Рішення № 97447137, 30.04.2021, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/5009/20

№ 2/183/1089/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2021 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д. І.,

з секретарем судового засідання Березою І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс», треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравець Олена Олександрівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Осельський Євген Сергійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

в с т а н о в и в:

14 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилалася на те, що 02 червня 2014 року між нею та АТ «ОТП Банк»») укладений кредитний договір про надання споживчого кредиту № 2008807481, відповідно до якого Банк надав їй кредит в розмірі 24 836,86 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,01% річних, з кінцевим терміном повернення грошових коштів до 02 червня 2017 року.

13 червня 2016 року ПАТ «ОТП Банк» уклало Договір факторингу № 13/06/16 з ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

29 січня 2019 року ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» уклало Договір факторингу № 29/01/19-2 з ТОВ «ФК «Прайм Альянс».

Позивач ОСОБА_1 , посилаючись на приписи ст. 517 ЦК України, враховуючи, що на її адресу не надходили документи, які б підтверджували законність переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні, що є грубим порушенням чинного законодавства, вважає, що вона як боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредитору до надання їй доказів такого переходу прав.

Позивач зазначила, що у липні 2020 року їй стало відомо, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Осельським Є.С. від 10 липня 2020 року відкрите виконавче провадження № 62004338 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 в загальному розмірі 39 776,24 грн. на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кравець О.О. від 08 лютого 2020 року за реєстровим № 808.

Зі змісту спірного виконавчого напису вбачається, що з ОСОБА_1 стягнута заборгованість за кредитним договором № 2008807481 від 02 червня 2014 року, укладеним нею із Первісним кредитором - ПАТ «ОТП Банк», право вимоги яким було відступлене до Нового кредитора - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія відповідно до Договору факторингу № 13/06/16 від 13 червня 2016 року, відповідно до якого ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» набуло право Нового кредитора до позичальника за кредитним договором. В подальшому, 29 січня 2019 року між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та «ТОВ «ФК «Прайм Альянс», було укладено Договір факторингу № 29/01/19-2 від 29 січня 2019 року, відповідно до якого ТОВ «ФК «Прайм Альянс» набуло право Нового кредитора до позичальника за кредитним договором. Строк, за який провадиться стягнення заборгованості: з 29 січня 2019 року по 31 січня 2020 року. Загальна сума заборгованості, в тому числі плата за вчинення виконавчого напису, яка підлягає стягненню з Боржника складає 39 776,24 грн., з яких: заборгованість за основним боргом (тілом кредиту) в розмірі 23 445,18 грн.; заборгованість по відсоткам в розмірі 15 931,06 грн. та 400,00 грн. за вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Позивач посилається на те, що нотаріус не мала права вчиняти виконавчий напис щодо стягнення з неї заборгованості за кредитним договором,оскільки однією умовою вчинення нотаріусом виконавчого напису є подання документів, які встановлюють заборгованість боржника перед кредитором та підтверджують безспірність вимоги. Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. Проте, до позивача ОСОБА_1 відповідач ТОВ «ФК «Прайм Альянс» не звертався з вимогою сплатити вказану у виконавчому написі заборгованість та не надавав жодного розрахунку, з яким би вона погодилася. Нотаріусу Товариством не було надано всіх необхідних первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували безспірність заборгованості.

За наведених вище обставин, ОСОБА_1 вважає, що виконавчий напис нотаріуса не підлягає виконанню, оскільки відповідачем ТОВ «ФК «Прайм Альянс» не доведено безспірності заборгованості, а тому, виконавчий напис нотаріуса вчинений з істотними порушеннями вимог ст. 88 Закону України "Про нотаріат".

У зв`язку з наведеним, позивач ОСОБА_1 просила суд:

- визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 08 лютого 2020 року, реєстровий номер 808, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець Оленою Олександрівною про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» заборгованості за кредитним договором № 2008807481 від 02 червня 2014 року, укладеного з Публічним акціонерним товариством « ОТП Банк», за період з 29 січня 2019 року по 31 січня 2020 рокув розмірі 39 376,24 грн.

