
Справа №461/793/17
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01.06.2021 року Галицький районний суд м.Львова
у складі: головуючого судді Мисько Х.М.,
з участю: секретаря судового засідання Волошин Ю.П.,
прокурора Мішкурова К.О.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
захисника обвинуваченного Федоренка М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження /внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12016140050004134 від 15.09.2016 року /про обвинувачення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м.Львова, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, востаннє вироком Шевченківського районного суду м.Львова від 13.09.2019 року до покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі, -
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,
В С Т А Н О В И В:
обвинувачений ОСОБА_1 , 14.09.2016 року, приблизно о 22.00 год., перебуваючи поблизу будинку №14 по вул. Фурманській у м.Львові, шляхом обману ОСОБА_2 , під виглядом купівлі в нього мобільного телефону, заволодів мобільним телефоном ОСОБА_2 марки «LG», вартістю 3300 грн., заздалегідь не маючи наміру виконати взяті на себе зобов`язання, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 , після роз`яснення йому суті обвинувачення, свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю та дав пояснення, які в повній мірі відповідають обставинам, викладеним в описовій частині обвинувального акту. У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо його не карати, вказавши, що повністю усвідомив протиправність своїх дій. Зокрема, пояснив, що дійсно, 14.09.2016 року обманувши ОСОБА_2 , заволодів його мобільним телефоном.
Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, скерував на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі.
Сторони кримінального провадження на виклику та допиті свідків і потерпілих не наполягали, оскільки обвинувачений визнав фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті.
Крім повного визнання ОСОБА_1 викладених в обвинувальному акті фактичних обставин, його вина у вчиненні кримінального правопорушення в межах висунутого обвинувачення за встановлених судом обставин повністю підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, зокрема:
- протоколом про прийняття заяви ОСОБА_2 про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 14.09.2016 року;
- даними протоколу огляду предмету від 20.10.2016 року;
- даними протоколу пред`явлення особи до впізнання від 13.12.2016 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_3 впізнав особу, яка заволоділа його телефоном.
Зазначені докази по справі зібрані відповідно до вимог кримінального процесуального закону, є допустимими та такими, що в сукупності безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченим діянь, інкримінованих йому стороною обвинувачення.
Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.190 КК України, оскільки він повторно вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують покарання, а саме: щире каяття та повне визнання вини. Обставин, що обтяжують покарання – не встановлено.
Щодо особи обвинуваченого, встановлено, що ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно, на обліках в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, вину у вчиненому визнав повністю.
З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід призначити покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів - в межах санкцій статей особливої частини Кримінального кодексу України, за якими кваліфіковано його дії у виді позбавлення волі, оскільки його виправлення, на думку суду можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 раніше засуджений вироком Шевченківського районного суду м.Львова від 13.09.2019 року за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі.
Оскільки, кримінальне правопорушення за ч.2 ст.190 КК України у вказаному кримінальному провадженні вчинене ОСОБА_1 до ухвалення вироку Шевченківським районним судом м.Львова від 13.09.2019 року, покарання останньому слід призначити із застосуванням ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Також, судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 23.12.2016 року по 06.01.2017 року, перебував під вартою у ДУ «Львівській установі виконання покарань №19» на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 23.12.2016 року (звільнений у зв`язку із сплатою застави).
Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 24.01.2019 року тимчасово залишено обвинуваченого ОСОБА_1 у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19» у зв`язку із розглядом Галицьким районним судом м.Львова кримінального провадження №12016140050004134 від 15.09.2016 року.
Згідно Постанови Верховного Суду України від 29.08.2018 року у справі №663/537/17, якщо особа вчинила злочин в період з 24.12.2015 року до 20.06.2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (пряма дія Закону № 838-VIII).
Відповідно до ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону №838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання», зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Згідно п.п. в, ґ ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону № 838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання», у строк попереднього ув`язнення включається строк тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування та строк перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув`язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.
Долю речових доказів слід вирішити на підставі ч.6 ст.100 КПК України.
Цивільний позов не заявлявся.
Витрат на проведення експертиз у кримінальному провадженні немає.
Запобіжний захід ОСОБА_1 у виді тримання під вартою – до вступу вироку в законну силу, слід залишити без змін.
Керуючись ч.3 ст.349, ст.ст. 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком, більш суворим покаранням у виді 5 (п`яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі, призначеним за вироком Шевченківського районного суду м.Львова від 13.09.2019 року, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 5 (п`яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 15.01.2019 року.
Зарахувати у строк відбуття покарання період перебування ОСОБА_1 під вартою у ЛУВП №19 тривалістю 15 днів, а саме: в період з 23.12.2016 року по 06.01.2017 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Зарахувати у строк відбуття покарання період перебування ОСОБА_1 , який відбував покарання, призначене вироком Бродівського районного суду Львівської області від 03.11.2017 року, в ЛУВП №19 для участі у судовому розгляді даного кримінального провадження, тривалістю 2 роки 4 місяці 7 днів, а саме: період з 24.01.2019 року (день постановлення ухвали про залишення ОСОБА_1 у ЛУВП №19 для участі у судовому розгляді кримінального провадження) по 01.06.2021 року (день ухвалення вироку)
Речові докази, а саме:
- DVD – R диск - залишити при матеріалах справи на окремому аркуші.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду, і дослідження яких було визнано судом недоцільним. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Мисько Х.М.
Судове рішення № 97434676, Галицький районний суд м. Львова було прийнято 01.06.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 461/793/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: