Ухвала суду № 97433116, 04.06.2021, Франківський районний суд м. Львова

465/3325/17

1-в/465/222/21

У Х В А Л А

Іменем України

04.06.2021 року м. Львів

Франківський районний суд м.Львова в складі

головуючої - судді Мигаль Г.П.

при секретарі судового засідання Максимович М.М.

розглянувши у закритому судовому засіданні в м.Львові заяву ОСОБА_1 про повернення застави внесеної за ОСОБА_2 у кримінальному провадженні до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016140080004416 від 29 листопада 2016 року,-

в с т а н о в и в:

У провадженні Франківського районного суду м. Львова перебувало кримінальне провадження № 12016140080004416 від 29 листопада 2016 року відносно ОСОБА_2 , який обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.2 ст. 15- ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України.

ОСОБА_1 27 травня 2021 року звернулася до суду з заявою про поверненя застави в розмірі 32 000 грн., яку вона 29 травня 2017 року сплатила за ОСОБА_2 .

Заяву мотивує тим, що вироком Франківського районного суду м. Львова від 21 липня 2020 року ОСОБА_2 було засуджено за ч. 2 ст.15, ч. 1 ст. 70, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК Українидо 4 (чотирьох) років позбавлення волі та на підставі ст. 75, ст. 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Заявник в судове засідання не з`явилася.

Прокурор в судове засідання не з`явився, заяву про повернення застави просить розглядати у його відсутності, щодо повернення застави не заперечив.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось відповідно до вимог п.1 ст.107 КПК України.

Суд, розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

У відповідності до ч.8 вказаної статті у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

При цьому відповідно до ч.9, 10 вказаної статті питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Відповідно до п.7 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2011 року № 15 кошти, внесенні як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених кримінальним процесуальним кодексом України.

Судом встановлено, що 22 травня 2017 року ухвалою Франківського районного суду м.Львова відносно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 22 травня 2017 року із можливістю внесення суму застави у розмірі 32000,00 грн.

Відповідно до дублікату квитанції № 0.0.775350792.1 від 29 травня 2017 року ОСОБА_1 внесено заставу в розмірі 32000 грн. на виконання вищевказаної ухвали.

Вироком Франківського районного суду м. Львова від 21 липня 2020 року ОСОБА_2 було засуджено за ч. 2 ст.15, ч. 1 ст. 70, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК Українидо 4 (чотирьох) років позбавлення волі та на підставі ст. 75, ст. 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки, однак притання про поверненя застави не вирішено

Оскільки доказів щодо порушення умов застави чи звернення застави в дохід держави суду не надано, суд доходить до висновку, що заява про повернення застави підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 182, 372 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

Заяву задоволити.

Повернути заставодавцю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , заставу в розмірі 32000 (тридцять дві тисчі) гривень, внесену нею 29 травня 2017 року через АТ «ПриватБанк» (квитанція № 0.0.775350792.1) за ОСОБА_2 згідно з ухвалою Франківського районного суду м.Києва від 22 травня 2017 року.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного суду через Франківський районнийсуд м.Львова протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Мигаль Г.П.