Рішення № 97430116, 03.06.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/2112/21

Номер провадження 2/629/839/21

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2021 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання Котяй А.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Лозова Харківської області у залі суду цивільну справу №629/2112/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який було зареєстровано 19.04.2019 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис №1019, також просила стягнути з відповідача аліменти в розмірі 2 500, 00 грн. щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання малолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її користь, починаючи від дня подання даної позовної заяви і до досягнення повноліття.

Провадження по справі було відкрито у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідачу час для надання відзиву на позов. Відповідач надав заяву, в якій визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлені такі факти та відповідні правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що сторони знаходяться у шлюбі, який було зареєстровано 19.04.2019 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис №1019, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 5).

Шлюб позивача з відповідачем виявився невдалим, різні погляди унеможливлюють спільне життя, постійні сварки призвели до того, що вони з відповідачем стали чужими людьми. Примирення неможливе, подальше збереження сім`ї та шлюбу суперечить їх інтересам.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що шлюб між сторонами слід розірвати, оскільки зберегти їх сім`ю на майбутнє неможливо, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам.

Зважаючи на все вище вказане, враховуючи визнання позову відповідачем, позовні вимоги щодо розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Від вище вказаного шлюбу є малолітній син: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.10), який мешкає та буду проживати після розірвання шлюбу з матір`ю.

На утримання дитини позивач просила стягнути аліменти на її користь у розмірі 2 500,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року,

яка ратифікована Постановою Верховної ради України № 789-ХІІвід 27 лютого 1991рокута набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачається, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Згідно з п. 16 Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» 15.05.2006 року N 3 згідно з ч. 1 ст.181СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Частиною 1 ст.189 цього Кодексу батькам надано право укласти договір про сплату аліментів на дитину, умови якого (про розмір аліментів, строки їх виплати тощо) не повинні порушувати її права. При цьому розмір аліментів сторони визначають за домовленістю між собою, але за жодних обставин він не може бути меншим від передбаченого у ч. 2 ст. 182СК України.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» 15.05.2006 року N 3 за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно з ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно зі ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно дост.181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними і той із батьків хто проживає окремо від дитини може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Стаття 182 СК України встановлює, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу, аналогічні положення передбачені п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України у постанові від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Разом з цим, суд вважає необхідним роз`яснити сторонам, що відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось з них.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просила стягнути аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 2 500, 00 грн., щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття

Зважаючи на вище вказане, суд вважає за необхідне задовольнити позов в повному обсязі.

Так, згідно з ч. 1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про: стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення вимоги щодо стягнення аліментів на утримання дитини та звернення до негайного виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Спір про розподіл спільного майна відсутній.

Зважаючи на все вище вказане, враховуючи визнання позову відповідачем, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів, судовий збір за дану вимогу буде стягнуто з відповідача.

Відповідно до ч. 1ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічне положення щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, також передбачено ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач визнав позов до початку судового розгляду, суд вважає за необхідне повернути позивачу 50% судового збору з державного бюджету, інші 50% сплаченого позивачем судового збору стягуватися з відповідача не будуть, оскільки ОСОБА_1 не заявлено вимоги про стягнення з відповідача, сплаченого нею судового збору.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.ст. 2,4,12,76,78,81,82,95,141,263-268, 430 ЦПК України, ст.ст.104, 110, 112, 166,180,181,182,183,191 Сімейного кодексу України,ст.8 Закону України "Про охорону дитинства", Постановою Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» 15.05.2006 року за № 3, ст.ст.12, 76-81,141, 142, 263,265 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір», суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів -задовольнити в повному обсязі.

Розірвати шлюб між громадянкою України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою міста Ровеньки, Луганської області, Україна, та громадянином України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцем міста Дніпропетровськ, Дніпропетровської області, Україна, який було зареєстровано 19.04.2019 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис №1019.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання малолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2 500, 00 грн. щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 21.04.2021 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 908,00 грн. на користь держави (р/р UA908999980313111256000026001,отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код класифікації доходів бюджету 22030106).

Зобов`язати Лозівське управління Державної казначейської служби України Харківської області повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову за квитанцією №31888613 від 16 квітня 2021 року, що становить 454 гривні 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в Харківський апеляційний суд через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Інформація про сторони:

Позивач - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Т.О.Каращук