Ухвала суду № 97442184, 04.06.2021, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/5905/20

пр.№ 1-кп/464/124/21

У Х В А Л А

31 травня 2021 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

головуючий суддя Тімченко О.В.

секретар судового засідання Дзьобан Н.С.

запасний суддя Теслюк Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження № 464/5905/20, внесене 09.06.20. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020140000000444, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , -

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, -

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Львова, зареєстрованого по АДРЕСА_2 , проживаючого по АДРЕСА_3 , -

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.2 ст.263 КК України, -

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Львова, зареєстрованого по АДРЕСА_4 , проживаючого по АДРЕСА_5 , -

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, -

де сторонами виступають з боку:

обвинувачення - прокурор Пристаюк В.Б.;

захисту: обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Роюк Л.І.,

обвинувачений ОСОБА_2 та захисник Роюк Л.І.,

обвинувачений ОСОБА_3 та захисник Шубак М.І.;

учасник провадження - потерпілий ОСОБА_4 , -

з участю його учасників та прокурора Грицишина В.С., -

у с т а н о в и в :

У провадженні суду на стадії судового розгляду знаходиться вказане кримінальне провадження.

Згідно із положеннями ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, покликаючись на наявність обґрунтованої підозри у кримінальних правопорушеннях та відповідних ризиків. Потерпілим підтримано клопотання прокурора, однак у вирішенні такого покладається на розсуд суду.

Захисник Шубак М.І. в інтересах ОСОБА_3 просить у задоволенні клопотання відмовити та застосувати до обвинуваченого запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою (цілодобовий домашній арешт), покликаючись недоведеність прокурором ризиків. Обвинувачений позицію захисника підтримав.

Захисник Роюк Л.І. в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порядку ст.201 КПК України подано клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт в період з 23.00 год до 07.00 год ранку, покликаючись недоведеність прокурором ризиків. Також вказує, що при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу ОСОБА_2 міг би працевлаштуватись для надання допомоги своїй родині (мати та бабця страждають хронічними захворюваннями), а ОСОБА_1 є єдиним годувальником своєї родини (мати страждає хронічними захворюваннями та є пенсіонером). Обвинувачені підтримали клопотання захисника.

Потерпілим підтримано клопотання захисту про зміни запобіжного заходу, однак у вирішенні такого покладається на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали провадження, суд дійшов наступного.

Згідно з ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 28 жовтня 2020 року до обвинувачених застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого, в тому числі, ухвалами суду від 06 квітня 2021 продовжено, з урахуванням інтересів суспільства у відношенні до суспільної небезпеки та неможливості застосування обвинуваченим більш м`якого, окрім виняткового, запобіжного заходу, що не зможе запобігти доведеним прокурором ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а саме:

відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст.187 КК України -

переховуватися від суду - загрожує покарання на строк від 8 до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, відсутність міцних соціальних зв`язків - відсутнє постійне місце праці та зайнятості, неодружений, на утриманні осіб немає, є особою молодого віку, має закордонний паспорт, який не вилучено, що свідчить про реальну можливість змінити місце свого перебування. Наявність батьків за відсутності доказів утримання та догляду за останніми не спростовує даний висновок;

незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні - інкримінований злочин поєднаний з насильством та допит таких під час судового розгляду ще не здійснено (в порядку ч.4 ст.95 КПК України суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них), а тому обвинувачений зможе шляхом переконання та залякування схилити до зміни показань;

продовжити вчиняти кримінальні правопорушення - інкримінується вчинення особливо тяжкого корисливого кримінального правопорушення за відсутності працевлаштування та жодного офіційного джерела доходу;

відносно обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.4 ст.187, ч.2 ст.263 КК України -

переховуватися від суду - загрожує покарання на строк від 8 до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, відсутність міцних соціальних зв`язків - відсутнє постійне місце праці та зайнятості, неодружений, на утриманні осіб немає, є особою молодого віку, має закордонний паспорт, який не вилучено, що свідчить про реальну можливість змінити місце свого перебування. Наявність у власності нерухомого майна, а також матері та бабці - осіб з інвалідністю, за відсутності доказів утримання та догляду за останніми не спростовує даний висновок;

незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні - інкримінований злочин поєднаний з насильством та допит таких під час судового розгляду ще не здійснено (в порядку ч.4 ст.95 КПК України суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них), а тому обвинувачений зможе шляхом переконання та залякування схилити до зміни показань;

продовжити вчиняти кримінальні правопорушення - інкримінується вчинення особливо тяжкого корисливого кримінального правопорушення за відсутності працевлаштування та жодного офіційного джерела доходу;

відносно обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.4 ст.187 КК України -

переховуватися від суду - загрожує покарання на строк від 8 до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, відсутність міцних соціальних зв`язків - відсутнє постійне місце праці та зайнятості, неодружений, на утриманні осіб немає, є особою молодого віку, що свідчить про реальну можливість змінити місце свого перебування;

незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні - інкримінований злочин поєднаний з насильством та допит таких під час судового розгляду ще не здійснено (в порядку ч.4 ст.95 КПК України суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них), а тому обвинувачений зможе шляхом переконання та залякування схилити до зміни показань;

продовжити вчиняти кримінальні правопорушення - інкримінується вчинення особливо тяжкого корисливого кримінального правопорушення за відсутності працевлаштування та жодного офіційного джерела доходу.

