Ухвала суду № 97439099, 31.05.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа 752/17704/20

провадження № 2/752/3187/21

УХВАЛА

31.05.2021 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі судді Чередніченко Н.П.

за участю секретаря Шевчук М.Ю.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому зсіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Грейн», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

встановив:

в провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Грейн», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідачем ОСОБА_2 було подано до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Представник позивача в судовому засіданні залишива вирішення питання щодо прийняття зустрічного позову на розсуд суду.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з"явився . Судом про дату судового розгляду справи повідомлений належним чином та у встановлений законом порядок.

Відповідач ТОВ «Південь Грейн» в судове засідання явку свого представника не забезпечив. Про розгляд справи повідомлявся належним чином.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе вирішити питання щодо можливості прийняття зустрічного позову за наведеної явки сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи, матеріали зустрічного позову, вважає, що зустрічний позов слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків за наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Відповідно до ст. 194 ЦПК України, форма і зміст зустрічного позову має відповідати вимогам ст. 175 і 177 ЦПК України.

Перевіривши зустрічний позов, було встановлено, що, останній, не відповідає ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Так, відповідно до ч. 3 п. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Однак, позивачем в зустрічному позові не зазначено номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України позивача та відповідача.

Крім того, в позові відсутнє зазначення про ціну позову.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою, розмір судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908,00 грн.), а за подання до суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору складає - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто не менше 908,00 грн. та не більше 11350,00 грн.

Крім того, ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру; у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Стороною позивача за зустрічним позовом пред`явлено одну вимогу майнового характеру, однак, доказів на підтвердження сплати судового збору до позову фактично долучено не було, про що було складено акт суду від 01.03.2021 р.

Крім того, до позову не були долучені належним чином завірені додатки, та його копія разом із додатками для відповідача.

Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).

Відповідно до ст. 185 ЦПК України. суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги необхідність усунення зазначених в ухвалі недоліків, суд вважає необхідним залишити зустрічний позов без руху, надавши позивачу строк для усунення цих недоліків.

Керуючись ст.ст. 185, 194 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів, - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення виявлених недоліків, але не більше п"яти днів з дня отримання позивачем копії ухвали.

Запропонувати ОСОБА_2 подати документи та виправити недоліки, вказані в мотивувальній частині цієї ухвали, а саме: подати суду позов у відповідності до правил ст.ст. 175-177 ЦПК України, зокрема, із зазначенням ціни позову, долученням до позову додатків, та копії позову разом із додатками для відповідача, а також надати докази на підтвердження сплати судового збору у визначеному законом розмірі за пред`явлену вимогу майнового характеру.

В разі якщо позивачем за зустрічним позовом не буде усунуто недоліки зустрічної позовної заяви у строк, встановлений судом, зустрічна позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.П. Чередніченко