Ухвала суду № 97433244, 04.06.2021, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/707/21

У Х В А Л А

01 червня 2021 року м. Львів

Шевченківськийрайонний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Федорової О. Ф.

секретар судового засідання Хомляк О.П.

склад учасників справи:

заявник ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщеннізалисудовихзасіданьШевченківського районного суду м. Львова заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Шевченківського районного суду м. Львова Зими Ірини Євстафіївни від розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Львівського державного університету безпеки життєдіяльності про поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.

встановив:

01.02.2021 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова поступила позовна заява ОСОБА_1 до Львівського державного університету безпеки життєдіяльності про поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.

21.05.2021 року ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді Шевченківського районного суду м. Львова Зимі І.Є. (а.с.184-186).

21.05.2021 року Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова заяву ОСОБА_1 визнано необґрунтованою та передано до канцелярії суду для визначення судді в порядку ст. 33 ЦПК України (а.с.189-190).

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа №466/707/21 передана судді Федоровій О.Ф. (а.с. 191).

На адресу Шевченківського районного суду м. Львова Підгородецький Я.І. 01.06.2021 року подав заяву до розгляду заяви про відвід судді Зими І.Є.

У судовому засіданні 01.06.2021 року ОСОБА_1 підтримав заяву про відвід від 21.05.21 року та заяву від 01.06.2021 року.

Пояснив суду, щи на його думку, суддяШевченківського районного суду м. Львова Зима І.Є. незаконно надала доступ до матеріалівсправипредставникувідповідача, оскільки при ознайомленніізматеріаламисправи02.042021 рокувін не побачив заяви ОСОБА_2 про такеознайомлення, тому ОСОБА_3 отримав доступ до справи поза рамками судового процесу. Також вважає, що представники відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 допущені до судового процесу незаконно.

Наведені обставини, на думку ОСОБА_1 свідчать про упереджене ставлення та необ`єктивність судді Зими І.Є. по відношенню до нього, як учасника цивільної справи.

Статтею 36 ЦПК України, передбачено підстави, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 36 ЦПК України

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України, передбачено, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Заслухав пояснення ОСОБА_1 , вивчив подані ним заяви, дослідив матеріали цивільної справи в межах повноважень суду при розгляді заяви про відвід, судом встановлено, що підставами для відводу судді Зими І.Є. є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, а саме те, що у судовому засіданні суддя Зима І.Є. неправомірно допустила до участі у справі в якості представників відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що може бути розцінено судом як незгода сторони з процесуальними рішеннями судді.

Згідно ч. 7 ст. 56 «Закону України Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

На думку суду заява про відвід судді може бути задоволена з наступних підстав.

Пунктом 5 частини 1 статті 36 ЦПК України, передбачено як підставу для відводу судді наявність інших обставин, що викликають сумнів в його неупередженості або об?єктивності.

Відповідно до ст.10 ЦПК України, суд при розгляді справ застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950року та Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Наявність безсторонності визначається в тому числі і забезпеченням умов, за яких були б неможливі сумніви у неупередженості суду (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року), зокрема, має бути створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав і навіть потенційної можливості побоюватися, що суд не є безстороннім.

При розгляді заяви про відвід необхідно виходити саме з суб`єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об`єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини (справи «Пуллар проти Сполученого Королівства» і «Томанн проти Швейцарії», а також «ЕкедеміТрейдинг ЛТД та інші проти Греції» і «Дактарас проти Литви») наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд. Отже, незадоволення заяви про відвід може сприйматися стороною як порушення її прав.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.06 р. у справі «Білуга проти України», від 28.10.98р. у справі «Ветштайн проти Швейцарії» тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Таким чином оскільки на думку суду у ОСОБА_1 виник певний сумнів, в нього завідомо склалася позиція та думка про необ`єктивність та упередженість судді, а отже завідомо майбутнє законне рішення у справі в будь-якому випадку стороною ставиться під сумнів.

З метою щоб у сторін не виникало будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді, а також з метою виключення всіх обставин, які можуть в подальшому викликати сумнів в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про відвід головуючого.

На підставі викладеного та керуючись: 36, 39, 40, 261 ЦПК України, -

постановив:

Заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Шевченківського районного суду м. Львова Зими Ірини Євстафіївни від розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Львівського державного університету безпеки життєдіяльності про поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди - задовольнити.

Відвести суддю Шевченківського районного суду м. Львова Зима Ірину Євстафіївну від участі у розгляді цивільної справи № 466/707/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Львівського державного університету безпеки життєдіяльності про поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.

Матеріали цивільної справи № 466/707/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Львівського державного університету безпеки життєдіяльності про поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, передати для повторного розподіл у відповідності з вимогами ст.33 ЦПК України.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://sh.lv.court.gov.ua/sud1328/.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст складено 04 червня 2021 року .

Суддя: О. Ф. Федорова