Крім того, у провадженні Личаківського районного суду м.Львова відносно ОСОБА_3 перебуває кримінальне провадження № 463/8662/20 від 25.02.19. за ч.1 ст.28, ч.2 ст.125 КК України, що підтвердив і сам обвинувачений.

Ризик «перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином» по кожному з обвинувачених жодним чином прокурором не доведений, що в цілому не впливає на вирішення запобіжного заходу.

Відтак, при вирішенні питання щодо доцільності продовження обвинуваченим обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приймає до уваги наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих їм злочинів, зокрема за ч.4 ст.187 КК України, який відноситься до особливо тяжкого із можливим призначенням покарання позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна, а також з огляду на особу обвинувачених, які раніше не судимі, не працевлаштовані (що свідчить про відсутність офіційного джерела доходу та постійної зайнятості), їх сімейний і матеріальний стан, стан здоров`я, а також характер інкримінованих злочинів, та прийшов до переконання, що усі вищевказані обставини у своєму взаємозв`язку можуть свідчити про те, що обвинувачені можуть переховуватись від суду, незаконними засобами (способом) впливати на потерпілого, свідків у даному кримінальному провадженні, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню та встановлення істини у справі. У зв`язку із наведеним суд дійшов висновку про необхідність застосування до обвинувачених виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищенаведеним ризикам. Таким чином, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі обвинувачених та тяжкості пред`явленого їм обвинувачення, зможе забезпечити виконання обвинуваченими своїх процесуальних обов`язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження.

Отже, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою сприятиме забезпеченню виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків, забезпечить дієвість та сприятиме виконанню завдань кримінального провадження, визначеним ст.2 КПК України, такий ступінь втручання у права і свободи особи є виправданим. Більш м`який запобіжний захід, як просить захист, не забезпечить їх належної поведінки з урахуванням індивідуальних характеристик особи обвинувачених та тяжкості кримінального правопорушення, спосіб та характер його вчинення, не переконало суд у можливості дотримання такого. Доказів неможливості за станом здоров`я перебувати в місцях ув`язнення, де медичне обслуговування здійснюється відповідно до законодавства про охорону здоров`я, що визначено ст.11 Закону України «Про попереднє ув`язнення», не надано.

Доводи захисту, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 утримують родину та працевлаштуються у разі звільнення з-під варти є голослівними, оскільки жодних доказів утримання обвинуваченими сім`ї не надано з урахуванням, що обвинувачені до затримання взагалі не працювали. Факт, що у майбутньому обвинувачені працевлаштуються, ґрунтується на припущенні. Такі твердження захисту не зменшують наведені вище ризики. Належна процесуальна поведінка обвинувачених під час судового слідства, на яку покликається захисник, зумовлена перебування обвинувачених під вартою та їх доставкою конвойною ротою до суду.

Продовження строку тримання під вартою, незважаючи на презумпцію невинуватості, виправдовується наявним конкретним суспільним інтересом, який превалює над принципом поваги до свободи особистості з метою забезпечення конституційних засад спрямованих на захист найвищих соціальних цінностей в Україні, адже обвинуваченим ставиться у провину вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднане із застосуванням насильства, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, спрямованим на заволодіння майно в особливо великих розмірах, вчиненому організованою групою.

Учасниками судового провадження не наведено доводів з поданням відповідних доказів щодо будь-якої зміни наведених обставин та таких судом не встановлено, заявлені ризики не зменшилися.

Ураховуючи інтереси суспільства у відношенні до суспільної небезпеки, суд дійшов висновку про те, що в сукупності є всі підстави вважати, що застосування обвинуваченим більш м`якого, окрім виняткового, запобіжного заходу не зможе запобігти доведеним прокурором ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті. Тому відсутні підстави для визначення розміру застави обвинуваченим, оскільки такі обвинувачуються у вчиненні злочину із застосування насильства.

Керуючись ст.ст.331, 369-372 КПК України,

п о с т а н о в и в :

клопотання прокурора задоволити.

Продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 29 липня 2021 року включно.

Відмовити в задоволенні клопотання захисника Роюк Л.І. про зміну ОСОБА_1 запобіжного заходу та обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період з 23 год до 07 год.

Продовжити ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 29 липня 2021 року включно.

Відмовити в задоволенні клопотання захисника Роюк Л.І. про зміну ОСОБА_2 запобіжного заходу та обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період з 23 год до 07 год.

Продовжити ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 29 липня 2021 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошений о 16.00 год 04 червня 2021 року.

Головуючий суддя О.В.Тімченко