Ухвалою суду від 18 вересня 2020 року відкрите провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» посилався на те, що 02 червня 2014 року між ОСОБА_1 і ПАТ «ВТБ Банк» укладено кредитний договір № 2008807481, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 24 836,86 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,01% річних. 13 червня 2016 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» укладено Договір факторингу № 13/06/16 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань, відповідно до якого право вимоги за договором № 2008807481 від 02 червня 2014 року перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія». 29 січня 2019 року між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ТОВ «ФК «Прайм Альянс» укладений Договір факторингу № 29/01/19-2, відповідно до якого право вимоги за договором № 2008807481від 02 червня 2014 року перейшло до ТОВ «ФК «Прайм Альянс». 28 лютого 2019 року позивачу ОСОБА_1 було направлено цінним листом з описом вкладення повідомлення про відступлення права вимоги за грошовими зобов`язаннями та вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором. Даною вимогою позивача було повідомлено про наявну заборгованість за договором і про необхідність її погашення протягом 30 календарних днів. Також було проінформовано про наміри ТОВ «ФК «Прайм Альянс» стягнути заборгованість позасудовим способом, якщо протягом встановленого строку вимога залишиться без задоволення. Щодо безспірності розміру заборгованості зауважив, що разом із заявою про вчинення виконавчого напису ТОВ «ФК «Прайм Альянс» подано нотаріусу необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника, а саме: кредитний договір з розрахунком заборгованості боржника, а також вимогу про усунення порушення виконання зобов`язання за кредитним договором. У зв`язку з наведеним, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою суду від 30 квітня 2021 року підготовче провадження у справі закрите, справу призначено до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, згідно заяви просила розглядати справу без її участі,позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» в судове засідання не з`явився, згідно заяви просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги не визнав повністю, в позові просив відмовити.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравець О.О. в судове засідання не з`явилася, згідно заяви просила розглядати справу без її участі, зокрема на, дала належним чином завірені копії документів, на підставі яких нею був вчинений спірний виконавчий напис.

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Осельський Є.С. в судове засідання не з`явився.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши надані сторонами письмові докази, дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 638 ч. 1 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до статті 1049 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Реалізація кредитором права на дострокову вимогу про повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, може реалізовуватись кредитором як шляхом пред`явлення позову до суду, так і шляхом направлення письмової вимоги боржнику, якщо договором не передбачено іншого порядку.

За змістом ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно із ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині перші статті 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що 02 червня 2014 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 2008807481, відповідно до умов якого, позивачу наданий кредит в сумі 24 836,86 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,01% річних, з кінцевим строком повернення до 02 червня 2017 року.

13 червня 2016 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» укладений Договір факторингу № 13/06/16, відповідно до якого ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» набуло право Нового кредитора до позивача ОСОБА_1 за Кредитним договором.

В той же час, матеріали справи не місять відомостей про те, що після укладання вказаного Договору факторингу, «ОТП Банк» направило повідомлення ОСОБА_1 про відступлення прав вимоги за кредитним договором.

В подальшому,29 січня 2019 року між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ТОВ «ФК «Прайм Альянс» укладений Договір факторингу № 29/01/19-2, відповідно до якого ТОВ «ФК «Прайм Альянс» набуло право Нового кредитора до позивача за Кредитним договором.

28 лютого 2020 року відповідачем ТОВ «ФК «Прайм Альянс» направлено позивачу цінним листом з описом вкладення повідомлення про відступлення прав вимоги грошових зобов`язань та вимогу про погашення заборгованості за Кредитним договором, що підтверджується списком № 16029-2-182-101 згрупованих поштових відправлень Укрпошта стандарт з описом вкладень, зокрема чеком № 000046897 00022 від 28 лютого 2020 року на суму 32 336,00 грн.

В той же час, в матеріалах справи відсутні будь-які докази отримання боржником-позивачем вимоги про погашення заборгованості та повідомлення про відступлення права грошових зобов`язань.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочинів.

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитом за позивачем ОСОБА_1 рахується заборгованість, яка виникла станом на 18 лютого 2019 року в розмірі 39 376,24 грн., яка складається з: заборгованості за основним боргом (тілом кредиту) в розмірі 23 445,18 грн. та заборгованості по відсоткам в розмірі 15 931,06 грн. В той же час, з даного розрахунку не вбачається, за який саме період виникла вказана заборгованість.

Встановлено, що 08 лютого 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець Оленою Олександрівною вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 808, згідно якого з ОСОБА_1 на користь відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Прайм Альянс» стягнута заборгованість за кредитним договором № 2008807481 від 02 червня 2014 року, укладеного з Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк», за період з 29 січня 2019 року по 31 січня 2020 рокувзагальному розмірі 39 776,24 грн.

Зі змісту спірного виконавчого напису вбачається, що з ОСОБА_1 стягнута заборгованість за кредитним договором № 2008807481 від 02 червня 2014 року, укладеним нею із Первісним кредитором - ПАТ «ОТП Банк», право вимоги яким було відступлене до Нового кредитора - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія відповідно до Договору факторингу № 13/06/16 від 13 червня 2016 року, відповідно до якого ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» набуло право Нового кредитора до позичальника за кредитним договором. В подальшому, 29 січня 2019 року між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та «ТОВ «ФК «Прайм Альянс», було укладено Договір факторингу № 29/01/19-2 від 29 січня 2019 року, відповідно до якого ТОВ «ФК «Прайм Альянс» набуло право Нового кредитора до позичальника за кредитним договором. Строк, за який провадиться стягнення заборгованості: з 29 січня 2019 року по 31 січня 2020 року. Загальна сума заборгованості, в тому числі плата за вчинення виконавчого напису, яка підлягає стягненню з Боржника складає 39 776,24 грн., з яких: заборгованість за основним боргом (тілом кредиту) в розмірі 23 445,18 грн.; заборгованість по відсоткам в розмірі 15 931,06 грн. та 400,00 грн. за вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Дані обставини стали підставою для відкриття приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Осельським Є.С. відносно позивача виконавчого провадження № 62004338.

Позивач заперечує суму заборгованості за кредитним договором, посилаючись на обставини викладені в позові.

Вирішуючи питання по суті заявлених вимог, суд застосовує наступні норми права.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону "Про нотаріат"). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Згідно зі статтею 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов договору застави здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до п. 1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до п. 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Як вбачається зі змісту спірного виконавчого напису нотаріуса, під час його вчинення приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравець О.О. керувалася ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 № 1172.

Вказана редакція у пункту 2 передбачала, що для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

При цьому, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017р. у справі №826/20084/14, про визнання нечинним і скасування п. 1 та п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014року, визнано незаконним та нечинним розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», а відтак Перелік діє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріусу на нотаріально не посвідченому кредитному договорі, зазначена постанова набула законної сили, при цьому в мотивувальній частині постанови апеляційної інстанції зазначено: «Оскільки оскаржувані положення Змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, можуть бути застосовані до необмеженого кола фізичних осіб у зв`язку із укладенням ними кредитних договорів та існуванням у них простроченої заборгованості, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальникам, вважає за необхідне визнати нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття». Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.

Суд приймає до уваги також положення пункту 10.2 постанови Пленуму ВАС України від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно якого визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Проте, на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису № 808 від 08 лютого 2020 року законодавча підстава для його вчинення, а саме п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» втратила чинність, а відтак зазначена нотаріальна дія щодо вчинення виконавчого напису є незаконною, адже, відповідно до ч. 1 ст. 58 Основного Закону держави передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Тобто, на сьогоднішній день, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Положення статті 50 Закону "Про нотаріат" передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.

Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Протягом всього часу розгляду справи, відповідачем не було надано суду в порушення положень ст. ст. 76-81 ЦПК України, належних і допустимість доказів в обґрунтування того, що приватному нотаріусу були подані відомості про безспірність суми заборгованості позивача за кредитним договором. Як і відсутні відомості, що сума заборгованості утворилась у зазначений у виконавчому написі період, при цьому судом враховано термін кредитування, та відповідний ліміт тіла кредиту, який передбачили сторони.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і неправильність вимог боржника.

Таким чином, у разі вчинення виконавчого напису за відсутності доказів, які б підтверджували факт безспірної заборгованості, такий виконавчий напис має визнаватися таким, що не підлягає виконанню.

Судом встановлено, що відповідачем ТОВ «ФК «Прайм Альянс»», як кредитором, було подано до приватного нотаріуса в обґрунтування розміру заборгованості за кредитним договором розрахунок заборгованості на загальну суму із зазначення її складових та їх розмірів, в той час в розрахунку відсутні відомості щодо періоду нарахування заборгованості по тілу кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, що унеможливлювало здійснити нотаріусом перевірку правильності нарахування заборгованості та не могло застосовуватися для вчинення виконавчого напису.

Крім того, ані відповідачем, ані приватним нотаріусом Кравець О.О. суду не надано жодних доказів, які б свідчили про правову природу спірної суми заборгованості, дату та правову підставу її виникнення, розрахунок боргу тощо.

