Ухвала суду № 97429425, 04.06.2021, Великобурлуцький районний суд Харківської області

Єдиний унікальний номер № 616/179/21

Провадження № 2/616/160/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«04» червня 2021 року смт.Великий Бурлук

Великобурлуцький районний суд Харківської області в складі судді РИКОВА М.І., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великобурлуцької селищної ради Великобурлуцького району Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення,-

в с т а н о в и в:

До Великобурлуцького районного суду Харківської області звернувся ОСОБА_3 з позовом до Великобурлуцької селищної ради Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення 14 сесії 7 скликання Великобурлуцької селищної ради Харківської області від 19.12.2016 року № 296-7 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі гр. ОСОБА_2 ».

02 червня 2021 року суддею Великобурлуцького районного суду Харківської області ОСОБА_4 заявлено самовідвід по даній справі.

02 червня 2021 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Великобурлуцького районного суду Харківської області головуючим по справі визначено суддю Рикова М.І.

З матеріалів позову вбачається, що рішенням 14 сесії 7 скликання Великобурлуцької селищної ради Харківської області від 19.12.2016 року № 296-7, яке просить визнати незаконним та скасувати позивач, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення меж земельної ділянки в натурі гр. ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 .

При вивчені матеріалів цивільної справи судом встановлено, що як ОСОБА_2 так і ОСОБА_3 на протязі 2017-2019 рр двічі звертались до Великобурлуцького районного суду з позовами про усунення перешкод у користуванні вказаною земельною ділянкою.

Так, 13 січня 2017 року, мною, як суддею Великобурлуцького районного суду Харківської області було заявлено самовідвід по цивільній справі № 616/992/16-ц (провадження № 2/616/51/17) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Крім того, 04 грудня 2019 року, мною, як суддею Великобурлуцького районного суду Харківської області було заявлено самовідвід по цивільній справі № 616/327/19 (провадження № 2/616/145/19) за позовом ОСОБА_3 до Великобурлуцької селищної ради Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про скасування акта погодження меж земельної ділянки та зобов`язання вчинити певні дії.

Підставою заявлення самовідводів послужило те, що ОСОБА_2 , який був стороною по вказаним справам, тривалий час працював на посаді помічника судді у Великобурлуцькому районному суді, де працює суддею Риком М.І. Під час розгляду справи суд має бути безстороннім і незалежним, не повинен виявляти будь-яку упередженість та особливі переконання, чітко дотримуватися вимог закону.

На даний час позов пред`являє ОСОБА_3 , спір стосується меж земельної ділянки, предметом спору земельна ділянка була і по раніше цивільним справам, по яким мною були заявлені відводи, ОСОБА_2 по даній справі зазначено третьою особою. Враховуючі зазначені обставини, у разі не заявлення самовідводу, у сторін можуть виникнути підозри, що суддя діє непослідовно, по одній категорії справ, учасниками яких є одні і ті ж самі особи заявляє самовідвід, а по іншій справі не бажає заявляти самовідвід.

Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Дії судді повинні бути послідовними.

Пунктом 5 частини 1 статті 36 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч.1 ст.39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладача зобов`язані заявити самовідвід.

Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з`ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

Нормами статті 40 ЦПК України визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у відповідній частині передбачено: «Кожен має право на справедливий розгляд його справи…незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру…»

Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Вказане випливає з принципу об`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до якого об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків.

У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року, визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до п.81 рішення ЄСПЛ «Салов проти України», «неупередженість» у сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді в конкретній справі тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію, тобто чи були в суді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_2 тривалий час працював на посаді помічника судді у Великобурлуцькому районному суді, де працює суддею Риков М.І., з цих підстав суддею Риковим М.І. заявлявся самовідвід по іншим справам, дії судді повинні бути послідовними, з метою зняття у сторін будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, запобігання нарікань на необ`єктивність головуючого судді, а також звинувачень у заінтересованості розгляду справи, з метою усунення в подальшому будь-яких можливих сумнівів щодо об`єктивності та неупередженості при розгляді вказаної скарги, враховуючи вимоги п.5 ч.1 ст.36, ст.39 ЦПК України, п.2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів, суд приходить до висновку про задоволення заяви про самовідвід.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.36-40 ЦПК України, суддя,-

у х в а л и в:

Заяву судді Рикова Миколи Івановича про самовідвід по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Великобурлуцької селищної ради Великобурлуцького району Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення - задовольнити.

Цивільну справу № 616/179/21 (провадження № 2/616/160/21) передати до канцелярії Великобурлуцького районного суду Харківської області для повторного перерозподілу автоматизованою системою документообігу суду даної справи іншому судді у порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий - Суддя Великобурлуцького районного суду

Харківської області М.І.РИКОВ