Ухвала суду № 97431913, 13.04.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 13.04.2021

Справа № 937/3180/21

Провадження 1-кс/937/1147/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«13» квітня 2021 року слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Редько О.В., за участі секретаря судового засідання – Колеснікової Л.В., прокурора – Неровної Н.Г., підозрюваного – ОСОБА_1 , захисника підозрюваного – адвоката Медвідя Є.М., розглянувши клопотання за матеріалами кримінального провадження№ 12021082140000404 старшого слідчого СВ Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції Гришко І.І., погоджене прокурором Мелітопольської окружної прокуратури Неровною Н.Г., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь Запорізької області, громадянина України, освіта середня спеціальна, не працевлаштованого, не одруженого, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 23.11.2007 Мелітопольським міським судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік;

- 28.12.2011 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.ч. 1,2 ст. 185, ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;

- 29.12.2014 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 296 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки;

-19.03.2021, Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.ч. 1,2,3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки,-

підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання за матеріалами кримінального провадження № 12021082140000404 старшого слідчого СВ Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції, погоджене прокурором Мелітопольської окружної прокуратури Неровною Н.Г. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КПК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що 07 квітня 2021 року, приблизно о 15 годині, знаходячись на території домоволодіння АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 маючи умисел, направлений на знищення чужого майна шляхом підпалу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді знищення чужого майна та бажаючи їх настання, на ґрунті сталих неприязних відносин з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є особою похилого віку, заніс хмиз та сухі гілки дерев до приміщення гаражу, поєднаним з житловим будинком розташованим за вказаною адресою, в якому на момент подій перебувала потерпіла та її малолітня онука, після чого, наявним у ОСОБА_1 при собі невстановленим джерелом вогню підпалив речі, внаслідок чого виникла пожежа в приміщенні гаражу на території домоволодіння АДРЕСА_3 , після чого ОСОБА_1 залишив територію вказаного домоволодіння.

В результаті вищевказаних умисних протиправних дій ОСОБА_1 шляхом підпалу було пошкоджено гараж та будинок на території домоволодіння АДРЕСА_3 .

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється в умисному пошкодженні чужого майна, вчинене шляхом підпалу, що кваліфікується як кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 194 КК України.

За даним фактом 07.04.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за № 12021082140000404 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, тобто умисне знищення чужого майна, вчинене шляхом підпалу.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вина якого підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події від 07.04.2021, за адресою: АДРЕСА_1 ;

- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2

- протоколами допиту свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ;

- іншими матеріалами кримінального провадження.

09.04.2021 ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Таким чином, під час досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких та передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років.

Відповідно до ст. 17 Закону України N 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права, а статтею 18 цього Закону встановлено порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.

Практикою Європейського суду з прав людини, яка викладена у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства", встановлено, що факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав.

1. Наявність ризику, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 відповідно до ст. 12 КК України, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від трьох до десяти років, при цьому ОСОБА_1 усвідомлює, що за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення передбачене покарання пов`язане виключно з позбавленням волі, тому може вчиняти дії спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та суду.

Також, на підтвердження наявності ризику вказують наступні факти: відсутність міцних соціальних зв`язків (не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні немає, офіційно не працевлаштований), раніше притягувався до кримінальної відповідальності та був засуджений до позбавлення волі з іспитовим строком, 19.03.2021 відносно ОСОБА_1 винесено вирок у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, з іспитовим строком 3 роки.

Вказане свідчить, що підозрюваний, перебуваючи на волі, з метою ухилення від кримінальної відповідальності зможе залишити місце проживання та ймовірніше за все прийме спроби переховування від органів досудового розслідування та суду.

2. Наявність ризику, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків та потерпілу (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) підтверджується тим, що потерпілий та свідки, що допитані під час досудового розслідування безпосередньо контактували з підозрюваним, деякі з них, а саме потерпіла перебуває з підозрюваним у родинних відносинах, свідок ОСОБА_5 , певний час проживає з ОСОБА_1 однією сім`єю. Вказаних осіб, судом на стадії судового розгляду не допитано.

Враховуючи, що згідно п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Яжинський проти Польщі» ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу.

З огляду на вказане, з урахуванням, що письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 наразі лише вручене та стадія судового розгляду не почалась, - вважаю, що ризик прийняття підозрюваним спроб незаконного впливу на свідків та потерпілу, які безпосередньо перед судом не допитані, з метою переконання або змушення останніх надати покази в вигідному для підозрюваного аспекті є реальним.

3. Наявність ризику, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) підтверджується тим, що ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні тяжкого злочину, та підозрюваний розуміє той факт, що при доведеності його винуватості, покарання за інкриміноване йому кримінальне правопорушення передбачає виключно позбавлення волі на строк від трьох до десяти років без застосування ст. 75 КК України.

Вказане твердження обґрунтовується тим, що згідно відомостей про притягнення до відповідальності, встановлено, що ОСОБА_1 , притягався до кримінальної відповідальності за вчинення крадіжок поєднаних із проникненням до житла чи іншого володіння особи, а також хуліганських дій, за вчинення яких був засуджений з іспитовим строком, проте на шлях виправлення не став, як наявний факт автобіографії підозрюваного та розуміння реальності відбування покарання у виді позбавлення волі.

З метою уникнення покарання, ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні, в тому числі й шляхом погроз, умовлянь схилити їх до дачі неправдивих показів, що вплине на швидке, повне та неупереджене проведення досудового розслідування та на встановлення обставин, які згідно ст. 91 КПК України підлягають доказуванню.

На необхідність обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою також вказує сам характер злочинної діяльності, а саме : вчинення кримінального правопорушення у світлий час доби, що посилюється його обізнаністю про сторони особистого життя, місця звичайного перебування потерпілої та свідків (постійного чи тимчасового проживання), усвідомлення того факту, що потерпіла або сторонні особи можуть спостерігати за його діями, що в свою чергу вказує на зухвалість злочинної діяльності ОСОБА_1 .

Крім того, беручи до уваги ту обставину, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, цей злочин підозрюваний вчинив під впливом скрутних життєвих обставин, тим самим орган досудового розслідування приходить до висновку, що злочинна діяльність є стабільним джерелом його доходу, шляхом досягнення поставленої мети, і тому є обґрунтовані підстави сумніватися що, підозрюваний перебуваючи на волі, знов не опиниться у скрутному матеріальному становищі і знов не вчинить нового злочину проти власності або проти волі, честі та гідності особи.

Необхідно врахувати той факт, що ОСОБА_1 раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності та проти громадського порядку і тяжкість та зухвалість вчиненого злочину свідчить про схильність останнього до рецидиву та його антисоціальну поведінку, а також про те що підозрюваний може продовжити свою злочинну діяльність, вчинити інші кримінальні правопорушення, тим самим завдати шкоду охоронюваним правам та інтересам суспільства.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Наявність у підозрюваного місця проживання, не виключає можливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не засвідчує відсутність наміру переховування від слідства та суду.

Як зазначає Європейський Суд з прав людини, у кожному випадку суд своїм рішенням повинен забезпечувати не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Таким чином, аналізуючи зазначені доводи, а також вік підозрюваного, його матеріальне положення та обставини, які враховуються під час обрання запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, наявність судимостей, стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків, наявність сім`ї та утриманців, репутацію підозрюваного, дають підстави вважати, що лише такий запобіжний захід, як тримання під вартою, може запобігти ризикам, передбаченим у п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 та створити необхідні умови для встановлення істини у вказаному кримінальному провадженні.

Таким чином, орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_1 , може переховатися від органів досудового розслідування й суду, впливати на потерпілих та свідків, а також вчинити нове кримінальне правопорушення з корисливих або хуліганських мотивів, а тим самим перешкодить встановленню істини в кримінальному провадженні, що дає підстави стверджувати, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів розслідування й суду, забезпечити виконання процесуальних рішень у провадженні.

При обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання або домашнього арешту, підозрюваний зобов`язується не відлучатися з постійного місця проживання.

Треба враховувати те, що підозрюваний з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може безперешкодно залишити будь-яке місце проживання та переховуватися від органів досудового слідства та суду, так як на даний час ОСОБА_1 мешкає в орендованому житлі, строк оренди якого закінчується, за місцем реєстрації підозрюваного мешкає потерпіла та свідки скоєного ним кримінального правопорушення, у підозрюваного відсутні джерела доходів та міцні соціальні зв`язки. Отже обрання відносно нього вказаних запобіжних заходів неможливо.

Враховуючи те, що особи, які заслуговують на довіру та які могли би поручитися за підозрюваного відсутні, обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, згідно ст. 180 КПК України – неможливо.

Також, враховуючи те, що підозрюваний ніде не працює, постійного джерела доходів немає, вважаю, що обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави згідно ч.4 ст. 183 КПК України - також не можливо, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, пов`язаного із погрозою застосуванням насильства.

Приймаючи до уваги наявність письмового повідомлення про підозру у вчиненні діяння, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, може здійснити зазначенні у клопотанні дії, спрямованні на перешкоджання досудовому розслідуванні та правосуддю, з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, яке визначено законом на строк від трьох до десяти років позбавлення волі, слідчий вважає недоцільним обрати більш м`який запобіжний захід.

