Ухвала суду № 97437476, 06.06.2021, Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

Кам`янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

буд. 93 м. м. Кам`янка-Дніпровська Кам`янсько-Дніпровський район Запорізька область Україна 71304

Справа № 318/1225/21

Номер провадження №1-кс/318/147/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2021м. Кам`янка-Дніпровська

Слідчий суддя Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області Васильченко В. В.; секретар Борисенко П. В.; учасники провадження: прокурор Рулевський О. О., слідчий Батюта В. К., підозрюваний ОСОБА_1 , захисник Чулановський В. О.,

розглянувши клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ відділення поліції № 1 Василівського РУП ГУ НП в Запорізькій області звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , зазначаючи, що у них на досудовому слідстві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12021082260000164 від 04.06.2021 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

В судовому засіданні слідчий і прокурор клопотання підтримали, просять його задовольнити. Підозрюваний та його захисник просили обрати більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Суд, заслухавши думки учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження приходить до наступного висновку.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , який раніше був засуджений 07.07.2015 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, судимість за яке встановленому законом порядку не знята та не погашення, після звільнення з місця позбавлення волі, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та вчинив нові корисливі злочин за наступних обставин.

Так, 03.06.2021 р., приблизно о 23:00 год., ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи умисно, через хвіртку проник на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де з незачиненого гаражу, шляхом відчинення незапертих дверей, проник до салону транспортного засобу «ВАЗ 21043» д/н НОМЕР_1 , 1997 р.в., а саме, відчинивши ворота домоволодіння виштовхав автомобіль за паркан подвір`я. Після чого, продовжуючи свій злочинний умисел, скориставшись наявністю ключа в замку запалення, привів в робочий стан двигун, незаконно заволодівши транспортним засобом всупереч волі користувача ОСОБА_2 , зник з місця вчинення злочину.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 , підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема такими протоколами: допиту потерпілої ОСОБА_2 ; свідка ОСОБА_3 ; свідка ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; огляду місця події від 04.06.2021 р., а саме території домоволодіння АДРЕСА_2 ; огляду місця події від 04.06.2021 р., території місцевості біля домоволодіння АДРЕСА_3 ; пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_3 ; пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_4 ; пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_5 ; слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1 ;

З огляду на це слідчий суддя вважає, що є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 причетний до вчинення інкримінованого йому злочину. Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного із вчиненням злочину і виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Також існують ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, які передбачені п.п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Злочин, який інкримінується ОСОБА_1 , згідно ст. 12 КК України, належить до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від 5 до 8 років.

Слідчий суддя вважає, що звертаючись з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , слідчим та прокурором враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, у зв`язку з чим ОСОБА_1 розуміючи те, що за вказаний злочин КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі може ухилятись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, у цьому кримінальному провадженні.

Згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_1 може: переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити те, у якому підозрюється. Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме: злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , є тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 5 до 8 років.

Усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та невідворотність покарання, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_1 буде переховуватися від органів досудового розслідування, чим перешкоджатиме встановленню істини у провадженні. Підозрюваний вже відбував покарання у місцях позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, судимість за що у встановленому законом порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення не став, не має стійких соціальних зв`язків, що вказує на те, що він може у будь-який момент залишити територію району чи Запорізької області та переховатися від органу досудового розслідування і суду, чим перешкоджати виконанню процесуальних рішень у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, так як після звільнення з місць позбавлення волі продовжив свою протиправну діяльність, а також впливати на потерпілого, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, характеризується посередньо, постійного місця проживання не має.

Таким чином, зазначені доводи, а також вік ОСОБА_1 , його матеріальне положення та обставини, які враховуються під час обрання запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, наявність судимостей, стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, наявність сім`ї та утриманців, його репутацію, дають підстави вважати, що лише такий запобіжний захід, як тримання під вартою, може запобігти ризикам, передбаченим у п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а також забезпечити належну процесуальну поведінку та створити необхідні умови для встановлення істини у вказаному кримінальному провадженні.

Що стосується позиції захисника про обрання більш м`якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилаються ОСОБА_1 і його захисник, не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки підозрюваного (зокрема суду не надано доказів, що у нього є малолітня дитина; відсутні характеризуючи дані, які б свідчили про міцність його соціальних зв`язків, наявність осіб-поручителів, які б викликали довіру щодо гарантування його належної поведінки та інші обставини, які б позитивно характеризували його особу; тощо). Ці обставини не здатні у повному обсязі мінімізувати ймовірність вчинення ним дій, спрямованих на ухилення від можливого покарання та гарантувати запобігання встановленим ризикам без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Разом з цим, відповідно до приписів ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим (підозрюваним) обов`язків, передбачених цим Кодексом. Отже, обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному відповідно до його майнового становища мінімальний розмір застави передбачений ст. 182 КПК України, а також покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 цього Кодексу.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 187, 194, 202 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, по 04 серпня 2021 року включно, який обчислювати з 06 червня 2021 року.

Встановити заставу 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста) грн. 00 коп., яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: №UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 26316700, призначення платежу: застава ОСОБА_6 (в призначенні платежу необхідно вказувати: П.І.Б. сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися за межі м. Кам`янка-Дніпровська Запорізької області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання. Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення, негайно здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов`язки, що покладаються у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Суддя В. В. Васильченко