Рішення № 97437557, 01.06.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.06.2021 Справа № 905/171/21

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при помічнику судді Гонтарі А.Д., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвторутилізація", село Дослідне, Дніпровський район, Дніпропетровська область,

до Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м.Маріуполь Донецької області,

про стягнення 1' 088' 274,95грн,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрвторутилізація", село Дослідне, Дніпровський район, Дніпропетровська область, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 945' 927,60грн заборгованості, 76'707,96грн пені, 39' 350,56грн інфляційних втрат, 26' 288,83грн 3% відсотків річних (всього 1' 088' 274,95грн).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за укладеним між сторонами договором підряду №2019/53ск від 19.12.2018 в частині розрахунку за виконані роботи з ремонту ізоляції енергоносіїв.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/171/21; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

24.02.2021 через систему «Електронний суд» до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог, посилаючись на відсутність у матеріалах справи доказів направлення і вручення Приватному акціонерному товариству "Металургійний комбінат "Азовсталь" спірного акту прийомки виконаних підрядних робіт за листопад 2019 та рахунку-фактури на оплату, неправомірне нарахування заявлених до стягнення пені, інфляції та 3% річних на суму податку на додану вартість. Відповідача також просить суд в разі якщо суд прийде до висновків про задоволення позову, зменшити суму пені на 90%. Зокрема, товариство просить суд покласти судові витрати на позивача та зазначає, що документи на підтвердження витрат на правову допомогу будуть надані у строки передбачені ст.129 ГПК України.

11.03.2021 через канцелярію суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій заперечує проти викладених у відзиві аргументів, стверджує, що ситуація з підписання акту виконаних робіт виникла через недобросовісні дії відповідача у зв`язку з не підписанням останнім документів про визначення договірної вартості робіт. Крім того, позивач заперечив проти клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій з посиланням на його необґрунтованість.

18.03.2021 до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли заперечення б/н від 18.03.2021 на відповідь на відзив. У запереченнях відповідач, зокрема, зазначає, що спірний акт №1 за листопад 2019 не містить дати його складання; опис вкладення у лист від 27.11.2019 не надає можливості ідентифікувати який акт було надіслано відповідачу; необхідність виключення з наданого позивачем розрахунку пені, інфляції та 3% сум податку на додану вартість.

Ухвалою господарського суду від 22.04.2021 закрито підготовче провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 01.06.2021 року.

31.05.2021 через систему «Електронний суд» до господарського суду від Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з участю представника відповідача в іншому судовому засіданні.

Розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню.

Так, Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 у справі №910/6097/17 зазначив, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні за їх відсутності.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Суд зазначає, що явка представників учасників у судове засідання 01.06.2021 обов`язковою не визнавалась, а заявник у клопотанні про відкладення розгляду справи не навів суду доводів, що унеможливлюють розгляд справи по суті за його відсутності.

Поряд з цим, одним із принципів господарського судочинства відповідно до статті 2 ГПК України є розумність строків розгляду справи судом.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що неявка представників сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, розумність строків розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу по суті у даному судовому засіданні.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи містять адресоване керівнику підприємства повідомлення ПрАТ «МК «Азовсталь» ПДО №090/1-4934 від 05.12.2018 про намір закупки робіт для прокатного цеху, зокрема, з ремонту ізоляції енергоносіїв стану 650, кошторис №И 937/3.

Позивачем доданий до матеріалів справи локальний кошторис на будівельні роботи №И 937/3 з ремонту ізоляції енергоносіїв стану 650, який складений у поточних цінах станом на 18.12.2017р. на загальну договірну ціну 393' 177, 60грн.

За наслідками тендерної процедури, проведеної ПАТ «МК «Азовсталь» щодо виконання робіт з ремонту ізоляції енергоносіїв стану 650, ТОВ "Укрвторутилізація" було визначено переможцем на виконання зазначених робіт відповідно до кошторису №937/3 на загальну суму 850' 000,00грн без ПДВ, про що позивача було повідомлено листом №090/1-646 від 26.02.2019.

19.12.2018 року між ПАТ «МК «Азовсталь» (Замовник) та ТОВ "Укрвторутилізація" (Підрядник) було укладено договір підряду №2019/53ск (далі - договір), згідно якого Підрядник зобов`язався власними і/або залученими силами за завданням Замовника відповідно до умов даного договору виконати роботи, передбачені графіком проведення ремонтів на ПАТ «МК «Азовсталь», договірними цінами і/або заявками замовника (п.1.1. договору).

Замовник зобов`язався прийняти і оплатити (якщо інше не передбачено положеннями даного договору) виконані підрядником роботи (п.1.2. договору).

Відповідно до п.2.1. договору вартість, вид і обсяг усіх робіт, що виконуються по договору, визначаються договірними цінами, які містять посилання на даний договір і є його невід`ємною частиною.

Згідно з п.2.2. договору вартість робіт може бути переглянута у випадку зміни обсягів робіт тільки за ініціативою замовника.

Перегляд договірної ціни обґрунтовується відповідними розрахунками і оформлюється сторонами шляхом укладення додаткових угод, що є невід`ємною частиною даного договору (п.2.3. договору).

У п.2.5. договору (в редакції Додаткової угоди №2 від 02.04.2019) сторони дійшли згоди, що сума даного договору є орієнтовною та складає:

- 6' 520' 000,00грн - без урахування 20% ПДВ;

- 1' 304' 000,00грн - сума ПДВ;

- 7' 824' 000,00грн - всього з урахуванням 20% ПДВ.

За умовами п.3.1., 3.2. договору Підрядник зобов`язався приступити до виконання робіт в строки, передбачені графіком виконання робіт, який є його невід`ємною частиною відповідної договірної ціни, а/або заявках Замовника. Підрядник зобов`язався виконати роботи в строки, визначені в узгодженому сторонами графіку, який є його невід`ємною частиною відповідної договірної ціни.

Відповідно до п.4.1.1. договору (в редакції Додаткової угоди №2 від 02.04.2019) розрахунок за виконані роботи в розмірі вартості виконаних робіт здійснюється Замовником після підписання двохстороннього акту прийомки-передачі виконаних робіт шляхом оплати грошовими коштами на поточний рахунок Підрядника, вказаний у даному договорі, протягом 75 календарних днів з дати акцепту рахунку Підрядника, виставленого на підставі підписаного сторонами акту прийомки-передачі виконаних робіт. Рахунок надається Підрядником не пізніше 2-ого числа місяця, наступного за місяцем виконання робіт.

Договірна ціна включає в себе вартість ремонтних робіт і компенсацію витрат на відрядження (якщо така компенсація передбачена договірною ціною). Якщо договірна ціна передбачає компенсацію витрат на відрядження, то замовник оплачує підряднику ці витрати по фактичним витратам, але не більше, ніж передбачено договірною ціною, згідно з довідками, що підтверджують дійсне перебування робітників з пропискою іншого міста на об`єктах замовника, які підрядник включає у вартість виконаних робіт (п.4.4. договору).

Згідно з п.8.2. договору Підрядник виконує роботи у відповідності до умов даного договору, дійсних нормативно-правових актів і в строки, встановлені даним договором.

Здача-прийомка виконаних робіт здійснюється сторонами щомісячно або по факту виконання робіт по оформленим актам прийомки виконаних робіт (акт форми КБ-2в). Прийомка робіт у відповідності до акту по формі КБ-2в не є попередньою прийомкою окремих етапів робіт і не тягне за собою перехід ризиків знищення і пошкодження робіт на замовника (п.9.1. договору).

При здачі-прийомці виконаних робіт Підрядник обов`язково надає документи, що підтверджують кількість використаних матеріалів/механізмів/обладнання. Замовник оплачує виконані роботи виходячи з документально підтверджених Підрядником обсягів виконаних робіт і використаних підрядником матеріалів/механізмів/обладнання по цінам узгодженим сторонами (п.9.2. договору).