Прокурор в судовому засіданні просила задовольнити клопотання на підставах, які зазначені в клопотанні.

Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив суд обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник підозрюваного – адвокат Медвідь Є.М. заперечував проти клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив суд обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

На підставі ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження здійснюється за допомогою технічних засобів. Крім того, відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Як вбачається з наданих суду матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, що підтверджується наступними зібраними органом досудового розслідування доказами:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021082140000404 від 07.04.2021 року;

- рапортами від складеними 07.04.2021 року помічником чергового Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області Прядко О.О.;

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується);

- протоколом огляду місця події від 07.04.2021 року;

- актом про пожежу від 07.04.2021 року;

- звітом складеним Мелітопольським МРУ ГУ ДСНС України в Запорізькій області про причину виникнення пожежі;

- протоком допиту потерпілого від 07.04.2021 року;

- протоколом допиту потерпілого від 12.04.2021 року;

- письмовими поясненнями підозрюваного від 08.04.2021 року;

- протоколами допиту свідків від 07.04.2021 року, 08.04.2021 року, 12.04.2021 року;

- повідомленням про підозру;

- протоколом допиту підозрюваного від 09.04.2021 року;

- іншими доказами, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України слідчий суддя при обранні запобіжного заходу підозрюваному враховує: вагомість наявність доказів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу, на які посилався слідчий в клопотанні, тяжкість вчиненого умисного кримінального правопорушення, наявність судимостей, відсутність постійного джерела доходу, відсутність стійких соціальних зв`язків, а також конкретні обставини кримінального правопорушення.

Слідчий суддя вважає доведеним органом досудового розслідування існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України:

- наявність ризику, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду;

- наявність ризику, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків та потерпілу;

- наявність ризику, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так наявність існування ризику, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду підтверджується тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від трьох до десяти років, він усвідомлює, що за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення передбачено покарання пов`язане виключно з позбавленням волі, а тому може вчиняти дії спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та суду.

Наявність існування ризику, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків та потерпілу підтверджується тим, що потерпілий та свідки контактували з підозрюваним, потерпіла взагалі перебуває з підозрюваним у родинних відносинах, свідок ОСОБА_5 певний час проживає з підозрюваним однією сім`єю.

Наявність існування ризику, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_1 вже притягався до кримінальної відповідальності за вчинення крадіжок із проникненням до житла чи іншого володіння особи, а також хуліганських дій, за вчинення яких був засуджений. 19.03.2021 року ОСОБА_1 був засуджений вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області за ч.1, 2. 3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки. 09.04.2021 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, що свідчить про те, що ОСОБА_1 на шлях виправлення не став та продовжує вчиняти кримінальні правопорушення.

Слідчий суддя вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України з огляду на наступне.

При обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту, підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває. Однак, ОСОБА_1 мешкає в орендованому житлі, за місцем його реєстрації мешкає потерпіла та свідки кримінального правопорушення, у підозрюваного відсутні джерела постійного доходу, а тому обрання вказаних запобіжних заходів щодо нього неможливо.

Крім того, особи, які заслуговують на довіру та які могли поручитися за підозрюваного – відсутні, а тому обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді особистої поруки неможливо.

Таким чином, відносно ОСОБА_1 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, підозру у вчиненні тяжкого злочину, те, що підозрюваний не працює, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 45 400 (сорок п`ять чотириста) грн. 00 коп. у національній грошовій одиниці, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.ч.3,4 ст.183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; докласти зусиль до пошуку роботи.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання старшого слідчого СВ Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції Гришко І.І., погоджене прокурором Мелітопольської окружної прокуратури Неровною Н.Г., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 13 квітня 2021 року 16 години 50 хвилин.

Строк дії ухвали до 11.06.2021 року включно до 16 години 50 хвилин.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_7 обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 45 400 (сорок п`ять чотириста) грн. 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУ ДСА України в Запорізькій області: Отримувач – ТУ ДСАУ в Запорізькій області; ЄДРПОУ 26316700; рахунок: № UA378201720355249002000001205; Державна казначейська служба України, м. Київ; МФО 820172; призначення платежу: вид платежу (застава), ПІБ особи, за яку вноситься застава, номер справи (провадження), суд, в якому розглядається справа.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування із потерпілим, свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого їй злочину.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк 2 місяця. Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошений 19.04.2021 року о 08 годині 40 хвилин.

Слідчий суддя: О.В. Редько