат на професійну правничу допомогу у цій справі у загальній сумі 25000,00 грн не відповідає передбаченим у статті 129 Господарського процесуального кодексу України критеріям обґрунтованості й пропорційності до предмета спору, з урахуванням ціни позову та складності справи.

З урахуванням критеріїв, визначених частиною п`ятою статті 129 цього Кодексу, суд вважає реальними й розумними витрати на професійну правничу допомогу у цій справі у загальній сумі 10000,00 грн.

Визначаючи розмір судових витрат, що підлягає розподілу між сторонами, суд також враховує нормативні приписи частин першої, четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин сплачений позивачем судовий збір у сумі 10164,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00 грн, покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог, а саме у сумі 10147,36 грн та 9983,23 грн відповідно (676490,28х10164,40/677626,51=10147,36; 676490,28х10000,00/677626,51= 9983,23)

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Трейд Україна" до Приватного акціонерного товариства "Металургтрансремонт" про стягнення 677 626,51 грн задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Металургтрансремонт" (ідентифікаційний код 05509858, місцезнаходження: 49051, м. Дніпро, вул. Олександра Оцупа, буд. 4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Трейд Україна" (ідентифікаційний код 41470176, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 5, поверх 3) основний борг у сумі 649 280,00 грн, пеню у сумі 21 910,52 грн, 3% річних у сумі 5 299,76 грн, судовий збір у сумі 10 147,36 грн, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 9983,23 грн.

У решті позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України, з урахуванням підпункту 17.5 підпункту 17 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 07.06.2021.

Суддя І.І. Колісник