У п.9.3. договору в редакції Додаткової угоди №2 від 02.04.2019 сторони домовились, що за результатами виконаних робіт Підрядник зобов`язаний щомісячно не пізніше 18 числа кожного місяця передати Замовнику оформлені акти, у тому числі акти форми КБ-2в з відомостями обліку робочого часу, а Замовник зобов`язався протягом 5 днів з моменту отримання актів з відомостями обліку робочого часу, КОКК, розглянути їх і у випадку відсутності зауважень - підписати, підписати їх після чого передати їх Підряднику. До кожного акту оформлюється окрема відомість обліку робочого часу.

Відповідно до п.9.8. договору у випадку виявлення в процесі здачі-прийомки робіт недоліків, акт здачі робіт підписується замовником після усунення недоліків.

У випадку порушення замовником строків оплати виконаних робіт, передбачених даним договором, він сплачує підряднику пеню у розмірі 0,5% від вартості виконаних, але не оплачених робіт, але не більше подвійної облікової ставки НБУ (п.16.2. договору).

За умовами п.18.1. договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині гарантійних обов`язків і санкцій за їх порушення - до закінчення гарантійного строку.

Сторони уклали Додатки №1-№8 до договору, а також Додаткові угоди №1 від 28.01.2019 та №2 від 02.04.2019, у яких збільшили орієнтовну суму договору та виклали в новій редакції умови договору щодо порядку розрахунків.

Вказаний договір та угоди до нього підписані представниками сторін за договором, їх підписи посвідчено печатками сторін, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України.

У підтвердження виконання робіт за договором з ремонту ізоляції енергоносіїв стану 650 позивач надав суду наступні акти огляду прихованих робіт, виконаних в ПАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" - прокатний стан 650,800 КПЦ:

- №1 від 12.03.2019 (початок робіт - 05.03.2019; закінчення робіт - 06.03.2019);

- №2 від 12.03.2019 (початок робіт - 07.03.2019; закінчення робіт - 11.03.2019);

- №3 від 15.03.2019 (початок робіт - 15.03.2019; закінчення робіт - 15.03.2019);

- №4 від 11.04.2019 (початок робіт - 01.04.2019; закінчення робіт - 10.04.2019);

- №5 від 11.04.2019(початок робіт - 01.04.2019; закінчення робіт - 10.04.2019);

- №6 від 16.04.2019(початок робіт - 01.04.2019; закінчення робіт - 16.04.2019);

- №7 від 16.04.2019 (початок робіт - 01.04.2019; закінчення робіт - 16.03.2019);

- №9 від 18.06.2019, (початок робіт - 12.06.2019; закінчення робіт - 18.06.2019);

- №10 від 19.06.2019, (початок робіт - 18.06.2019; закінчення робіт - 19.06.2019);

- №12 від 10.05.2019, (початок робіт - 09.05.2019; закінчення робіт - 10.05.2019);

- №13 від 10.05.2019, (початок робіт - 09.05.2019; закінчення робіт - 10.05.2019);

- №14 від 28.05.2019, (початок робіт - 10.05.2019; закінчення робіт - 27.05.2019);

- №15 від 28.05.2019, (початок робіт - 10.05.2019; закінчення робіт - 28.05.2019);

- №16 від 19.06.2019, (початок робіт - 14.06.2019; закінчення робіт - 19.06.2019);

- №17 від 20.06.2019, (початок робіт - 19.06.2019; закінчення робіт - 20.06.2019).

Дослідивши вказані акти суд встановив, що вони складені комісією у складі представників обох сторін, підписані без будь-яких заперечень, зокрема за їх змістом при виконанні робіт не були виявлені відхилення від проектної документації.

Разом з цим, наявний в матеріалах справи оформлений за формою КБ-2в Акт №1 прийомки виконаних підрядних робіт за листопад 2019 на суму 945' 927,60грн з ПДВ був підписаний лише директором ТОВ "Укрвторутилізація" та скріплений печаткою підприємства з приміткою наступного змісту: «Одностороннє підписання акту відповідно до приписів п.4 ст.882 ЦК України. Акт дійсний з 04.12.2019».

