Рішення № 97443076, 27.05.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа №521/18306/20

Пр. №2/521/1397/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Сегеди О.М.,

при секретарі - Ткач А.О., за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивачки - адвоката Столяренко В.М.,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, про позбавлення батьківських прав,

встановив:

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, посилаючись на те, що з лютого 2018 року по липень 2019 року вона з відповідачем у справі проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

В період спільного проживання у них народилася донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з нею.

Позивачка вказувала, що в червні 2019 року стосунки між нею та відповідачем були припинені, спільного господарства вони не ведуть, проживають окремо. З цього часу відповідач вихованням доньки не займається, матеріально її не забезпечує.

Стверджувала, що відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, не виявляє інтересу до внутрішнього світу дитини, не сприяє засвоєнню дитиною загальновизнаних норм моралі, не створює умов для отримання дитиною освіти, та взагалі з нею не спілкується.

Зазначила, що з липня 2020 року вона проживає однією сім`єю без реєстрації шлюбу з іншим чоловіком та донька повністю знаходиться на їх вихованні та утриманні.

Посилаючись на викладені обставини, позивачка просила суд позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою суду від 30 грудня 2020 року було відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання та витребувано з органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 (а.с. 24-25).

Ухвалою суду від 03 лютого 2021 року було задоволено заяву позивачки про виклик в якості свідка ОСОБА_5 (а.с. 37-38).

Ухвалою суду від 02 березня 2021 року було продовжено строк проведення підготовчого провадження (а.с. 42-43).

Ухвалою суду від 27 квітня 2021 року підготовче провадження у справі було закрито, справу призначено до судового розгляду (а.с. 61-62).

Позивачка та її представник, діюча на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 26 серпня 2020 року, в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просила суд їх задовольнити (а.с. 34).

Відповідач в судове засідання не з`явився, раніше надав до суду заяву про визнання позову, у якій зазначив, що не заперечує проти задоволення позовних вимог та просив суд розглянути справу за його відсутності (а.с. 54).

Представник органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, діюча на підставі довіреності від 05 січня 2021 року, підтримала позовні вимоги та не заперечувала проти їх задоволення(а.с. 58).

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 164 Сімейного кодексу України батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від своїх обов`язків по вихованню дитини.

За положеннями ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Судом встановлено, що батьками малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 8).

Встановлено, що з лютого 2018 року по липень 2019 року сторони у справі проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

В період спільного проживання у них народилася донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає разом із позивачкою та знаходиться на її утриманні (а.с. 9, 10).

Встановлено, що з липня 2019 року стосунки між сторонами припинені, спільного господарства вони не ведуть, проживають окремо. З цього часу відповідач вихованням доньки не займається, матеріально її не забезпечує.

Факт ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків підтверджується також показаннями свідка ОСОБА_5 , допитаного в судовому засіданні під присягою, який пояснив суду, що ОСОБА_3 не приймає участі у вихованні та утриманні доньки ОСОБА_4 (а.с. 68, 69).

До висновку про необхідність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно його малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прийшов орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, який дав відповідний висновок від 06 травня 2021 року №1089/01-20 (а.с. 66-67).

Отже, в процесі судового розгляду встановлено, що відповідач ОСОБА_3 участі у вихованні та утриманні малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не приймає, матеріальної допомоги не надає, не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що свідчить про ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків.

Доказів, що спростовують зазначене відповідачем суду не надано.

У відповідності до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

За положеннями ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно ч. ч. 2 та 4 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до п. 16 Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 квітня 2019 року у справі №300/908/17 ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач з дитиною не спілкується і добровільно матеріальну допомогу на її утримання не надає.

Крім того, суд враховує, що відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі.

За таких обставин, суд вважає необхідним позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,відносно його малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки судом достовірно встановлено, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не приймаючи участі у вихованні та утриманні доньки.

Таким чином, позивачка обґрунтовано звернулася до суду з даним позовом, оскільки позовні вимоги відповідають інтересам малолітньої дитини.

Відповідно до ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

У відповідності до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частин 1, 2 статі 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Частиною 1 статті 12 цього Закону передбачено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними, за рішенням суду відповідно до статті 181 СК України.

Згідно зі статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (частина друга статті 182 у редакції Законів №2901-IV від 22 вересня 2005 року, №2037-VIII від 17 травня 2017 року).

Відповідно до частити 1 статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно роз`яснень, які містять в пунктах 17, 23 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

За таких обставин, суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі ј частини усіх видів доходу, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду, а саме з 03 листопада 2020 року, та до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повнолітнього віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладається у разі задоволення позову - на відповідача.

Судовий збір по справі становить 840,80 грн., який повністю сплачено позивачем при зверненні до суду (а.с 1).

Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи те, що відповідач до початку розгляду справи по суті повністю визнав позовні вимоги позивачки, суд вважає за необхідне повернути останній 50% судового збору, сплаченого нею при поданні позову та стягнути з відповідача інші 50% - в рахунок відшкодування понесених судових витрат.

Керуючись ст. ст. 164, 165, 166, 180, 181, 182, 183 Сімейного кодексу України, ст. 60 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 142, 206, 223, 259, 264, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 , який виданий Малиновським РВ у м. Одесі ГУДМС України в Одеській області 16 травня 2013 року, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_2 , аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі ј частини з усіх видів його заробітку (доходів), але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду, а саме з 03 листопада 2020 року, та до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повнолітнього віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області (код ЄДРПОУ 38016923) повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_2 , з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого при поданні нею позову за квитанцією №153410001 від 03 листопада 2020 року, що становить 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 , який виданий Малиновським РВ у м. Одесі ГУДМС України в Одеській області 16 травня 2013 року, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_2 , в рахунок відшкодування понесених судових витрат по оплаті судового збору у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 , який виданий Малиновським РВ у м. Одесі ГУДМС України в Одеській області 16 травня 2013 року, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 04 червня 2021 року.

Суддя: О.М. Сегеда