Сама ж безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем оспорюється позивачем та не доведена відповідачем.

Відтак, суд вважає, що у нотаріуса були відсутні законні підстави для вчинення виконавчого напису.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач наголошував на тому, що приватним нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не були враховані положення ст. 88 Закону України «Про нотаріат».

Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

На думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

У п. 10 "Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні" від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Пунктом 1.37 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що розрахунково-касове обслуговування клієнта банком здійснюється на підставі відповідного договору, укладеного між ними.

Тобто порядок, періодичність друкування форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) з особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку між банком і клієнтом під час відкриття рахунку. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видання або відсилання клієнту (п. 5.6 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ 04.07.2018 № 75, далі - Положення № 75).

Первинний документ банку - це документ, який містить відомості про операцію, складається на бланках форм, затверджених відповідно до законодавства України (на паперових носіях або в електронній формі) (пп. 14 п. 3 Положення № 75).

Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов`язкові реквізити: номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку.

Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку (п.п. 61, 62 Положення № 75).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Таким чином, звертаючись до приватного нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису, відповідачем ТОВ «ФК «Прайм Альянс» не були дотримані вимоги законодавства, зокрема щодо доведеності безспірності заборгованості боржника.

Як встановлено матеріалами справи, при вчиненні виконавчого напису нотаріус не отримував від відповідача та позивача первинні документи щодо видачі кредиту та/або здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми процентів, зазначені у виконавчому написі, є безспірними.

На підтвердження безспірності заборгованості, ТОВ «Платінум Фінанс» надало нотаріусу: кредитний договір № 2008807481 від 02 червня 2014 року; розрахунок заборгованості за кредитом;договір факторингу № 13/06/16 від 13 червня 2016 року; договір факторингу № 29/01/19-2 від 29 січня 2019 року; копії вимоги до боржника з описом вкладень в цінний лист.

Між тим суд вважає, що зазначений розрахунок не може бути документом, який би підтверджував безспірність заборгованості, оскільки з ним боржник не мав можливості ознайомитись у встановлений 30-денний строк. Відповідачем не надано нотаріусу доказів отримання позивачем письмових вимог про усунення порушень за кредитом, зокрема повідомлення про відступлення прав вимоги. Таким чином, у нотаріуса не було підстав для висновку про погодження (не заперечення) боржником розміру нарахованої банком заборгованості.

Разом з тим, необхідно зазначити, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом, за наявності всі необхідних документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку та за умови, що заявником подано заяву до нотаріуса про вчинення такого правочину в межах строку позовної давності.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ст. 89 ЦПК України).

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 21 січня 1999 р. в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22 лютого 2007 р. в справі «Красуля проти Росії», від 5 травня 2011р. в справі «Ільяді проти Росії», від 28 жовтня 2010 р. в справі «Трофимчук проти України», від 9 грудня 1994 р. в справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 01 липня 2003р. в справі «Суомінен проти Фінляндії», від 7 червня 2008р. в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Mesrop Movsesyan проти Вірменії») свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017р. №6-887цс17.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем і третьою особою не спростовано наведені у позові доводи щодо відсутності безспірності заборгованості при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273,354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс», треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравець Олена Олександрівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Осельський Євген Сергійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 08 лютого 2020 року, реєстровий номер 808, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець Оленою Олександрівною про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» заборгованості за кредитним договором № 2008807481 від 02 червня 2014року, укладеного з первісним кредитором - Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк», за період з 29 січня 2019 року по 31 січня 2020 року в розмірі 39 776,24 грн. (тридцять дев`ять тисяч сімсот сімдесят шість грн. 24 коп.), яка складається з: заборгованості за основним боргом (тілом кредиту) в розмірі 23 445,18 грн.; заборгованості по відсоткам в розмірі 15 931,06 грн. та 400,00 грн. за вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.).

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс», код ЄДРПОУ 41677971, місцезнаходження за адресою: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрілців, буд. 77;

- третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравець Олена Олександрівна, місцезнаходження за адресою: 04210, м. Київ, вул. Малиновського, буд. 27/23;

- третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Осельський Євген Сергійович, місцезнаходження за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Крутогірний узвіз, 1, буд. 28, прим. 228, офіс 3.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 30 квітня 2021 року.

Суддя Д. І. Городецький