Позивач у позові стверджує, що остаточні акти виконаних робіт підрядником не приймалися та не підписувалися замовником через відсутність підписаної між сторонами договірної ціни, неодноразові дії позивача з вирішення питання щодо її погодження не призвели до результату.

Дійсно, як свідчать матеріали справи, позивач неодноразово звертався до генерального директора відповідача з листами №327 від 23.09.2019 та №439 від 18.11.2019, у яких повідомляв про виконання повного обсягу спірних робіт з посиланням на підписані акти прихованих робіт, разом з цим, посилаючись на безрезультатні тривали перемови між сторонами щодо погодження Договірної ціни за спірним договором, просив сприяти у оформленні Договірної ціни на роботи по капітальному ремонту ізоляції енергоносіїв стану 650 та прийняти до розгляду акти виконаних робіт.

Матеріали справи містять також адресований позивачем генеральному директору ПАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" лист №449 від 27.11.2019, у якому товариство просить прийняти і підписати Договірну ціну і акт виконаних робіт по договору. До листа додані рахунок №СФ-0000488 на суму 945' 927,60грн з ПДВ на оплату ремонту ізоляції енергоносіїв стану 650 об`єкта КПЦ, Договірна ціна №2 від 10.04.2019, Акт прийомки виконаних підрядних робіт №1 за листопад 2019, відомість до ресурсів до акту №1, загальновиробничі витрати, прийомо-здавальні акти, акти оприбуткування матеріалів, акт на витрачені при капітальному ремонті матеріали.

В якості доказів направлення вказаних документів на адресу ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" суду надано опис вкладення від 27.11.2019, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення та поштова накладна від 27.11.2019.

За змістом підписаної в односторонньому порядку директором ТОВ "Укрвторутилізація" Договірної ціни №2 від 10.04.2019 до договору підряду №2019/53ск від 19.12.2018, кошторис №937/3 на підставі ПТК №92 від 27.02.2019, роботи - ремонт ізоляції енергоносіїв стана 650, строк виконання робіт з 04.03.2019 по 26.05.2019, відповідно до поточних цін станом на 10.04.2019 - вартість робіт склала 850' 000,00грн без ПДВ, 1' 020' 000,00грн - з ПДВ.

Посилаючись на обставини неналежного виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за укладеним між сторонами договором №2019/53ск від 19.12.2018 з оплати здійснених позивачем робіт з ремонту ізоляції енергоносіїв, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення 945' 927,60грн заборгованості за виконані роботи з ремонту ізоляції енергоносіїв, 76'707,96грн пені, 39' 350,56грн інфляційних втрат, 26' 288,83грн 3% відсотків річних.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Згідно з ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, зокрема, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як визначено ст.629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір 2019/53ск від 19.12.2018 за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ст.837 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (ст.843 цього Кодексу).

Згідно ч.1 ст.854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, достроково.

Як вже встановлено судом, за наслідками тендерної процедури, проведеної ПАТ «МК «Азовсталь» щодо виконання робіт з ремонту ізоляції енергоносіїв стану 650 ТОВ "Укрвторутилізація" було визначено переможцем на виконання зазначених робіт відповідно до кошторису №937/3 на загальну суму 850' 000,00грн без ПДВ, що підтверджується листом відповідача №090/1-646 від 26.02.2019.

Відповідно до п.2.1. договору вартість, вид і обсяг усіх робіт, що виконуються по договору, визначаються договірними цінами, які містять посилання на даний договір і є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п.2.5. договору (в редакції додаткової угоди №2 від 02.04.2019) сума даного договору є орієнтовною та складає:

- 6' 520' 000,00грн - без урахування 20% ПДВ;

- 1' 304' 000,00грн - сума ПДВ;

- 7' 824' 000,00грн - всього з урахуванням 20% ПДВ.

