Рішення № 97426272, 31.05.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2021 року справа № 580/1580/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Ковтун А.В. в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19), в якому просить:

-визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у м. Києві щодо відмови у видачі направлення колишньому співробітнику податкової міліції ОСОБА_1 на проведення медико-соціальної експертизи в КЗ “Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи ЧОР” для визначення групи інвалідності та відсотків втрати працездатності;

-зобов`язати Головне управління ДФС у м. Києві видати ОСОБА_1 направлення на проведення медико-соціальної експертизи до МСЕК за місцем проживання з метою визначення групи інвалідності та відсотків втрати працездатності.

Позов обґрунтований тим, що позивач проходив службу в податковій міліції Головного управління ДФС у м. Києві, а згідно постанови № 29 М(ВЛ)К ДУ «ТМО МВС України по Черкаській області» від 20 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 обмежено придатний до військової служби, за станом здоров`я. Після звільнення позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу йому направлення для проходження медико-соціальної експертизи в КЗ “Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи ЧОР” для визначення групи інвалідності та відсотків втрати працездатності, однак листом Головним управлінням ДФС у м. Києві позивачу повідомлено про відсутність підстав для видачі направлення для проведення медико-соціальної експертизи, оскільки діючим порядком не передбачено видачі відповідних направлень звільненим особам.

Представник відповідача письмовий відзив до суду не подав, причини неподання не повідомив.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив службу в органах податкової міліції у складі Головного управління ДФС у м. Києві та наказом Головного управління ДФС у м. Києві №259-о від 13 лютого 2019 року звільнений зі служби в податковій міліції у запас за п. 64 пп. «ж» (за власним бажанням) «Положення по проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР №114 від 29 липня 1991 року.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 у справі №580/409/20 за позов ОСОБА_1 задоволено повністю та зобов`язано Головне управління ДФС у м. Києві видати ОСОБА_1 направлення на проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи до ВЛК за місцем проживання з метою визначення придатності до служби за станом здоров`я на час звільнення зі служби та причинного зв`язку їх захворювань.

Згідно постанови № 29 М(ВЛ)К ДУ «ТМО МВС України по Черкаській області» від 20 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 обмежено придатний до військової служби за станом здоров`я, протипоказані значні фізичні навантаження, переохолодження, робота, пов`язана з вимушеним положенням тіла. Постанова прийнята згідно медичної документації на час фактичного звільнення ОСОБА_1 зі служби в ПМ станом на 15.02.2019.

28.10.2020 ОСОБА_1 письмово звернувся до ГУ ДФС у м. Києві, з метою отримання направлення до КЗ «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи ЧОР» для визначення групи інвалідності та відсотків втрати працездатності на підставі постанови № 29 М(ВЛ)К ДУ «ТМО МВС України по Черкаській області» від 20 жовтня 2020 року.

Листом Головне управління ДФС у м. Києві №2127/С/26-97-08 від 23.11.2020 повідомило позивача про відсутність підстав та повноважень для видачі направлення для проведення медико-соціальної експертизи у зв`язку з тим, що працівники податкової міліції ДФС України проходять службу відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою КМУ від 29 липня 1991 № 114, де у розділі VII пункту 65, п.п. б зазначено, що особи рядового і начальницького складу звільняються зі служби (через хворобу - у разі визнання їх не придатними до військової служби за рішенням військово-лікарської комісії, винесеним до звільнення особи із служби). Станом на сьогоднішній день діючим чинним законодавством не врегульовано питання внесення змін до наказу півторарічної давнини.

Не погодившись із бездіяльністю відповідача у видачі направлення для проведення медико-соціальної експертизи, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Згідно з п. 353.1. ст. 353 Податкового кодексу України, особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Відповідно до п. 356.1 ст. 356 Податкового кодексу України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Правовий статус податкової міліції закріплено Розділом XVIII-2 Податкового кодексу України, згідно з яким та пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про Державну фіскальну службу України» від 21.05.2014 №236 податкова міліція входить до складу Державної фіскальної служби. Особам, яких прийнято на службу до податкової міліції на посади начальницького і рядового складу, присвоюються спеціальні звання податкової міліції.

В свою чергу, відповідно до п. 3 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року №1317, встановлено, що медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності. Медико-соціальна експертиза потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання проводиться після подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. N 1112 (Офіційний вісник України, 2004 р., N 35, ст. 2337), висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту професійної патології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, суду чи прокуратури.

При цьому, згідно п. 11 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року №1317, встановлено, що ступінь втрати професійної працездатності працівників (у відсотках), ушкодження здоров`я яких пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків, та потреба у медичній і соціальній допомозі визначаються на підставі направлення лікувально-профілактичного закладу, роботодавця або уповноваженого ним органу чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, суду чи прокуратури.

Як встановлено судом, згідно постанови № 29 М(ВЛ)К ДУ «ТМО МВС України по Черкаській області» від 20 жовтня 2020 року у ОСОБА_1 виявлені захворювання: «Розповсюджений остеохондроз, спондильоз, спондилоартроз; протрузія МХД Тh7-Тh8, кила МХД L4-L5; компресійно-ішемічна радикулопатія L5 зліва з поодиноким загостренням, вираженими вертебростатодинамічними розладами (в період загострення). Хронічний холецистопанкреатит без виражених загострень в стадії ремісії, Гепатоз. СКД (за даними УЗД ОЧП від 02.03.2018)» - захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби.

З огляду на викладене вбачається, що позивач, як колишній працівник відповідача, не може бути обмежений в соціальному захисті та реалізації права на проходження медико-соціальної експертизи на предмет встановлення інвалідності та відсотків втрати працездатності.

Таке право має бути реалізоване шляхом звернення до підрозділу кадрового забезпечення за місцем колишньої служби для отримання направлення на проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи до МСЕК за місцем проживання.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що Головне управління ДФС у м. Києві протиправно відмовило у видачі направлення колишньому співробітнику податкової міліції ОСОБА_1 на проведення МСЕК за місцем проживання, тим самим вчинивши протиправну бездіяльність.

Крім того, суд враховує, що у цій справі повноваження відповідача не є дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд. У даному випадку, виходячи із фактичних обставин конкретних правовідносин, є лише один варіант правомірної поведінки – видати позивачу направлення на проведення МСЕК за місцем проживання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем доведено позовні вимоги, а суб`єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів, що діяв у межах діючого порядку, що підтверджено в ході розгляду справи, тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 139, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у м. Києві щодо відмови у видачі направлення колишньому співробітнику податкової міліції ОСОБА_1 на проведення медико-соціальної експертизи в КЗ “Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи ЧОР” для визначення групи інвалідності та відсотків втрати працездатності.

Зобов`язати Головне управління ДФС у м. Києві (04116 м. Київ, вул. Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) видати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) направлення на проведення медико-соціальної експертизи до МСЕК за місцем проживання з метою визначення групи інвалідності та відсотків втрати працездатності.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04116 м. Київ, вул. Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня ухвалення рішення суду.

Суддя П.Г. Паламар