Рішення № 97435904, 04.06.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/4744/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 29.03.2021 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі – МВС України, відповідач) з такими вимогами:

- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України, які полягають у поверненні матеріалів щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України призначення одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.

Позовні вимоги обґрунтовані так (а.с. 1-6): ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ (далі - ОВС); наказом ГУ МВС України у Львівській області №6о/с від 30.03.2010 звільнений зі служби в ОВС у відставку. За результатами обстеження Львівською обласною МСЕК 26.05.2020 ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ та визначено 50% ступеня втрати працездатності. За результатами медичного огляду 23.12.2019 ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в ОВС та 60% втрати працездатності. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду №380/5348/20 від 16.10.2020 позов ОСОБА_1 задоволено повністю, суд серед іншого зобов`язав Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області скласти та подати до Міністерства внутрішніх справ України висновок та відповідний пакет документів щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності II групи з 23.12.2019, внаслідок захворювань, пов`язаних з проходженням служби в ОВС, відповідно до Закону України “Про міліцію” та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850. На виконання зазначеного рішення суду ліквідаційна комісія ГУ МВС України у Львівській області направила до МВС України висновок про призначення одноразової грошової допомоги та відповідні документи. Листом №7322-15-2021 від 24.02.2021 Департамент фінансово-облікової політики МВС повернув матеріали ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги з таких мотивів: - установлення заявникові при повторному огляді другої групи інвалідності та 60% втрати працездатності (2019) відбулося в період понад два роки від дати встановлення йому при первинному огляді третьої групи інвалідності та 50% втрати працездатності (2010), що суперечить умовам Порядку; - написання по батькові ОСОБА_1 у відмітці органу внутрішніх справ на його заяві від 22.01.2021 та у свідоцтві про хворобу від 31.03.2020 №155 не відповідає його паспортним даним; - медико-соціальна комісія проведена з порушенням, без участі представника закладів охорони здоров`я МВС. Позивач вважає протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України, які виразились у поверненні його документів щодо призначення одноразової грошової допомогу у зв`язку із встановленням інвалідності. Вказує, що його заяву про виплату зазначеної допомоги розглянуто у непередбачений законодавством спосіб без прийняття відповідного рішення.

Відповідач, МВС України позов не визнає з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 36-40), просить суд відмовити ОСОБА_1 в задоволенні його позову в повному обсязі. Відповідач посилається на те, що нормами Порядку №850 виплату одноразової грошової допомоги при повторних оглядах МСЕК обмежено терміном 2 роки. Оскільки після первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, тому немає правових підстав для призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку №850. Відповідач вважає вимогу щодо зобов`язання МВС України прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги втручанням в його дискреційні повноваження.

Суд з`ясував позиції учасників справи, дослідив долучені до матеріалів справи заяви по суті спору та письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм спірні правовідносини:

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) проходив службу в органах внутрішніх справ (далі - ОВС); 30.03.2010 звільнений з ОВС у відставку за пунктом 65 «а (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (а.с. 7).

Відповідно до Свідоцтва про хворобу №155 від 31.03.2010, військово-лікарська комісія ГУМВСУ у Львівській області дійшла висновку щодо непридатності ОСОБА_1 до військової служби зі зняттям з військового обліку (а.с. 11-12). За результатом медичного огляду 02.06.2010 позивачу встановлено третю групу інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в ОВС, на строк до 1 червня 2011 року (а.с. 8).

Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 13.02.2020 №333490 ОСОБА_1 , за результатом повторного медичного огляду, встановлено другу групу інвалідності пожиттєво, причина інвалідності – захворювання, пов`язане з проходженням служби в ОВС (а.с. 10). Обласна медико-соціальна експертна комісія №1 у зв`язку із захворюванням пов`язаним з проходженням служби в ОВС визначила ОСОБА_1 60% ступеня втрати працездатності з врахуванням раніше визначених 50% (а.с. 9).

У зв`язку із встановленням другої групи інвалідності ОСОБА_1 звернувся до Головного управління МВС України у Львівській області (далі - ГУ МВС України у Львівській області) для призначення одноразової грошової допомоги та подав необхідні документи. Листом №132/31/01-2020 від 06.04.2020 року ГУ МВС України у Львівській області повідомив позивача, що з дати первинного огляду МСЕК минуло більше двох років та за умовами пункту 4 Порядку це не дає права отримати одноразову грошову допомогу в більшому розмірі.

29.04.2020 позивач звернувся до МВС України про перевірку законності рішення ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області, на що отримав відповідь, що рішення про призначення одноразової грошової допомоги приймає МВС України на підставі висновку та відповідних документів, які готуються та перевіряються органом, у якому працівник міліції проходив службу (а.с. 14-15).

28.05.2020 ОСОБА_1 повторно звернувся до ГУ МВС України у Львівській області з заявою (рапортом) про виплату грошової допомоги та надав необхідний пакет документів. У відповідь листом №20-70/огд/31/01-2020 від 24.06.2020 ГУ МВС України у Львівській області повторно відмовило ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги з покликанням на пункт 4 Порядку у зв`язку з тим, що з дати первинного встановлення інвалідності до повторного огляду та встановлення вищої групи інвалідності пройшло більше двох років (а.с.16). Відмову ГУ МВС України у Львівській області щодо призначення одноразової грошової допомоги позивач оскаржив до суду.

16.10.2020 Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення №380/5348/20 (а.с. 18-25), відповідно до якого позов ОСОБА_1 задовольнив повністю, суд: - визнав протиправною бездіяльність ГУ МВС України у Львівській області щодо не складення висновку на підставі заяви та документів ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги; - зобов`язав ГУ МВС України у Львівській області скласти та подати до МВС України висновок та відповідний пакет документів щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності II групи з 23.12.2019, внаслідок захворювань, пов`язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до Закону України «Про міліцію» та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850. Це рішення набрало законної сили 22.12.2020 (а.с. 18-24).

22.01.2021 ОСОБА_1 повторно звернувся до ГУ МВСУ у Львівській області із заявою/рапортом від 22.01.2021 з доданням відповідних документів, просив провести йому виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановлення другої групи інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в ОВС (а.с.13), котре скерувало документи на розгляд МВС України.

Департамент фінансово-облікової політики МВС України листом №7322/15-2021 від 24.02.2021 повернув ліквідаційній комісії ГУ МВС України у Львівській області матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 без прийняття рішення. В листі зазначено: - що під час опрацювання матеріалів виявлено, що написання по батькові ОСОБА_1 у відмітці ОВС на його заяві від 22.01.2021 та у свідоцтві про хворобу від 31.03.2020 №155 не відповідає його паспортним даним; - установлення заявникові при повторному огляді другої групи інвалідності та 60% втрати професійної працездатності (2019) відбулося в період понад два роки від дати встановлення йому при первинному огляді третьої групи інвалідності та 50% втрати професійної працездатності (2010), що суперечить умовам Порядку; - медико-соціальна експертна комісія проведена з порушенням пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 «Питання медико-соціальної експертизи», зокрема, повідомлено, що при проведенні медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучалися. Вказано, що зазначені недоліки унеможливлювали прийняття рішення за поданими матеріалами (а.с. 26-27).

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права:

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виплату одноразової грошової допомоги у разі каліцтва працівника міліції регламентував Закон України «Про міліцію» від 20.12.1990 №565-ХІІ (далі – Закон №565-ХІІ).

Так, відповідно до статті 23 Закону №565-ХІІ, в редакції Закону України від 13.02.2015 №208-VІІІ, у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

З 07.11.2015 Закон України «Про міліцію» №565-ХІІ втратив чинність у зв`язку з набранням чинності Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VІІІ (далі – Закон №580-VІІІ).

Абзацом третім пункту 15 розділу XI «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону №580-VІІІ визначено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Таким чином, норми статті 23 Закону №565-ХІІ мають переживаючу дію, а колишні працівники міліції мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із інвалідністю на підставі цього Закону в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На реалізацію статті 23 Закону України «Про міліцію» Кабінет Міністрів України Кабінет Міністрів України 21.10.2015 прийняв постанову №850, якою затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі – Порядок №850).

Відповідно до підпункту 2) пункту 3 Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Згідно з пунктом 7 Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Пункт 8,9 Порядку №850 передбачає, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Відповідно до пункту 14 Порядку №850 призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: - учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; - учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; - навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); - подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського регламентує статті 97 Закону №580-VІІІ. Відповідно до пункту 4) частини першої цієї статті одноразова грошова допомога в разі визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті. Частиною другою цієї статті визначено, що порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

При вирішенні цього спору суд керується такими мотивами:

ОСОБА_1 проходив службу в ОВС, 30.03.2010 звільнений з ОВС у відставку за віком. 02.06.2010 позивачу встановлено третю групу інвалідності, причина інвалідності - захворювання, пов`язане з проходженням служби в ОВС. За результатом повторного медичного огляду 13.02.2020 позивачу встановлено другу групу інвалідності пожиттєво, причина інвалідності - захворювання, пов`язане з проходженням служби в ОВС.

ОСОБА_1 з покликанням на ці обставини (втрата 60% працездатності, з урахуванням раніше визначених 50% та вища група інвалідність, спричинені захворюванням, котре пов`язане з проходженням служби в ОВС) 22.01.2021 звернувся із заявою/рапортом щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги до органу, в якому проходив службу (ГУ МВС у Львівській області). ГУ МВСУ у Львівській області за результатом розгляду поданої ОСОБА_1 заяви сформувало висновок, який разом із доданими заявником документами направило МВС України для прийняття відповідного рішення.

МВС України за результатом опрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги повернуло такі до ГУ МВС України у Львівській області без прийняття рішення (про призначення/відмову в призначенні одноразової грошової допомоги), при цьому вказало на неточності в написанні по батькові ОСОБА_1 і те, що при проведенні медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 не було залучено представників закладів охорони здоров`я МВС, а встановлення вищої групи інвалідності відбулось в період понад два роки від первинного встановлення групи інвалвдномсті.

Оцінюючи дії відповідача щодо повернення документів ОСОБА_1 без прийняття рішення по суті звернення суд зазначає таке:

норми Порядку №850 (пункт 9) встановлюють, що прийняття рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги віднесено до компетенції МВС України, яке в місячний строк після надходження документів (висновку органу, в якому проходив службу заявник та наданих заявником документів) приймає одне з таких рішень:

1) про призначення грошової допомоги і надсилає його разом із документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги;

2) про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Суд встановив, що МВС України ухилилося від прийняття рішення, що віднесене до його компетенції, оскільки не прийняло жодного рішення щодо одноразової грошової допомоги заявнику (про призначення/відмову у призначенні). Натомість МВС України повернуло ці документи, посилаючись на неможливість прийняття рішення за надісланим пакетом документів.

Оцінюючи ці дії МВС України через призму норм Порядку №850 суд дійшов висновку, що відповідач протиправно повернув документи ОСОБА_1 не прийняв рішення по суті питання, хоча вирішення цього питання відноситься до виключної його компетенції. Норми Порядку №850 не визначають повноваження МВС щодо повернення документи без розгляду, без прийняття відповідного рішення.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог позивача до МВС України щодо спонукання/зобов`язання призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» та Порядку №850, а також аргументи відповідача щодо дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень щодо прийняття такого рішення суд керується такими міркуваннями:

відповідно до статті 245 КАС України у разі задоволення позову про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Оскільки суд встановив, що МВС України не розглянуло по суті питання щодо наявності/відсутності підстав для призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та не прийняло рішення щодо того, чи наявні/відсутні всі визначені Законом №565-ХІІ та Порядком № 850 умови для цієї виплати. Суд вважає, що не повинен підміняти МВС України та замість нього вирішувати питання, щодо якого відповідач ще не прийняв жодного рішення.

Суд пам`ятає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до положень статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: - визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; - визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; - визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; - інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За цих конкретних обставин справи суд вважає належним способом захисту прав позивача спонукання/зобов`язання МВС України повторно розглянути висновок ГУ МВС України у Львівській області та додані до нього документи щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та прийняти обґрунтоване рішення відповідно до пункту 9 Порядку №850.

Підсумовуючи свої висновки суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково, при цьому вийшовши за межі позовних вимог.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 246 КАС України у разі необхідності в резолютивній частині рішення також вказується про порядок і строк його виконання. МВС України повернуло усі матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ліквідаційній комісії ГУ МВС України у Львівській області, яка передала такі заявнику. З метою виконання цього рішення суд встановлює такі спосіб та строки його виконання, котрі дозволять забезпечити ефективне та дієве відновлення прав позивача:

- ОСОБА_1 впродовж тижня після набрання цим рішенням суду законної сили подає оригінал заяви/рапорта (від 22.01.2021) про призначення одноразової грошової допомоги з додатками до ГУ МВС України у Львівській області;

- ГУ МВС України у Львівській області впродовж тижня після отримання цих документів скеровує такі разом із копією висновку щодо призначення одноразової грошової допомоги до МВС України;

- МВС України приймає рішення по суті заяви/рапорта в місячний строк після надходження документів від ГУ МВС України у Львівській області.

Суд не вирішує питання про розподіл судових витрат за приписами статті 139 КАС України, оскільки позивач є особою з інвалідністю другої групи та згідно з пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, доказів понесення інших видів судових витрат не надав.

Керуючись ст.ст. 9, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення», пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Задовольнити адміністративний позов частково.

Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення документів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України (01601, місто Київ, вул.Академіка Богомольця, буд. 10; ідентифікаційний код 00032684) повторно розглянути заяву (рапорт) від 22.01.2021 про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) і додані до нього документи разом із висновком Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області і прийняти за наслідками повторного розгляду одне із рішень, передбачених пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 (про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Встановити такий спосіб та строки виконання цього рішення суду:

- ОСОБА_1 впродовж тижня після набрання цим рішенням суду законної сили подає оригінал заяви/рапорта від 22.01.2021 про призначення одноразової грошової допомоги з додатками до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області;

- Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області впродовж тижня після отримання цих документів скеровує такі разом із копією висновку щодо призначення одноразової грошової допомоги до Міністерства внутрішніх справ України;

- Міністерство внутрішніх справ України приймає рішення по суті рапорта в місячний строк після надходження документів від Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області.

Судові витрати не розподіляти.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Москаль Р.М.