Ухвала суду № 97434362, 24.05.2021, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

606/453/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2021 року м.Теребовля

Суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Малярчук В.В. розглянувши позовну заяву заступника керівника Теребовлянської місцевої прокуратури Тернопільської області в інтересах держави в особі: Теребовлянської міської ради, Управління сім`ї та молоді Тернопільської обласної державної адміністрації до колективного міжгосподарського дитячого оздоровчого закладу «Промінь», Обласного об`єднання міжгосподарських здравниць «Тернопільсільгоспздравниця», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відділу з надання адміністративних послуг та державної реєстрації Теребовлянської районної державної адміністрації про визнання права комунальної власності на дитячий оздоровчий заклад, скасування реєстраційних дій,-

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Теребовлянської місцевої прокуратури Тернопільської області в інтересах держави в особі: Теребовлянської міської ради, Управління сім`ї та молоді Тернопільської обласної державної адміністрації звернувся до суду із позовною заявою до колективного міжгосподарського дитячого оздоровчого закладу «Промінь», Обласного об`єднання міжгосподарських здравниць «Тернопільсільгоспздравниця», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відділу з надання адміністративних послуг та державної реєстрації Теребовлянської районної державної адміністрації про визнання права комунальної власності на дитячий оздоровчий заклад, скасування реєстраційних дій.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2018 року позовну заяву першого заступника прокурора Тернопільської області до відділу державної реєстрації Теребовлянської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – Відділу сім"ї та молоді Тернопільської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Колективного міжгосподарського дитячого оздоровчого закладу "Промінь", Обласного об"єднання міжгосподарських здравниць Тернопільсільгоспздравниця", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування реєстраційних дій залишено без розгляду.

Мотивуючи своє рішення суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Мартиць О.І. посилався на те, що прокурор не обгрунтував та не довів належними і допустимими доказами наявність порушень відповідачем законних інтересів держави, а також не обґрунтовано підстави звернення до суду, з наданням належних доказів, які би підтверджували встановлення прокурором наявності підстав для представництва у відповідності до статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Заступник прокурора Тернопільської області звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2018 року до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року апеляційну скаргу заступника прокурора Тернопільської області залишено без задоволення, а ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2018 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 1940/1300/18 – без змін.

Заступник прокурора Львівської області звернувся з касаційною скаргою на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року до Верховного Суду України.

Касаційну скаргу заступника прокурора Львівської області залишено без задоволення.

Постановою Верховного Суду України від 28 жовтня 2020 року ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року залишено без змін.

Вказану постанову мотивовано, тим що для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити й описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а виокремити ті ознаки, за якими його можна віднести до виняткового випадку, повинен зазначити, що відбулося порушення або існує загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Таким чином, законом не передбачено безумовне право прокурора на представництво інтересів. Процесуальні і матеріальні норми, які регламентують порядок здійснення прокурором представництва у суді, чітко й однозначно визначають наслідки, які настають і можуть бути застосовані у разі, якщо звернення прокурора відбувалося з порушенням встановленого законом порядку. Зі змісту позовної заяви та листа позивача №08-204вих.18 від 21.09 2018 року (скерованого на усунення недоліків позовної заяви), суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем не обґрунтовано, що дії відповідача порушують чи зачіпають інтереси держави, а орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження із захисту інтересів держави чи територіальної громади, не здійснюють або неналежним чином здійснюють свої повноваження, що спонукає прокурора виступити на захист державних інтересів шляхом звернення з позовом до адміністративного суду. Таким чином, суди дійшли правильного висновку, що оскільки прокурором не усунуто недоліків позовної заяви шляхом, визначеним в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, наявні підстави для застосування наслідків, передбачених ч. 15 ст. 171 КАС України.

Заступник керівника Теребовлянської місцевої прокуратури Тернопільської області в інтересах держави в особі: Теребовлянської міської ради, Управління сім`ї та молоді Тернопільської обласної державної адміністрації звернувся до суду із позовною заявою до колективного міжгосподарського дитячого оздоровчого закладу «Промінь», Обласного об`єднання міжгосподарських здравниць «Тернопільсільгоспздравниця», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відділу з надання адміністративних послуг та державної реєстрації Теребовлянської районної державної адміністрації про визнання права комунальної власності на дитячий оздоровчий заклад, скасування реєстраційних дій, в якій просить визнати право комунальної власності Теребовлянської міської ради (ЄДРПОУ 04058456) на Колективний міжгосподарський дитячий оздоровчий заклад «Промінь» (с.Долина Теребовлянської міської об`єднаної територіальної громади Тернопільської області, ЄДРПОУ 21163953), та скасувати наступні записи про реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо власника Колективного міжгосподарського дитячого оздоровчого закладу «Промінь»: номер запису - 16371050002000922 від 18 червня 2013 року - зміни до установчих документів; номери записів - 16371070003000922, 16377770004000922 від 02 вересня 2015 року, 16377770005000922 від 03 вересня 2015 року - зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах.

Розглянувши матеріали справи суд дійшов до наступного висновку, що дана позовна заява подана з порушенням вимог п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.

Згідно п. 3 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обгрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Аналіз частин третьої, четвертої статті 56 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв`язку з частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі в судах стає можливою за умови, крім іншого, обгрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.

Відповідно до третьої, четвертої статті 56 Цивільного процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обгрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:

1)витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом;

2)отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Аналіз частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Суд враховує, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W.v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, п. 27).

Пунк три частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

У даному випадку, перебравши на себе повноваження позивача, прокурор не обгрунтував та не довів належними і допустимими доказами наявність порушень відповідачем законних інтересів держави, а також не обґрунтовано підстави звернення до суду, з наданням належних доказів, які би підтверджували встановлення прокурором наявності підстав для представництва у відповідності до статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

При цьому, на переконання суду, прокурором не доведено чим саме порушені інтереси держави, навіть у випадку незаконної державної реєстрації змін до установчих документів колективного міжгосподарського дитячого оздоровчого закладу "Промінь".

У відповідності до пункту 4 частини четвертої статті 185 ЦПК України позовна заява повертається позивачеві якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Так, у наданому суду обгрунтуванні прокурором не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, а також не обгрунтовано підстави звернення до суду, зокрема, з позовною заявою до суду, від імені органу, уповноваженого здійснювати функції Держави, з наданням належних доказів, які би підтверджували встановлення прокурором наявності підстав для представництва у відповідності до статті 23 Закону України Про прокуратуру.

З урахуванням вищенаведеного суд прийшов до висновку, що підстави для звернення прокурора з позовною заявою до суду в інтересах держави відсутні, а вказаний позов підлягає поверненню.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом в постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17 та від 10 травня 2018 року у справі № 918/323/17, ухвалах від 07 травня 2018 року у справі № 910/18283/17, від 16 травня 2018 року у справі № 826/13768/16, від 19 липня 2018 року у справі №822/1169/17 та від 20.09.2018 року у справі №924/1237/17.

Крім цього, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Керуючись п. 4 ч.4 ст. 185 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву заступника керівника Теребовлянської місцевої прокуратури Тернопільської області в інтересах держави в особі: Теребовлянської міської ради, Управління сім`ї та молоді Тернопільської обласної державної адміністрації до колективного міжгосподарського дитячого оздоровчого закладу «Промінь», Обласного об`єднання міжгосподарських здравниць «Тернопільсільгоспздравниця», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відділу з надання адміністративних послуг та державної реєстрації Теребовлянської районної державної адміністрації про визнання права комунальної власності на дитячий оздоровчий заклад, скасування реєстраційних дій повернути позивачу згідно п. 4 ч.4 ст. 185 ЦПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду або через Теребовлянський районний суд Тернопільської області.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: