Вирок № 97439857, 02.06.2021, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/3888/21

Провадження № 1-кп/204/461/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2021 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Некрасова О.О.,

секретаря судового засідання - Макарчук А.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні у м. Дніпро за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження № 12021046680000153 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 квітня 2021 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дніпропетровська, маючого не повну середню освіту, неодруженого, на утриманні нікого не маючого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-03 вересня 2020 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 126 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн.;

-21 грудня 2020 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 2019040690002134 за ч. 1 ст. 185 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 16 квітня 2021 року приблизно о 10 годині 30 хвилин, перебуваючи на вул. Філософська у м. Дніпро, на землі біля гаражу, подвір`я будинку № 18 побачив поліетиленовий пакет, який він у подальшому підняв та, перевіривши його вміст, виявив, що в середині зазначеного поліетиленового пакету знаходиться речовина рослинного походження, зеленого кольору у подрібненому стані, яка за зовнішніми ознаками схожа на наркотичний засіб - канабіс. Після чого, ОСОБА_1 розуміючи, що знайдена ним речовина є канабісом, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, діючи умисно, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, поклав вищезазначений поліетиленовий пакет з його вмістом у свій рюкзак, таким чином незаконно умисно придбав та почав зберігати при собі особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, масою 25,3700 г, обіг якого заборонено.

Далі, 16 квітня 2021 року ОСОБА_1 , пересуваючись пішим ходом по пр. Пушкіна у м. Дніпро, маючи при собі особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, обіг якого заборонений, був зупинений співробітниками поліції неподалік будинку № 24 по пр. Пушкіна у м. Дніпро, де в період часу з 11 години 00 хвилин до 11 години 18 хвилин було проведено огляд місця події, в ході проведення якого у ОСОБА_1 було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет з подрібненою речовиною та листя рослинного походження зеленого кольору масою 25,3700 г - канабіс, який відноситься до особливо небезпечних засобів, обіг яких заборонено, маса канабісу (в перерахунку на висушену речовину) становить 21,6660 г, який останні видав працівникам поліції добровільно, в присутності двох понятих чоловічої статі.

Умисні дії, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виразились у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу, без мети збуту, вірно кваліфіковані органами досудового розслідування за ч. 1 ст. 309 КК України.

До обвинувального акту, який надісланий до суду разом із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, додана письмова заява ОСОБА_1 , складена в присутності його захисника Шепелєва А.В., щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначеними вище, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою статті 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

За результатами дослідження змісту відповідних заяв та матеріалів дізнання, у суду не виникло сумнівів в тому, що зазначена заява обвинуваченого є усвідомленою, відповідає його внутрішній волі, а його процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на нього.

Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Встановлені органом досудового розслідування обставини в даному кримінальному провадженні не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд вважає, що всі докази є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та їх взаємозв`язку - достатніми для прийняття рішення про визнання обвинуваченого ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який є умисним кримінальним проступком, обставини вчинення кримінального правопорушення, характер та тяжкості правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, не працевлаштований. На обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває.

Виходячи із системного тлумачення законодавства та із судової практики, щире каяття, характеризуючи ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалася, демонструє готовність понести заслужене покарання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України 03 вересня 2020 року, та в провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження № 12019040690002134 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 грудня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України. Однак, маючи не зняту та не погашену судимість, не сплативши штраф за вироком, знаючи про наявність кримінального провадження в Ленінському районному суді м. Дніпропетровська ОСОБА_1 продовжив вчиняти кримінальні правопорушення, та 16 квітня 2021 року вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, що свідчить про небажання останнього ставати на шлях виправлення, стійку кримінальну поведінку та відсутність щирого каяття.

Сам же факт визнання вини обвинуваченим ОСОБА_1 , не може свідчити про щире каяття, оскільки воно викликане затриманням безпосередньо після вчинення злочину, усвідомлення невідворотності покарання, наявністю вагомих доказів на підтвердження вини обвинуваченого та направлене на пом`якшення його.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 є рецидив злочинів.

Особі, яка вчинила кримінальний проступок, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Враховуюче викладене, тяжкість скоєного кримінального правопорушення, відсутність обставин, що пом`якшують покарання та обставину, що його обтяжує, особу обвинуваченого, який раніше судимий, який будучи обізнаним про наявність у відношенні нього кримінального провадження на розгляді в суді продовжив вчиняти злочини, суд, приймаючи до уваги положення ст. 65 КК України, вважає, що з метою виправлення обвинуваченого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами і досягнення інших цілей покарання, ОСОБА_1 слід призначити покарання, у виді обмеження волі в межах передбачених санкцією ч. 1 ст. 309 КК України.

Призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу, як й у виді виправних робіт не є можливим, оскільки ОСОБА_1 не працевлаштований та не має джерела доходу.

Також, суд не може призначити ОСОБА_1 і покарання у виді арешту, оскільки, з врахуванням особи обвинуваченого таке покарання не буде достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Підстав для призначення обвинуваченому покарання з застосуванням положень ст. 69 та ст. 75 КК України суд не вбачає.

При цьому судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 вересня 2020 року засуджений за ч. 1 ст. 126 КК України до покарання у виді штрафу у дохід держави у розмірі 850 гривень, а дане кримінальне правопорушення ОСОБА_1 було вчинено після постановлення даного вироку, але до повного відбуття покарання, то суд призначає покарання за правилами, передбаченими ст. 71 КК України, в той час суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України основні покарання у виді штрафу при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави витрати за проведення по справі судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/104-21/13431-НЗПРАП від 24 травня 2021 року, згідно наданої довідки.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 369-370, 373-374, 381-382, 395 КК України, ст. 309 КК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у вигляді двох років обмеження волі.

Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню не обирався.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

На підставі ч. 3 ст. 72 КК України, покарання призначене вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 вересня 2020 року, яким ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України до штрафу у дохід держави у розмірі 850 гривень, виконувати самостійно.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/104-21/13431-НЗПРАП від 24 травня 2021 року, у розмірі 1372 (одна тисяча триста сімдесят дві) гривен 96 копійок.

Речові докази:

- диск DVD-R (023322) з відео файлами, огляду місця події від 16 квітня 2021 року, який зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- вміст пакету із полімерного матеріалу (після експертного дослідження), горловину якого прошито ниткою, кінці якої зафіксовано фрагментом паперу з пояснювальним написом і підписом експерта, що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Відділення поліції № 6 ДРУП ГУ НП в Дніпропетровській області, квитанція № 2009 - знищити.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його отримання в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя О.О. Некрасов