Відповідно до наявного в матеріалах справи примірника Договірної ціни №2 від 10.04.2019 до договору підряду №2019/53ск від 19.12.2018, кошторис №937/3 на підставі ПТК №92 від 27.02.2019, строк виконання робіт з 04.03.2019 - 26.05.2019, вартість робіт складає 850' 000,00грн без ПДВ, 1' 020' 000,00грн з ПДВ. Отже, вказана вартість відповідає вартості відповідних робіт, погодженій відповідачем у листі №090/1-646 від 26.02.2019.

В якості доказів направлення підрядником (позивачем) замовнику (відповідачу) для підписання Договірної ціни №2 від 10.04.2019, Акту №1 прийомки виконаних підрядних робіт за листопад 2019 на суму 945927,60грн з ПДВ, рахунку-фактури №СФ-0000488 на суму 945' 927,60грн з ПДВ на оплату ремонту ізоляції енергоносіїв стану 650 об`єкта КПЦ, інших документів за переліком у листі №449 від 27.11.2019, суду надано опис вкладення від 27.11.2019, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення та поштова накладна від 27.11.2019.

Доказів підписання відповідачем Договірної ціни №2 від 10.04.2019 та Акту №1 прийомки виконаних підрядних робіт за листопад 2019 на суму 945927,60грн матеріали справи не містять. Разом з тим, у матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують наявність мотивованої відмови від підписання акту виконаних робіт, та вчасне повідомлення позивача про виявлені недоліки робіт.

Щодо викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях аргументів відповідача про те, що опис вкладення у цінний лист від 27.11.2019 не дає можливості ідентифікувати який акт було надіслано на адресу відповідача, суд зазначає наступне.

Положеннями пункту 8 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (зі змінами та доповненнями) встановлено, що до внутрішніх поштових відправлень належать, зокрема, листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.

За змістом пункту 59, 61 Правил поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Отже, опис вкладення у цінний лист з підписом працівника поштового зв`язку та поштовим штемпелем свідчить про відповідність документів, які направлені адресату, та є беззаперечним доказом направлення адресату зазначених у описі документів.

Як вже зазначалося, у підтвердження надіслання на адресу відповідача разом з листом №449 від 27.11.2019 в тому числі Акту виконаних робіт №1 за листопад 2019 суду надано опис вкладення від 27.11.2019, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення та поштова накладна від 27.11.2019, які відповідають встановленим вимогам до форми їх оформлення.

Як вбачається зі змісту адресованого відповідачу листа №449 від 27.11.2019, вказані додатки у ньому відповідають за змістом найменуванню вкладень у вказаному описі вкладення. Факт отримання вказаного листа 28.11.2019 підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Згідно із ст.2 ст.73 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

З огляду на вимоги ч.ч.1, 3 ст.74 ст.73 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18).

Враховуючи, що вищевказаний лист був отриманий відповідачем, що ним не спростовано під час розгляду справи, ненадання останнім доказів невідповідності отриманих документів опису вкладення та вказаному у листі №449 від 27.11.2019 переліку, враховуючи приписи частини третьої статті 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що позивач підтвердив обставини направлення на адресу відповідача спірних рахунку, акту виконаних робіт, відомості ресурсів, договірної ціни, тощо.

Будь-яких заперечень відповідача щодо заявленої позивачем договірної ціни спірних робіт матеріали справи не містять.

За статтею 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

За договором будівельного підряду згідно зі ст.875 ЦК України підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

З наведених правових норм вбачається, що договір підряду є оплатним, і обов`язку підрядника виконати певну роботу відповідає обов`язок замовника цю роботу прийняти та оплатити.

Разом з тим, підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Відповідно до п. 6 Оглядового листа Вищого господарського суду України «Про практику вирішення спорів, пов`язаних із виконанням договорів підряду» від 18.02.2013р. №01-06/374/2013, відмова замовника від підписання акта виконаних робіт за договором підряду, за відсутності своєчасно наданих зауважень до виконаних робіт, не звільняє замовника від обов`язку щодо їх оплати.

Як вже зазначалося судом вище, наявними в матеріалах справи актами огляду прихованих робіт підтверджується факт виконання позивачем робіт за договором з ремонту ізоляції енергоносіїв стану 650, акти підписані представниками обох сторін без будь-яких заперечень. Факт виконання спірних робіт не спростований відповідачем належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи.

Отже, замовник на порушення вимог статей 837, 853 ЦК України безпідставно відмовився від прийняття робіт за Актом виконаних робіт №1, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), і отже він не звільняється від обов`язку оплатити роботи, виконані за договором.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридине значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

За змістом статті 252 ЦК України вбачається, що строк визначається, зокрема, днями, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Частиною п`ятою статті 254 ЦК України передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Отже, при визначенні строку (терміну) виконання зобов`язання судам необхідно враховувати загальні положення ЦК України про порядок визначення та обчислення строків (термінів), зокрема, щодо початку і закінчення строку (терміну), а також умови вчиненого сторонами спору правочину, на підставі якого виникло зобов`язання.

Відповідно до п.4.1.1. договору (в редакції Додаткової угоди №2 від 02.04.2019) розрахунок за виконані роботи в розмірі вартості виконаних робіт здійснюється Замовником після підписання двохстороннього акту прийомки-передачі виконаних робіт шляхом оплати грошовими коштами на поточний рахунок Підрядника, вказаний у даному договорі, протягом 75 календарних днів з дати акцепту рахунку Підрядника, виставленого на підставі підписаного сторонами акту прийомки-передачі виконаних робіт. Рахунок надається Підрядником не пізніше 2-ого числа місяця, наступного за місяцем виконання робіт.

Виходячи із принципу свободи договору згідно із статтею 627 ЦК України, сторони спору у п.9.3. договору (в редакції Додаткової угоди №2 від 02.04.2019) визначили, що Замовник зобов`язаний протягом 5 днів з моменту отримання актів з відомостями обліку робочого часу, КОКК, розглянути їх і у випадку відсутності зауважень - підписати їх після чого передати їх Підряднику.

Враховуючи те, що відповідач протягом 5-ти днів з дня отримання спірного акту виконаних робіт не заявив про недоліки виконаних робіт, а також не заперечив вартість робіт, суд дійшов висновку, що ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» фактично прийняв роботи 03.12.2019, та враховуючи умови п.4.1.1. договору (в редакції Додаткової угоди №2 від 02.04.2019) щодо відстрочення платежу, зважаючи на те, що 16.02.2020 є вихідним днем, то днем закінчення строку виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати спірних робіт за договором підряду є перший робочий день - 17.02.2020 (понеділок), відповідно з 18.02.2020 почалося прострочення виконання зобов`язання.

Згідно ст.202 ГК України та ст.598 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 7 ст. 193 ГК, ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст.76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.2 ст.73 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

З огляду на вимоги ч.ч.1, 3 ст.74 ст.73 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Докази погашення боргу в сумі 945' 927,60грн суду не представлені.

Таким чином, з урахуванням всіх обставин справи, позивач надав суду належні докази, які об`єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості у розмірі 945' 927,60грн, з урахуванням чого заявлені позовні вимоги в цій частині визнаються судом правомірними, обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню.

Посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивач також просить суд стягнути з відповідача 76'707,96грн пені, 39' 350,56грн інфляційних втрат, 26' 288,83грн 3% відсотків річних, які нараховані на суму боргу у розмірі 945' 927,60грн

Суд не погоджується із доводами відповідача відносно необхідності виключення з наданого позивачем розрахунку пені, інфляції та 3% сум ПДВ з огляду на наступне.

Порядок обчислення і сплати податку визначено ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до цієї норми поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість (п. 7.1 Закону України "Про податок на додану вартість").

При цьому, відповідно до ст. 1 п. 1.4 абз.3 Закону України "Про податок на додану вартість" поставка послуг визначена як будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об`єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг.

Таким чином, суд відзначає, що вартість виконаних робіт, за змістом норм вказаного Закону входить до бази оподаткування податком на додану вартість, в силу статей 3, 6, 7 Закону України "Про податок на додану вартість" продаж таких робіт повинен здійснюватись з нарахуванням 20 % податку на додану вартість.

При цьому, ані нормами чинного законодавства, ані умовами спірного договору не передбачено нарахування неустойки, інфляції та 3% на вартість виконаних робіт без урахування ПДВ.

Таким чином, враховуючи, що неустойка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання, обумовлені ст. 625 ЦК України нарахування також здійснюються на суму простроченого грошового зобов`язання, тобто на суму, яку відповідач зобов`язаний сплатити, суд дійшов висновку про правомірне нарахування заявлених до стягнення пені, інфляції та 3% на суму боргу у розмірі 945' 927,60грн. Відтак, заперечення відповідача в цій частині не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до ст.549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.16.2. договору у випадку порушення замовником строків оплати виконаних робіт, передбачених даним договором, від сплатить підряднику пеню у розмірі 0,5% від вартості виконаних, але не оплачених робіт, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Позивачем нарахована пеня наступним чином:

- на суму заборгованості у розмірі 945' 927,00грн за період з 18.02.2020 по 18.08.2020.

Перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що позивачем правомірно застосовано подвійну облікову ставки НБУ, розрахунок є арифметично вірним, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому розмірі 76' 707,96грн.

Щодо заявлених вимог про стягнення 3% річних у розмірі 26' 288,83грн суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заявлені до стягнення відсотки річних нараховані на суму заборгованості 945' 927,60грн за період з 18.02.2020 по 21.01.2021 у розмірі 26' 288,83грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, господарський суд дійшов висновку, що останній не перевищує розмір, який може бути нарахований за обраний позивачем період.

Розглянувши також заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати у розмірі 39' 350,56грн, суд зазначає наступне.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч.2 ст.625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення становить місяць.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

При цьому Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду постановою від 20.11.2020 по справі №910/13071/19, зокрема, зазначив, що при з`ясуванні підставності нарахування кредитором інфляційних втрат у порядку частини другої статті 625 ЦК України судам належить визначити конкретну дату (подію), з настанням якої пов`язується строк виконання грошового зобов`язання; дослідити обставини виконання зобов`язання боржником (борг погашався частинами чи однією сумою у повному обсязі) та з`ясувати період у часі, упродовж якого мало місце прострочення боржника у виконанні зобов`язання перед кредитором.

Вказаною постановою роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.

Заявлені до стягнення інфляційні втрати нараховані позивачем на заборгованість у розмірі 945'927,00грн із застосуванням індексів інфляції за місяці прострочення березень 2020 - листопад 2020, що є правомірним.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, господарський суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума не перевищує розмір, який може бути нарахований за обраний позивачем період.

Відповідачем у відзиві та запереченнях заявлено клопотання про зменшення штрафних санкцій на 90%. В обґрунтування зазначеного клопотання ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» посилається на те, що знаходиться в м. Маріуполі, в якому починаючи з 2014 року проводилась антитерористична операція (АТО) та даний час триває операція об`єднаних сил (ООС), що значно ускладнило ведення господарської діяльності товариством. Зокрема, у результаті порушення залізничного сполучення - основного джерела постачання сировини, відповідач опинився перед загрозою зупинки. З метою забезпечення виробничого процесу, та стабілізацією обсягів виробництва відповідач був змушений нести додаткові витрати на забезпечення доставки сировини та відправки вантажів іншими способами. У зв`язку з ускладненням логістики поставок через проведенням військових дій в регіоні, відповідачем був здійснений перехід на поставку сировини більш дорогим морським транспортом замість залізничного, у виробництві стало використовуватися більш дороге імпортне вугілля через неможливість забезпечення українським вугіллям, що знаходиться на тимчасово неконтрольованій державою території. Крім того, збільшилися відстані маршруту перевезення залізничним транспортом, що спричинило значні додаткові витрати на оплату доставки сировини. Здійснення господарської діяльності на території АТО, ООС (знаходження в безпосередній близькості від лінії зіткнення) та заборгованість контрагентів перед ПрАТ Металургійний комбінат "Азовсталь" негативно впливають на можливість достатньої мірою забезпечити виробничий процес, викликає падіння обсягів виробництва та показників прибутку. До клопотання також додана копія звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2019 рік.

В силу вимог ст.ст.525, 526, 530, 610, 611 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню належним чином та у встановлений строк. Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання (неналежне виконання), що тягне за собою настання правових наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, сплата неустойки (штрафу, пені).

Статтею 546 ЦК України неустойка (штраф, пеня) віднесені до переліку видів забезпечення виконання зобов`язань.

Отже, неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19.

Крім того, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, визначені в ст.3 ЦК України, висновок суду щодо необхідності зменшення штрафних санкцій, які підлягають стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися на засадах справедливості та розумності.

Суд відзначає, що сторони уклали договір, на підставі якого здійснюється стягнення, в грудні 2018 року, тобто в умовах існування обставин, на які відповідач посилається як на такі, що ускладнюють виконання ним зобов`язань за договором (запровадження АТО, розташування поблизу лінії зіткнення та змін у транспортному сполучені). Умови договору були погоджені сторонами та кожна з них прийняла на себе ризики відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань.

Відповідачем не доведено, що причиною прострочення виконання грошового зобов`язання є обставини, які перебувають поза його волею, а стягнення заявленого штрафу є неспівмірним з наслідками порушення, не відповідає засадам розумності і справедливості, перетворюється у несправедливо непомірний тягар для відповідача та може спричинити повне зупинення господарської діяльності товариства.

Наданий відповідачем звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2019 рік відображає лише фінансові результати товариства за 2019 рік, у той час як клопотання про зменшення штрафних санкцій заявлено в 2021 році. До того ж, вказаний фінансовий документ не відображає загальне матеріальне становище товариства, його активи.

Суд надаючи оцінку ступеню виконання зобов`язання, причинам невиконання відповідачем зобов`язання з оплати робіт за спірним договором, зазначає наступне.

Матеріали справи не містять доказів того, що при прийнятті підрядних робіт замовником були виявлені будь-які недоліки якості робіт. В той же час, роботи були виконані позивачем ще у 2019 році і за висновками суду розрахунок з підрядником мав бути здійснений ще до 17.02.2020, тобто прострочення триває більше року. Не маючи зауважень до виконаної підрядником роботи, отримавши послугу та використовуючи її здобутки у своїй господарській діяльності, ПАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" до дати прийняття рішення у цій справі не здійснило навіть часткового розрахунку з позивачем, навпаки заперечувало проти позовних вимог.

Враховуючи також інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвторутилізація", суд вважає, що внаслідок порушення грошового зобов`язання відповідачем по зазначеному договору позивач не отримав те, на що розраховував, тим самим не досяг очікуваних результатів від своєї господарської діяльності.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення пред`явлених до стягнення штрафних санкцій.

З урахуванням приписів статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються у даному разі на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 42, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 236-238 ГПК України господарський суд, -

В И РI Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвторутилізація", село Дослідне, Дніпровський район, Дніпропетровська область, до Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 1' 088' 274,95грн - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (87500, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Лепорського, будинок 1, код ЄДРПОУ 00191158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрвторутилізація» (52071, Дніпропетровська область, Дніпровський район, село Дослідне, вулиця Наукова, будинок 1, код ЄДРПОУ 38527887) заборгованість у розмірі 945' 927,60грн, пеню у розмірі 76' 707,96грн, інфляційні втрати у розмірі 39' 350,56грн, 3% відсотків річних у розмірі 26' 288,83грн, судовий збір у розмірі 16' 324,13грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Згідно із ст.241 ГПК рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення через Господарський суд Донецької області в порядку, передбаченому розділом ІV ГПК України.

У судовому засіданні 01.06.2021 підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04.06.2021.

Суддя Ю.В. Макарова