Ухвала суду № 97448121, 07.06.2021, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Провадження № 2-з/641/85/2021 Справа № 641/4333/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2021 року Суддя Комінтернівського районного суду міста Харкова Курганникова О.А., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі № 641/4333/20, -

встановив:

В провадженні судді Комінтернівського районного суду м. Харкова Маньковської О.О. знаходиться цивільна справа № 641/4333/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення способу спілкування з дитиною.

До суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій він просить: зобов`язати ОСОБА_2 не менше ніж на три години кожної п`ятниці, суботи та неділі, доставляти малолітнього ОСОБА_3 марка ОСОБА_4 за адресою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) або не перешкоджати останньому самостійно забирати ОСОБА_3 марка ОСОБА_4 , у вищевказаний час, з метою спілкування дитини з батьком виключно у присутності психолога, без участі матері.

В обґрунтування заяви позивач зазначив, що у провадження суду перебуває справа за його позовом про визначення способу спілкування з дитиною. На даний час відповідачка перешкоджає у спілкування з дитиною, вирішити зазначені питання мирним шляхом не вбачається можливим. Відповідач хоче запевнити дитину, що він є поганим батьком та сформувати негативне ставлення до нього дитини. На даний час у нього існують об`єктивні побоювання щодо невиконання ОСОБА_2 рішення суду, оскільки довготривала відсутність спілкування батька з дитиною може мати непоправні наслідки, дитина забуде батька.

У відповідності з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 2 цієї ж статті зазначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

За загальним правилом, заявник зобов`язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази, що невжиття заходів забезпечення позову може привести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду.

У відповідності до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Згідно до ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заява про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви, за якими позивач вважає, що захист його прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль. Обставини, що зазначаються позивачем на обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову, є лише його припущеннями на майбутнє. Крім того, викладені обставини є фактично обґрунтуванням змісту позовних вимог, а не заяви про забезпечення позову. Також вид забезпечення позову який просить застосувати позивач фактично повторює позовні вимоги.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, а тому необхідно залишити заяву ОСОБА_1 без задоволення.

Одночасно суд роз`яснює, що ця відмова не позбавляє позивача на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України.

За змістом ст.353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо скасування забезпечення позову, відмови в скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову або відмови у забезпечені позову.

Керуючись ст. ст.149-153,353 ЦПК України, суд –

ухвалив:

В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, або в порядку ч.2 ст. 354 ЦПК України.

Суддя -О. А. Курганникова