
621/1571/21
2/621/823/21
УХВАЛА
07 червня 2021 року м. Зміїв
Суддя Зміївського районного суду Харківської області Бібік О.В., ознайомившись в порядку підготовки з позовною заявою ОСОБА_1 до Зміївського районного відідлу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, третя особа Зміївська державна нотаріальна контора Харківської області про звільнення майна з-під арешту,
ВСТАНОВИВ:
03.06.2021 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Зміївського районного відідлу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, третя особа Зміївська державна нотаріальна контора Харківської області з наступними вимогами: скасувати запис про обтяження (арешт) нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 (№ 10582708, № 8729750, підстава: постанова ВДВС Зміївського РУЮ Харківської області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.05.2009).
Ознайомившись з поданою заявою, дійшов наступного:
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно дот ч. 1 ст. 59 ЗУ "Про виконавче провадження", особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.
У пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 304/284/18 (провадження № 14-517цс19) зазначено, що належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 травня 2020 року в справі № 554/8004/16 (провадження 14-431цс19) зроблено висновок: «що спори, пов`язані з належністю майна, на яке накладений арешт, відповідно до статей 15 і 16 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо існує спір щодо визнання права власності на майно та однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства. У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України у вказаній редакції. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно та про зняття з нього арешту. Особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна».
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Між тим, всупереч вказаним вище вимогам законодавства, відповідачем у справі зазначено Зміївський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області.
Зазначені недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовну заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без руху та позивачу надати строк для усунення зазначених недоліків.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3 ст. 185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 174-177, 184, 185 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Зміївського районного відідлу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, третя особа Зміївська державна нотаріальна контора Харківської області про звільнення майна з-під арешту - залишити без руху, надавши позивачу строк у десять днів з дня вручення ухвали для усунення зазначених недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя -
Судове рішення № 97448031, Зміївський районний суд Харківської області було прийнято 07.06.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 621/1571/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: