Рішення № 97437158, 01.06.2021, Приморський районний суд м. Одеси

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2021

м. Одеса

Справа № 522/4032/21

Провадження № 2/522/5825/21

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Кріль Х.С.,

при секретарі Насарая А.В.,

за участю – позивача ОСОБА_1 ,

представник відповідача – ОСОБА_2 ,

розглянув у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє як законний представник неповнолітньої доньки ОСОБА_3 до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради про визнання особи, такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації у зв`язку із смертю.

І. РУХ СПРАВИ

1.09.03.2021 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка діє як законний представник неповнолітньої доньки ОСОБА_3 до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради. Позивач просила визнати ОСОБА_4 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 , у зв`язку зі смертю та зобов`язати Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради зняти з реєстрації.

2.16.03.2021 відкрито провадження у справі.

3.12.04.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про закриття провадження у справі.

4.27.04.2021 позивач подала заяву, якою уточнила позовні вимоги. З урахуванням уточнених позовних вимог просить суд визнати ОСОБА_4 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням та зняти його з реєстрації місця проживання за адресою АДРЕСА_2 , у зв`язку зі смертю.

5.12.05.2021 відповідач направив відзив на уточнену позовну заяву, просить в задоволенні позову відмовити та клопотання про закриття провадження у справі.

6.14.05.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

7.Ухвалою від 01.06.2021 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

ІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

8. ОСОБА_1 позов обґрунтовує тим, що її неповнолітній доньці ОСОБА_3 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 . З 05.12.1990 і по теперішній час в квартирі зареєстрований ОСОБА_4 , який помер у 2011 році. Власником квартири був ОСОБА_5 , який подарував квартиру ОСОБА_3 . Оскільки особа, що прописана в квартирі померла, не є її власником, факт реєстрації є перешкодою у реалізації позивачу прав щодо даного об`єкту. Стверджує про порушення права на розпорядження приватною власністю. ОСОБА_1 зазначає, що зверталась до Департаменту із заявою про зняття з реєстрації померлого, проте їй було відмовлено у прийнятті заяви, так як зняття з реєстрації можливе лише за наявності свідоцтва про смерть або рішення суду. В отриманні копії свідоцтва про смерть їй було відмовлено, оскільки вона не є родичем чи членом сім`ї померлого. У даній ситуації підставою для зняття ОСОБА_4 з реєстрації може бути рішення суду про визнання особи, такою, що втратила право користування житлом.

9.Відповідач заперечив проти позову. Вважає, що позивач після консультації з адміністратором департаменту відмовилась від отримання адміністративної послуги щодо зняття з реєстрації померлого, рішення про відмову у зняття з реєстрації не приймалось. Згодом 20.04.2021 позивач звернулась до Департаменту з відповідною заявою. Відповідач вважає, що подані документи підлягають розгляду в порядку Закону України «Про звернення громадян». Відповідачем не порушено жодних прав позивача, не вирішувалось питання про право користування ОСОБА_4 квартирою, тому до нього не може бути звернено позовну вимогу про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Реального спору між ОСОБА_1 та Департаментом немає, а Департамент не може бути відповідачем за цими вимогами. Водночас, рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування житлом є Департаменту безумовною підставою для зняття такої особи з реєстрації в силу ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні».

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

11.На підставі договору дарування 18.10.2012 ОСОБА_5 (дарувальник) подарував ОСОБА_3 (обдарований), в інтересах якої діяла ОСОБА_1 , квартиру АДРЕСА_1 .

12.Право власності зареєстровано 18.10.2012, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

13.Зазначену квартиру ОСОБА_5 отримав на підставі ордеру після смерті ОСОБА_4 , яку приватизував згодом.

14. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, що підтверджується Актовим записом про смерть №2446 від 14.10.2011.

15.У зазначеній квартирі ( АДРЕСА_2 ) з 05.12.1990 й до тепер зареєстрований ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), що підтверджується листом Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради № 125/01-07 від 05.02.2021.

16.12.02.2021 ОСОБА_1 зареєструвалась в електронну чергу до ДНАП з метою подання заяви про зняття з реєстрації ОСОБА_4 , де їй було роз`яснено, що до заяви слід додати відповідне свідоцтво про смерть особи.

17.Заявою від 20.04.2021 ОСОБА_1 звернулася до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, в якій просила внести відповідні записи в базу даних ДНАП про зняття з реєстрації ОСОБА_4 у зв`язку зі смертю.

18.29.04.2021 Департаментом надання адміністративних послуг Одеської міської ради відмовлено ОСОБА_1 у знятті з реєстрації ОСОБА_4 через не надання необхідних документів.

19.Також 20.04.2021 ОСОБА_1 звернулась із заявою до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо зняття з реєстрації з місця проживання гр. ОСОБА_4 у зв`язку зі смертю.

20.Листом від 27.04.2021 № К-537/6/5101-25/5100.4.1/593-21 повідомлено, що відсутні підстави для зняття з реєстрації місця проживання вказаної особи у зв`язку зі смертю, так як Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області не наділено такими функціями.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

21.Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

22.Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6, 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19).

23.Отже, ризики правильності обрання способу захисту права та визначення відповідача несе позивач.

24.Судом з`ясовано, що між сторонами заявлено спір щодо визнання померлої особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а його підставами є не зняття відповідачем такої особи з реєстрації. При цьому, оцінка правомірності дій відповідача, як суб`єкта владних повноважень щодо не зняття померлої особи з реєстрації на вимогу позивача не оскаржується.

25.Правовідносини щодо зняття особи з реєстрації місця проживання регулюються Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

26.Відповідно до ст. 7 зазначеного Закону зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі:

- заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації;

- судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;

- свідоцтва про смерть;

- паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;

- інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.

27.З наведеного вбачається, що підставою зняття з реєстрації може бути як свідоцтва про смерть, так і судове рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням.

28.Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Способи захисту прав та інтересів визначені ст. 16 ЦК України.

29.Відповідно до ч. 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:

1) наказного провадження;

2) позовного провадження (загального або спрощеного);

3) окремого провадження.

30.Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 7 ст. 19 ЦПК України).

31.Відтак, позовне провадження розраховане на наявність спору між сторонами, а окреме – на відсутність спору про право. Відсутність спору про право полягає в тому, що у таких справах не йдеться про оспорювання чи невизнання суб`єктивного права особи, що випливає із житлових, сімейних, спадкових правовідносин тощо. У справах окремого провадження відсутній опонент (відповідач) – протилежна сторона процесу, яка і обумовлює виникнення суперечки, спору про право, але наявний заявник – заінтересована особа, яка прагне задовольнити свій інтерес, встановивши юридичний факт. Окреме провадження необхідно у захисті прав та інтересів не лише, коли вони порушуються, але й коли просто потрібно встановити обставини, що стануть підставою для здійснення суб`єктивних прав.

32.Спору щодо права власності на квартиру між сторонами не має. Смерть особи, що зареєстрована у квартирі підтверджується відповідним актовим записом. Зняття померлої особи з реєстрації на підставі свідоцтва про смерть не можливе через його відсутність у позивача.

33.Відповідач також заперечує, що ним порушено права позивача у розпорядженні майном, так як будь-яких дій спрямованих на вчинення перешкод у користуванні і розпорядженні майном позивачу не чинилось, питання про користування ОСОБА_4 за життя цією квартирою ним не вирішувалось.

34.Вимога про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, спрямовується до самої такої особи, за наявності умов згідно з ст. 405 ЦК України. Тобто, за наявності спору між цими сторонами.

35.Отже, в даному випадку спір про право між позивачем і відповідачем відсутній. Проте суб`єктивний інтерес позивача щодо зняття з реєстрації померлої особи існує та підлягає захисту.

36.Відповідно до ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права . Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

37.Таким чином, суд приходить до висновку, що зняття померлої особи з реєстраційного обліку за місцем проживання можливе шляхом встановлення безспірного юридичного факту про те, що особа втратила право користування квартирою, у зв`язку зі смертю. А відтак належним способом захисту законних інтересів та суб`єктивних прав, що з нього випливають, є звернення до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_4 втратив право користування квартирою у зв`язку зі смертю, - в порядку окремого провадження (відповідно до глави 6 розділу ІV ЦПК України).

38.Оскільки позивачем обрано не той порядок звернення до суду та спосіб, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

39.Крім того, суд погоджується з доводами відповідача про те, що він не є належним відповідачем у даній справі про визнання ОСОБА_4 таким, що втратив право користування квартирою.

40.Відповідач – це особа, яка на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. При цьому неналежний відповідач – це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі – належному відповідачеві (постанова Верховного Суду від 15.02.2020 у справі № 474/106/18).

41.Рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування житлом є відповідною правовою підставою для зняття особи з реєстраційного обліку. Отже, відповідач виконає цю вимогу в силу Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», а не в силу того, що порушив цивільні права позивача. Звернення до суду з позовом до неналежного відповідача є самостійною підставою відмови в позові.

42.Зважаючи на результат вирішення справи, судові витрати згідно з ст. 144 ЦПУ України слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 76-80, 81, 141, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , яка діє як законний представник неповнолітньої доньки ОСОБА_3 відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 04.06.2021.

Суддя Х.С. Кріль