Ухвала суду № 97441382, 19.05.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/228/13-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Придачук О.А.,

суддів - Данко В.Й., Бенца К.К.,

за участю секретаря судового засідання - Бомбушкар В.П.,

прокурора - Андришин О.В.

представники потерпілих - адвокати Стецяк Т.І., Ракущинець А.А.

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Мельник П.О.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Субота М.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012070010000023 від 23.11.2012 року, про обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289 КК України

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Ужгородського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012070010000023 від 23.11.2012 року, про обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289 КК України.

В судовому засіданні прокурор Андришин О.В. заявив клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 строку тримання під вартою, посилаючись на те, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченим запобіжний захід у виді тримання під вартою, не відпали, наявні ризики того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 усвідомлюючи тяжкість покарання, яке їм загрожує у разі визнання їх винуватими, будуть переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, можуть вчинити інше кримінальне правопорушення. У той же час закінчити судовий розгляд даного кримінального провадження до спливу строку дії ухвали від 24.03.2021 року не надається можливим.

Представники потерпілих - адвокати Стецяк Т.І. та Ракущинець А.А. підтримали клопотання прокурора про продовження відносно обвинувачених строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат Субота М.І. в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою його підзахисному, просив у задоволенні клопотання відмовити, оскільки ризики, визначені ст. 177 КПК України відсутні, його підзахисний не має наміру переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чи вчинити інше кримінальне правопорушення та просив суд замінити запобіжний захід на більш м"який, а саме домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника, зазначив, що уже тривалий час знаходиться під вартою, а відтак ризики, зазначені прокурором на даний час відсутні тому просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Мельник П.О. в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою його підзахисному, просив у задоволенні клопотання відмовити, оскільки ризики, визначені ст. 177 КПК України, відсутні, та на сьогоднішній день є надуманими, його підзахисний не має наміру переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чи вчинити інше кримінальне правопорушення та просив суд замінити запобіжний захід на більш м"який, а саме домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника та зазначив, що уже тривалий час знаходиться під вартою, а відтак ризики, зазначені прокурором на даний час відсутні тому просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Заслухавши думку учасників судового провадження по заявленому клопотанню прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до наступного.

Згідно ухвали суду від 24.03.2021 року у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289 КК України обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою по 22.05.2021 року включно.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У зв`язку з тим, що строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 закінчується 22.05.2021 року, а судове провадження до вказаного строку не може бути завершене, суд зобов`язаний розглянути питання щодо доцільності продовження строку запобіжного заходу.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Аналізуючи доцільність подальшого застосування запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, суд враховує тяжкість кримінальних правопорушень у вчиненні яких вони обвинувачуються, приймає до уваги, що ризики, передбачені положеннями 177 КПК України, що стали підставою для обрання відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися, а підстави за яких судом було обрано обвинуваченим запобіжний захід у виді тримання під вартою не відпали.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Одночасно, в рішенні Харченко проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом свободи особистості.

При вирішенні питання про продовження обвинуваченим строку тримання під вартою суд бере до уваги, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289 КК України, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, пов"язаних з позбавленням життя людини, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п"ятнадцяти років або довічного позбавлення волі.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Суд уважає, що обраний відносно обвинувачених запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діянь, які їм інкримінуються, тяжкості покарання, яке їм загрожує у разі визнання їх винуватими та кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених судом, на даному етапі, не встановлено та стороною захисту не доведено, підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу обраного відносно обвинувачених не вбачається, а тому, враховуючи вищенаведене та те, що судове провадження не завершено, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 176-178, 331, 369-372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Андришина О.В. про продовження обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 строку тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , на період судового розгляду кримінального провадження, по 16 липня 2021 року включно.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Борислав Львівської області, мешканця АДРЕСА_2 , на період судового розгляду кримінального провадження, по 16 липня 2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом п"яти днів з дня її оголошення.

Копію ухвали надіслати начальнику ДУ" Закарпатської УВП (№ 9)".

СУДДІ:

Придачук О.А. Данко В.Й. Бенца К.К.